Рішення

від 16.04.2019 по справі 127/6888/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6888/16-ц

Провадження № 2/127/359/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника відповідача - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Рента-Вінниця , про стягнення збитків та усунення перешкод у користуванні приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Рента-Вінниця , про стягнення збитків та усунення перешкод у користуванні приміщенням та просила стягнути з відповідача збитки у розмірі 235 620 грн.; усунути перешкоди у користуванні офісним приміщенням за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 22/5 шляхом надання їй можливості вільного доступу до користування ним, отримання усіх ключів від вхідних та міжкімнатних дверей, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем систематично порушується її право спільної сумісної власності як подружжя, а також завдано збитки (упущена вигода) у зв'язку із неможливістю передачі цього майна в оренду з метою отримання доходу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2018 року було викликано у судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5; витребувано від ПП Легіонер належним чином засвідчену копію договору (договорів) на охорону об'єкту - нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 22/5 в м. Вінниці, укладеного між ПП Легіонер та ОСОБА_3 у період з квітня 2015 року до даного часу; витребувано від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ТЕРРА БАНК ОСОБА_6 належним чином засвідчені копії договору оренди нежитлового приміщення, загальною площею 264,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 22, укладеного між Вінницькою дирекцією (відділення № 24) ПАТ ТЕРРА БАНК та ОСОБА_3 у серпні 2014 року; відомості щодо припинення (розірвання) даного договору оренди нежитлового приміщення; відомості щодо сплаченого розміру орендної плати за весь період дії договору оренди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 року було зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді Дернової В.В. у порядку, передбаченому ст. 40 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2018 року було поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, який одночасно є керівником та підписантом третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Рента-Вінниця - та його представник - адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні; до суду було подано заперечення на позовну заяву від 20.10.2017 року (т.2, а.с. 85) .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини .

05 лютого 1997 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану за актовим записом № 201, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії І-АМ № 307665 (т. 1, а.с.7) .

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2014 року у цивільній справі № 127/18600/14-ц, яке набрало законної сили з моменту проголошення, шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було розірвано (т.1, а.с. 8) .

Отже, з 05.02.1997 року до 15.04.2014 року сторони перебували у шлюбі.

Як вбачається з Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення від 27.05.2010 року, виданого взамін рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.02.2008 року у справі № 2-1430/2008, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 5, розташоване по вулиці Грушевського, 22 в місті Вінниці (т.1, а.с. 11).

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку; вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, вважається їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, спірне нерухоме майно було придбано сторонами у справі під час шлюбу, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2018 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 05.02.2019 року у цивільній справі № 127/1818/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя щодо поділу, у тому числі, і спірного нежитлового приміщення, розташованого по вулиці Грушевського, 22/5 в місті Вінниці, зупинено ухвалою Верховного Суду, жодним чином не впливає на статус спірного майна як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя, оскільки вищевказані судові рішення стосуються виключно поділу цього майна. Разом з тим, суд роз'яснює відповідачеві, що у випадку визнання у судовому порядку спірного майна об'єктом його особистої власності, він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд даного рішення суду за нововиявленими обставинами.

Посилання ж представника відповідача ОСОБА_1 на те, що до виділення часток спірного майна у натурі або встановлення порядку користування ним неможливо ставити питання про усунення перешкод у користуванні майном також є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (відповідні домовленості між сторонами у справі відсутні).

Що стосується факту чинення відповідачем ОСОБА_3 перешкод у користуванні позивачем ОСОБА_2 спірним майном, то дана обставина підтверджується безпосередньо позицією відповідача, висловленою ним у судовому засіданні, відповідно до якої спірне нерухоме майно є його особистою приватною власністю, право користування якою у позивача відсутнє (в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню), а також показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які показали, що були присутні під час недопущення ОСОБА_2 до офісного приміщення по вулиці Грушевського, 22/5 в місті Вінниці. Крім того, з клопотання експерта від 24.05.2018 року № 81 (а.с. 13) вбачається, що доступ до нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 22/5 м. Вінниця забезпечений не був .

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України, її норми є нормами прямої дії; звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі норм Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про необхідність усунення перешкод у користуванні ОСОБА_2 нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням, розташованим по вулиці Грушевського, 22/5 в місті Вінниці шляхом надання ОСОБА_3 доступу ОСОБА_2 до вказаного нежитлового приміщення та передачі ключів від дверей (вхідних та міжкімнатних) приміщення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення збитків у розмірі 235 620 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).

Однак, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того, що упущена вигода позивача становить певну конкретну суму, зокрема, 235 620 грн. (відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,20 грн. судового збору, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 8 Конституції України, ст. 60, 63 СК України, ст. 22, 368, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням, розташованим по вулиці Грушевського, 22/5 в місті Вінниці шляхом надання ОСОБА_3 доступу ОСОБА_2 до вказаного нежитлового приміщення та передачі ключів від дверей (вхідних та міжкімнатних) приміщення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 551,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_2 (м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 15-17; РНОКПП НОМЕР_1)

ОСОБА_3 (м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 15-17; РНОКПП НОМЕР_2 )

Товариство з обмеженою відповідальністю Рента-Вінниця (м. Вінниця, вул. Староміська, 12; код ЄДРПОУ 39424534)

Повний текст судового рішення складено 18.04.2019 року.

Суддя