Рішення

від 03.04.2019 по справі 460/2935/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2019 року м. Рівне №460/2935/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, за змістом якого просить суд:

постанову про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС (видану на підставі Акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/АВ), скасувати;

визнати дії відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/А та прийняття постанови про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не дотримався встановленого порядку проведення інспекційного відвідування та порушив процедуру накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Вказані обставини, поряд з безпідставними висновками щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, слугували підставою для винесення оспорюваної постанови про накладення штрафу. Стверджував про безпідставність зазначених висновків відповідача, що побудовані на хибних тлумаченнях положень КЗпП України та норм ЦК України, позаяк укладення цивільно-правових договорів на виконання окремих обумовлених договором робіт не слід ототожнювати з трудовими відносинами працівника і роботодавця. Пояснював, що специфіка роботи підприємства позивача (діяльність телефонних центрів) передбачає плинність кадрів, а на час проведення інспекційного відвідування в структурі підприємства взагалі не було передбачено кількість посад операторів. Налогосив, що укладені цивільно-правові угоди з найманими працівниками (17 осіб) нечинними не визнані, а їх зміст відповідає дійсними намірам сторін. Тому, невідповідність висновків відповідача фактичним обставинам справи в частині укладення позивачем цивільно-правових договорів задля приховання трудових відносин з працівниками та неповідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, нівелюють наслідки інспекційного відвідування та утворюють підстави для скасування винесеної за результатом інспекційного відвідування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою від 30.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подав суду відзив на адміністративний позов (а.с.236-242 т.1), в якому стверджував, що характер відносин, які склались між позивачем та гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, є саме трудовим, а не цивільно-правовим. Зазначив, що під час інспекційного відвідування у приміщенні, де провадить діяльність позивач, на робочих місцях були виявлені вказані працівники, які відмовились давати пояснення, натомість виконували посадові обов'язки операторів кол-центру, як то: прийманя вхідних дзвінків, надання консультацій по продуктам та телекомунікаційним послугам з використанням клієнтської бази на обладнанні, належному позивачу. Однак, відповідач переконаний, що допустивши вказаних працівників до виконання трудових обов'язків та ознайомивши із робочим місцем та зобов'язаннями у сфері охорони праці, всупереч вимогам трудового законодавства позивачем не було укладено трудові договори із вказаними особами, чим порушено норми статті 24 КЗпП України. З огляду на це стверджував, що притягнення до відповідальності на підставі пункту 2 частини другої статті 265 КЗпП України є обгрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до наведеного стверджував, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України. З таких підстав просив суд відмовити у позові повністю.

Ухвалою від 30.01.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі до 18.02.2019.

У відповіді на відзив (а.с.17-21 т.2) позивач навів доводи аналогічні позовній заяві зазначивши про безпідставнісь та беззмістовність проведеного відповідачем контрольного заходу, а також щодо необгрунтованості спірної постанови про накладення штрафу. Підкреслив, що укладення трудових договорів із вказаними у акті інспекційного відвідування фізичними особами є неможливим, оскільки деякі з них на даний час припинили цивільно-правові відносини з позивачем у зв'язку із відсутністю їх намірів щодо укладення трудових договорів з позивачем.

Ухвалою суду від 18.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.03.2019 за заявою позивача про забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Рівненській області №РВ393/955/000408/ТД-ФС від 30.10.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до набрання судовим рішенням в справі № 460/2935/18 законної сили.

Ухвалою від 06.03.2019 суд забезпечив докази шляхом допиту свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що 30.01.2017 внесено запис за номером 1 608 102 0000 013204, ідентифікаційний код 41110001, основний вид економічної діяльності: 82.20 Діяльність телефонних центрів (а.с.26 т.1).

Суд встановив, що на підставі службової записки головного державного інспектора сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_22 від 08.10.2018 та листа ГУ ПФУ в Рівненській області від 28.09.2018 № 9124/05 (а.с.28 т.1) Управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ від 08.10.2018 № 1074 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" з 08.10.2018 по 09.10.2018 включно (а.с.243 т.1).

