Постанова

від 16.04.2019 по справі 874/3/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №874/3/17

адміністративне провадження №А/9901/150/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий: Бучик А.Ю.,

судді: Гімон М.М., Стародуб О.П.

за участю секретаря судового засідання Слободян О.М.,

представника позивача - Коберського А.П.

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи ДП "Шпат" - Раковця С.І.,

представник третьої особи ТОВ "Діва-Володар" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у складі колегії суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовської К.С. у справі за позовом Романівської районної державної адміністрації Житомирської області до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Шпат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Володар", про примусове відчуження частини земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності,

встановив:

В грудні 2017 року Романівська районна державна адміністрація (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (надалі по тексту - відповідач), в якому просила примусово відчужити частину земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, та просила:

- поділити земельну ділянку загальною площею 2,6205 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Житомирська область, Романівський район, Вільшанська сільська рада, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Романівською районною державною адміністрацією 22.10.2008, на дві земельні ділянки, а саме:

на земельну ділянку площею 0,83 га, що відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності, і розташована в координатах згідно спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер 6081 від 14.09.2015 та проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовища польовошпатових руд "Гірне" (Точка 28:у=169802.57м,х=554771.64м;Точка27:у=169921.21м,х=554766,34м;Точка 26:у=169942.10м, х=554780.05м; Точка 25:у=169972.21м,х=554835,16м),

на земельну ділянку площею 1,7905 га, яка залишається у власності ОСОБА_4

- примусово відчужити у державну власність в особі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області (13001, Житомирська область, смт. Романів, вул. С.Лялевича, буд 2, код ЖДРПОУ 00730856) з мотивів суспільної необхідності частину земельної ділянки площею 0,83 га, що розташована в координатах згідно спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер 6081 від 14.09.2015 та проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовища польовошпатових руд "Гірне" (Точка 28:у=169802.57м,х=554771.64м; Точка27:у=169921.21м,х=554766,34м; Точка 26:у=169942.10м, х=554780.05м; Точка 25:у=169972.21м,х=554835,16м), що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Романівською районною державною адміністрацією 22.10.2008 із загальної площі земельної ділянки 2,6205 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Житомирська область, Романівський район, Вільшанська сільська рада, із повним попереднім відшкодуванням вартості зазначеної частини земельної ділянки розміром 25066 грн. за рахунок коштів Романівської районної державної адміністрації Житомирської області або за рахунок коштів Дочірнього підприємства "Шпат" з подальшим наданням її у строкове платне користування (оренду) Дочірньому підприємству "Шпат" під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

- зобов'язати ОСОБА_4 звільнити частину земельної ділянки площею 0,83 га, яка примусово відчужується у державну власність, протягом п'ятнадцяти днів з дня повного відшкодування вартості зазначеної частини земельної ділянки у розмірі 25066 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необхідність розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення - польовошпатових руд, придатних для виробництва кварц-польовошпатової сировини та граніту для виробництва каменю бутового. Також зазначив, що заявлені вимоги про примусове відчуження даної земельної ділянки пов'язані з суспільною необхідністю, оскільки підприємство ТОВ "Шпат" здійснюючи підприємницьку діяльність забезпечує роботою 79 працівників, є одним з найбільших бюджетоутворюючих суб'єктів господарювання Романівського та Баранівського районів Житомирської області та відповідних територіальних громад.

Рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Примусово відчужено у державну власність в особі Романівської районної державної адміністрації Житомирської області з мотивів суспільної необхідності частину земельної ділянки площею 0,83 га, що розташована в координатах згідно спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер 6081 від 14.09.2015 та проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовища польовошпатових руд "Гірне" (Точка 28:у=169802.57м,х=554771.64м; Точка27:у=169921.21м,х=554766,34м; Точка 26:у=169942.10м, х=554780.05м; Точка 25:у=169972.21м,х=554835,16м), що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Романівською районною державною адміністрацією 22.10.2008 із загальної площі земельної ділянки 2,6205 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Житомирська область, Романівський район, Вільшанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 із повним попереднім відшкодуванням вартості зазначеної частини земельної ділянки розміром 28100 (двадцять вісім тисяч сто) гривень за рахунок коштів Романівської районної державної адміністрації Житомирської області з подальшим наданням її у строкове платне користування (оренду) Дочірньому підприємству "Шпат" шляхом перерахування Романівською районною державною адміністрацією Житомирської області вказаних коштів на зазначений ОСОБА_4 банківський рахунок або внесенням цих коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування вказаної земельної ділянки протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Виділено із земельної ділянки площею 2,6205 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка перебуває у власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Романівською районною державною адміністрацією 22.10.2008, в окремі земельні ділянки, із яких:

- земельна ділянка площею 1,7905 га - залишається у власності ОСОБА_4;

- земельна ділянка площею 0,83 га - відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності, із забезпеченням державної реєстрації зазначених земельних ділянок та права на них у встановленому законом порядку.

