Постанова

від 12.02.2009 по справі 4-38/2009

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

№ 4-38/2009

ПОСТАНОВА

12 лютого 2009 року м. Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у приміщенні суду у складі: головуючого - підполковника юстиції Дячука С.І., при секретарі Горжий А.В.., за участю старшого помічника військового прокурора Дарницького гарнізону капітана юстиції - Курача О.П., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши подання військового прокурора Дарницького гарнізону від 12 лютого 2009 року про обрання стосовно обвинуваченого гр-на ОСОБА_3 запобіжного заходу, -

ВСТАНОВИВ:

З подання прокурора вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у самовільному нез'явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад місяць за ч.3 ст. 407 КК України, 12 лютого 2009 року ОСОБА_3, який з 2003 року перебуває у розшуку, добровільно з'явився в органи прокуратури і заявив про себе та вчинений ним злочин, в я кому щиро покаявся.

Згідно з постановою судді військового місцевого суду Дарницького гарнізону від 7 серпня 2003 року до ОСОБА_3 за його відсутності обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Зважаючи на те, що згідно з вимогами процесуального закону обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту вирішується тільки за участі в судовому засіданні самого обвинуваченого (ст. 165-2 КПК), як прокурор у своєму поданні, так і прокурор у судовому засіданні, вирішуючи питання про обрання щодо обвинуваченого виду запобіжного заходу у присутності обвинуваченого, вважав за необхідне не обирати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а обрати у зв'язку із зміною обстановки інший, більш м'який запобіжний захід - підписка про невиїзд. При цьому прокурор як на підстави для задоволення свого подання, послався на те, що ОСОБА_3 добровільно з'явився в правоохоронні органи, з якими активно співпрацює, за час перебування у розшуку утворив сім'ю, виховує малолітню дитину, працевлаштувався.

Обвинувачений ОСОБА_3 думку прокурора підтримав. Крім того, повідомив також і те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, має виключно позитивні характеристики, постійно проживає за місцем своєї реєстрації - АДРЕСА_1.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи подання прокурора, заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину середньої тяжкості, вчиненого саме ОСОБА_3.

Разом з тим, матеріали справи з урахуванням зміни поведінки обвинуваченого, крім тяжкості злочину, не містять достатніх даних, які визначені законом (ст. 148 КПК України) як підстави для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд при вирішення питання про взяття під варту особи повинен приймати рішення викоючно з урахуванням фактів та обставин справи (Резолюція (65) 11 від 9 квітня 1965 року, Рекомендація R (80) 11 від 27 червня 1980 року).

Як вбачається з досліджених матеріалів, обвинувачений дійсно має постійно місце проживання, працює, утримує малолітню дитину, а відтак ризик можливої втечі обвинуваченого, з огляду на наявні характеризуючі його особу документи, є незначним. Відсутні обугрнтовані припущення ввважати і те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе зашкодити встановлені істині по справі, адже він самостійно з'явився із зізнанням, визнав себе винним і дає покази по справі, сприяючи слідству.

За таких обставин, суд, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, вид діяльності, його сімейний стан, обставини справи, в контексті правил ст. 148 КПК України, ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не вбачає достатніх підстав для обрання до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що взяття під варту як виключний захід може бути застосований тільки у випадку суворої необхідності, при цьому ні за яких обставин він не повинен застосовуватися для цілей покарання.

З урахуванням всіх фактів та обставин справи суд вважає за необхідне змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді взяття під варту на менш суворий запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, оскільки відсутні підстави вважати, що вказаний (менш суворий) запобіжний захід не може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, та його належну поведінку.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 14, 148, 150, 155, 158, 165 - 165-2 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання військового прокурора Дарницького гарнізону від 12 лютого 2009 року про обрання стосовно обвинуваченого гр-на ОСОБА_3 запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити щодо обвинуваченого гр-на ОСОБА_3, 1985 року народження, запобіжний захід у вигляді взяття під варту на менш суворий запобіжний захід - підписка про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

На постанову може бути подана апеляція, внесене прокурором апеляційне подання до військового апеляційного суду Центрального регіону України протягом трьох діб з дня її проголошення.