Постанова

від 11.07.2019 по справі 460/2935/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5606/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Качмара В. Я., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дацюк М. В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (рішення ухвалено у м. Рівному судом у складі головуючого судді Дорошенко Н. О., повний текст рішення виготовлений 15 квітня 2019 року) у справі № 460/2935/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ до Головного управління Держпраці у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Позивач просив: скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС, видану на підставі акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/АВ);

визнати протиправними дії відповідача в процесі складання акту інспекційного відвідування 09.10.2018 № РВ373/955/А та прийняття постанови про накладення штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не дотримався встановленого порядку проведення інспекційного відвідування та порушив встановлену законом процедуру накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Вказані обставини, поряд з безпідставними висновками щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Зокрема, укладені цивільно-правові угоди з 17 особами нечинними у встановленому порядку не визнані, а їх зміст відповідає дійсним намірам сторін. Тому висновки відповідача в частині того, що позивачем укладено цивільно-правові договори задля приховання трудових відносин з працівниками є помилковими.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Рівненській області № РВ373/955/000408/ТД-ФС від 30.10.2018.

Стягнуто на користь ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 28480,96 грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Держпраці у Рівненській області, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про цивільно-правовий характер відносин між позивачем та 17-ма особами, та вважає, що такі були трудовими за своїм змістом, а тому мали регулюватися відповідно до вимог законодавства про працю.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Суд першої інстанції не врахував, що згідно з умовами договорів про надання послуг з 17-ма особами, які були надані позивачем, Замовник (ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ ) обліковує робочий час Виконавця, що є одним з основних критеріїв визначення заробітної плати за трудовим договором. Крім того, договорами було встановлено, що при неможливості надати послуги через хворобу Виконавець повинен попередити Замовника завчасно з наступним поданням підтверджуючих документів про причини та тривалість відсутності для належного обліку послуг. Вказане свідчить про наявність внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, як вважає апелянт, згідно з умовами договорів Виконавець засвідчує, що він ознайомлений зі змістом Інструкції з пожежної та електробезпеки, а також загальної безпеки цивільного захисту у приміщеннях Замовника, та приймає на себе зобов`язання про дотримання вимог цієї Інструкції.

Враховуючи наведені обставини, контролюючий орган приходить до висновку, що відносини між ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ та 17-ма особами фактично були трудовими, тому постанова про накладення на позивача штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС за порушення частини першої та третьої 24 КЗпП України є правомірною, а висновки суду першої інстанції щодо необхідності її скасування - помилковими.

Апелянт просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.

На апеляційну скаргу відповідача ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ подало відзив, в якому, посилаючись на законність оскаржуваного рішення суду, просить апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постанова про накладення на позивача штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки правовідносини між ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ та 17-ма особами були цивільно-правовими, а висновки відповідача про порушення позивачем частини першої та третьої 24 КЗпП України - помилковими. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, то в задоволенні таких відмовлено, оскільки дії відповідача в процесі складання акта інспекційного відвідування та прийняття постанови про накладення штрафу не порушують прав та законних інтересів ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ , а є формою реалізації повноважень відповідача щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю.

Апеляційний суд в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що 30.01.2017 внесено запис за номером 1 608 102 0000 013204, ідентифікаційний код 41110001, основний вид економічної діяльності: 82.20 Діяльність телефонних центрів.

На підставі службової записки головного державного інспектора сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_2 від 08.10.2018 та листа ГУПФ України в Рівненській області від 28.09.2018 № 9124/05 управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ від 08.10.2018 № 1074 Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ з 08.10.2018 по 09.10.2018 включно.

На підставі наказу від 08.10.2018 управлінням Держпраці у Рівненській області видано направлення від 08.10.2018 № 949-Н/09-27 на проведення інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю у ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ , 33000, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, корпус М-3, в якому зазначено, що під час інспекційного відвідування підлягають перевірці розділи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Акту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 № 1500/31368. Інспекційне відвідування буде проведено: з 08 жовтня по 09 жовтня 2018 року включно.