Зобов'язано Романівську районну державну адміністрацію за рахунок державних, залучених (кредитних) або інших коштів, виготовити технічну документацію із землеустрою про поділ земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, якою виділити із загальної земельної ділянки площею 2,6205 га, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, в дві окремі земельні ділянки, з яких:

земельна ділянка площею 1,7905 га - залишається у власності ОСОБА_4 ;

земельна ділянка площею 0,83 га - відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності.

Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити частину земельної ділянки площею 0,83 га, яка примусово відчужується у державну власність, протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня повного відшкодування вартості зазначеної частини земельної ділянки у розмірі 28100 (двадцять вісім тисяч сто) гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ні позивачем, ні ДП "Шпат" не доведено необхідності позбавлення його права власності на земельну ділянку, як крайньої (суспільної) необхідності, не надано жодних доказів того, що суспільство не може існувати без корисної копалини польового шпату, чи зупинення видобування на спірній земельній ділянці польового шпату призведе до зупинення заводів, підприємств.

Також посилався на те, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, яка передбачає прийняття відповідного рішення компетентним органом влади, складання звіту про проведення експертної грошової оцінки та державної експертизи землевпорядної документації і звернення органу влади до адміністративного суду з відповідним позовом. Водночас, в даній справі відсутня державна землевпорядна експертиза.

Крім того посилався на те, що враховуючи, що ні суд, ні сторони не володіють спеціальними технічними знаннями, щоб мати можливість перевірити законність та обґрунтованість поділу земельної ділянки за координатами, зазначеними позивачем, а також відповідність таких координат розмірам земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню відповідно до спеціального дозволу, позивач повинен був призначити земельно-технічну експертизу з метою поділу та виділення земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - Романівська районна державна адміністрація Житомирської області просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 залишити без змін.

Також Романівська районна державна адміністрація Житомирської області подала клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Клопотання обґрунтоване тим, що справа № 874/3/17 містить виключну правову проблему і передача її на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з врахуванням рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 874/4/17 у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

У розглядуваній справі здійснюється перегляд судового рішення Верховним Судом як судом апеляційної інстанції. Отже, підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, встановлені у статті 346 КА,С України не підлягають застосуванню у випадку перегляду судового рішення Верховним Судом як судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Апеляційним судом, як судом першої інстанції, встановлено, що відповідачу відповідно до Державного акта про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Романівською районною державною адміністрацією 22.10.2008, належить на праві власності земельна ділянка, загальною площею 2,6205 га, кадастровий номер НОМЕР_1 цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована за адресою: Житомирська область, Романівський район, Вільшанська сільська рада.

Також встановлено, що третя особа на стороні позивача Дочірнє підприємство "Шпат" є суб'єктом господарювання та має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2015 за №195 строком на 20 років, а саме на видобування польовошпатових руд, придатних для виробництва кварц-польовошпатової сировини та граніту для виробництва каменю бутового в родовищі "Гірне" ділянки "Вільха" розташованого на земельній ділянці в Житомирській області, Романівський район, 0,3 км на південний захід від південної околиці с. Вільха, загальною площею 8,0 га.

Програмою робіт з видобуванням корисних копалин, що є додатком 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 14.09.2015 №6081, передбачено планомірне здійснення ДП "Шпат", як надрокористувачем видів робіт. Підпунктом 4 Програми передбачено підготовку матеріалів на отримання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користування надрами в установленому порядку.

Відповідно до розділу 4 Проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовище "Гірне" польовошпатних руд та гранітів (кар'єри Великий та Східний", розробленого на замовлення товариства виробничим кооперативом "Геолог" проектний гірничий відвід розташований на землях сільськогосподарського призначення, зокрема на частині земельної ділянки приватної власності (паї) з кадастровим номером НОМЕР_1.

У зв'язку з необхідністю розміщення та обслуговування на земельній ділянці об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення - польовошпатових руд, придатних для виробництва кварц-польовошпатової сировини та граніту для виробництва каменю бутового, ДП "Шпат" звернулося 08.09.2017 до Романівської РДА з ініціативою розпочати процедуру добровільного обміну чи викупу для суспільних потреб частини земельної ділянки площею 0,83 га, належної на праві власності відповідачу, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Житомирська область, Романівський район, Вільшанська сільська рада.

12.09.2017 головою Романівської РДА було винесено розпорядження від 12.09.2017 за №272 про початок процедури щодо викупу, заміни або примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності зокрема частини земельної ділянки площею 0,83 га, належної на праві власності ОСОБА_4.

Цим же розпорядженням передбачено повідомити власника земельної ділянки про пропозицію викупу чи заміни земельної ділянки, делегувавши третій особі право на проведення переговорів щодо добровільного її відчуження (п.2) та роз'яснено право звернення до адміністративного суду про примусове відчуження частини земельної ділянки в разі відмови від добровільного відчуження (п.3)

Також цим розпорядженням було визначено укладення з ДП "Шпат" договору на фінансування заходів щодо викупу, заміни або примусового відчуження частини земельної ділянки (п.4).

14.09.2017 Романівською РДА відповідачу було направлено зазначене розпорядження, план частини земельної ділянки, що підлягає відчуженню та лист від 13.09.2017 за №1951 в якому роз'яснено умови викупу, а саме викупна ціна 24900,00 грн., строк викупу - згідно договору купівлі-продажу та джерело фінансування - бюджетні кошти або кошти ДП "Шпат": умови заміни: відомості про земельну ділянку, що може бути надана замість відчужуваної частини та порядок заміни, які будуть наведені в процесі переговорів з представником ДП "Шпат", та наслідки відмови від викупу чи заміни.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, була передана її власником відповідно до договору оренди від 29.12.2014 ТОВ "Діва Володар" в оренду на 30 років.

Зазначене Товариство було залучено до переговорів, шляхом надіслання на його адресу позивачем листа за №2212 від 13.10.2017.

19.09.2017 відповідач отримав вищезазначені документи, про що свідчить розписка в отриманні поштової кореспонденції.

У визначений час відповідач згоди на добровільне відчуження чи заміну частини земельної ділянки не надав, про свідчить акт від 30.10.2017.

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір через наявність суперечностей щодо грошової оцінки земельної ділянки, яка підлягає вилученню.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Романівської РДА від 30.10.2017 за №313 третій особі було делеговано повноваження на визначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки частини земельних ділянок, що підлягають відчуженню.

ТОВ "ЗемЮРКонсалтинг" проведено грошову оцінку земельної ділянки розміром 0,83 га та визначено її вартість в 25066,00 грн.

Суб'єктом оціночної діяльності у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки зазначено про визначення ринкової вартості земельної ділянки методом капіталізації операційного чистого доходу відповідно до Методики грошової експертної оцінки земельної ділянки.

Разом з цим, відповідач не погодилась з зазначеною грошовою оцінкою, визначеною ТОВ "ЗемЮРКонсалтинг".

За клопотанням представника відповідача у даній справі було призначено судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та, з урахуванням змін про призначення експертизи, на вирішення експерта поставлено питання щодо визначення вартості частини земельної ділянки у використанні, площею 0,83 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: с.Вільха, Романівський район, Житомирська область, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2017, яка підлягає примусовому відчуженню у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно висновку експерта за результатами проведення оціночно-земельної експертизи від 31.07.2018 №489/18-25, проведеної Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість зазначеної частини земельної ділянки площею 0,83 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 становить 28100,00 гривень.

Суд першої інстанції виходив з того, що земельна експертиза проведена за методом, визначеним статтею 19 Закону України "Про оцінку землі" та відповідно до Методики експертної оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1531; питання оцінки спірної земельної ділянки проведено на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", зокрема, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за відомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ст. 384 та 385 КК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача та його представників щодо недотримання експертом вимог Закону України "Про оцінку землі" та Методики експертної оцінки земельних ділянок, щодо визначення оцінки земельної ділянки, є безпідставними.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та інші учасники справи не були позбавлені можливості подати суду інший висновок експерта, складений на замовлення останніх, відповідно до положень статті 104 КАС України. Разом з тим, ні відповідачем, ні його представниками не надано суду обґрунтованих доказів щодо наявних сумнівів щодо неповноти чи неясності висновків експерта, його необґрунтованості чи суперечності іншим матеріалам справи, та не заявлено клопотань про призначення додаткової чи повторної експертизи.

