Рішення

від 08.04.2019 по справі 273/2036/18

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/2036/18

Провадження № 2/273/88/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

08 квітня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, отриманих повіреним від імені довірителя, інфляційних втрат та 3 % річних,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року до Баранівського районного суду звернувся ОСОБА_4 (надалі також позивач) з позовом до ОСОБА_5 (далі також відповідач) про стягнення грошових коштів, отриманих повіреним від імені довірителя, інфляційних втрат та 3 % річних.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 12.08.2014 він видав на ім'я ОСОБА_5 довіреність, яка посвідчена нотаріально.

Указаною довіреністю, маючи попередню усну домовленість з відповідачем, він уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, не залежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, з усіх без вийнятку питань, що будуть стосуватися продажу за ціну та на умовах на її розсуд належного йому на праві власності майна-житлового будинку та земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Баранівка, вул. Леваневського, 25.

Для чого надав їй право підписувати від його імені договори купівлі-продажу, ат акож отримати нележні йому гроші.

21.11.2018 ОСОБА_5, діючи на підставі довіреності, уклала від імені ОСОБА_4 три правочини, за якими вона як Продавець продала належні позивачу на праві власності будинок та земельні ділянки для ОСОБА_6 Продавши вказане майно ОСОБА_5 отримала від імені позивача грошові кошти загальною сумою 36904 грн. Про укладення договорів купівлі-продажу та про отримані гроші представник за довіреністю ОСОБА_5 позивача-свого довірителя не повідомила, грошей не віддала.

З огляду на викладене, позивач вирішила звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2018 року у вказаній справі відкрито провадження, розгляд справи призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2019 року перейдено до розгляду у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що про наміри з продажу будинку за адресою: вул. Леваневського, 25 у м. Баранівка Житомирської області він не знав. Про його фактичний продаж йому сталовідомо в липні 2017 року. Коштів виручених за його продаж ОСОБА_5 йому особисто ніколи не передавала. Він звертався до поліції сприводу повернення відповідачем йому правовстановлюючих документів на будинок по пров.Кооперативному, 9а, в м.Баранівка. Також, категорично заперечував, щодо поїздки до Житомирської лікарні на обстеження на прикінці березня 2015 року.

Представник позивача ОСОБА_2 вважала заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, крім того вказала на те, що покази свідків спростовуються листоп ОСОБА_5 адресованого ОСОБА_4, який доданий до матеріалів справи та досліджений судом. Довіреність ОСОБА_4 на ОСОБА_5 видавалася не лише для продажу будинку, а й для виготовлення дублікатів правовстановлюючих документів, які були втрачені.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, її представник розгляд справи просив здійснювати за відсутності відповідача, у задоволенні позову просив відмовити. Крім того, представник відповідача подав до суду заяву про застосування позовної давності. Згодом, просив суд позовну давність не застосовувати, у задоволенні позову відмовити у зв'язку з його безпідставністю. При цьому, звернув увагу на те, що позивач не лише знав про продаж будинку по вул. Леваневського, 25 в м. Баранівка Житомирської області, а й сам того бажав про що свідчить довіреність видана позивачем на користь відповідача. Щодо повернення документів відносно яких він звертався до поліції, то дані документи стосувалися будинку за адресою пров.Кооперативний, 9а, м.Баранівка, і ніяким чином не йшлося питання про витребування документів на будинок та земельну ділянку по вул.Леваневського, 25, м.Баранівка. Вважав доводи позивача необгрунтованими та такими, що спростовуються показами свідків. Лист ОСОБА_5 адресований ОСОБА_4, який був доданий представником позивача, вважав таким, що жодним чином не обгрунтовує заявленого позову, більше того, спростовує його, адже в листі йдеться про те, що ОСОБА_5 дійсно передавала йому кошти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 серпня 2014 ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси в усіх органах з метою продажу за ціну та на умовах на її розсуд належного йому майна на праві власності нерухомого майна-житлового будинку та земельних ділянок розташованих за адресою: м. Баранівка, вул. Леваневського, 25 (а.с. 11).

Згідно договорів купівлі-продажу від 21.11.2014 ОСОБА_5 продала ОСОБА_6:

житловий будинок №25 по вул. Леваневського Баранівської області за 14009 грн; (а.с. 12)

земельну ділянку площею 0.1 га., кадастровий номер: 1820600000:01:002:0855, яка розташована в м. Баранівка по вул. Леваневського, 25 Баранівського району Житомирської області за 15150 грн; (а.с. 13)

земельну ділянку площею 0.0638 га., кадастровий номер: 1820600000:01:002:0856, яка розташована в м. Баранівка по вул. Леваневського, 25 Баранівського району Житомирської області за 7445 грн; (а.с. 14)

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя, що відповідає приписам ч. 1 ст. 1000 ЦК України.

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

За змістом положень ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11 ).

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Статтею 1006 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Таким чином, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 07.03.2018 по справі №537/378/15.

Із досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки та житлового будинку належних йому на праві власності у 2014 році, що свідчить про бажання самого позивача вжити необхідні дії щодо продажу вказаного майна.

З метою встановлення обставин справи, судом було допитано свідків, а саме:

ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що в кінці 2014 року ОСОБА_4 повідомив їй про обізнаність у продажі будинку по вул. Леваневського, 25 у м. Баранівка. Сказав, що допомагає дітям, частину коштів передав для доньки ОСОБА_5 на навчання, а частину витратив на власне лікування. За яку суму коштів було продано будинок їй невідомо. Підчас передачі коштів за будинок вона присутньою не була.

ОСОБА_8 зазначила, що вона спілкується із позивачем. У 2014 році він повідомив їй про продаж свого будинку на Леваневського 25 у м. Баранівка. Вона запитала його, чи знає він про те, що його донька ОСОБА_5 навчається в університеті ім. Т.Г. Шевченка? На що він їй повідомив, що знає. Більше того, сказав, що він їй допомагає фінансово за рахунок проданого будинку.

ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що позивач розповідав їй про продаж будинку по вул. Леваневського, 25 у м. Баранівка. Вона носила йому їсти коли він хворів і він їй повідомив про продаж будинку, про те що розрахувався з боргами. Також зазначив, що решту коштів передав для доньки тетяни.

ОСОБА_10 пояснив у судовому засіданні, що він в березні 2015 року возив позивача на прохання доньки ОСОБА_5 в Житомир у лікарню. Коли сіли їхати назад додому він сказав позивачу, що в нього хороші доньки, доглядають за ним, возять у лікарню. На що позивач повідомив його про те, що кошти на лікування-це кошти виручені від продажу будинку по вул. Леваневського, 25 у м. Баранівка. Крім того позивач зазначив, що він також допомагає дітям, зокрема доньці ОСОБА_5 дає кошти на навчанняв університеті. Після того, як приїхали додому ОСОБА_5 дала йому 500 гривень за дорогу. Через якийсь проміжок часу він знову возив їх до пансіонату на Хмельниччині, де позивач і залишився, а тетяна та він повернулися додому. За вказану поїздку ОСОБА_5 сплатила йому 200 грн.

Отже, з показів свідків встановлено, що ОСОБА_4 знав про продаж вищевказаного майна, про що розповідав вказаним свідкам на прикінці 2014 року та початку 2015 року, кошти витратив частково на власне лікування, а решту на навчання доньки ОСОБА_5.

При цьому, позивачем в обгрунтування заявленого позову на думку суду не доведено факту неотримання коштів виручених від продажу майна. Відсутність будь-яких доказів з приводу протиправних дій ОСОБА_5 у частині привласнення коштів, у тому числі закінченого кримінального провадження за даним фактом, свідчить про необгрунтованість заявлених позивачем вимог.

Також, співствавивши покази свідка ОСОБА_10, який пояснив суду, що він возив з ОСОБА_5 позивача до лікарні в м. Житомир та покази самого ОСОБА_4, який вказаний факт категорично заперечував із наявними доказами, а саме з консультативним висновком спеціалівстка КУ Обласний медичний консультативно -діагностичний центр від 25.03.2015, суд приходить до висновку про можливу неправдивість показів ОСОБА_4, або про його часткову втрату пам'яті.

Вказані обставини жодним чином не обгрунтовують позовних вимог ОСОБА_4, більше того, викликають у суду сумніви щодо щирості та правдивості показів ОСОБА_4 щодо кожного доказу окремо, так і до предмету позову загалом.

Крім того, суд не бере до уваги висновок Баранівського ВП Новоград - Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області оскільки вказана заява, яка стала предметом розгляду звернення стосувалася житлового будинку та документів на нього, який знаходиться по провулку Кооперативний 9 а в м. Баранівка, який не є тим будинком щодо якого виник даний спір (а.с. 112-128)

Також, суд не вважає обгрунтованим доказом в частині заявлених позивачем вимог рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 20.02.2019 про стягнення пені за правилами ст. 196 СК України, яке жодним чином не стосується предмету позову та додану представником позивача копію листа адресованого ОСОБА_11 для ОСОБА_4, який навпаки спростовує доводи останнього, адже у цьому листі вона звертає увагу на те, що кошти йому повернула (а.с. 158-165).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази мають бути достатніми, що відповідає приписам, ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

З огляду на викладене, зважаючи на покази свідків, якими спростовано доводи позивача, покази самого ОСОБА_4, відсутність інших доказів, які б обгрунтовували заявлений позов та спростовували доводи відповідача, суд приходить до обгрунтованого рішення про відмову у задоволенні заявленого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247, 258, 259, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, отриманих повіреним від імені довірителя, інфляційних втрат та 3 % річних - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 квітня 2019 року.

Суддя: Є.А. Новицький