Рішення

від 08.04.2019 по справі 910/9048/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2019 р. Справа № 910/9048/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", 54002, Миколаївська область, місто Миколаїв, Заводський район, Каботажний спуск, будинок 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент К", 08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 26

про стягнення 414 192,43 грн. за договором поставки №NB-3343-17 від 10.02.2017

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання Матраєва Н.С.

за участю представників:

від позивача: Мусійчук Н.Ю. (посв.№001122 віл 18.05.2017; дов. №812 від 29.12.2018);

від відповідача: Шульга О.Г. (дов. №028-к від 14.03.2019).

Суть спору:Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент К" про стягнення 414 192,43грн, з яких: 234 745,83грн пені за період прострочення з 04.07.2017 по 03.01.2018 та 179 446,60грн штрафу, нарахованих внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань з поставки товару згідно договору поставки №NB-3343-17 від 10.02.2017.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що прострочення поставки товару відбулось з причин непереборної сили (введення Комісією по експортному контролю Російської Федерації обмежень на придбання товару), про що позивач був повідомлений; що позивачем неправомірно нараховані штраф і пеня, так як це є подвійною відповідальністю за одне і те саме порушення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інструмент К" (постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" (покупець) укладений договір поставки №NB-3343-17 від 10.02.2017, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити та передати покупцю у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар; кількість, асортимент та вартість товару вказується у додаткових угодах до договору, які є його невід'ємною частиною (далі - Договір, арк..с. 99-102).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору ціна товару встановлюється у додаткових угодах; сума договору визначається як загальна сума вартостей товару, зазначених у додаткових угодах.

Товар поставляється в асортименті, за ціною, в кількості, на умовах і у строки, зазначені в додаткових угодах до цього Договору (пункти 5.1-5.3).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 Договору розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, платежі покупця вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.

Пунктом 8.2 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного виконання своїх обов'язків постачальником або покупцем вони несуть відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виконання зобов'язань, за кожний календарний день прострочення.

Згідно пункту 8.3 Договору у разі прострочення поставки товару більше ніж на 25 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми Додаткової угоди, за якою відбулось прострочення.

Розділом 10 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків відповідно до Договору, якщо таке невиконання стало наслідком надзвичайної та непереборної за наявних умов сили (форс-мажорних обставин), тобто, подій, настання яких ні покупець, ні продавець неспроможні були передбачити і попередити (пожежі, повені, градобій, посуха, землетруси, інші стихійні явища природи, воєнні дії тощо). Факт виникнення та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується актом Торгово-Промислової палати України.

27 березня 2017 року позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №NB-3343-17/3 до цього Договору, яким визначений перелік товару, що підлягає поставці, - 10 верстатів на загальну суму 1 794 466грн (арк.с. 103-105).

Пунктом 3 цієї додаткової угоди встановлені умови оплати товару: 50% передплата протягом 5 банківських днів від дати підписання договору/додаткової угоди та виставлення рахунку (пункт 3.1); 50% передплата протягом 5 банківських днів після надання письмового повідомлення покупця продавцем про готовність товару до відвантаження та надання продавцем рахунку (пункт 3.2).

Пунктами 4 та 5 визначені умови поставки та місце поставки.

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди строк поставки товару протягом 90 календарних днів з моменту виконання умов оплати згідно пункту 3.1 даної додаткової угоди.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно частини другої цієї статті у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті (частина третя статті 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта цієї статті).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (частина п'ята статті 231).

Згідно частини шостої цієї статті штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що по договору №NB-3343-17 від 10.02.2017 ТОВ СП "Нібулон" перерахував на рахунок ТОВ "Інструмент К" платіжним дорученням №15434 від 04.04.2017 за верстати згідно рахунку №522 від 03.04.2017 грошові кошти у сумі 448616,50грн, і платіжним дорученням №15435 від 04.04.2017 за верстати згідно рахунку №523 від 03.04.2017 грошові кошти у сумі 448616,50грн.