На підставі вказаного наказу від 08.10.2018 № 1074 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано направлення на інспекційне відвідування від 08.10.2018 № 949-Н/09-27 на проведення інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю у ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ", 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, корпус М-3, в якому зазначено, що під час інспекційного відвідування підлягають перевірці розділи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 №1500/31368. Інспекційне відвідування буде проведено: з 08 жовтня по 09 жовтня 2018 року включно (а.с.244 т.1).

Копію направлення на інспекційне відвідування від 08.10.2018 № 949-Н/09-27 отримав заступник диретора ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" ОСОБА_20 під підпис 08.10.2018 (а.с.244 т.1 на звороті).

09.10.2018 інспекторами праці Управління Держпраці у Рівненській області складено Акт за № РВ373/955/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування у зв'язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування (а.с.33-36 т.1), а також вручено директору позивача ОСОБА_23 Вимогу про надання документів за № РВ373/955/НП, згідно з якою у строк до 13 год. 30 хв. 09.10.2018 позивача зобов'язано надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с.37-39 т.1).

У відповідь на зазначену Вимогу позивач подав письмові пояснення від 09.10.2018 за вих. № 107 (а.с.40 т.1).

08 - 09 жовтня 2018 року інспектором праці ОСОБА_22, службове посвідчення № 955, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_24 України від 26 квітня 2017 року № 295, за участю інспекторів праці ОСОБА_21, службове посвідчення № 1122 та ОСОБА_25, службове посвідчення № 1463, у присутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" ОСОБА_20 та директора ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" ОСОБА_23 проведено інспекційне відвідування ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ", результати якого оформлені актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 09.10.2018 № РВ373/955/АВ (далі - акт інспекційного відвідування) (а.с.41-50 т.1).

За результатом проведеного заходу встановлено порушення:

частини першої статті 21 КЗпП України - "трудовий договір не укладено між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Так, не укладені трудові договори з: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ";

частини третьої статті 24 КЗпП України - "працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Накази про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_3І, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 відсутні. Повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу до Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою також не подавалось.

З ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 укладені договори про надання послуг.

Відповідно до зазначених договорів про надання послуг ОСОБА_3І, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 також обробляють телефонні дзвінки, що надходили до кол-центру та надають консультації по продуктам та телекомунікаційним послугам використовуючи при цьому клієнтську базу. Крім того слід зауважити, що відповідно до розділу 5 Договору про надання послуг, який є складовою частиною кожного договору, надається доступ до комерційної та конфіденційної інформації та виконавець цього договору приймає на себе зобов'язання про дотримання вимог Положення "Про комерційну таємницю". Крім того згідно з п. 2.5 виконавцям послуг надається додатковий інструктаж, навчання, тренінги. Враховуючи зазначене ОСОБА_3І, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 фактично працюють без належного оформлення.

Під час інспекційного відвідування також встановлені особи, які проходять стажування також без належного оформлення, а саме ОСОБА_27 (від надання пояснень відмовилась), ОСОБА_28 (від надання пояснень відмовилась), ОСОБА_29 (від надання пояснень відмовилась)" (стор.6-7 акту інспекційного відвідування).

12.10.2018 позивачем подано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження та заперечення до акта № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 за вих. № 110 від 11.10.2018 (а.с.51-59 т.1), у відповідь на які відповідач листом від 16.10.2018 № 04-16/5550 повідомив, що викладені позивачем аргументи не спростовують порушення, викладені у акті інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 (а.с.66-67 т.1).

17.10.2018 інспектором праці ОСОБА_22, службове посвідчення № 955, за наслідком проведення інспекційного відвідування винесено припис № РВ373/955/АВ/П, яким директора ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" ОСОБА_23 зобов'язано усунути виявлені порушення у акті інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 у строк до 26.10.2018, про що надати письмове повідомлення з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об'єкта відвідування до Управління Держпраці у Рівненській області (а.с.60-64 т.1).