Копію направлення на інспекційне відвідування від 08.10.2018 № 949-Н/09-27 отримав заступник директора ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ - ОСОБА_3 під розписку 08.10.2018 (том 1, а. с.244 зворот).

09.10.2018 інспекторами праці управління Держпраці у Рівненській області складено акт за № РВ373/955/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, а також вручено директору позивача ОСОБА_4 . Вимогу про надання документів за № РВ373/955/НП, згідно з якою у строк до 13 год. 30 хв. 09.10.2018 позивача зобов`язано надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

У відповідь на зазначену вимогу позивач подав письмові пояснення від 09.10.2018 за вихідним № 107.

08-09 жовтня 2018 року інспектором праці Поліщук Л.В. відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, за участю інспекторів праці Біловола О. М. та ОСОБА_5 , у присутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ ОСОБА_3 та директора ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ ОСОБА_4 проведено інспекційне відвідування ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ , результати якого оформлені актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 09.10.2018 № РВ373/955/АВ.

Згідно з актом за результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено такі порушення ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ вимог законодавства:

частини першої статті 21 КЗпП України - трудовий договір не укладено між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Так, не укладені трудові договори з: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;

частини третьої статті 24 КЗпП України - працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Накази про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 відсутні. Повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу до Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою також не подавалось.

В акті зазначено, що між ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ (Замовник) та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (Виконавець) укладені договори про надання послуг, які за своїм змістом є однаковими.

Відповідно до договорів про надання послуг, зазначені вище особи обробляють телефонні дзвінки, що надходять до кол-центру, а також надають консультації щодо телекомунікаційних послуг, використовуючи при цьому клієнтську базу.

Відповідно до розділу 5 договорів про надання послуг Виконавцю надається доступ до комерційної та конфіденційної інформації, а також Виконавець приймає на себе зобов`язання про дотримання вимог Положення Про комерційну таємницю . Крім того згідно з п. 2.5 Виконавцям надається додатковий інструктаж, навчання, тренінги.

12.10.2018 позивачем подано до управління Держпраці у Рівненській області зауваження та заперечення до акта № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 за вихідним № 110 від 11.10.2018, у відповідь на які відповідач листом від 16.10.2018 № 04-16/5550 повідомив, що викладені позивачем аргументи не спростовують порушення, викладені у акті інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018.

17.10.2018 інспектором праці Поліщук Л. В. за результатами проведення інспекційного відвідування винесено припис № РВ373/955/АВ/П, яким директора ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ ОСОБА_4 зобов`язано усунути виявлені порушення у акті інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018 у строк до 26.10.2018, про що надати письмове повідомлення з долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до управління Держпраці у Рівненській області.

Згідно з рішенням щодо розгляду справи про правопорушення від 17.10.2018 № РВ373/955/АВ/П/ПТ/ТД начальник управління Держпраці у Рівненській області Наконечний Ю. М., розглянувши акт інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018, призначив розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України на 30.10.2018.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу начальником управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю. М. прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС, якою на ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ накладено штраф у розмірі 1898730 грн на підставі акта інспекційного відвідування № РВ373/955/АВ від 09.10.2018.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р Питання Державної служби з питань праці на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Як видно з матеріалів справи, в ході інспекційного відвідування ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ відповідач дійшов висновку про порушення суб`єктом господарювання вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України.

Судом встановлено, що між ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ та 17-ма фізичними особами ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ) було укладено договори про надання послуг, які є типовими за формою та предметом виконання.

Відповідно до договорів та додатків до них, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (Виконавці) надавали ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ (Замовник) такі послуги:

- операторські послуги з обробки та обслуговування вхідних/вихідних контактів (телефонних дзвінків, електронних повідомлень, тощо) від/до абонентів телефонних мереж та/або користувачів мережі Інтернет згідно переліку, наданого Замовником;

- консультація клієнтів Замовника - кінцевих споживачів; реєстрація інформації у базах даних Замовника, інше.