Всього позивачем 04.04.2017 на рахунок відповідача перераховано 897 233грн, що становить 50% вартості товару, визначеної у додатковій угоді №NB-3343-17/3 від 27.03.2017, і відповідає умові пункту 3.1 цієї додаткової угоди (арк.с. 34-35).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару не пізніше 03.07.2017.

ТОВ "Інструмент К" 29.12.2017 по видаткових накладних №907 і №908 від 29.12.2017 поставив покупцю товар загальною вартістю 39 556грн, який визначений у рядках 4, 8 таблиці №1 додаткової угоди від 27.03.2017 (арк. с. 36-37).

По видаткових накладних №5 і №6 від 04.01.2018 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 60 256грн, який визначений у рядках 1, 5, 9, 10 таблиці №1 додаткової угоди від 27.03.2017 (арк. с. 38-39).

По видаткових накладних №76 і №77 від 05.03.2018 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 60 256грн, який визначений у рядках 2, 3, 6 таблиці №1 додаткової угоди від 27.03.2017 (арк. с. 40-41).

Тобто, відповідач починаючи з 04.07.2017 є таким, що прострочив виконання зобов'язання по поставці товару, а саме: з 04.07.2017 по 28.12.2017 на суму 1 794 466грн, з 29.12.2017 по 03.01.2018 на суму 1 754 910грн, з 04.01.2018 по 04.03.2018 на суму 1 694 654грн.

Зміни в Договір в частині перенесення строків поставки не вносились.

Докази існування форс-мажорних обставин, які, як стверджує відповідач, спричинили затримку поставки, відсутні.

А тому доводи відповідача щодо інформування ним позивача про затримку поставки у зв'язку із введенням Комісією по експортному контролю Російської Федерації обмежень на експорт в Україну металообробного інструменту та обладнання і надані в підтвердження цього докази судом не приймаються до уваги.

Щодо твердження відповідача про незаконність одночасного застосування пені і штрафу за одне і те саме порушення, то така відповідальність встановлена сторонами у пункті 8.3 Договору: у разі прострочення поставки товару більше ніж на 25 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми Додаткової угоди, за якою відбулось прострочення.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За таких обставин позивачем правомірно нараховані пеня і штраф за прострочення прострочення поставки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу суд вважає, що він виконаний арифметично вірно, і з урахуванням оплати відповідачем 21.08.2017 частково штрафу у сумі 179 446,60грн до стягнення підлягає сума штрафу у 179 446,60грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що в період прострочення поставки на суму 1 794 466грн з 04.07.2017 позивачем невірно включене і 29.12.2017, оскільки в цей день ТОВ "Інструмент К" по видаткових накладних №907 і №908 від 29.12.2017 поставив покупцю товар загальною вартістю 39 556грн і на цю суму зменшилась сума недопоставки, на яку може нараховуватись пеня в межах визначеного позивачем періоду по 03.01.2018.

За розрахунком суду сума пені за період з 04.07.2017 по 03.01.2018 становить 234 714,40грн, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1794466.00 04.07.2017 - 06.07.2017 3 12.5000 % 0.068 %* 3687.26 1794466.00 07.07.2017 - 03.08.2017 28 12.5000 % 0.068 %* 34414.42 1794466.00 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 51621.62 1794466.00 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 51621.62 1794466.00 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 65043.25 1794466.00 15.12.2017 - 28.12.2017 14 14.5000 % 0.079 %* 19960.36 1754910.00 29.12.2017 - 03.01.2018 6 14.5000 % 0.079 %* 8365.87

Зважаючи на викладене позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення штрафу у сумі 179 446,60грн і пені у сумі 234 714,40грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструмент К" (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 26, код 38182500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (54002, Миколаївська область, місто Миколаїв, Заводський район, Каботажний спуск, будинок 1 код 14291113) 414 161 (чотириста чотирнадцять тисяч сто шістдесят одну) грн, з яких: 234 714,49 грн - пеня, 179 446,60 грн - штраф, та судовий збір 6212 (шість тисяч двісті дванадцять) грн. 42 коп.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 17.04.2019