Згідно з рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 17.10.2018 № РВ373/955/АВ/П/ПТ/ТД, начальник Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_30 розглянувши акт інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018, вирішив розглянути справу про накладення штрафу відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України 30.10.2018 (а.с.225-226 т.1).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу начальником Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_30 прийнято постанову від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" накладено штраф у розмірі 1898730 грн на підставі акта інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" законодавства про працю, а саме:

частини першої статті 24 КЗпП України, трудовий договір не укладено між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Так, не укладено трудові договори з: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19;

- частини третої статті 24 КЗпП України працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_24 України. Накази про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_3І, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_31, ОСОБА_26, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 відсутні (а.с.79-81 т.1).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_24 України від 11.02.2015 № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_24 України через ОСОБА_24 соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення № 96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету ОСОБА_24 України від 11.02.2015 № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету ОСОБА_24 України" утворено територіальні органи Державної служби з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (підпункт 5 пункт 6 Положення № 96).

За приписами статті 259 КЗпП України Державна служба України з питань праці реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_24 України та здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_24 України від 26.04.2017 № 295 (далі Порядок № 295).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (підпункт 3 пункту 5 Порядку № 295).

Згідно із пунктом 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (частина перша статті 265 КЗпП України).

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_24 України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

З 1 січня 2015 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства з метою запобігання тіньовій зайнятості, легалізації заробітної плати.

Так, Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" статтю 265 було викладено в новій редакції, згідно з якою, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року в Україні було встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3723 гривні.

Відповідач за спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС за порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, у відповідності до частини другої статті 265 КЗпП України застосував до позивача штраф в розмірі 1898730 грн (один мільйон вісімсот дев'яносто вісім тисяч сімсот тридцять гривень) з розрахунку 3723 грн х 30 х 17 (кількість працівників).

Суд зазначає, що за змістом статей 21 та 24 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_24 України.

Суд зауважує, що постанови про накладення штрафу за порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Законодавством визначено досить суворі фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, а метою винесення постанов органами Держпраці є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства задля забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

Суд з'ясував, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з громадянами: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, з якими укладено цивільно-правові угоди (а.с.106-158 т.1), які на думку органу Держпраці мають ознаки трудового договору, що не відповідає законодавчо встановленій меті її винесення та, як наслідок, винесено за відсутності підтвердженого факту допущення позивачем вимог трудового законодавства. Суд дійшов вказаних висновків з огляду на таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає саме КЗпП України.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Суд встановив, що між позивачем (ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ") та громадянами: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 укладено договори про надання послуг (цивільно-правові договори). В ході інспекційного відвідування позивачем було надано зазначені цивільно-правові договори, що не заперечувалось представниками сторін у суді. Проте, за результатом проведеного інспекційного відвідування відповідач дійшов висновків, що оформлені у такий спосіб відносини сторін означених договорів фактично приховують неоформлені трудові відносини роботодавця і найманих працівників (трудові правовідносини).

В основу таких висновків відповідача покладені виявлені у ході інспекційного відвідування обставини, відображені у акті інспекційного відвідування, а саме: "на робочих місцях в залі, в якому розміщені комп'ютери, що є робочими місцями операторів кол-центру зафіксовані працівники, які відмовились надавати показання або пояснення щодо себе (відповідно до статті 63 Конституції України), проте представились як: ОСОБА_19, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_5, ОСОБА_36, ОСОБА_6, ОСОБА_37, ОСОБА_7, ОСОБА_38, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_39, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46.

Під час інспекційного відвідування зазначені працівники обробляли телефонні дзвінки, що надходили до кол-центру та надавали консультації по продуктам та телекомунікаційним послугам, використовуючи при цьому клієнтську базу. Кол-центр являє собою відкритий робочий офісний простір, де працюють оператори. Робоче місце оператора включає персональний комп'ютер або апаратний тонкий клієнт, телефон (телефонну трубку або гарнітуру), приєднаний до комутаторів або телефонних станцій. Виконання зазначеної роботи проводилось на обладнанні ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ".

