Постанова

від 15.04.2019 по справі 280/178/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №280/178/19 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 47 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Григорусь Н.Й. Борисюка Р.М. при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши в письмовому провадженні в місті Житомирі справу №280/178/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови у наданні земельної ділянки в оренду

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. від 21 лютого 2019 року, постановленуу м. Коростишів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні в оренду строком на 49 років земельної ділянки з кадастровим номером 1822585000:10:000:0051 на території Коростишівського району итомирської області для сінокосіння.

Ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу і прийняти рішення згідно вимог законодавства. Апелянт посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник із земельних відносин.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 02.01.2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки з кадастровим номером 1822585000:10:000:0051 на території Коростишівського району Житомирської області для сінокосіння.

Листом від 24.01.2019 року за підписом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області йому відмовлено у наданні земельної ділянки внаслідок неподання проекту землеустрою, потреба якого обумовлена зміною цільового призначення земельної ділянки (з рілля на сінокос).

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (зареєстрованим в МЮУ 25.10.2016 року за № 1391/29521), таке Управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п.3 вказаного Положення).

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість, визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Аналіз ст.ст.122, 123 Земельного Кодексу України дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Законодавчі норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою про надання земельної ділянки у власність, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Відмова особі у наданні земельної ділянки, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Позовна заява не містить посилань на докази про наявність у позивача існуючого речового права на спірну земельну ділянку. Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що спір не має ознак приватноправового, предметом позову у справі є оскарження дій відповідача як суб'єкта владних повноважень і який здійснював владні управлінські функції, а тому в силу вимог ст.19 КАСУ, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою палатою Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі N 820/4149/17.

Ухвала постановлена із дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча : Судді: