Ухвала

від 05.04.2019 по справі п/811/978/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

05 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/978/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ДФС України про роз'яснення судового рішення по справі за позовом фермерського господарства "МІФ" (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми ПДВ у розмірі 3 003 444,55 грн., на яку господарство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на величину суми ПДВ за отриманою платником податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, яка була складена у лютому 2017 року і відображена у податковій декларації з ПДВ в лютому 2018 р.; зобов'язати вчинити вказані дії щодо збільшення такої суми; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року:

- визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість, на яку фермерське господарство "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною № 11 від 28.02.2017 року, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображеною у податковій декларації з податку на додану вартість в лютому 2018 року;

- зобов'язано ДФС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість, на яку фермерське господарство "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною № 11 від 28.02.2017 року, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відображеною у податковій декларації з податку на додану вартість в лютому 2018 року.

Рішення суду набрала законної сили 26.11.2018 року.

04.04.2019 р. за вх.№5854 до суду від представника ДФС України надійшла заява про роз'яснення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/978/18 в частині, що стосується: "зобов'язання ДФС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість....".

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20.05.13 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Представник ДФС у заяві посилається на податкову накладну №10 від 28.02.2018 р. на суму ПДВ 3 003 444,55 грн..

Однак, в ході розгляду справи по суті судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2018 р. включено ПДВ в сумі 3 003 444,55 грн. на підставі податкової накладної №11 від 28.02.2017 року, отриманої від контрагента ТОВ "Агростандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ - 40146702).

28.02.2017 року між ТОВ "Агростандарт Сервіс" (Продавець) та ФГ "МІФ" (Покупець) укладено договір поставки № 28/02, згідно якого продавець поставив на адресу покупця 4004,59 тон кукурудзи по ціні з ПДВ 4500,00 грн. на загальну суму 18 020 655,00 грн. (а.с.25-27 справи).

ТОВ "Агростандарт Сервіс" склало податкову накладну № 11 від 28.02.2017 р. (а.с.28 справи).

15.03.2017 р. дану накладну подало на реєстрацію до ДФС України, однак згідно до Квитанції від 15.03.2017 р. № 1 документ не прийнято (а.с.29 справи).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р., залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 р., позовні вимоги ТОВ "Агростандарт Сервіс" було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових документів, складених та направлених на реєстрацію ТОВ "Агростандарт Сервіс", в тому числі: - податкової накладної №11 від 28.02.2017 року, датою 15.03.2017року о 17:59:55 год.. Визнано такими, що прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові документи складені та направлені на реєстрацію ТОВ "Агростандарт Сервіс", датою їх фактичного подання на реєстрацію, в тому числі: податкову накладну №11 від 28.02.2017 р., датою 15.03.2017 року о 17:59:55 год., в їх кількісних та вартісних показниках (а.с.44-51, 52-53 справи).

Після набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 р., якою було визнано податкову накладну №11 від 28.02.2017 року такою, що прийнята та зареєстрована в ЄРПД, позивачем включено (у строк 1095 днів з дати складання такої накладної) до складу податкового кредиту в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2018 р., яка подана 16.03.2018 р., та прийнята належним чином органом ДФС України, що підтверджується квитанцією (з відображенням у реєстрі отриманих податкових накладних) (а.с.30-36 справи).

Натомість ДФС України ні на дату складання податкової накладної, ні на дату набрання законної сили рішенням у справі №П/811/1708/17, ні на дату подання податкової декларації з ПДФ за лютий 2018 р. з включенням податкової накладної №11 від 28.02.2017 р. так і не збільшило в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. ПДВ, на яку господарство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, на величину суми ПДВ за отриманою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, яка була складена в лютому 2017 р. і відображена в податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 р..

Крім цього, судом також враховано лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.03.2018 року № 2900/10/11-28-52-01-18, згідно якого було повідомлено, що за період з 01.01.2018 року по 26.03.2018 року розбіжності між задекларованими показниками ФГ "МІФ" (код - 23687270) і його контрагентами по податку на додану вартість відсутні (а.с.43 справи).

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством (п.3 Порядку).

Згідно до п. 13 Порядку, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми у розмірі 3 003 444,55 грн. податку на додану вартість, на яку фермерське господарство "МІФ" (код ЄДРПОУ - 23687270) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми податку на додану вартість за отриманою податковою накладною № 11 від 28.02.2017 р., зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображеною у податковій декларації з податку на додану вартість в лютому 2018 року

Розглядаючи подану заяву судом встановлено, що представник ДФС не вказав, що саме просить роз'яснити, а заява не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення суду від 08.05.2018 року викликає труднощі в його розумінні або передбачає двояке його тлумачення.

При вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не ставить під сумнів зрозумілість судового рішення. Натомість, фактично просить суд роз'яснити не зміст рішення суду, а ставить питання про надання юридичної консультації щодо дій, які ДФС повинна вчинити у зв'язку з виконанням такого рішення.

Водночас, у рішенні від 08.05.2018 р. судом чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими керувався суд.

Рішення двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує, а тому відсутні підстави для його роз'яснення.

Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1