Враховуючи вказані обставини, а також надані у ході судового розгляду пояснення сторін суд з'ясував, що між вказаними громадянами (17 чол.) та позивачем було укладено договори цивільно-правового характеру, а саме: з ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000172 від 10.09.2018 (а.с.109-111 т.1); з ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000188 від 01.10.2018 (а.с.112-114 т.1); з ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000148 від 09.08.2018 (а.с.115-117 т.1); з ОСОБА_6 укладено договір про надання послуг № ПКК 0041 від 21.04.2018 (а.с.118-121 т.1); з ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000155 від 09.08.2018 (а.с.124-125 т.1); з ОСОБА_8 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000183 від 01.10.2018 (а.с.125-127 т.1); з ОСОБА_9 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000187 від 01.10.2018 (а.с.128-130 т.1); з ОСОБА_10В укладено договір про надання послуг № ПКК 00000186 від 01.10.2018 (а.с.131-133 т.1); з ОСОБА_11 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000191 від 03.10.2018 (а.с.124-136 т.1); з ОСОБА_12 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000190 від 03.10.2018 (а.с.137-139 т.1); з ОСОБА_13 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000195 від 03.10.2018 (а.с.140-142 т.1); з ОСОБА_14 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000193 від 03.10.2018 (а.с.143-145 т.1); з ОСОБА_15 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000185 від 01.10.2018 (а.с.146-148 т.1); з ОСОБА_16 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000184 від 01.10.2018 (а.с.149-151 т.1); з ОСОБА_17 укладено договір про надання послуг № ПКК 0071 від 07.05.2018 (а.с.152-155 т.1); з ОСОБА_18 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000177 від 18.09.2018 (а.с.156-158 т.1); з ОСОБА_19 укладено договір про надання послуг № ПКК 00000171 від 10.09.2018 (а.с.106-108 т.1).

Дані договори аналогічні за своїм змістом.

Предметом даних договорів є: (пункти 1.1 та 2.1 Договорів) надання операторських послуг з обробки обслуговування вхідних/вихідних контактів (телефонних дзвінків, електронних повідомлень, тощо) від/до абонентів телефонних мереж та/або користувачів мережі Інтернет - кінцевих споживачів* згідно переліку наданого замовником; консультація клієнтів замовника-кінцевих споживачів; реєстрація інформації у базах даних замовника, інше.

Відповідно до пунктів 2.4. Договорів, облік наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у відповідності до погодженої з виконавцем формули. Одиницею обліку послуги є обліковий за виконавцем час, протягом якого виконавцем були надані послуги.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.3 Договорів, ціна послуг виконавця встановлюється сторонами для кожного проекту/періоду надання послуг окремо на підставі укладених замовником договорів із контрагентом. При цьому замовник у день підписання сторонами цього Договору інформує виконавця щодо встановленого розміру ціни послуги. Сума, що підлягає сплаті виконавцю за надані відповідно до цього Договору послуги, в тому числі за відповідний період, визначається у Акті здачі-приймання наданих послуг.

Під час інспекційного відвідування позивачем було надано вказані цивільно-правові договори, про що зазначено у акті інспекційного відвідування (стор.4-5 акту інспекційного відвідування), проте зроблено висновок, що вказані особи працюють фактично без належного оформлення трудових відносин.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача з огляду на таке.

Як вже йшлося, відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 ЦК України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин першої-другої статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Про укладання договорів про надання послуг та їх виконання свідчать наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського обліку (а.с.85-105 т.1).

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за таку плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Суд зазначає, що за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд вважає за потрібне зазначити, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору-кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Як слідує зі змісту досліджених судом договорів про надання послуг, метою їх укладання є виконання її стороною (виконавцем) певного визначеного обсягу робіт. Предметом договорів є надання операторських послуг з обробки обслуговування вхідних/вихідних контактів від/до абонентів телефонних мереж та/або користувачів мережі Інтернет.

Крім того, вищевкзаними цивільно-правовими договорами чітко передбачено, що укладені договори не носять характеру трудового договору і на нього, відповідно, не поширюється дія норм чинного в Україні законодавства про працю (пункт 1.3 Договорів).

Отже, вказані положення Договорів не передбачають сплату страхових внесків та надання гарантій, пільг, компенсацій, допомоги, характерних для трудового законодавства, та дозволяють виконавцям самостійно організовувати виконання роботи і не підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, що свідичть про хибність висновків відповідача про те, що взаємовідносини між сторонами зазначених договорів фактично носять характер неоформлених трудових відносин.

На користь вказаних висновків суду свідчить також те, що операторські послуги за цими договорами надаються протягом терміну дії договорів, що говорить про строковість та обмеженість в часі надання послуг. Таким чином, після надання означених у договорах послуг відносини між сторонами договору припиняються.

