Рішення

від 16.04.2019 по справі 520/2127/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р. № 520/2127/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Шитель С.О.,

представника відповідача - Хромих М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Склофарм (смт Покотилівка Харківського району Харківської області, вул. Миру, 19 А) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Склофарм звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області № 00000071405 від 12.02.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 23.11.2018 № 8823 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Склофарм (код за ЄДРПОУ 35604447) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Склофарм , код за ЄДРПОУ 35604447 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ СІМАНТЕК ЛТД (код за ЄДРПОУ 39825839) за квітень 2016 року, з ПП ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС (код за ЄДРПОУ 37129294) за травень 2016 року та джерел походження матеріальних цінностей, реалізованих ТОВ СКЛОФАРМ (код за ЄДРПОУ 35604447) за період квітень - травень 2016 року, - показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, у зв'язку із надходженням податкової інформації щодо порушення ТОВ СКЛОФАРМ (код за ЄДРПОУ 35604447) вимог податкового та іншого законодавства, наданих підприємством пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Харківської області від 23.07.2018 №30559/10/20-40-14-11-18.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт № 110/20-40-14-05-07/35604447 від 16.01.2019, за висновками якого встановлено порушення ТОВ Склофарм п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 107683 грн. (а.с.16-34).

На підставі висновків акт перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 00000071405 (а.с.36), за яким сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями складає 107683 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26920,75 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ Склофарм (продавець) та ПП Торговий дім Макс (покупець) 05.05.2016 укладено договір купівлі-продажу № 20160505, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, на умовах договору (а.с.38-39).

Видатковою накладною № 049-2016N від 05.05.2016 підтверджується, що позивач, як продавець передав, а покупець прийняв та оплатив товар - ампулу з нейтрального боросилікатиого скла, на суму 198185,38 грн. (а.с.43).

Покупець отримав товар зі складу ТОВ Склофарм , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 049-2016TTN від 05.05.2016 та сплатив продавцю в повному обсязі грошові кошти за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 30 від 05.05.2016 (а.с.44-45, 46).

Між ТОВ Склофарм (продавець) та ПП Торговий дім Макс (покупець) 15.04.2016 було укладено договір купівлі-продажу №20160405, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, на умовах договору та специфікації №1 (а.с.47). Передача товару підтверджується видатковою накладною № 042-2016N від 18.04.2016 на суму 400052,57 грн. (а.с.52). Отримання товару покупцем підтверджено товарно-транспортною накладною .№ 042-2016TTN від 18.04.2016 (а.с.53).

В обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області отримано вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі № 331/2945/17 провадження № 1-кп/331/281/2017, згідно якого організатора конвертаційного центру, який займався придбанням та створенням юридичних осіб для прикриття незаконної діяльності, серед яких ПП ТД Макс , визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 ч.2, 205-1 ч.2 КК України (в редакції 10.10.2013 р.), 205-1 ч.2 КК України та призначено покарання - у вигляді 5 років позбавлення волі та стягнення штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Як вбачається із зазначеного вироку, який набрав законної сили 30.06.2017, реалізуючи свій злочинний план, в період часу з травня 2015 року по 08 квітня 2016 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, діючи в складі організованої групи, до якої входили інші невстановлені слідством особи, досудове розслідування злочинів вчинених якими здійснюється у кримінальному провадженні № 42016000000000201, з метою незаконного отримання доходу, організували та забезпечували незаконну діяльність, з надання послуг з конвертації грошових коштів та мінімізації бази оподаткування шляхом документального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.

Учасниками вказаної організованої групи в період з 27 травня 2015 року по 08 квітня 2016 року шляхом безпосереднього створення (придбання) суб'єктів господарювання-юридичних осіб, серед яких ТОВ Торгівельно-Промисловий Альянс Азимут (код ЄДРПОУ 36912022), ПП ТД Макс (код ЄДРПОУ 37129294), ТОВ Енерго-Сервіс Центр Прилади та облік (код ЄДРПОУ 31911176), ТОВ ТБС і К (код ЄДРПОУ 35113434) та схиляння малозабезпечених осіб до реєстрації в органах державної влади на своє ім'я юридичних осіб, придбано та створено ряд суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ Промкапіталтрейд (код ЄДРПОУ 40111025), ТОВ Кристал-Інвест (код ЄДРПОУ 40178760), ТОВ Ліатрис (код ЄДРПОУ 40410357), які у вказаний період використовували в незаконній діяльності, а саме: конвертації грошових коштів, у тому числі з метою умисного ухилення від сплати податків іншими суб'єктами господарювання, та\або планували використовувати у такій злочинній діяльності.

Таким чином, обставини, встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі № 331/2945/17 мали місце у період часу з 27 травня 2015 року по 08 квітня 2016 року.

Договір купівлі-продажу № 20160505 між ТОВ Склофарм та ПП Торговий дім Макс укладено 05.05.2016.

Крім того, директор ПП Торговий Дім Макс ОСОБА_7, який укладав відповідний договір з позивачем та підписував первинні документи вказаним вироком до кримінальної відповідальності не притягався, угоди при визнання винуватості не укладав, винним у скоєнні злочину не визнаний.

Суд зауважує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Окрім того, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Зазначеним вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі № 331/2945/17 не окреслено коло суб'єктів господарювання реального сектору економіки з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов'язань.

В даному вироку позивач відсутній серед переліку підприємств, установ і організацій яким штучно формувався податковий кредит, господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках даного кримінального провадження не досліджувались. Не надано доказів, що первинні документи, виписані за результатом таких операцій, підписані чи видані неуповноваженими особами, не встановлено, що відповідна посадова особа не видавала будь-яких доручень щодо здійснення господарської діяльності, розпорядження товаром.

Посилання відповідача як на підставу висновків в акті перевірки на пояснення керівника ТОВ Сімантек ОСОБА_6 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, що свідчить про безтоварність господарських операцій, не може бути визнано обґрунтованим.

При цьому, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб, їх поясненнях, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

За правилами частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів з контрагентами, суд дійшов висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області № 00000071405 від 12.02.2019 не можна визнати законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Склофарм (смт Покотилівка Харківського району Харківської області, вул. Миру, 19 А) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області № 00000071405 від 12.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Склофарм (код ЄДРПОУ 35604447) судовий збір у розмірі 2019,05 грн. (дві тисячі дев'ятнадцять гривень 05 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2019.

Суддя В.В. Єгупенко