Відповідно до п. 2.4 договорів, облік наданих Виконавцем послуг здійснюється Замовником у відповідності до погодженої з виконавцем формули Одиницею обліку послуги є обліковий за Виконавцем час, протягом якого Виконавцем були надані послуги.

Відповідно до п. 3.1 договорів, ціна послуг Виконавця встановлюється сторонами для кожного проекту/періоду надання послуг окремо на підставі укладених Замовником договорів із контрагентом. При цьому Замовник у день підписання Сторонами цього Договору інформує Виконавця щодо встановленого розміру ціни послуги.

Відповідно до п. 2.11 договорів, винагорода за надані послуги в залежності від умов договору виплачується декілька разів на місяць, один раз на місяць або погодинно за весь фактичний обсяг (разове надання послуг).

Наведені положення договорів об`єктивно свідчать про те, що ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ фактично обліковує робочий час виконавців, що є одним із основних критеріїв для визначення заробітної плати за трудовим договором.

Згідно з п. 2.5 договорів, виконавцям послуг надається додатковий інструктаж, проводиться навчання та тренінги.

Згідно з п. 4.1.7 договорів, при неможливості надати послуги через хворобу Виконавець зобов`язаний попередити Замовника завчасно з наступним поданням підтверджуючих документів про причини та тривалість відсутності для належного обліку послуг.

Згідно з п. 11.9 договорів, виконавець засвідчує, що він ознайомлений зі змістом Інструкції з пожежної та електробезпеки, а також загальної безпеки цивільного захисту у приміщеннях Замовника, та приймає на себе зобов`язання про дотримання вимог цієї Інструкції.

Наведені умови договорів про надання послуг фактично свідчать про наявність внутрішнього трудового розпорядку, якого Виконавці зобов`язані дотримуватися.

Відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг, які знаходяться в матеріалах справи, в них зазначено лише період надання послуг та сума нарахування за надані послуги.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Враховуючи вищевказане, є підстави для висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт/послуг.

Беручи до уваги обставини справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що предметом договорів, укладених між ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ та вищевказаними фізичними особами, була саме праця (робота) їх виконавців, процес організації якої здійснювався безпосередньо позивачем, що свідчить про трудовий характер правовідносин між сторонами.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Згідно з пунктом 4 Порядку № 509, справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Одним з ключових правових питань у даній справі є застосування пункту 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 1898730 грн, який було застосовано до позивача, є суттєвим, тому особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 509, справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Апеляційним судом встановлено, що рішення щодо розгляду справи про правопорушення від 17.10.2018 № РВ373/955/АВ/П/ПТ/ТД, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України на 30.10.2018, було направлено на адресу ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ 25.10.2019 та отримано уповноваженою особою позивача лише 30.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3300302147986, Журналом реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ . Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Разом з тим, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача зазначила, що позивач про розгляд справи про накладення штрафу додатково повідомлявся телефонограмою 29.10.2018 (за день до розгляду справи), що підтверджується Журналом реєстрації телефонограм. Однак, інформації щодо уповноваженої особи позивача, яка повідомлялася про розгляд справи, а також тексту телефонограми апеляційному суду надано не було, тому таке повідомлення, враховуючи приписи Порядку № 509, не може вважатися належним.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином та, відповідно, міг реалізувати своє право на участь в розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

За таких обставин, постанова про накладення на ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ штрафу від 30.10.2018 № РВ393/955/000408/ТД-ФС у розмірі 1898730 грн не може вважатися правомірною, а тому підлягає скасуванню.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, що міститься в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18 (реєстраційний № 82383730).

Оскільки суд першої інстанції, приймаючи рішення про скасування постанови про накладення штрафу, виходив лише з того, що відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за частиною другою статті 265 КЗпП України, оскаржуване рішення суду необхідно змінити та задовольнити позов ТОВ ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ з врахуванням мотивів апеляційного суду, наведених вище.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 460/2935/18 змінити та задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕТТІ КУЛ КОНТАКТ з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 12.07.2019.