Окрім того, пунктами 3.1 та 3.3 вказаних цивільно-правових договорів сторони погодили, що ціна послуг виконавця встановлюється сторонами для кожного проекту/періоду надання послуг окремо на підставі укладених замовником договорів із контрагентами, а сума, що підлягає сплаті виконавцю за надані послуги визначається у акті здачі-приймання наданих послуг.

Отже, результати робіт надавалися по мірі надання послуг та оплачувалися за договірною ціною пропорційно до обсягу наданих послуг. А відтак, оплачувався не процес праці, а її результати, які визначалися після закінчення робіт і складання актів здачі-приймання наданих послуг, на підставі яких проводилася оплата.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договори, які укладені ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" з громадянами: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 за своїм змістом є цивільно-правовими договорами, а відносини, що склалися між сторонами цих договорів - цивільно-правовими.

Окрім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 - головний державний інспектор сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Управління Держпраці у Рівненській області, зазначив, що у травні 2018 було проведено інформаційне відвідування позивача на підставі пункту 33 Порядку № 295 на підставі попередньо отриманої від органу Пенсійного фонду інформації про те, що обсяг цивільно-правових угод на підприємстві позивача перевищує 30 відсотків. За наслідком проведеного інформаційного відвідування, яке відбувалось у формі усної бесіди з представником позивача з наданням рекомендацій щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, жодних санкцій і рішень зобов'язального характеру відповідачем у відношенні позивача не приймалось. При цьому свідку було повідомлено про укладення позивачем цивільно-правових договорів з громадянами на виконання операторських послуг, що, як пояснив свідок, не суперечить законодавству.

Допитаний судом свідок ОСОБА_20 - заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ТОВ "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ", надав показання, згідно з якими в середині травня 2018 року відбулось попереднє відвідування інспектором праці підприємства позивача. Після ознайомлення з примірником укладеного на той час цивільно-правового договору було зроблено зауваження щодо певних ознак трудового договору. Тому інспектором було надано усні рекомендації щодо усунення таких невідповідностей та укладення трудових договорів, що і було виконано в подальшому позивачем. При цьому свідок зауважив, що після відвідування інспектора праці за його рекомендаціями було внесено певні зміни до змісту цивільно-правових договорів, що укладались в подальшому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ОСОБА_14 це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.

Згідно зі статтею 2 КАС України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб'єктів владних повноважень є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Як зазначено судом вище, повноваження притягати до фінансової відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю надано відповідачу з метою запобігання тіньовій зайнятості та легалізації заробітної плати.

За результатом розгляду адміністративної справи судом не встановлено ухилення підприємства позивача від легалізації заробітної плати вищеназваних громадян.

Приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини на основі досліджених у ході судового розгляду доказів, суд дійшов висновку, що відповідач скористався своїми повноваженнями не з тією метою, з якою йому такі повноваження надано, а лише за формальними підставами. А відтак, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправними дій відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/А та прийняття постанови про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено право кожного звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Приписами чинного законодавства передбачено, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи та/або інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, суд звертає увагу, що задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Відповідна правова позиція була також неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 15.12.2015 у справі № 21-5361а15, від 01.12.2015 у справі № 21-3222а15, від 08.12.2015 у справі № 21-5435а15.

Таким чином, з метою забезпечення судом захисту порушених прав особи, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

Враховуючи викладене суд констатує відсутність порушеного права позивача внаслідок саме дій відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/А та прийняття постанови про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС, позаяк означені дії самі по собі не спричиняють будь-яких негативних наслідків для позивача, а є формою реалізації повноважень відповідача щодо здійснення контролю за дотриманням законодавстав про працю. При цьому, оцінка таким діям надана судом при вирішенні підставності оспорюваної постанови про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС. Тому в позові у цій частині суд відмовляє.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_24 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Тому інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України суд покладає на сторони документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" (33003 м. Рівне, вул. Гагаріна,39, корп. М-3, код ЄДРПОУ 41110001) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028 м. Рівне, вул. Лермонтова,7, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ373/955/000408/ТД-ФС від 30.10.2018.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ" (33003 м. Рівне, вул. Гагаріна,39, корп. М-3, код ЄДРПОУ 41110001) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області (33028 м. Рівне, вул. Лермонтова,7, код ЄДРПОУ 39780243) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 28480,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 квітня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.