Також суд вказав, що доводи представника відповідача з приводу необхідності проведення земельно-технічної експертизи з метою розроблення можливих варіантів поділу земельної ділянки, є затягуванням розгляду справи, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована у чітко визначених координатах згідно спеціального дозволу на користування надрами (реєстраційний номер 6081 від 14.09.2015 року) та проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовища польовошпатових руд "Гірне", тому визначення таких варіантів поділу є технічно неможливим. Крім того, це є завданням відповідної установи, яка розроблятиме технічну документацію із землеустрою щодо земельних ділянок, а саме земельної ділянки, яка залишається у власності відповідача та земельної ділянки площею, яка відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для примусового відчуження в державну власність з мотивів суспільної необхідності частини земельної ділянки відповідача, що розташована в координатах згідно спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний номер 6081 від 14.09.2015 та проекту гірничого відводу для розробки ділянки "Вільха" родовища польовошпатових руд "Гірне" (Точка 28:у=169802.57м,х=554771.64м; Точка27:у=169921.21м,х=554766,34м; Точка 26:у=169942.10м, х=554780.05м; Точка 25:у=169972.21м,х=554835,16м), за викупною ціною, визначеною судовою експертизою, яка становить 28100 гривень.

З такими висновками апеляційного суду, як суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17.11.2009 №1559-VІ (далі Закон №1559-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1559-VІ суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 15 Закону №1559-VІ, серед іншого, передбачено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення ... об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

В ході розгляду справи судами встановлено, що згоди щодо викупу спірної земельної ділянки з відповідачем досягнуто не було в зв'язку з чим позивачем ініційовано звернення до суду з позовом про її примусовий викуп.

При цьому наявність суспільної необхідності для примусового викупу земельної ділянки відповідача позивач обґрунтовує розташуванням на ній проектного гірничого відводу польовошпатових руд та гранітів, які належать до корисних копалин загальнодержавного значення, а також забезпечення роботою 79 мешканців суміжних районів та сплатою значних сум податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів.

В той же час, позивачем не мотивовано, в чому полягає загальнодержавний інтерес, який обумовлює виключну необхідність примусового відчуження земельної ділянки, а саме по собі розташування на ній корисних копалин загальнодержавного значення не свідчить про наявність такого інтересу, до того ж за умови, що ініціатором викупу (відчуження) земельної ділянки виступає приватне підприємство, яке здійснює господарську діяльність пов'язану з видобуванням корисних копалин для забезпечення власних комерційних інтересів, що свідчить в першу чергу про комерційний характер такої ініціативи.

Крім того, забезпечення робочих місць та сплата обов'язкових платежів до місцевого та державного бюджетів є обов'язком роботодавця, який нерозривно пов'язаний із здійсненням господарської діяльності і також не може характеризувати такі обставини як "виключну необхідність" в розумінні Закону і бути підставою для примусового відчуження належної відповідачу земельної ділянки.

В цій частині позивачем також не доведено, що такі потреби територіальної громади як зайнятість населення і сплата обов'язкових платежів до бюджету, можливо забезпечити лише шляхом примусового відчуження належної на праві власності відповідачу земельної ділянки і що такі потреби не можуть бути забезпечені на інших договірних умовах.

Адже втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Колегія суддів зазначає, що оцінка пропорційності потребує суб'єктивного підходу, оскільки втрата відповідачем майна є більш значимим індивідуальним інтересом на противагу інтересу суспільного задля дотримання балансу з метою додержання критерію справедливості та принципу верховенства права.

Застосовуючи Статтю 1 Першого протоколу до Конвенції у справах про примусове відчуження об'єктів нерухомості з мотивів суспільної необхідності, суд має здійснити дослідження трьох критеріїв відповідності певного заходу втручання суб'єкта владних повноважень у право приватної власності (трискладовий тест), а саме - чи відповідає втручання у право власності принципу правової визначеності та законності; чи переслідує це втручання легітимну мету в суспільних або загальних інтересах; чи є таке втручання пропорційним, тобто чи забезпечується при цьому справедливий баланс між вимогами щодо інтересів суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, який включає свободу від свавілля.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 (справа Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine), заява №29979/04, §71) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, представник позивача наголошував на тому, що ціна, за якою позивач вимагає відчуження земельної ділянки, є нижчою від її реальної вартості.

В той же час, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 (справа Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine), заява №29979/04, §71, рішення) Суд вказав, що необхідною умовою позбавлення майна є дотримання балансу між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав. Враховуючи зазначене, Суд вказав, що позбавлення майна без компенсації його реальної вартості є порушенням такого балансу та покладає надмірний тягар на заявника(.).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що позивачем не доведено наявність суспільної необхідності відчуження земельної ділянки відповідача, а також те, що непорушне право приватної власності відповідача в цьому випадку має зазнавати обмеження. Задоволення заявленого позову за фактичних обставин справи призведе до втручання в мирне володіння майном відповідача не відповідно до "умов, передбачених законом", тобто, спричинить свавільне позбавлення його права на майно.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання Романівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо передачі справи № 874/3/17 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову Романівської районної державної адміністрації Житомирської області до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Шпат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Володар", про примусове відчуження частини земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2019 року.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду