Рішення
від 11.04.2019 по справі 326/399/17
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/399/17

Провадження № 2/326/5/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді Стріжакової Т.В.

при секретареві Філанової В.І., Назарової А.Г.

за участю: представника позивача КП Приморська ЦРЛ

Приморської районної ради Запорізької області Віткової В.В., Капустіна О.М.

відповідачів, які діють в своїх інтересах та як законні представники неповнолітніх

дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_7

представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_8

представника третьої особи Приморської районної ради

Запорізької області Счастливої І.Б.

представника третьої особи органу опіки та піклування

Приморської РДА Запорізької області Козирь Р.Р., Проданової Т.А., Бєлікова Є.О.

третьої особи, які діє в своїх інтересах та як законний

представник неповнолітнього ОСОБА_13 ОСОБА_14

представника третьої особи ОСОБА_14 ОСОБА_2, ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Приморськ Запорізької області об'єднану в одне провадження цивільну справу за позовами Комунального підприємства Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області до ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють у своїх інтересах та як законні представники від імені малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_16,

третя особа Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_14, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_13, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

1) Позивач Комунальне підприємство Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області (далі-КП Приморська ЦРЛ ) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_5, третя особа Приморська районна рада Запорізької області, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення (а.с.1-2 т.1).

Ухвалою суду від 26 травня 2017 року залучено до участі у справі орган опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову, на стороні відповідача (а.с.122 т.1).

Ухвалою суду від 04 серпня 2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_14, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_13, 2013 року народження, як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову, на стороні позивача (а.с.175 т.1).

2) Позивач КП Приморська ЦРЛ звернулося в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи: Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської РДА Запорізької області, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення (а.с.1-2 т.2).

Ухвалою суду від 26 травня 2017 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги за вказаними позовами: КП Приморська ЦРЛ до ОСОБА_6, ОСОБА_5, які діють у своїх інтересах та як законні представники від імені малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_4, треті особи: Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування РДА Запорізької області, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення (справа № 326/1189/17) та за позовом КП Приморська ЦРЛ до ОСОБА_5, третя особа Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської РДА, ОСОБА_14, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_13, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення (справа №326/399/17р.). Об'єднаній справі присвоєно №326/399/17р. (а.с.131 т.2).

В об'єднаній справі позивач КП Приморська ЦРЛ подав уточнену позовну заяву до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють у своїх інтересах та як законні представники від імені малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_4, треті особи: Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської РДА Запорізької області, ОСОБА_14, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_13, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує, аналогічно тому, що викладено у раніше поданих позовах, а саме: зазначає, що згідно з рішенням Запорізької обласної ради Про надання згоди на передачу нерухомого майна № 33 від 26.12.2013 Приморській районній раді Запорізької області передано малосімейний гуртожиток, що складається з певного переліку квартир в будинку АДРЕСА_1 (зокрема і квартиру №29), а також малосімейний гуртожиток, що складається з певного переліку квартир в будинку АДРЕСА_2 (зокрема і квартиру №41). Рішенням №20 від 25.03.2014 (з відповідними змінами, внесеними рішенням №23 від 23.12.2016) Приморська районна рада Запорізької області включила ці малосімейні гуртожитки (з певним переліком квартир, у тому числі квартири №29, №41), до складу майна спільної власності району, закріпивши його за балансоутримувачем - Комунальним підприємством Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області (далі - КП Приморська ЦРЛ ) на праві оперативного управління.

Право комунальної власності на це нерухоме майно зареєстровано за Територіальною громадою в особі Приморської районної ради Запорізької області, свідоцтво видане 04.06.2014. Право оперативного управління зареєстровано за КП Приморська ЦРЛ , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. До передачі права власності Територіальній громаді в особі Приморської районної ради Запорізької області дані гуртожитки перебували у комунальній власності Запорізької обласної ради та знаходилися на балансі КЗ Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради (далі - КЗ СМР Глорія ).

Рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 23.06.2015 №12 (зі змінами, внесеними рішенням №23 від 23.12.2016) затверджено Положення про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області та умови їх утримання і повернення, згідно з п.1.3 якого квартири в гуртожитках призначаються для проживання робітників підприємства-балансоутримувача, в тому числі разом з членами їх сімей. Згідно з п. 1.6. Положення заселення мешканців до гуртожитків, виселення з них здійснюється після проведення інвентаризації квартир у гуртожитках відповідною комісією балансоутримувача.

Так, балансоутримувачем гуртожитку (комісією з інвентаризації нерухомого майна КП Приморська ЦРЛ ) проведено інвентаризацію, в результаті чого встановлено наступне.

21.03.2011 між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5 було укладено договір найму житла. Згідно з договором (п.1.1) наймодавцем було надано наймачеві ОСОБА_5 та членам сім`ї в користування на час її роботи в указаному закладі місце в кімнаті в жилому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

14.08.2012 між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6 було укладено договір найму жилого приміщення (сімейного гуртожитку), згідно з п.1.1 якого наймодавцем було надано наймачеві у тимчасове користування, на час роботи наймача у вказаному закладі місце у кімнаті в жилому приміщенні гуртожитку житловою площею 19,4 кв.м, загальною площею 37,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2; членом сім'ї наймача зазначено його дружину ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, які мешкають разом з батьками.

Спеціальний ордер колишнім балансоутримувачем КЗ СМР Глорія для вселення ОСОБА_5 на житлову площу в гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 не видавався. Також він не видавався і для вселення ОСОБА_6 та його родині на житлову площу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2.

З 27.09.2013 ОСОБА_6 не перебуває у трудових відносинах з КЗ СМР Глорія (звільнився з посади), ОСОБА_5 також не перебуває у трудових відносинах з КЗ СМР Глорія , звільнилася з посади з 08.08.2015.

На підставі п. 5.2 вказаного договору найму ці договори припинили свою юридичну дію, але відповідачі (без законних підстав) продовжують займати спірні квартири гуртожитків та ігнорують вимоги позивача про звільнення житла у добровільному порядку.

Отже, відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було заселено до квартир гуртожитків колишнім балансоутримувачем на підставі цивільно-правових договорів, строк яких сплив, але вони добровільно не звільняють житло. На момент подання позовної заяви ключів від вказаних квартир гуртожитків та доступу до них балансоутримувач не має.

Ці обставини перешкоджають заселенню до спірного житла у гуртожитках працівників лікарні, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов та не мають власного житла. Договорами найму житла, укладеними між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5 від 21.03.2011 та між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6 від 14.08.2012 передбачено, що наймач зобов`язується звільнити наймане житло по закінченні строку трудового договору, укладеного з наймодавцем. На даний час позивач є балансоутримувачем спірних квартир гуртожитку та наділений правами оперативного управління (п.2.2.6). У п.5.2 договорів найму вказано, що договір найму припиняє свою юридичну дію по закінченню строку трудового договору, укладеного між наймодавцем та наймачем, без надання іншого жилого приміщення.

Просить: 1) усунути перешкоди у здійсненні права користуванням житлом шляхом виселення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення; та з квартири АДРЕСА_2, без надання іншого жилого приміщення; судові витрати покласти на відповідачів (а.с.39-40 т.3).

У судовому засіданні представник позивача дав пояснення, аналогічні викладеним у позовах, додатково пояснив, що 21.03.2011 на підставі договорів оренди з КЗ СМР Глорія місце в кімнаті гуртожитку в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 було надано ОСОБА_18 і ОСОБА_5 У вересні 2016 року ОСОБА_18 звільнила місце в гуртожитку, і ОСОБА_5 звернулася до Приморської районної ради про приватизацію цієї квартири, але їй було відмовлено, оскільки фактично вона в цій квартирі не проживала, комунальними послугами не користувалася що було встановлено комісією. У зв'язку зі звільненням з КЗ СМР Глорія , закінченням строку трудового договору та закінченням строку договору оренди ОСОБА_5 знята з реєстрації АДРЕСА_1, але квартиру не звільнила, що перешкоджає заселитися в неї ОСОБА_14 з неповнолітнім сином, якій на вселення в дану квартиру виданий ордер, з нею укладений відповідний договір, і вона зареєструвала своє місце проживання в даній квартирі. Таким чином, сім'я ОСОБА_5 в гуртожитках займає дві квартири. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У письмовій відповіді на відзив ОСОБА_5 позивачем вказано наступне.

1. Вказані цивільні справи на підставі ч.1 ст.126 ЦПК України (в редакції на той на час), абз.3 п.15 постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 були законно та обґрунтовано об'єднані, так як в обох справах один і той же позивач; одні і ті ж самі відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 (родина); ті ж самі треті особи, позовні вимоги однакові, однорідні, нерозривно пов'язані між собою, вирішення однієї з цих вимог залежить від вирішення іншої вимоги.

2. Відповідачка знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та мешкала разом з ним у квартирі АДРЕСА_4, а у квартирі у квартирі АДРЕСА_5 у цей час ніхто не мешкав, що підтверджується рахунками комунальних установ, де відображено, що комунальними послугами у квартирі АДРЕСА_6 тривалий час не користувались. Дослідженими доказами встановлено, що родина ОСОБА_6 проживала у АДРЕСА_2.

3. Відповідачкою до матеріалів справи додано копію договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, який не співпадає з договором найму жилого приміщення, оригінал якого за Актом передачі було передано КЗ Глорія до КП Приморська ЦРЛ . Екземпляр договору, наданого ОСОБА_5, викликає сумнів в його достовірності. Оригінал свого договору найму жилого приміщення відповідачка тривалий час не надавала до Приморського відділення поліції, де відкрито кримінальне провадження №12017080340000518. Згідно з повідомленням КЗ СМР Глорія з працівниками санаторію договори найму житла на не визначений строк не укладалися. До КП Приморська ЦРЛ з іншими договорами найму житлового приміщення передано з ОСОБА_18, укладений у той же день та на ту ж квартиру, що і з ОСОБА_5 Договір з ОСОБА_18 та договір з ОСОБА_5, надані позивачем, за текстом та формою співпадають, вони укладені на час роботи в КЗ СМР Глорія , є строковими. Договір з ОСОБА_19 від 16.03.2009 на цю ж саму квартиру теж аналогічного змісту. Усі договори, передані позивачу з КЗ СМР Глорія , укладені на строк роботи наймача і не співпадають за змістом з договором, який надано ОСОБА_5 У рішенні Приморської міської ради №11 від 09.01.2006 вирішено, що ОФТЛ Глорія після реєстрації гуртожитків укладе угоду на проживання на термін праці на підприємстві з обов'язковим оформленням реєстрації за місцем проживання кожного з мешканців.

4. Щодо висновку експерта №215 від 15.01.2018, то він не відповідає вимогам ст.72,106 ЦПК, ст.10 ЗУ Про судову експертизу , п.19 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах . До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Мінюсту України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судово-експертна діяльність також може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України відповідно до їх повноважень.

У випадках, коли проведення експертизи доручається працівникові підприємницької структури, яка має ліцензію на здійснення судово-експертної діяльності, суд повинен перевірити, чи є у спеціаліста свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта за відповідною спеціальністю. Проведення експертизи за разовими договорами може мати місце лише у випадках, коли провести її в іншому порядку неможливо. Діє Порядок ведення державного реєстру атестованих судових експертів, затверджений наказом Мінюсту України №492/5 від 29.03.2012, на підставі якого ведеться офіційна електронна база даних про осіб, які отримали кваліфікацію судового експерта.

Висновок експерта, наданий відповідачем, складено ОСОБА_20, але його не вказано в реєстрі судових експертів, до висновку не додано документів про його знання в області почеркознавства та техніко-криміналістичної експертизи документів. Для оформлення висновку експертом використано фірмовий бланк Криміналістичного центру інституту права імені Володимира Сташиса класичного приватного університету , але висновок підписано від імені приватної особи ОСОБА_20 та стоїть відбиток його особистої печатки. У висновку відсутні посилання щодо доручення йому юридичною особою провести експертизу. Сам центр не має функцій проведення експертиз, його функціями є: проведення навчальних занять, консультацій; розробка та використання технічних засобів і новітніх технологій навчання; тощо; не передбачено проведення центром експертиз. Разом з ОСОБА_20 в цьому закладі працює сестра відповідача, що підтверджується її декларацією, тому є сумнів в його неупередженості. Договір найму жилого приміщення, копію якого надано ОСОБА_5, викликає сумнів з приводу достовірності.

5. Позиція відповідачки, що договір на теперішній час є дійсним, хибна. Так 21.03.2011 між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5 було укладено договір найму житла, згідно з п.1.1 наймодавець надав наймачу та членам сім'ї в користування на час роботи наймача у закладі місце у кімнаті в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_7. 14.08.2012 між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6 було укладено договір найму жилого приміщення, згідно з п.1.1 якого наймодавець надав наймачу у тимчасове користування, на час роботи наймача у закладі місце у кімнаті в жилому приміщенні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2; в ньому членом сім'ї наймача зазначено його дружину ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають двох малолітніх дітей. Вони звільнилися з КЗ СМР Глорія : з 27.09.2013 - ОСОБА_6, з 08.08.2015 - ОСОБА_5 На підставі п.5.2. вказаних договорів найму ці договори припинили свою юридичну дію.

Представником відповідачки ОСОБА_7 подано докази, частина яких отримано незаконно на її запити як адвоката, коли вона її діяльність в якості адвоката була призупинена. Тому правова позиція відповідачки не має правових підстав та родина ОСОБА_5 підлягає виселенню без надання іншого житла. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

У письмовій відповіді на відзив ОСОБА_6 зазначені аналогічні та наступні заперечення.

1. Стосовно тверджень, що договір, наданий суду позивачем, є неукладеним, то відповідно до законодавства України договір дійсний. В передбаченому законом порядку його не визнано не дійсним. Щодо наданої ОСОБА_6 копії договору, то він визиває сумнів в його достовірності. Оригінал цього договору відповідачем довго не надавався суду, його не надано до Приморського відділення поліції, де відкрите кримінальне провадження за фактом його підробки.

КЗ СМР Глорія повідомило, що з працівниками санаторію договори найму житла на не визначений строк не укладалися. КЗ СМР Глорія до КП Приморська ЦРЛ за Актом передачі разом з іншими договорами найму житлового приміщення було надано договір найму жилого приміщення з ОСОБА_22 від 07.07.2010 на ту же квартиру, що пізніше з ОСОБА_6 У цих договорах з ОСОБА_22 та з ОСОБА_6 співпадають розміри площі квартири, а у копії договору, яка була надана ОСОБА_6 вказана інша площа - площа технічного паспорту який виготовлено за замовою ОСОБА_6 21.02.2014 (пізніше). Це вказує, що договір, копію якого надав ОСОБА_6, виготовлений пізніше, ніж вказана в ньому дата 14.08.2012. Також в копії договору ОСОБА_6 виключено пункт відносно скоєння злочину, начебто було відомо, що ОСОБА_6 скоїть злочин. Усі договори, які передані за Актом від КЗ СМР Глорія позивачу, співпадають за умовами, вони не співпадають за змістом з договором, копію якого надано суду ОСОБА_6 Рішення Приморської міської ради від 09.01.2006 адміністрації та профспілки ОФТЛ Глорія вказано після реєстрації гуртожитків укласти угоду на проживання на термін праці на підприємстві з обов'язковим оформленням реєстрації за місцем проживання кожного з мешканців.

2. З висновком експерта №216 від 15.01.2018 не погоджується з аналогічних підстав, викладених щодо висновку №216 від 15.01.2018. Щодо твердження відповідача про продовження його права на користування житлом після закінчення строку дії договору найму житла безпідставно, оскільки цей договір з ОСОБА_6 укладався на строк роботи останнього у закладі. Припинення дії цього договору обумовлено обставиною - припиненням роботи у закладі, яка настала, договір не продовжений, тому ОСОБА_6 житло займають і не звільняють без законних підстав.

3. Щодо виселення неповнолітніх дітей, то з огляду на ст.64 ЖК України, Закони України Про охорону дитинства (ст.18), Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (ст.7), члени сім'ї користуються усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення, нарівні з наймачем; при втраті таких прав наймачем, теж їх втрачають. Обов'язковість згоди органу опіки та піклування щодо виселення неповнолітніх в у даному випадку не передбачена, діти не позбавлені батьківського піклування, не сиріти, над ними не встановлено опіку чи піклування.

4. Позивач є балансоутримувачем спірних квартир гуртожитків, має право оперативного управління, тому на підставі ст.137 ГК, ст.321 ЦК має право на захист свого права володіти своїм майном. ОСОБА_6 усвідомлює, що мешкає у гуртожитку, місце в якому надавалося у зв'язку з роботою, на підставі цивільно-правової угоди, строк дії якої закінчився, спеціальний ордер на вселення не видавався, він звільнився, мешкав менше, ніж 5 років, дія ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на нього не поширюється, тому на теперішній час мешкає без законних підстав, підлягає виселенню. Просив позов задовольнити.

У подальшому до суду надійшло клопотання головного лікаря КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області ОСОБА_23 про розгляд справи за відсутності представника КП Приморська ЦРЛ (а.с.164,184,207 т.4, 13 т.5).

Відповідач ОСОБА_6 подав заперечення на позов та підтримавши їх в судовому засіданні, пояснив, що позовні вимоги позивача є безпідставними з огляду на ст.3,22,47 Конституції України. 14.08.2012 між КЗ СМР Глорія та ним на невизначений строк укладено договір найму жилого приміщення. Згідно з п 1.1 договору наймодавець надав наймачу у користування місце в кімнаті в жилому приміщенні АДРЕСА_2. 21.02.2014 Приморське КП ТІ виготовило технічний паспорт на вказану квартиру, де вказано, що вона розташована на 2 поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 19,4 кв.м.

Згідно з ст.18 ЗУ Про охорону дитинства діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Він іншого житла я не має. Згідно з ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні він та його малолітня дитина ОСОБА_16, 2016 року народження, були зареєстровані за місцем проживання: АДРЕСА_2 на підставі договору найму жилого приміщення від 14.08.2012, який є діючим, в установленому законом порядку не визнаний судом недійсним, відповідно до ст.204 ЦК України є правомірним. Умови розірвання та припинення договору сторони передбачені в розділі 5. В п. 6.1 сторони зазначили, що договір може бути розірваний з ініціативи кожної із сторін при умові та порядку, передбаченому законодавством .

Відповідно до ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. На теперішній час договір найму жилого приміщення, укладений між КЗ СМР Глорія та ним не розірваний, діє.

Додатково він пояснив, що при заселенні у гуртожиток КЗ СМР Глорія останній з ним уклав договір оренди житла безстроковий, чи укладався з кимось ще такий безстроковий договір, він не знає. При заселенні ордер йому не був виданий, з яких причин, не знає. Після заселення він у квітні 2012 року одружився, у них народилося двоє дітей. Його дружина ОСОБА_5 була зареєстрована теж у гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1. Вони проживають окремо, знаходяться у стані розлучення. Він проживає з сином ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2, а його дружина ОСОБА_5 проживає з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1. Дружина в його квартирі не мешкала. З КЗ СМР Глорія він звільнився 27.09.2013, у 2013 році він знаходився в СІЗО. У приватизації квартири йому було відмовлено, оскільки він пропрацював на КЗ СМР Глорія всього 2,5 роки. Просив у позові відмовити.

У подальшому, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, для участі у розгляді справи, направив свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 пояснила, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають тільки два відповідача ОСОБА_6 та його неповнолітній син ОСОБА_4, які і були зареєстровані у квартирі до моменту незаконного зняття їх з місця їхньої реєстрації. ОСОБА_5 та неповнолітня донька ОСОБА_4 в даній квартирі не проживають, а також ніколи не були в ній зареєстровані. Тому позовні вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 безпідставні в розумінні позовних вимог, заявлених одночасно до всіх відповідачів про виселення їх з квартири АДРЕСА_2.

Крім того, на підставі рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01.12.2017 відповідачі розірвали шлюб, а знаходження дітей, встановлених різними актами обстеження житлових умов у різних квартирах свідчить про, те, що батьки мають рівні права по вихованню своїх дітей, а також обидва батьки є законними представниками своїх дітей. Позивач посилається на те, що згідно з п.1.1. договору найму житлового приміщення від 14.08.2012, укладеним між ОСОБА_6 та КЗ СМР Глорія , наймачу надано право тимчасового користування місця в кімнаті в житловому приміщенні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія . Але договір, наданий позивачем, не підписаний ОСОБА_6, а підписаний ніби-то ОСОБА_5, що само собі робить його неукладеним (сторони не досягли згоди з істотних умов договору). Крім того, в договорі, наданому позивачем, не йдеться про членів родини, а саме ОСОБА_5, яка має право на проживання в кімнаті у АДРЕСА_2. Ііснує дійсний укладений договір найму житла, а саме АДРЕСА_2, який підписаний ОСОБА_6 та головним лікарем КЗ СМР Глорія ОСОБА_25, що датований тією ж датою, що й договір, на який посилається позивач. По даному договору на замовлення ОСОБА_6 проведена почеркознавча та техніко-криміналістична експертиза. Враховуючи її висновки № 216 від 15.01.2017 договір від 14.08.2012 між ОСОБА_6 та КЗ СМР Глорія , на який посилається ОСОБА_6 є справжнім та непідробним.

Договір найму, на який посилається ОСОБА_6, автоматично пролонгований, оскільки були відсутні заперечення як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача; він не був припинений не зважаючи на те, що ОСОБА_6 було звільнено з КЗ СМР Глорія . Договір не містить умов щодо припинення договору у разі звільнення робітника з роботи. Щодо виселення неповнолітньої дитини ОСОБА_4, то в справі відсутня згода органу опіки та піклування Приморської РДА щодо її виселення. Позов не містить посилання на норми Житлового законодавства. Згідно з Конституцією України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Виселення громадян без надання іншого житлового приміщення регулюються ЖК України, де вказаний вичерпний перелік підстав для виселення особи з житлового приміщення без надання іншого житла.

Згідно з розділом 4 ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (ст.19) забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті. У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення у гуртожиток, їх фактичного проживання у гуртожитку, - до вирішення спору (ст.25,26). Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до ч.1 ст.20 цього Закону. Згідно з ч.4 ст.9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Дана позиція закріплена в ухвалі ВС від 23.01.2018 по справі № 521/10070/14ц, яка зводиться до наступного. З огляду на п.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.310 ЦК України, п.4 ст.31 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під майном також розуміють майнові права. Згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Кривіцька і Кривіцький проти України поняття житло не обмежується приміщенням, якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлені залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло. Поняття житло не обмежується приміщеннями, в яких законно мешкає або законно створені. Чи є конкретне місце проживання житлом , яке підлягає захист, підставі п.1 ст. 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин - від наявних достатніх та триваючих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. У п.36 рішення від 18.11.2004 у справі Прокопович проти Росії визначено, що концепція житла за змістом Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленому законному порядку. Житло - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання житлом , що б спричинило захист на підставі Конвенції, залежить від наявності достатніх триваючих зв'язків з конкретним місцем проживання. Таким чином, у справі Прокопович проти Росії встановлено, що тривале проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму є достатньою підставою того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст.8 Конвенції, тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла. Тому позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, порушують права людини, неповнолітніх дітей та не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_5 пояснила, що позовні вимоги на підставі ст.3,22,47 Конституції України є безпідставними. 21.03.2011 між КЗ СМР Глорія та нею, ОСОБА_5, укладено договір найму жилого приміщення на невизначений строк, згідно з п.1.1 якого наймодавець надав наймачу та членам його родини в користування місце в кімнаті в жилому приміщенні, розташованому в АДРЕСА_1, м. 19.11.2015 Приморське КП ТІ виготовило технічний паспорт на цю квартиру. Згідно з технічною характеристикою квартири вона розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 17,4 кв.м, загальною площею квартири 36,7 кв.м.

В наданій позивачем ксерокопії договору найму жилого приміщення (сімейного гуртожитку) від 14.08.2012 в графі наймач підпис виконано не ОСОБА_6 Вважає, що позивач в даній справі надав до суду підроблений договір найму жилого приміщення

Згідно з ст.18 ЗУ Про охорону дитинства діти сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. На теперішній час в зазначеній квартирі вона проживає з малолітніми дітьми: ОСОБА_4, 2012 року народження, та ОСОБА_16, 2016 року народження. Іншого житла вони не мають. Відповідно до ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні вона та малолітня ОСОБА_16 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 до 24.01.2017 на підставі договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, укладеного з КЗ СМР Глорія . Цей договір в установленому законом порядку не визнаний судом недійсним, відповідно до ст.204 України є правомірним.

В договорі передбачено умови розірвання та припинення договору; договір може бути розірваний з ініціативи кожної із сторін при умові та в порядку, передбаченому законодавством (п. 6.1). Відповідно до ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. На теперішній час договір найму жилого приміщення не розірваний, діє. В лютому 2017 року їй стало відомо, що її незаконно 24.01.2016 було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. На підставі постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 25.07.2018 їх права з донькою ОСОБА_4 поновлені, вони поновлені в реєстрації за вказаною адресою.

Вона ніколи не проживала та не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, там документів, речей не має. В кінці 2017 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_6, сімейні стосунки не підтримує. Вона тривалий час (з 24.03.2011 по теперішній час) зареєстрована з донькою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, окремо від відповідача проживає в ній з обома своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_16, виховує та утримує неповнолітніх дітей, іншого житла немає. Просила у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 пояснила, що позивач, знаючи, що ОСОБА_5 мешкає в квартирі АДРЕСА_1, пред'явив позов про виселення ОСОБА_5 з неї. Приймаючи ухвалу про об'єднання справ в одне провадження, суд не дав оцінку тим обставинам, що позовні вимоги підтверджені копіями письмових доказів, датованими 2016 роком, які невідомо, як отримав позивач, оскільки стосуються правовідносин, що виникли між КУ СМР Глорія , який не є стороною у справі, та ОСОБА_6, тобто не є допустимими, тому об'єднання справ є незаконним.

ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 ніколи не проживала та не була зареєстрована. Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 01.02.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_5 (до шлюбу ОСОБА_5) та ОСОБА_6, воно набрало законної сили.

Позов є необґрунтованим та безпідставним. Позивач надав суду ксерокопію договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, нібито укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5 КЗ СМР Глорія не учасник судового процесу, умови наданого позивачем договору найму (ксерокопії) не відповідають умовам договору найму, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5; на наданій позивачем ксерокопії договору підпис Наймача виконано не відповідачкою ОСОБА_5

Відповідно ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. На дослідження експерта відповідачкою надано оригінал найму жилого приміщення від 21.03.2011. Згідно з висновком експерта № 215 від 15.01.2018: 1) короткий рукописний текст ОСОБА_5 та підпис в графі Наймач виконані ОСОБА_5; 2) відбиток печатки у договорі нанесено гербовою печаткою КЗ СМР Глорія . 3) Давність виконання реквізитів у договорі відповідає вказаній в документі даті. Таким чином, вона користується разом з малолітніми дітьми спірним жилим приміщенням на підставі діючого, не оскарженого та не визнаного судом недійсним договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5 Відповідно до ст.204 ЦК України договір є правомірним.

Позивач надав суду статут КП Приморська ЦРЛ (нова редакція), в п. 1.1 статуту зазначено, що КП Приморська ЦРЛ створене за рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 21.10.2013 №7 шляхом реорганізації бюджетної установи Приморська ЦРЛ і є її правонаступником. До КЗ СМР Глорія позивач відношення не має, не є його правонаступником, відповідно, при прийнятті Приморською районною радою Запорізької області рішення про закріплення за КП Приморська ЦРЛ на праві оперативного управління в т.ч. квартири, в якій відповідач проживає з малолітніми дітьми, заміна наймодавця в договорі найму можлива тільки за згодою іншої сторони договору (ст. 512 ЦК України та коментарій до неї). Про те, що позивач має відношення до квартири, якою відповідач користується їй стало відомо лише під час розгляду справи в суді. В договір не внесено зміни щодо наймодавця квартири. В договорі найму жилого приміщення від 21.03.2011 строк його дії не встановлений. Відповідно до ст. 821 ЦК України якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років. Згідно ст. 822 ЦК України у разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк. Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк. Тому у відповідачки є всі правові підстави користуватися АДРЕСА_1 в визначений Законом строк.

Діючи в інтересах малолітніх дітей, орган опіки та піклування Приморської РДА приймає участь у розгляді справи. За час розгляду справи в квартиру АДРЕСА_1 позивач намагався заселити ОСОБА_29 з сім'єю з трьох осіб, уклавши з нею договір найму житла від 14.12.2016 на підставі виданого ордеру; ОСОБА_14 з дитиною та чоловіком, якій позивачем видано ордер на заселення. Через невизначену правову позицію представника органу опіки та піклування на адресу голови Приморської РДА направлено адвокатський запит. 20.11.2017 надано відповідь на запит адвоката, до якої додані: акт обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_5 від 14.09.2017; висновок органу опіки та піклування Приморської РДА про захист прав та інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 06.10.2017. Ці письмові докази є належними та допустимими доказами. Просила у позові відмовити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Козирь Р.Р. направила до суду відзив на позов, в якому вказано, що у відзиві представника відповідача ОСОБА_6 зазначено, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають тільки ОСОБА_6 та його неповнолітній син ОСОБА_4 При цьому є посилання на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 01.12.2017 про розірвання шлюбу. Зі змісту цього рішення вбачається, що ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_6, зазначила, що вона перебуває з ним в шлюбі, має двох дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні; що з липня 2016 року подружні відносини з відповідачем припинилися, вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Відповідач не виконує батьківські обов'язки, не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні, утриманні. У судовому засіданні вона пояснила, що сімейне життя з ним не склалось, він п'є, вживає наркотичні засоби, вчиняє правопорушення. Виходячи з даного рішення, ст.76 ЦПК України, що згідно з ст.112 СК України підставами для розірвання шлюбу є неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу, коли це суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, має істотне значення, Приморська РДА вбачає протиріччя фактів, їх невідповідність та необхідність перевірки достовірності поданих суду документів відповідачами. Виникає питання, яким чином малолітня дитини ОСОБА_16, якому менше ніж повних 2 роки, проживає самостійно з батьком, який зі слів матері, правдивість яких було перевірено судом: П'є, вживає наркотичні засоби, вчиняє правопорушення, не виконує батьківські обов'язки, не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні .

Відповідачами надані висновки експерта про проведення почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи документів від 15.01.2018 №215 та від 15.01.2018 №216. Їх підготував експерт-криміналіст ОСОБА_20, що має вищу освіту за фахом правознавство, кваліфікацію юрист, експерт криміналіст, кандидат юридичних наук, доцент, стаж дослідницької роботи 31 рік. Відповідно до ст. 9 ЗУ Про судову експертизу на законодавчому рівні створено Державний Реєстр атестованих судових експертів. Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до Державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань. В ст.10 цього Закону зазначено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Мінюсту України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Згідно з відкритою інформацією з Реєстру атестованих судових експертів при пошуку експерта-криміналіста ОСОБА_20 офіційний реєстр не знаходить такого експерта. Підтверджуючої інформації щодо проведення законних експертиз криміналістичним центром Інституту права ім. Володимира Сташиса, класичним приватним університетом, до висновків експерта ОСОБА_31 від 15.01.2018 № 215 та від 15.01.2018 № 216 не додано.

До Приморської РДА звернулись за захистом прав малолітніх дітей ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_14, яка діє від імені ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13.

На виконання Сімейного кодексу України, Законів України Про охорону дитинства , Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей , Конвенції про права дитини, ПКМУ від 24.09.2008 № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини до суду 06.10.2017 направлено висновок органу опіки та піклування Приморської РДА про захист прав та інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_4, в якому вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають та мають право користування житлом ОСОБА_5 та її малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_16, що вимоги до ОСОБА_5 не підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог до ОСОБА_6, то згідно з висновком органу опіки та піклування Приморської РДА від 02.10.2017, то орган опіки та піклування в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 вважає, що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК).

05.10.2017 до Приморської РДА надійшла заява від ОСОБА_14, яка просила розглянути її заяву на засідання комісії з питань захисту прав дитини Приморської РДА щодо захисту житлових прав її сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, оскільки з нею як з лікарем КП Приморська ЦРЛ на підставі ордеру на квартиру в гуртожитку від 04.08.2017 укладено договір найму житла, предметом якого є квартира в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, доступ до якої вони не мають, оскільки за цією адресою проживає сім'я ОСОБА_5

26.10.2017 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Приморської РДА зверненні ОСОБА_14 було винесено на обговорення, на що члени комісії одноголосним рішенням, з урахуванням, що триває розгляд судової справи, на виконання ст.19 СК України вирішили, що питання по суті повинно розглядатися в судовому порядку. Орган опіки та піклування дотримується вимог чинного законодавства та вважає, що в ситуації, яка склалась щодо порушення прав малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 однозначну правову позицію РДА висловити не може, оскільки порушуються права дітей к зі сторони відповідачів, так зі сторони третьої особи.

Приморська РДА Запорізької області як орган опіки та піклування вважає за доцільне: 1) впорядкувати документи, надані представником відповідача ОСОБА_6; 2) надати на її адресу відомості щодо підтвердження чи спростування інформації, викладеної відносно ОСОБА_6 у рішенні Приморського районного суду Запорізької обласні від 01.12.2017, 3) встановити у судовому порядку законність проведення почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи документів від 15.01.2018 № 215 та від 15.01.2018 № 216.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Бєліков Є.О. пояснив, що орган опіки та піклування діє в інтересах та на захист неповнолітніх дітей, поважаючи принципи сім'ї, виходячи з інтересів дітей, негативно ставиться до позбавлення дітей житла. Але, якщо при набутті права користування жилим приміщенням батьками неповнолітніх дітей були допущені порушення, і буде встановлено, що батьки незаконно отримали право на проживання, користування житлом. То як виключення, вони підтримають таке рішення суду. Діти не можуть бути використані як важелі у вирішенні спору.

Представник третьої особи Приморської районної ради Запорізької області Счастлива І.Б. пояснила, що згідно з рішенням Приморської районної ради Запорізької області №20 від 25.03.2014 Про включення до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, м. Приморськ Приморського району Запорізької області будівель гуртожитків (із змінами внесеними рішенням районної ради № 23 від 23.12.2016), гуртожитки закріплено за КП Приморська ЦРЛ з правом оперативного управління. Рішенням Приморської районної ради Запорізької області №12 від 23.06.2015 затверджено Положення про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ та умови їх утримання і повернення Приморській районній раді Запорізької області та визначено: головному лікарю КП Приморська ЦРЛ при укладанні договорів найму житла керуватися нормами затвердженого Положення. Відповідно до п.1.6 Положення заселення мешканців до гуртожитків та виселення з них здійснюється після проведення інвентаризації квартир у гуртожитках відповідною комісією балансоутримувача. Тому КП Приморська ЦРЛ як балансоутримувач спірних квартир гуртожитку повинне діяти згідно з чинним законодавством, з Положенням про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ та умови їх утримання і повернення.

23.12.2016 Приморською районною радою Запорізької області прийнято рішення № 24 Про відмову у приватизації квартири у гуртожитку, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, м. Приморськ Приморського району Запорізької області , яким відмовлено у приватизації житлової квартири у гуртожитку, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, м. Приморськ Приморського району Запорізької області, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та членам її родини. Підстава: наявність документів, що підтверджують факт її не проживання за зазначеною адресою понад двох років та документів, що свідчать про реєстрацію за наведеною адресою ОСОБА_29 Просила розглянути справу на розсуд суду та прийняти рішення згідно з чинним законодавством.

Третя особа ОСОБА_14 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_13, пояснила, що вона з 01.08.2014 працює лікарем акушером-гінекологом КП Приморська ЦРЛ за трудовим договором з правом надання житла, має неповнолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, потребує житло. Рішенням №20 від 25.03.2014 (зі змінами, внесеними рішенням №23 від 23.12.2016) Приморська районна рада Запорізької області включила гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, до складу майна спільної власності району, закріпивши його за КП Приморська ЦРЛ на праві оперативного управління (з метою забезпечення житлом працівників лікарні). Приморською районною радою Запорізької області прийнято рішення від 23.06.2015 за №12 (зі змінами, внесеними рішенням №23 від 23.12.2016), яким затверджено Положення про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області та умови їх утримання і повернення, яким передбачено, що квартири в гуртожитках призначаються для проживання робітників підприємства - балансоутримувача, в т.ч. разом з членами їх сімей (п. 1.3). Вселення в гуртожитки робітників підприємства провадиться на підставі виданого ордера та згідно з умовами договору найму житла (п.3.1). Згідно з ч.2 ст.128, 129 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який с єдиною підставою для вселення на цю жилу площу.

Так, на виконання законодавства України, в порядку черговості 04.08.2017 згідно з п.3.1 цього Положення їй видано ордер для вселення з дитиною до квартири № 29 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, укладено договір найму житла (вказаної квартири в гуртожитку), в цій квартирі вона зареєстрована разом з малолітньою дитиною. Колишня наймачка квартири ОСОБА_5 порушує її та сина конституційні права на житло.

Вважає, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 на законних підставах. Відповідачка була заселена до житла колишнім балансоутримувачем гуртожитку на підставі цивільно-правового договору, строк якого сплив, але звільняти житло у добровільному порядку вона відмовляється. Главами 58, 59 ЦК України визначено правове регулювання договорів майнового найму і найму житла. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором найму від 21.03.2011 (п.2.2.6) передбачено, що наймач (відповідач по справі) зобов'язується звільнити наймане житло по закінченню строку трудового договору, укладеного з наймодавцем. З 08.08.2015 ОСОБА_5 не перебуває у трудових відносинах з КЗ СМР Глорія (звільнилася за власним бажанням), тому на підставі п.5.2 договору найму цей договір припинив свою юридичну дію. Відповідачка в квартирі тривалий час не проживала, її зняли з реєстрації у цій квартирі. Тепер, коли цю квартиру виділили для проживання їй з сином, відповідачка стала робити вигляд, що там проживає, квартиру звільняти не бажає, ключі не дає. Вона з комісією лікарні спробувала вселитися у квартиру, але відповідачка їй перешкоджає. На підставі ст.ст.785,810 ЦК України відповідачка підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення. Їй доводиться з неповнолітнім сином знімати квартиру. Просила позов КП Приморська ЦРЛ задовольнити.

У подальшому вона, повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду, у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила продовжити розгляд у її відсутності, позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того направила до участі у справі свого представника (а.с.197,219 т.1).

Представник третьої особи ОСОБА_14 - ОСОБА_15 пояснив, що ЖК Української РСР передбачено, що для проживання, у тому числі робітників, у період їх роботи можуть використовуватись гуртожитки (ст.127); на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація установи видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст.129), тобто підставою для вселення є спеціальний ордер. Відповідачі такий ордер не отримували. Вони з наймодавцем уклали договори оренди. Порядок вселення до гуртожитку ними не дотриманий. Спірні житлові приміщення знаходяться у гуртожитках, які перебувають у власності Приморської районної ради Запорізької області та передані останньою на баланс КП Приморська ЦРЛ з правом оперативного управління. Тому позивач звернувся до суду, і відповідачі на підставі ст.132 ЖК Української РСР підлягають виселенню.

Сторонами на підтвердження доводів надані договори найму житлових приміщень (кожним свої екземпляри договорів), тільки вони відрізняються деякими умовами, зазначеними у договорах.

Докази, надані відповідачами щодо укладення ними договорів оренди на житлові приміщення у гуртожитку на невизначений строк, є неналежними, умови, зазначені в цих договорах, не відповідають умовам усіх інших аналогічних договорів. У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 підтвердили, що з робітниками санаторію договори найму житлового приміщення укладалися на період роботи в санаторію, у тому числі з відповідачами. Свідок ОСОБА_36, який працював в санаторії Глорія головним лікарем, пояснив, що умови договору найму для працівників були різні: строкові, безстрокові. Але він у результатах розгляду цієї справи заінтересований, оскільки він є чоловіком ОСОБА_37, яка є сестрою ОСОБА_6, до того ж вона працює разом з експертом ОСОБА_20, який робив експертні висновки договорів, що надані відповідачами. Договори, надані позивачем, містять умови щодо надання житлових приміщень на час роботи та звільнення приміщень у разі звільненні з роботи, також зазначено, що у разі вчинення злочину, наймач повинен звільнити житлове приміщення. Усі досліджені в судовому засіданні договори найму житлових приміщень, укладені між працівниками КЗ СМР Глорія та КЗ СМР Глорія (утому числі екземпляри договорів, укладених з відповідачем) укладалися на період роботи, вони підписані керівником КЗ СМР Глорія , мають печатку санаторія. У висновку експерта вказано, що про підпис ОСОБА_6 зробити висновок неможливо, оскільки підпис немає необхідного об'єму графічного матеріалу. Підпис ОСОБА_5 не підтвердився, але в судовому засіданні вона пояснювала, що при укладанні договору найму житлового приміщення та в день його укладання вона була відсутня у місті, тому викликає сумнів її підпис, поставлений нею в договорі найму в екземплярі, який вона надала суду.

У теперішній час встановлено, що відповідачі шлюб розірвали, відповідачка ОСОБА_5 проживає окремо від відповідача з двома неповнолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1, займається вихованням дітей. ОСОБА_6 з дітьми не проживає, притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів. Тому позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права користуванням житлом шляхом виселення ОСОБА_5 він не підтримує, позовні вимоги щодо ОСОБА_6 просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_38 суду пояснила, що вона з 13.04.2017 є юрисконсультом КЗ СМР Глорія , який був балансоутримувачем гуртожитків у м.Приморську, а потім за рішенням Запорізької обласної ради та Приморської районної ради ці гуртожитки та документи по ним, у тому числі договори оренди житлових приміщень, передані КП Приморська ЦРЛ . КЗ СМР Глорія своїх робітників поселяв у гуртожитки на період роботи у закладі на підставі договорів найму, при цьому ордери на житло не видавалися. Договори найму укладалися на період роботи робітника у закладі, зберігалися в архіві. Зараз залишилися у них договори оренди щодо квартир, що не передані КП Приморська ЦРЛ , що були приватизовані. Підготовкою укладання цих договорів займалася інспектор відділу кадрів ОСОБА_33, а з травня 2012 року - ОСОБА_39 Вона знайомилася зі змістом цих договорів, вони передбачають строк дії договору - на період роботи у закладі. Як могли виникнути екземпляри договорів ОСОБА_6 у різних редакціях, вона не може пояснити, дізналась про це тільки у зв'язку з цією справою. Передача договорів оренди від КЗ СМР Глорія до КП Приморська ЦРЛ здійснювалася декілька разів, на підставі рішення Приморської районної ради, за запитом, у присутності членів відповідної комісії, по акту, який усі члени комісії підписали.

Свідок ОСОБА_33 суду пояснила, що вона працює інспектором відділу кадрів КЗ СМР Глорія , з 27.02.2008 по 01.04.2011 вона працювала в установі, а потім пішла у відпустку у зв'язку з вагітністю та потім по догляду за дитиною до трьох років, вийшла на роботу з 16.06.2014. У КЗ СМР Глорія були гуртожитки для поселення медичних та інших робітників закладу на підставі договорів найму житла, що передбачали поселення у гуртожитки робітників на період їх роботи у закладі. Вона відповідала за підготовку таких договорів. Порядок укладення договорів був наступний: головний лікар викликав її, представляв їй медсестру (іншого робітника), доручав підготувати договір найму; вона роздруковувала бланки договору, який був вже розроблений та зберігався на робочому столі комп'ютера відділу кадрів, вносила в них своєю рукою данні робітника і відносила головному лікарю на підпис в кабінет 3 екземпляри (санаторію, робітнику та у паспортний стіл). При цьому рішень профспілки вона не бачила, ордерів на заселення у житлові приміщення не видавалося.

Вона пам'ятає, як укладався договір найму житла з ОСОБА_5, він був укладений, як усі договори, на час її роботи в санаторії. Цей договір найму з ОСОБА_5 укладався одночасно з договором найму з ОСОБА_18, які разом заселялися в одну кімнату гуртожитку. Вона готувала ці два договори, одночасно їх заповнювала. Вона роздрукувала бланки цих договорів, внесла в них паспортні данні ОСОБА_5, ОСОБА_18, інші відомості та передала їх головному лікарю, вони були одного змісту, на період роботи в санаторії. Щодо укладення договору з ОСОБА_6, то їй нічого невідомо. Коли робітники санаторію звільнялися, то вони звільняли і місце у гуртожитку. При звільненні видавався обхідний лист, а там був зазначений комендант гуртожитку, його підпис (про здачу кімнати) був обов'язковий. Були такі, які добровільно не виселялися (ОСОБА_40 тощо), спори з ними розглядалися у суді.

Оглянувши в судовому засіданні екземпляр договору оренди між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5, що наданий позивачем, в якому передбачено надання міста в кімнаті у гуртожитку на час роботи в санаторії, вона пояснила, що договір заповнено її рукою (дані ОСОБА_5, дата договору тощо), почерк її, зміст такий, який вона готувала та такого змісту укладалися договори найму з іншими робітниками санаторію.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що вона з 03.12.2009 працювала в КЗ СМР Глорія статистом, а з 07.05.2012 по 14.07.2014 - інспектором відділу кадрів, звільнена за згодою сторін. У санаторію був гуртожиток, в який робітників санаторію заселяли на підставі договору найму жилого приміщення. Коли вона стала працювати у відділі кадрів, то їй передали в комп'ютері папку, в якій були проекти договорів. Головний лікар давав їй вказівку підготувати договір найму жилого приміщення, вона роздруковувала бланк, заповнювала (прізвище, ім'я, по батькові, відомості про сторону, адреса квартири) і передавала головному лікарю. Сторони в його кабінеті підписували договір, викликався комендант для заселення робітника в гуртожиток. Зразок договору найму жилого приміщення був один, в ньому передбачалося, що робітник заселявся на час роботи в санаторії. За час її роботи не було договорів, щоб в них зазначався термін найму не на час роботи в санаторію. Підписані договори у неї не зберігались. Коли її не було (учбові та щорічні відпустки), підготовкою договорів займалася ОСОБА_33, ОСОБА_52, головний лікар (померла). Договір найму з ОСОБА_6 вона не готувала, не її почерком заповнені відомості, вона назву сторін вписувала, а не печатала.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що вона працювала в санаторії Глорія з 1992 року сестрою-хазяйкою, а потім комендантом гуртожитку. На підставі договору найму жилого приміщення, укладеного між головним лікарем та працівником санаторію, працівники заселялися у гуртожиток на період роботи в санаторію. Вона брала їх документи, талон на прописку, договір найму і в паспортному столі оформляла їх прописку. При цьому вона показувала оригінали договорів найму, без них прописку не оформляли. Потім договори вона повертала головному лікарю. Їй ніколи не давали договорів найму жилого приміщення на безстрокове поселення, заселення було тільки на час роботи в санаторії. Усі договори вона уважно вичитувала. Так вона оформлювала у паспортному столі прописку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їх договори теж містили умови, що наймодавець надає у користування наймачу на час роботи наймача в санаторії Глорія місце у кімнаті гуртожитку. Договори їй надавали вже підписані сторонами.

Свідок ОСОБА_36 суду пояснив, що він працював в санаторії Глорія головним лікарем з 1992 року по 2013 рік. На балансі КЗ СМР Глорія перебували гуртожитки, у яких надавали місця для проживання працівникам КЗ СМР Глорія . Крім того, гуртожитки надавались й іншим мешканцям міста за зверненням представників державної влади м.Приморська. Коли приїжджали на роботу спеціалісти, то їх з дороги поселяли у гуртожитку, а потім під час оформлення на роботу у КЗ СМР Глорія укладали трудовий договір та договір найму жилого приміщення у гуртожитку. Умови договору найму для працівників були різні. З молодими спеціалістами, які вже у них працювали, і вони їх знали, договір укладався на 1,3,5 років. Якщо договір безстроковий, то нікого після звільнення не виселяли. Всі хто звільнявся, залишались там жити, а потім приватизували кімнати. Договір найму житла готували після бесіди з особою, мабуть працівники кадрового апарату або комендант. Договір складався у 2-х екземплярах, один екземпляр знаходився у КЗ СМР Глорія , інший у працівника. Заселяла у гуртожиток комендант. Відповідачі були працівниками КЗ СМР Глорія , їх він поселяв та підписував з ними договір найму у двох екземплярах. Відповідачка спочатку жила у буд.70а, мабуть, сама, він точно не пам'ятає, договір з нею був безстроковий, якщо йому пам'ять не зраджує. Яких більше договорів було укладено строкових чи безстрокових, він не пам'ятає. Він не пам'ятає, у якому договорі з ОСОБА_5 строковому чи безстроковому є його підпис, пройшло багато часу, і тоді він цьому не надавав значення.

Суд звертає увагу, що усі свідки надали пояснення щодо обставин, які знали безпосередньо. Свідки ОСОБА_38, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 підтвердили факт укладання договорів найму житлових приміщень у гуртожитках на час роботи наймача, про факти укладання договорів на невизначений строк їм невідомо, розповіли, як укладалися ці договори. Свідок ОСОБА_35 пояснила, що вона оформляла реєстрацію місця проживання осіб, з якими укладалися договори, при цьому вона перечитувала усі договори. Тому суд приймає до уваги їх пояснення. Хоча свідок ОСОБА_36 пояснив, що умови договорів були різні, як безстрокові, так і строкові, але щодо умов договорів з відповідачами він не пам'ятає, пройшло багато часу, і тоді він цьому не надавав значення. Суд вважає, що його пояснення не спростовують пояснень свідків ОСОБА_38, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, які були безпосередніми виконавцями, займалися оформленням договорів та заселенням робітників санаторію у гуртожитки.

Експерт ОСОБА_20 пояснив, що він у 1986 році закінчив Вищу слідчу школу МВС СРСР, факультет підготовки експертів криміналістів, за спеціальністю правознавство, кваліфікація юрист, експерт-криміналіст; він кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики, стаж дослідницької роботи з 1986 року. Він на підставі запиту ОСОБА_5 провів почеркознавчу та техніко-криміналістичну експертизу наданих нею документів. Він обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. На експертизу йому замовник нарочним надав договір найму жилого приміщення від 21.03.2011 та в якості порівняльного матеріалу - вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_5 - на 3 аркушах та відбиток печатки КЗ СМР Глорія на 3 аркушах. В експертизі він зазначив використані ним інформаційні джерела.

Перед ним було також поставлене питання щодо давності виконання документу. Це складне питання, до його вирішення Мінюст України, МВС України відносяться з насторогою, оскільки Київські та Харківські експертні установи тільки зараз підійшли до цього питання, Методики щодо проведення таких експертиз не затверджені та не внесені у відповідні Реєстри, юридично не оформлені, хоча існують. Тільки в Запорізькій області в Криміналістичному центрі Інституту права імені Володимира Сташиса класичного приватного університету є науково-технічні засоби (цифрові відеокамери, цифрові мікроскопи для проведення таких експертиз). В Києві та Харкові, хоча мають базу, обережно судові експерти підходять до таких висновків, в рідких випадках надають категоричний висновок, переважно надають вірогідний висновок. Взагалі відсутні процедури проведення таких експертиз, які б виключали пошкодження досліджуваного документу, оскільки при досліджені використовуються хімічні дослідження, реактиви впливають на документ. Він при проведенні експертизи застосовував фізико-хімічні методики дослідження (ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, диференціацію штрихів, послідовність дослідження).

Він працює завідуючим та доцентом кафедри в Криміналістичному центрі Інституту права імені Володимира Сташиса класичного приватного університету. Він не є працівником державної спеціалізованої установи, діяв як незалежний експерт, повноваження якого передбачені п.4 ст.7, ч.2 ст.9,10 ЗУ Про судову експертизу , де вказано, що для проведення експертиз можуть залучатися інші фахівці з відповідних галузей знань. До державного реєстру атестованих судових експертів він не включений; підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції, стажування відповідно до спеціалізації та на підтвердження рівня своїх професійних знань він не проходив, свідоцтва Мінюсту на проведення експертизи не отримував, але він має науковий ступінь, тому відповідно до ч.3 чт.21 ЗУ Про судову експертизу не повинен проходити один раз на три роки стажування в державних спеціалізованих установах Мінюсту України відповідно до спеціальності та підтвердити рівень своїх професійних знань. В Інструкції про призначення та приведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Мінюсту України від 08.10.1998 № 53/5 1998 року зазначено, що обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва, виданого Мінюстом України (п.3.1), але це підзаконний акт, він носить рекомендаційний характер . У висновку ВСУ №526/2465/16-ц від 17.10.2018 року вказано, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим законом (ч.3 ст.10 Закону України Про судову експертизу ). При проведенні експертизи ним було додержано вимоги законодавства, обставин, які б виключали його участь у справі немає, за межі своїх повноважень він не виходив, на дослідження йому було надано достатньо об'єктів дослідження.

Також він проводив експертизу щодо документів, наданих ОСОБА_6 Викладені ним висновки він підтверджує. Він направить до суду документи на підтвердження своєї освіти та кваліфікації, які не додані до проведених ним експертиз.

Вислухавши представника позивача, відповідачів, представників відповідачів, третю особу, представників третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні обставини.

1. У розпорядженні голови Запорізької обласної державної адміністрації № 612 від 17.12.1997 вказано передати із спільної (комунальної) власності обласної ради до комунальної власності Приморської міської ради житловий будинок для малосімейних, який заселений на підставі ордерів, виданих міськвиконкомом, за адресою: АДРЕСА_2. Доведено до відома, що частина житлових приміщень вказаного житлового будинку для малосімейних, у тому числі і квартира № 50, закріплюється у вигляді гуртожитку за Обласною фізіотерапевтичною лікарнею для поселення працівників цієї медичної установи (а.с.123 т.2). Рішенням виконкому Приморської міської ради народних депутатів № 242 від 19.12.1997 вирішено відповідно до ст.127 ЖК України зареєструвати житловий будинок по АДРЕСА_2 як гуртожиток для малосімейних, за виключенням квартир №№ 10-18, 70-78 (а.с.122 т.2).

Згідно з рішенням Приморської міської ради Запорізької області від 09.01.2006 №11 вирішено затвердити протокол №2 від 05.01.2006 засідання тимчасової депутатської комісії по розгляду заяв мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 (п.1); враховуючи реєстрацію права власності житлового будинку АДРЕСА_1 за Приморським ОВУЖКГ, за винятком окремих квартир, виділених як гуртожиток, пропонувати адміністрації відповідно до чинного законодавства в термін до 01.03.2006 оформити передачу будинку до комунальної власності територіальної громади (п.2). Приморській ОФТЛ Глорія в термін до 01.02.2006 завершити процедуру оформлення права власності на окремі квартири будинку АДРЕСА_1, керуючись рішенням виконкому Приморської міської ради від 23.07.1993 №124 (п.3.1); привести у відповідність документи, підтверджуючи право користування кожним мешканцем даного гуртожитку; пропонувати адміністрації і профспілці ОФТЛ Глорія після оформлення права власності гуртожитків на окремі квартири житлового будинку АДРЕСА_1 за ОФТЛ Глорія укласти угоду на проживання в даних гуртожитках на термін праці на підприємстві з обов'язковим оформленням реєстрації місця проживання кожного мешканця (п.3.3) (а.с.124 т.2).

У рішенні виконавчого комітету Приморської міської ради Запорізької області від 24.01.2006 №11 вказано, що вирішено оформити право власності на гуртожиток в АДРЕСА_1, який складається, у тому числі із квартир №8,11,16,17,20,22,23,25,26,29, за територіальною громадою м.Запоріжжя, міст, селищ Запорізької області в особі Запорізької обласної ради (п.1); Приморському КП ТІ видати обласній фізіотерапевтичній лікарні свідоцтва і зареєструвати право власності, у тому числі на гуртожиток по АДРЕСА_1 (а.с.114 т.2).

Запорізька обласна рада листом від 01.11.2006 звернулася до Приморського КП технічної інвентаризації про оформлення, видачу та реєстрацію свідоцтва про право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, Запорізької області на об'єкти нерухомого майна: 1) малосімейного гуртожитку, який складається з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42,43,44,46, 47,48,49,50,52,53,54,56,58,59,60 та підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2, 2) гуртожитку, який складається з квартир №8,11,16,17,20,22,23,35,26,29 за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Обласної фізіотерапевтичної лікарні (а.с.125 т.2).

01.11.2006 Територіальній громаді сіл, селищ, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради видані Свідоцтва про право власності на це нерухоме майно (а.с.21 т.1, 25 т.2). Ці права власності зареєстровані Приморським КП БТІ (а.с.21 обор. т.1, 26 т.2).

Згідно з рішенням Запорізької обласної ради від 26.04.2007 №27 закріплено за КЗ Санаторій медичної реабілітації Глорія Запорізької обласної ради, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, на праві оперативного управління:

1) малосімейний гуртожиток, який складається з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41, 42,43,44,46,47,48,49,50,52,53,54,56,58,59,60 та підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1);

2) гуртожиток, який складається з квартир №8,11,16,17,20,22,23,25,26,29 і розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Та вирішено головному лікарю КЗ СМР Глорія здійснити заходи щодо приведення у відповідність до чинного законодавства взаємовідносин з особами, які проживають у квартирах, зазначених у п.п.1.1,1.2 цього рішення (п.2) (а.с.20 т.1, 24 т.2).

Отже, у житлових будинках за адресою: АДРЕСА_1 (у кожному) одну частину квартир складали квартири для малосімейних, які були заселені громадянами на підставі ордерів, виданих міськвиконкомом, а другу частину квартир складали гуртожитки (у тому числі квартира №50 та №70) для працівників Обласної фізіотерапевтичної лікарні Глорія , право власності на які зберігала Запорізька обласна рада, балансоутримувачем була ОФТЛ Глорія , а з 2007 року - КЗ СМР Глорія . При цьому вказаними рішеннями ОФТЛ Глорія була зобов'язана укласти угоди на проживання в цих гуртожитках на термін праці на підприємстві з оформленням реєстрації місця проживання кожного мешканця, а у подальшому КЗ СМР Глорія - здійснити заходи щодо приведення у відповідність до чинного законодавства взаємовідносини з особами, які проживають у квартирах гуртожитків.

Рішенням Запорізької обласної ради від 26.12.2013 №33 надано згоду на передачу із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ Запорізької області до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, м.Приморськ Приморського району Запорізької області нерухомого майна, що обліковується на балансі КЗ СМР Глорія Запорізької обласної ради:

1) гуртожиток, який складається з квартир №8,11,16,17,20,22,23,25,26,29 і розташований за адресою: АДРЕСА_1;

2) малосімейний гуртожиток, який складається з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41, 42,43,44,46,47,48,49,50,52,53,54,56,58,59,60 та підвального приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9 т.1, 11,119 т.2, 142 т.3).

За актом приймання-передачі гуртожитку, який складається з квартир №8,11,16,17,20,22,23, 25,26,2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що затверджений головою Приморської районної ради від 10.02.2014, комісія 07.02.2014 провела обстеження об'єкта передачі, який є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, закріплений на праві оперативного управління за КЗ СМР Глорія та передається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Приморськ Приморського району Запорізької області в особі Приморської районної ради Запорізької області. Комісія встановила, що до складу об'єкта передачі входить: вказаний гуртожиток, що є частиною п'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи рішення Приморської районної ради Запорізької області від 29.11.2013 №16, рішення Запорізької обласної ради від 26.12.2013 №33, цей гуртожиток прийнято до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Приморськ Приморського району Запорізької області. До акту додається оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.11.2006 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.11.2006, оригінал технічного паспорту БТ на нерухоме майно, копія інвентарної картки основних засобів (а.с.138-139 т.3).

За аналогічним актом приймання-передачі малосімейного гуртожитку, який складається з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42,43,44,46,47,48,49,50,52,53,54,56,58,59,60 та підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, комісія 07.02.2014 малосімейний гуртожиток прийняла до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Приморськ Приморського району Запорізької області. До акту додається оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.11.2006 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.11.2006, оригінал технічного паспорту БТІ на нерухоме майно, копія інвентарної картки основних засобів (а.с.12-13,120-121 т.2).

Тобто, за цими актами приймання-передачі від 10.02.2014 та від 07.02.2014 Приморська райрада прийняла вказані квартири, зокрема і кв.50 та кв.70, щодо користування якими є спір.

Рішенням сесії № 20 від 25.03.2014 Приморської районної ради Запорізької області включено до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, м.Приморськ Приморського району Запорізької області нерухоме майно: 1) гуртожиток з квартирою АДРЕСА_1 (п.1.1); 2) малосімейний гуртожиток з квартирою АДРЕСА_2 (п.1.2), закріпивши його за КП Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області на праві повного господарського відання. Рекомендовано останньому забезпечити організацію процедури передачі гуртожитку з балансу КЗ СМР Глорія на баланс КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області (а.с.10-11 т.1, 14,117,118 т.2, 140 т.3).

1) гуртожиток, який складається з квартир №8,11,16,17,20,22,23,25,26,29 і розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16 т.1).;

2) малосімейний гуртожиток, який складається з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41, 42,43,44,46,47,48,49,50,52,53,54,56,58,59,60 та підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20,116 т.2, 137 т.3).

Права власності Приморської районної ради Запорізької області на вказане нерухоме майно зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права, про що свідчать Витяги з відповідного Державного реєстру від 04.06.2014 (а.с.17 т.1, 20, 21,115 т.2, 136 т.3), та Витяг про реєстрацію права оперативного управління за КП Приморська ЦРЛ (а.с.18 т.1,22 т.2).

Листом від 25.01.2017 КЗ СМР Глорія повідомлено, що відповідно до рішення Запорізької обласної ради від 26.04.2007 №27 гуртожитки АДРЕСА_1 були закріплені за КЗ СМР Глорія на праві оперативного управління. Актом приймання передачі від 31.05.2007 вказане нерухоме майно передане на баланс санаторію з балансу Приморського ОВУЖКГ. До цього згідно з рішенням районної ради від 25.03. 2014 №20 гуртожитки обліковувалися на балансі санаторію, були в оперативному управлінні (а.с.19 т.1, 23 т.2).

Рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 23.06.2015 №12 затверджено Положення про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області. Положенням передбачено, що договір найму житла припиняється безстроково у випадку звільнення працівника з роботи на підприємстві - балансоутримувач, що працівник зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня звільнення повернути житлове приміщення, надане йому у користування за актом приймання-передачі, який готує адміністрація підприємства (п. 2.7), у разі припинення договору найму житла наймач та члени його родини підлягають виселенню без надання їм іншого приміщення (п.6.1) (а.с.12-14 т.1, 15-18 т.2).

Рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 23.12.2016 № 23 внесено зміни до рішення від 25.03.2014 № 20, а саме: викладено п.3 у наступній редакції: Вказане у підпунктах 1.1, 1.2 пункту 1 цього рішення нерухоме майно закріпити за КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області на праві оперативного управління (п.1). Внесено зміни до Положення про порядок надання у користування (найм) квартир у гуртожитках КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області та умови утримання і повернення, затвердженого рішенням Приморської районної ради від 23.06.2015 №12 викладено абз.2 преамбули Положення в наступній редакції: Вищезазначене нерухоме майно, передано на баланс КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області з правом оперативного управління (а.с.15 т.1, 19 т.2).

Таким чином, у подальшому квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 знаходячись у складі відповідно гуртожитку та малосімейного гуртожитку, 04.06.2014 передані у власність Територіальної громади сіл, селищ, міста Приморська Приморського району Запорізької області в особі Приморської районної ради Запорізької області. Зазначене нерухоме майно є комунальною власністю та передано на баланс позивачу КП Приморська ЦРЛ з правом оперативного управління.

У Витязі з ЄДРПОУ вказано, що в ньому мається запис про юридичну особу Комунальне підприємство Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області (КП Приморська ЦРЛ ), яке є комунальним підприємством, діє на підставі статуту; керівник ОСОБА_23 (а.с.4-5 т.1, 5-6 т.2). КП Приморська ЦРЛ видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.3 т.1, 4 т.2). Згідно з статутом КП Приморська ЦРЛ є комунальним некомерційним підприємством, що надає медичні послуги населенню м.Приморск та Приморського району, засновано на базі майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ міста Приморська Приморського району Запорізької області в особі Приморської районної ради Запорізької області (а.с.6-7,53-62 т.1, 7-8 т.2).

2. Позивачем КП Приморська ЦРЛ на підтвердження позовних вимог надано екземпляр договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, в якому вказано, що КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_5 (наймач) уклали договір найму жилого приміщення, згідно з яким наймодавець надає у користування наймачу та членам його родини на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія місце у кімнаті в жилому приміщенні жилою площею 17,4 кв.м, загальною площею 36,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1). Наймодавець зобов'язався надати у найм належне йому на праві оперативного управління місце у кімнаті в жилому приміщенні у придатному для проживання стані на час роботи (п.2.1.1). Наймач зобов'язався звільнити зайняте жиле приміщення за закінченням строку трудового договору , укладеного між наймодавцем та наймачем (п.2.2.6). Члени сім'ї наймача мають право проживати у найманому жилому приміщенні на період роботи наймача в КЗ СМР Глорія (п.2.2.7). Наймодавець має право вимагати від наймача та членів його сім'ї звільнити жиле приміщення по закінченню строку дії договору найма, трудового договору, укладеного між наймодавцем та наймачем (п.3.1.3). Дійсний договір за вимогою наймодавця розривається з наступним виселенням наймача та членів його сім'ї адміністрацією КЗ СМР Глорія без надання іншої жилої площі , у тому числі у разі скоєння злочину (п.5.1). Дійсний договір найму жилого приміщення припиняє свою юридичну дію по закінченню строку трудового договору, укладеного між наймодавцем та наймачем без надання іншого жилого приміщення (п.5.2). Спори між сторонами вирішуються в установленому законом порядку (п.6.2). Договір складений у двох екземплярах, один з якого знаходиться у наймодавця, другий - у наймача (п.6.3) (а.с.24,76 т.1).

У екземплярі договору найму жилого приміщення від 14.08.2012, який на підтвердження позовних вимог надав позивач КП Приморська ЦРЛ , вказано, що КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_6 (наймач) укладено договір найму жилого приміщення, згідно з яким наймодавець надає наймачу у тимчасове користування, на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія місце у кімнаті в жилому приміщенні гуртожитку жилою площею 19,4 кв.м, загальною площею 37,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1). Наймодавець зобов'язався надати у найм належне йому на праві оперативного управління місце у кімнаті в жилому приміщенні у придатному для проживання стані на час роботи (п.2.1.1). Наймач зобов'язався звільнити зайняте жиле приміщення за закінченням строку трудового договору , укладеного між наймодавцем та наймачем (п.2.2.6). Наймодавець має право вимагати від наймача звільнити жиле приміщення по закінченню строку дії договору найма, трудового договору, укладеного між наймодавцем та наймачем (п.3.1.3). Дійсний договір за вимогою наймодавця розривається з наступним виселенням наймача адміністрацією КЗ СМР Глорія без надання іншої жилої площі (п.5.1), у тому числі у разі скоєння злочину (п.5.1.6). Дійсний договір найму жилого приміщення припиняє свою юридичну дію по закінченню строку трудового договору, укладеного між сторонами без надання іншого жилого приміщення (п.5.2). Спори між наймодавцем та наймачем вирішуються в установленому законом порядку (п.6.2). Договір складений у двох екземплярах, один з яких знаходиться у наймодавця, другий - у наймача (п.6.3) (а.с.25,77 т.1, 28 т.2).

Ці екземпляри оригіналів договорів оглянуті в судовому засіданні судом та усіма учасниками процесу, договори містять підписи сторін, печатку КЗ СМР Глорія , вони прошиті, пронумеровані, їх текст відповідає тексту копій, наданих суду. Представник КП Приморська ЦРЛ пояснив, що вони отримали ці договори за актом передачі від КЗ СМР Глорія при передачі вказаних гуртожитків КП Приморська ЦРЛ на баланс, і копію Акту додали до позову.

У договорах найму житлового приміщення від 21.03.2011, 14.08.2012, укладених між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_5, ОСОБА_6 (наймачі), вказано, що договори складені у двох екземплярах, один з якого знаходиться у наймодавця, другий - у наймача.

З екземплярів вказаних договорів найму житлового приміщення від 21.03.2011, 14.08.2012 вбачається, що місце у кімнаті в жилому приміщенні гуртожитків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надані КЗ СМР Глорія в різний час, укладені з ними договори найму передбачали, що житлові приміщення їм надавалися у тимчасове користування, на час роботи наймачів в КЗ СМР Глорія , що наймачі зобов'язалися звільнити зайняте жиле приміщення за закінченням строку трудового договору, з моменту звільнення договір найму жилого приміщення припиняє свою юридичну дію без надання іншого жилого приміщення. Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні підтвердила, що договори найму з ОСОБА_5 та ОСОБА_18 укладалися саме такого змісту, її рукою внесені паспортні та інші відомості в договір найму з ОСОБА_5 Свідок ОСОБА_34 пояснила, що за час її роботи не було договорів, щоб в них зазначався термін найму не на час роботи в санаторію. Свідок ОСОБА_35 пояснила, що коли вона оформляла у паспортному столі прописку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то вона договори уважно вичитувала, ці договори містили умови, що наймодавець надає у користування наймачу на час роботи наймача в санаторії місце у кімнаті гуртожитку. Свідок ОСОБА_36, який працював в санаторії Глорія головним лікарем, суду пояснив, що умови договору найму для працівників були різні, що договір з ОСОБА_5 був безстроковий, якщо йому пам'ять не зраджує; він не пам'ятає, у якому договорі з ОСОБА_5 строковому чи безстроковому є його підпис, пройшло багато часу, і тоді він цьому не придавав значення; тобто він, посилаючись на те, що пройшло багато часу, не зміг категорично та однозначно відповісти на питання щодо умов вказаних договорів найму житлових приміщень.

Згідно з Актом прийому-передачі документів від 11.01.2017 КЗ СМР Глорія ЗОР передав, а КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області прийняло оригінал договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, укладений КЗ СМР Глорія ЗОР з ОСОБА_5. на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія на 2-х аркушах в 1 примірнику ( а.с.77,92 т.3), Актом прийому-передачі документів від 14.07.2017 КЗ СМР Глорія передав, а КП Приморська ЦРЛ Приморської районної ради Запорізької області прийняло оригінали договорів найму жилого приміщення, укладених КЗ СМР Глорія ЗОР з ОСОБА_43 від 02.03.2011 на 2-х аркушах в 1 примірнику; з ОСОБА_44 від 22.11.2008 на 2-х аркушах в 1 примірнику, з ОСОБА_18 від 21.03.2011 на 2-х аркушах в 1 примірнику; з ОСОБА_6 від 14.08.2012 на 2-х аркушах в 1 примірнику; з ОСОБА_40 від 29.06.2007 №3 на 3-х аркушах в 1 примірнику (а.с.95 т.3).

До матеріалів справи надані також копії договорів найму жилого приміщення, укладених КЗ СМР Глорія зі своїми працівниками, а саме договорів: від 02.03.2011 з ОСОБА_43, від 22.11.2008 з ОСОБА_44, від 29.06.2007 з ОСОБА_40, 21.03.2011 з ОСОБА_18, яка заселялась одночасно з ОСОБА_5 і в одну кімнату (а.с.96-106 т.3), оригінали цих договорів оглянуті в судовому засіданні, в них містяться аналогічні умови щодо строку дії договору - на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія та обов'язку звільнити жиле приміщення за закінченням строку трудового договору без надання іншої жилої площі.

У висновку експерта від 03.05.2018 №13-194 вказано, що до НДЕКЦ МВС України надійшла постанова СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 14.03.2018 про призначення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12017080340000518. Проведення судової експертизи доручено заступнику завідувача відділу судової експертизи (м.Мелітополь) - завідувачу сектору №2 (м.Бердянськ) Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_45, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 1.1 Дослідження почерку і підписів (свідоцтво №1531, видане ЕКК МВС України 22.05.1996, свідоцтво про підтвердження №418, видане ЕКК МВС України 24.05.2016), стаж експертної роботи з 1996 року. Про відповідальність за ст.384,385 КК України попереджений. На експертизу надано: 1) договір найму житлового приміщення від 21.03.2011, укладений між КЗ СМР Глорія за ОСОБА_5; 2) договір найму житлового приміщення від 14.08.2012, укладений між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6

В якості порівняльного матеріалу надано: 1) вільні зразки підпису ОСОБА_36 в 17 документах (договори найму з іншими особами, акти приймання-передачі, заяви, витратні накладні тощо); 2) умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_36; 3) вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_6; 4) умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_6; 5) вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_5; 6) умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_5 Зазначені використані інформаційні джерела.

За результатами дослідження зроблені висновки:

1) підпис в графі Наймодавець у договорі найму житлового приміщення від 21.03.2011, укладеного між КЗ СМСР Глорія та ОСОБА_5, виконаний ймовірно ОСОБА_36;

2) підпис в графі Наймач після рукописного тексту ОСОБА_5 НОМЕР_4 у договорі найму житлового приміщення від 21.03.2011, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5, виконаний не ОСОБА_46, а іншою особою. Відповісти на частину запитання Чи виконаний підпис у графі Наймач після рукописного тексту ОСОБА_5 НОМЕР_4 договору найму житлового приміщення від 21.03.2011 (укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5.), ОСОБА_36, ОСОБА_6 або іншою особою? не виявилось можливим у зв'язку з тим, що порівняння даного підпису зі зразками підписів ОСОБА_36, ОСОБА_6 не проводилося, так як спірний підпис та надані зразки не зіставні між собою;

3) рукописний запис ОСОБА_5 у графі Наймач в договорі найму житлового приміщення від 21.03.2011, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_5, виконаний, ймовірно, не ОСОБА_5 і, ймовірно, не ОСОБА_6, а іншою особою;

4) підпис в графі Наймодавець у договорі найму житлового приміщення від 14.08.2012, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6, виконаний, йомовірно, ОСОБА_36;

5) у зв'язку з тим, що підпис в графі Наймач у договорі найму житлового приміщення від 14.08.2012, укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6, не придатний для проведення ідентифікаційного дослідження, порівняння його зі зразками підписів ОСОБА_6 та ОСОБА_36 не проводилось, тому відповісти на запитання Чи виконаний підпис у графі Наймач після рукописного тексту ОСОБА_5 договору найму житлового приміщення від 14.08.2012, (укладеного між КЗ СМР Глорія та ОСОБА_6.), ОСОБА_6, ОСОБА_36, або іншою особою? не виявилось можливим; (у дослідницькій частині щодо підпису ОСОБА_6 зазначено, що в графі Наймач зазначено, що Даний підпис немає необхідного об'єму графічного матеріалу та не володіє комплексом ознак, який можливо було б визнати суттєвим та достатнім для проведення порівняльного дослідження, тому цей підпис не придатний для проведення ідентифікаційного дослідження ).

6) рукописний текст ОСОБА_5 у договорі найму житлового приміщення від 14.08.2012, укладеного між КЗ СМР Глорія Запорізької обласної ради та ОСОБА_6, виконаний ймовірно ОСОБА_6 (а.с.94-110 т.4).

З висновку вбачається, що у цих договорах найму житлового приміщення від 21.03.2011, від 14.08.2012 підпис в графі Наймодавець виконаний, йомовірно, ОСОБА_36, який був на той час головним лікарем КЗ СМР Глорія . У договорі від 21.03.2011 в графі Наймач підписано не ОСОБА_5, а іншою особою; чи виконаний підпис ОСОБА_36, ОСОБА_6, іншою особою, встановити не виявилось можливим, так як порівняння не проводилося. У договорі від 14.08.2012 підпис в графі Наймач не придатний для проведення ідентифікаційного дослідження; рукописний текст ОСОБА_5 виконаний ймовірно ОСОБА_6.

Вказаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений висококваліфікованим експертом, що має достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження достатньої кількості вільних зразків, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення, а тому суд приймає його до уваги.

У паспорті на ім'я громадянина України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, маються відмітки про те, що вона з 24.03.2011 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; 27.04.2012 Приморським відділом РАЦС Запорізької області зареєстрований шлюб з ОСОБА_6 (а.с.112 т.1).

У паспорті на ім'я громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, маються відмітки про те, що він з 14.08.2012 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; 27.04.2012 Приморським відділом РАЦС Запорізької області зареєстрований шлюб з ОСОБА_5; він має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_17 (а.с.102 т.2).

Згідно з свідоцтвом про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 27.04.2012 зареєстрували шлюб, актовий запис №19, прізвища після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6, ОСОБА_6 (а.с.26,106 т.1).

У свідоцтвах про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (акт про народження №137), ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 (акт про народження №85), батьками записано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.107,108 т.1, 97 т.2).

У Витязі з наказу КЗ СМР Глорія від 27.09.2013 №184-1 вказано про звільнення ОСОБА_6 27.09.2013 з посади сестри медичної стоматологічного кабінету за угодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України (а.с.29 т.2). У Витязі з наказу КЗ СМР Глорія від 31.07.2015 №141 вказано про звільнення ОСОБА_5 08.08.2015 з посади сестри медичної механотерапії за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.23,75 т.1, 30 т.2).

24.11.2015 в установленому порядку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.113 т.1).

20.09.2016 в установленому порядку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.98 т.2).

Листом КЗ СМР Глорія від 10.02.2016 повідомив, що в санаторії ОСОБА_6 працював з 19.12.2011 по 27.09.2013 (звільнений на підставі ст.36 п.1 КЗпП за наказом №184 /1 від 27.09.2013); ОСОБА_5 працювала з 01.04.2011 по 08.08.2015 (звільнена за ст.38 КЗпП, наказ №141 від 31.07.2015); вони проживали у гуртожитку, ордери на вселення їм не видавалися (а.с.27,67 т.2). У листі від 16.02.2017 КЗ СМР Глорія повідомив, що ордер на вселення до квартири №29 у гуртожитку не надавався ОСОБА_5, строк дії договору вказаний у п.5.2 договору, ОСОБА_5 була прийнята на посаду сестри медичної механотерапії з 01.04.2011, звільнена була 08.08.2015 за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.22,74 т.1). У листі від 04.08.2017 КЗ СМР Глорія вказано, що зміни, доповнення до договору найму жилого приміщення, укладеного 21.03.2011 з ОСОБА_5 не вносилися; також ніякий інший договір щодо користування житлом у гуртожитку, що був переданий за актом прийому передачі від 11.01.2017, з ОСОБА_5 не укладався; на невизначений строк договору найму/оренди з ким-небудь з працівників санаторію, у тому числі з ОСОБА_5 не укладалися (а.с.44 т.3).

Приморське КП ТІ виготовило технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 станом на 19.11.2015, замовник - ОСОБА_5, вказаний план квартири та технічна її характеристика, житлова площа 17,4 кв.м, загальна площа 36,7 кв.м ( а.с.109-111 т.1); та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 станом на 21.02.2014, замовник - ОСОБА_6, вказаний план квартири та технічна її характеристика, житлова площа 19,4 кв.м, загальна площа 40,7 кв.м (а.с.99-101 т.1).

3. Відповідачка ОСОБА_5 на заперечення позовних вимог надала свій екземпляр договору найму жилого приміщення від 21.03.2011, укладений між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_5. (наймач), за яким наймодавець надає наймачу та членам його родини у користування місце у кімнаті в жилому приміщенні жилою площею 17,4 кв.м, загальною площею 36,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1). Наймодавець зобов'язався надати у найм належне йому на праві оперативного управління місце у кімнаті в жилому приміщенні у придатному для проживання стані (п.2.1.1). Члени сім'ї наймача мають право проживати в найнятому жилому приміщенні (п.2.2.7). Дійсний договір за вимогою наймодавця розривається з наступним виселенням наймача та членів його сім'ї адміністрацією КЗ СМР Глорія без надання іншої жилої площі, у тому числі у разі невиконання своїх обов'язків, порчу приміщення, порушення Правил користування приміщенням, несвоєчасну оплату комунальних платежів, скоєння злочину (п.5.1); виниклі при виконанні договору спори між сторонами вирішуються в установленому законом порядку (п.6.2); договір складений у 2-х екземплярах, один з яких знаходиться у наймодавця, а другий -у наймача (п.6.3) (а.с.105т.1,89-90 т.2).

Відповідач ОСОБА_6 на заперечення позовних вимог надав свій екземпляр договору найму жилого приміщення від 14.08.2012, укладений між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_6 (наймач), за яким наймодавець надає наймачу та членам його родини у користування квартиру в жилому приміщенні жилою площею 19,4 кв.м, загальною площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1). Наймодавець зобов'язався надати у найм належну йому на праві оперативного управління квартиру в жилому приміщенні у придатному для проживання стані (п.2.1.1). Члени сім'ї наймача мають право проживати в найнятому жилому приміщенні (п.2.2.7). Дійсний договір за вимогою наймодавця розривається з наступним виселенням наймача та членів його сім'ї адміністрацією КЗ СМР Глорія , у тому числі у разі невиконання своїх обов'язків, порчу приміщення, порушення Правил користування приміщенням, несвоєчасну оплату комунальних платежів, у разі відмови відшкодувати матеріальну шкоду (п.5.1); спори між сторонами вирішуються в установленому законом порядку (п.6.2); договір складений у 2-х екземплярах, один з яких знаходиться у наймодавця, а другий - у наймача (п.6.3) (а.с.95-96 т.2).

Ці екземпляри оригіналів договорів оглянуті в судовому засіданні судом та усіма учасниками процесу, договори містять підписи сторін, печатку КЗ СМР Глорія , вони надруковані на двох сторінках (листах), перший скріплений скріпкою, а другий стиплером, не прошиті, не пронумеровані, їх тексти відповідають тексту копій, наданих суду відповідачами, на другому листі стоять підписи сторін, печатка КЗ СМР Глорія .

Суд звертає увагу на те, що на момент укладення цих договорів вказані жилі приміщення знаходилися у житлових будинках, що були зареєстровані в установленому порядку як гуртожитки.

У тексті кожного з цих екземплярів договорів, наданих відповідачами, вказано, що договір складений у двох екземплярах, один з якого знаходиться у наймодавця, другий - у наймача. В них не зазначено, що вони укладені на термін праці наймачів на підприємстві, а це суперечить поняттю договору найму житлового приміщення у гуртожитку, вказаним вище нормам ЦК України та ЖК УРСР, прийнятим в установленому порядку рішенням: Приморської міської ради Запорізької області від 09.01.2006 №11(п.3.3), Запорізької обласної ради від 26.04.2007 №27, Приморської районної ради Запорізької області від 23.06.2015 №12, які вказані вище.

Таким чином, у судовому засіданні оглянуті обидва оригінали екземплярів цих договорів, як надані позивачем, так і надані відповідачами. Встановлено, що надані сторонами екземпляри договорів від 21.03.2011 та від 14.08.2012 в деяких пунктах мають суттєві розбіжності: різний зміст умов договору щодо тривалості надання жилого приміщення в гуртожитку у користування наймачу та членам його сім'ї, обов'язку наймача звільнити зайняте жиле приміщення за закінченням строку трудового договору, щодо припинення дії договору по закінченню строку трудового договору без надання іншого жилого приміщення; хоча в них зазначено, що вони укладені однією датою, між одними і тими ж сторонами, щодо одного того ж жилого приміщення, і зміст інших пунктів здебільшого співпадає.

Крім того, за вказаним договором найму від 14.08.2012 ОСОБА_6 надана квартира в жилому приміщенні, а не місце в жилому приміщенні або кімната в гуртожитку, як усім іншим робітникам санаторію, хоча ця квартира входить до гуртожитку, зареєстрованого в установленому порядку. Відомостей про її виключення з переліку квартир, що входять до складу гуртожитку не надано і в судовому засіданні не здобуто. Ця квартира була надана йому та членам його сім'ї, оскільки на той час він вже був одружений з ОСОБА_5 (до шлюбу - ОСОБА_5). При цьому з останньою мався договір найму від 21.03.2011 у гуртожитку АДРЕСА_1. Тобто, ОСОБА_6 та його членам сім'ї надали квартиру, але його дружина ОСОБА_5 своє місце в гуртожитку не здала до теперішнього часу.

У Висновку експерта від 15.01.2018 №215 (а.с.56-62 т.3), викладеному на бланку Криміналістичного центру Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, вказано, що експерт-криміналіст ОСОБА_20, який має вищу освіту за фахом правознавство, кваліфікацію-юрист, експерт-криміналіст (реєстраційний №42 від 29.07.1986), кандидат юридичних наук, доцент, стаж дослідницької роботи 31 рік, на підставі запиту ОСОБА_5 провів почеркознавчу та техніко-криміналістичну експертизу наданих документів. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. На експертизу наданий договір найму жилого приміщення від 21.03.2011 , у якості порівняльного матеріалу - вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_5: 1) копія особової медичної книжки від 25.10.2010, дані про новонароджену дитину від 20.09.2016, заява ОСОБА_5 від 23.11.2015 - всього на 3 аркушах та 2) зразок відбитку печатки КЗ СМР Глорія у завіреній копії диплому молодшого спеціаліста від 27.06.1998, виданого ОСОБА_6 на 1 аркуші, у довідці №519 від 27.12.2017, виданій ОСОБА_37 виконувачем обов'язки головного лікаря санаторія Глорія ОСОБА_30 на 1 аркуші. Зазначені три поставлені питання, використані інформаційні джерела, у тому числі Закон України Про судову експертизу , Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, затверджена наказом МОЗ від 08.10.1998 №53/5, Постанова Пленуму ВСУ від 30.05.1997 №8, Реєстр Методик проведення експертиз МЮУ, спеціальна література, видана з 2003 по 2009 роки. Використовувалися: процесор EOM Athlon XP 1800, сканер принтер, мікроскоп, лупа, лінійка.

Висновок: 1) короткий рукописний текст ОСОБА_5 та підпис в графі Наймач у договорі найму жилого приміщення від 22.03.2011виконаний ОСОБА_5; 2) відбиток печатки КЗ СМР Глорія у вказаному договорі нанесено гербовою печаткою КЗ СМР Глорія ; 3) давність виконання реквізитів у договорі відповідає вказаній в документі даті.

До експертизи додані ілюстрації. Додані документи експерта: диплом НОМЕР_5, виданий ОСОБА_20 у тому, що він у 1982 році вступив до Вищої слідчої школи МВС СРСР та у 1986 році закінчив повний курс факультету підготовки експертів криміналістів названої школи за спеціальністю правознавство; на підставі рішення державної екзаменаційної комісії від 29.07.1986, м.Волгоград, йому присвоєно кваліфікацію юрист, експерт-криміналіст, диплом має реєстраційний №42 від 29.07.1986 (а.с.63 т.3); диплом кандидата наук НОМЕР_6, виданий на підставі рішення атестаційної колегії Клачияного приватного університету від 26.09.2012, згідно з яким ОСОБА_20 присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності кримінальній процес та криміналістика; судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність (а.с.64 т.3); атестат доцента НОМЕР_7, виданий 25.02.2016, згідно з рішенням атестаційної колегії ОСОБА_20 присвоєне вчене звання доцента кафедри кримінального процесу та криміналістики (а.с.64 т.3). Згідно з Актом про проведення особливої складності почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи документів висновок експерта №215 від 15.01.2018, на підставі запиту ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, виконавець ОСОБА_20 та представник замовника ОСОБА_5 констатували, що надані послуги - почеркознавча та техніко-криміналістична експертиза документів особливої складності (висновок експерта №215 від 15.01.2018), витрати на проведення експертизи оплачено в сумі 3720 грн. (а.с.84 т.3).

У висновку експерта від 15.01.2018 №216 (а.с.208-216 т.4), викладеному теж на бланку Криміналістичного центру Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, виконаного тим же експертом-криміналістом ОСОБА_20(зазначені аналогічні відомості), що склав висновок від 15.01.2018 №215, на підставі запиту ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, провів почеркознавчу та техніко-криміналістичну експертизу наданих документів. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. На експертизу надано: договір найму жилого приміщення від 14.08.2012. У якості порівняльного матеріалу надано: 1) вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_6 в копіях паспорту громадянина України, заяви ОСОБА_6 від 05.09.2013, заяви від 10.10.2017 - всього на 3 аркушах та 2) зразок відбитку печатки КЗ СМР Глорія у завіреній копії диплому молодшого спеціаліста від 27.06.1998, виданого ОСОБА_6, у довідці №519 від 27.12.2017, виданій ОСОБА_37 виконувачем обов'язки головного лікаря санаторія Глорія ОСОБА_30 - на 2 аркушах. Зазначені три поставлені питання, використані аналогічні інформаційні джерела, використані: процесор EOM Athlon XP 1800, сканер. принтер, мікроскоп, лупа, лінійка. За результатами дослідження зроблені висновки:

1) Короткий рукописний текст "ОСОБА_6" та підпис в графі "Наймач" у (договорі найму жилого приміщення від 14.08.2012 -"Наймодавець" КЗ СМР "Глорія" Запорізької обласної ради, в особі головного лікаря ОСОБА_36, "Наймач" ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_8, виданий Токмацьким РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 16.11.2011) виконані ОСОБА_6

2) Відбиток печатки у (договорі найму жилого приміщення від 14.08.2012 - "Наймодавець" КЗ СМР "Глорія" Запорізької обласної ради, в особі головного лікаря ОСОБА_36, "Наймач" ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_8, виданий Токмацьким РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 16.11.2011) нанесено гербовою печаткою КЗ "СМР "Глорія".

3) Давність виконання реквізитів у (договорі найму жилого приміщення від 14.08.2012 -"Наймодавець" КЗ СМР "Глорія" в особі головного лікаря ОСОБА_36, "Наймач" ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_8, виданий Токмацьким РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 16.11.2011) відповідає вказаній в документі даті.

До експертизи додані ілюстрації, документи експерта: диплом НОМЕР_5, виданий ОСОБА_20

Суд звертає увагу, що висновки експерта від 15.01.2018 №215 та від 15.01.2018 №216 виконані одним і тим же експертом ОСОБА_20, в один і той же день, на однаковому бланку приватного університету. Висновки експертиз стосуються підпису відповідачів, відбитку печатки КЗ СМР Глорія , давності виконання реквізитів.

Згідно з листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експерти від 14.05.2019 в Запорізькому відділенні ДНДІСЕ Мінюсту України є фахівець з правом проведення експертних досліджень по встановленню часу виконання документів. Хоча відсутня лабораторна база для проведення відповідного дослідження, але вони співпрацюють з сертифікованою атестованою лабораторією ТОВ Лабораторія замовних досліджень НЕОХРОМ , на обладнанні якої можливо провести необхідне експертне дослідження, за умов попередньої оплати оренди обладнання.

При проведенні експертизи по встановленню абсолютного часу або періоду часу виконання документів використовуються фізико-хімічні та хімічні методи дослідження згідно з методиками: Криміналістичне дослідження реквізитів і матеріалів документів , Методика визначення абсолютного віку документів , Методика встановлення змін хімічного складу барвних речовин у часі , які зареєстровані в Реєстрі методик проведення судових експертиз МЮУ.

Станом на травень 2018 року проведення досліджень по встановленню часу виконання документів регламентується тільки вимогами вказаних методик, які передбачають часткову або повну руйнацію документів; відсутні зареєстровані методики проведення судових експертиз, які виключають руйнування при проведенні досліджень по встановленню часу виконання документів.

Згідно з цими методиками дослідженню підлягають штрихи рукописних записів та підписів, виконаних пастами кулькових ручок, при цьому досліджуваний документ не повинен мати осередків забруднення, барвна речовина штрихів (пасти) не повинна мати зони перетину з іншими речовинами (відтисками штемпелів, штрихів іншого кольору та походження нашарувань тонеру і таке інше), мати достатню кількість барвника. Оригінали досліджуваних документів повинні зберігатися в однаковому температурному режимі , при однаковій відносній вологості, без контакту з іншими документами, які виконано з використанням паст кулькових ручок, та без впливу прямих сонячних променів. При цьому обов'язковою умовою є наявність в достатній кількості порівняльних зразків документів - оригіналів датованих документів за період 3 місяця до та 3 місяця після від ймовірного датування досліджуваних документів, рукописно виконані, на папері близькому до досліджуваних документів, у кількості не менше трьох зразків з різними датами складання за кожен місяць досліджуваного періоду, а саме 7 місяців. Якщо ймовірне датування складання досліджуваних документів складає раніше 2015 року, загальний період часу, за який потрібні порівняльні зразки документів складає 12 місяців. В разі наявності стрижнів з пастою кулькової ручки, ймовірно якою були виконані рукописні записи та підписи досліджуваних документів, вони також надаються на експертизу в якості еталону. Умови зберігання порівняльних зразків документів такі ж, як і до досліджуваних документів. При дослідженні порівняльних зразків документів використовуються методи, які приводять до часткової або повної руйнації документів. По результатам експертного дослідження експертом може надаватися категоричний висновок - позитивний або негативний, відносний - в разі визначення періоду часу виконання реквізитів документів (наприклад, для документів трирічної або більшої давнини, в разі недостатньої кількості порівняльних зразків документів та інше), не надасться за можливе (наприклад, в разі визначення морфологічних та фізико-хімічних ознак штучного зістарювання досліджуваних документів, відсутності достатньої кількості визначених хімічних сполук або ідентифікуючих ознак та інше). Тому для проведення такої експертизи необхідна письмова згода у вигляді ухвали суду на використання руйнівних методів дослідження, необхідна кількість порівняльних зразків документів (а.с.179 т.4).

У щорічній Декларації ОСОБА_37 зазначено, що вона працює у Класичному приватному університеті. (а.с.153 т.3). У виписці із залікової відомості (додаток до диплому НОМЕР_5) від 29.07.1986 №42, ОСОБА_20 за час навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 1982 року по 1986 рік склав екзамени та заліки за дисциплінами спеціальності Правознавство , у тому числі кримінологія, криміналістика, кінозйомка, криміналістичні експертизи, фізичні на хімічні методи дослідження, стажування (а.с.174 т.4).

Відповідно до Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ч.1 ст.7). Атестовані експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Доручити проведення експертизи можна тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (ст.9).

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом (ч.3 ст.10).

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України (ч.3 ст.17). Фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і мають на меті здійснювати експертну діяльність, проходять навчання з відповідної експертної спеціальності в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України з урахуванням обмежень, передбачених законом (ч.2 ст.21). Для забезпечення належного професійного рівня фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікацію судового експерта, крім тих, які мають науковий ступінь, один раз на три роки повинні пройти стажування в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України відповідно до спеціальності та підтвердити рівень своїх професійних знань (ч.3 ст.21).

Судом встановлено, що вказані висновки виконані ОСОБА_20, який має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, диплом кандидата наук, виданий Класичним приватним університетом на підставі рішення атестаційної колегії від 26.09.2012, згідно з яким йому присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності кримінальній процес та криміналістика, судова експертиза. Поряд з цим він не є експертом відповідної державної спеціалізованої установи, він не внесений до Реєстру атестованих судових експертів (а.с.148 т.3), він не проходив відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, що підтверджено ним у судовому засіданні. Ним на підтвердження своїх повноважень у проведенні вказаних експертиз наданий диплом НОМЕР_5, який має реєстраційний №42 від 29.07.1986, в дипломі вказано, що йому присвоєна кваліфікація юрист, експерт-криміналіст. В експертизах він вказав, що він експерт-криміналіст та зазначив реєстраційний №42 від 29.07.1986, який є реєстраційним номером його диплому. Але з диплому та виписки із залікової відомості за цим реєстраційним номером вбачається, що за період навчання він здав екзамени по дисциплінам, у тому числі дисципліні криміналістичні експертизи . З наданих ним документів не вбачається, що він отримав кваліфікацію судового експерта відповідно до Закону України Про судову експертизу .

Враховуючи викладене та в сукупності з листом Дніпропетровського НДІСЕ від 14.05.2019 щодо відсутності зареєстрованих методик проведення судових експертиз, які виключають руйнування при проведенні досліджень, стану досліджених документів після проведення експертиз (без руйнування), відсутність у висновках даних про умови збереження порівняльних зразків документів та досліджуваних документів, вказаної кількості порівняльних зразків документів, їх давності , у суду маються сумніві щодо можливості залучення до проведення судових експертиз від 15.01.2018 №215,216 ОСОБА_20, щодо викладених висновків.

Таким чином, судом встановлено, що у сторін екземпляри договору найму житлового приміщення від 21.03.2011, 14.08.2012, укладених між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_5, ОСОБА_6 (наймачі), різного змісту, умови договору не співпадають в деяких пунктах, що мають істотне значення, сам же текст договору експертом не досліджувався. Дані експертизи не спростовують дійсність екземплярів договору, наданих КП Приморська ЦРЛ з умовами надання у користування місця у кімнаті в жилому приміщенні на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія , що наймач зобов'язаний звільнити зайняте жиле приміщення за закінченням строку трудового договору, що дія договору припиняється по закінченню строку трудового договору без надання іншого жилого приміщення. До теперішнього часу вказані договори найму житлових приміщень не визнані в установленому порядку не дійсними.

Слідчий СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Мілєв В.Л. листом від 06.02.2018 повідомив КП Приморська ЦРЛ , що за його заявами за фактом підроблення офіційних документів - договорів найму від 21.03.2011, від 14.08.2012, укладених між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та КЗ СМР Глорія від 21.03.2011, від 14.08.2012 проводиться досудове розслідування, з листом направив Витяг про внесення відомостей до ЄРДР з кримінального провадження № 12017080340000518 за ч.1 ст.358 КК України (а.с.151,152 т.3).

4. Листом від 22.03.2017 Приморська міська рада повідомила, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не значиться (а.с.28,114 т.1).

Згідно з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №326/901/17 апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 - задоволено. Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 03.05.2018 в адміністративній справі №326/901/17 скасоване. Позов ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, виконавчого комітету Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, третя особа: КП Приморська ЦРД Приморської районної ради Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Скасовано внесені до реєстраційного обліку Виконавчим комітетом Приморської міської ради Приморського району Запорізької області відомості про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Зобов'язано Виконавчий комітет Приморської міської ради Приморського району Запорізької області поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48-51 т.4).

Згідно з останньою відміткою у паспорті місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 21.08.2018 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.69 т.4). Тобто, ОСОБА_5 та її неповнолітній доньці ОСОБА_4 поновлена реєстрацію місця їх проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 01.12.2017 у справі №326/1325/17 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований 27.04.2012 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 19. В рішенні зазначено, що в судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 пояснила, що сімейне життя з ОСОБА_6 не склалося, він п'є, вживає наркотичні засоби, вчиняє правопорушення, а у них ростуть двоє неповнолітніх дітей. Разом вони не проживають з серпня 2016 року, хоча наміри розірвати шлюб у неї були давно. Наданий строк на примирення результатів не дав. Тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.55 т.3).

Орган опіки та піклування звернув увагу на те, що ОСОБА_5 у позові зазначила, що вона від шлюбу з ОСОБА_6 має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_4, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні; що з липня 2016 року вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть; відповідач не виконує батьківські обов'язки, не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні, утриманні. У судовому засіданні вона пояснила, що він п'є, вживає наркотичні засоби, вчиняє правопорушення. Тому виникає питання, яким чином малолітня дитини ОСОБА_16 проживає самостійно з таким батьком.

У судовому засіданні перед судовими дебатами ОСОБА_5 пояснила, що дійсно вона з двома своїми неповнолітніми дітьми проживає за місцем своєї реєстрації АДРЕСА_35, займається їх вихованням, утримує її.

5. На виконання Сімейного кодексу України, ЗУ Про охорону дитинства , ЗУ Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей , Конвенції про права дитини, ПКМУ від 24.09.2008 № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини до суду Приморською РДА як органом опіки та піклування направлено висновки органу опіки та піклування Приморської РДА про захист прав та інтересів малолітніх дітей.

Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_5 від 14.09.2017 родина проживає за адресою: АДРЕСА_1, в квартирі проживають ОСОБА_5 та син ОСОБА_16, приміщення знаходиться у задовільненому стані, житлово-побутові умови відповідають санітарним нормам (а.с.68 т.3).

У Висновку органу опіки та піклування Приморської РДА від 02.10.2017 про захист прав та інтересів малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 по даній цивільній справі №326/1189/2017 вказано, що помешкання за адресою: АДРЕСА_2 є гуртожитком і перебуває на балансі КП Приморська ЦРЛ . На даний час в цій квартирі мешкає сім'я відповідача ОСОБА_6, який має малолітніх дітей ОСОБА_4, та ОСОБА_4 Відповідач отримав це приміщення під час роботи в КЗ СМР Глорія . Позивач вимагає виселення сім'ї ОСОБА_4 з даного приміщення без надання іншого житла На підставі ст.12 ЗУ Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , ст.18 ЗУ Про охорону дитинства , діючи в інтересах дітей, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.68-69 т.2).

У Висновку органу опіки та піклування Приморської РДА від 06.10.2017 вказано, що ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, цим приміщенням мають право користуватися її малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_16. Іншого житла вони не мають. На підставі ст.12 ЗУ Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , ст.18 ЗУ Про охорону дитинства , діючи в інтересах дітей, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.68 т.3).

Частиною 6 ст.19 СК України передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд звертає увагу, що між сторонами на розгляді в суді знаходиться спір щодо двох житлових приміщень в гуртожитках. У Висновку від 02.10.2017 вказано що сім'я відповідача ОСОБА_6 з дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_2, а у Висновку від 06.10.2017, що ОСОБА_5 з тими ж дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, при прийнятті цих Висновків питання проживання (не проживання) батьків неповнолітніх за вказаними адресами та інші докази у справі до уваги не приймалися, позиції сторін до відома не доводилися, сторони при прийнятті висновку не запрошувалися, представник органу опіки та піклування не зміг пояснити, на підставі яких доказів Висновки були прийняті. Висновок від 06.10.2017 поданий тільки в копії. Тому ці висновки суд вважає не обґрунтованими і не мотивованими. З Висновків вбачається тільки те, що орган опіки та піклування Приморської РДА діє в інтересах дітей, що він вважає неможливим виселення двох дітей.

6. Наказом головного лікаря КП Приморська ЦРЛ №129 від 03.06.2014 затверджено склад комісії для проведення повної обов'язкової інвентаризації нерухомого майна, а саме будівель гуртожитків, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (з квартир №8,11,16,17, 20,22,23,25,26,29) та АДРЕСА_2 (з квартир №31,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42, 43,44,46,47,48,49,50,52,53,54,56,58, 59,60 та підвального приміщення), яка повинна провести в термін до 10.06.2014 інвентаризацію та скласти інвентаризаційні відомості в розрізі кожного окремого об'єкту (квартири) (а.с.67,68 т.1).

14.12.2016 КП Приморська ЦРЛ видало ОСОБА_29 ордер на квартиру у гуртожитку АДРЕСА_1 (а.с.161 т.1). З нею був укладений договір найму житла у гуртожитку від 14.12.2016 (а.с.162-165 т.1). У Висновку поліції про результати розгляду заяви ОСОБА_29 від 24.12.2016 Приморського ВП вказано, що на підставі ордеру на квартиру у гуртожитку, виданого КП Приморська ЦРЛ №171 від 14.12.2016, ОСОБА_29 має право зайняти житло. Однак, 24.12.2016, коли вона намагалася заселитись, їй перешкоджала ОСОБА_5, яка раніше мешкала у цій квартирі з 2011 року, кімната їй була видана для тимчасового проживання. Тому склад кримінального та адміністративного правопорушення відсутній, вбачаються цивільно-правові відносини (а.с.72 т.1). 27.02.2017 Наказом КП Приморська ЦРЛ №32 скасовано вказаний ордер шляхом укладення додаткової угоди про розірвання договору найму (а.с.158,159 т.1).

04.08.2017 КП Приморська ЦРЛ видало ордер ОСОБА_14 на вказану квартиру на право її зайняття з сім'єю з 2-х осіб (а.с.172 т.1). З нею КП Приморська ЦРЛ уклало договір найму житла від 04.08.2017, предметом договору є вказана квартира в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, він укладений строком на 2 роки 11 місяців з моменту його підписання сторонами (п.2.1). Якщо наймач на момент закінчення строку дії цього договору не припинив трудові відносини з КП Приморська ЦРЛ , то цей договір не переукладається, а продовжує дію на такий самий строк і на таких самих умовах (п.2.2). Зазначено про плату за користування житлом та комунальні послуги, права та обов'язки сторін (а.с.190,191 т.1). Ордер виданий на підставі протоколу №19 профспілкового комітету Приморської районної профспілкової організації працівників охорони здоров'я України від 04.08.2017 та наказу КП Приморська ЦРЛ №95 від 04.08.2017. Склад сім'ї ОСОБА_13, 2013 року народження - син (а.с.192 т.1). Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою виконавчим комітетом Приморської міської ради ОСОБА_14, місце проживання ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.193). У свідоцтві про народження ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, вказані батько: ОСОБА_49, мати: ОСОБА_14 (а.с.194). У паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_14 зазначено, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.195 т.1).

7. В Акті № 01 проведення інвентаризації (АДРЕСА_2) від 01.02.2016 вказано, що з метою контролю за використанням комунального майна, на підставі рішення Приморської районної ради Запорізької області № 20 від 25.03.2014, наказу КП Приморська ЦРЛ № 129 від 03.06.2014 Про створення та затвердження складу комісії з інвентаризації нерухомого майна комісією проведено інвентаризацію квартири №41 малосімейного гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_2 В результаті з'ясовано: 1) вказана квартира була передана ОСОБА_6 колишнім балансоутримувачем КЗ СМР Глорія в тимчасове користування на підставі договору найму жилого приміщення від 14.08.2012, за яким житлове приміщення було передано ОСОБА_6 виключно на час роботи в КЗ СМР Глорія ; 2) спеціальний ордер для вселення на надану жилу площу в гуртожитку колишнім балансоутримувачем не видавався, чим порушено ст.129 ЖК УРСР; 3) ОСОБА_6 на час інвентаризації не перебував у трудових відносинах ані з колишнім балансоутримувачем гуртожитку - КЗ СМР Глорія , ані з теперішнім - КП Приморська ЦРЛ , отже відсутні законні підстави для його проживання у цій квартирі. Висновки комісії: 1) повідомити ОСОБА_6 про необхідність звільнення ним квартири, яку він займає, запропонувати йому добровільно виселитися з квартири та знятися з реєстраційного обліку до 01.03.2016; 2) в іншому випадку клопотати перед власником гуртожитку Приморською районною радої Запорізької області щодо виселення його у судовому порядку (а.с.31 т.2). У листі КП Приморська ЦРЛ від 09.02.2016 вказана вимога до ОСОБА_6 про звільнення ним квартири АДРЕСА_2 за відсутності у нього законних підстав на проживання в ній (а.с.32 т.2). Аналогічний лист від 01.02.2017 з вимогою про звільнення квартири АДРЕСА_1 направлений ОСОБА_5 (а.с.33 т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 КП Приморська ЦРЛ у зв'язку з проведенням інвентаризації звернулася до ОСББ Уют про надання відомостей про склад сім'ї. У довідці з місця проживання та складі сім'ї від 16.09.2016, виданій ОСОБА_6, зазначено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; з ним проживають не зареєстровані дружина ОСОБА_5, донька ОСОБА_4 (а.с.27 т.1, 36 т.2). В Акті про фактичне проживання осіб від 28.11.2016 вказано, що комісією з інвентаризації нерухомого майна КП Приморська ЦРЛ встановлено, що в квартирі малосімейного гуртожитку в АДРЕСА_2 фактично проживає ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_5, донькою ОСОБА_4, сином ОСОБА_4 (а.с.29 т.1, 37 т.2).

Наказом КП Приморська ЦРЛ від 29.11.2016 №158 призначено завідуючим гуртожитками (комендантом) ОСОБА_50 (а.с.69 т.1).

Згідно з Актом №08 проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1 від 15.12.2016 встановлено, що спеціальні ордери на вселення у АДРЕСА_1 колишнім працівникам КЗ СМР Глорія не видавалися. Згідно з договорами найму жилого приміщення від 21.03.2011 колишнім балансоутримувачем КЗ СМР Глорія ОСОБА_5 та ОСОБА_18 в тимчасове користування було надано місце у кімнаті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договорами найму передбачено, що члени сім'ї наймача можуть проживати в найнятому житлі на період роботи в КЗ СМР Глорія (п. 2.2.7). Договір найму припиняє свою юридичну дію по закінченню строку трудового договору, укладеного між наймодавцем та наймачем без надання іншого жилого приміщення (п.5.2). На даний час жоден з наймачів кв.29 не працює в КЗ СМР Глорія (звільнені з роботи за власним бажанням), у зв'язку з чим на підставі п.5.2 договір припинив свою юридичну дію. ОСОБА_18 добровільно звільнила житлову площу у квартирі, у зв'язку з чим балансоутримувачем видано ордер лікарю та здійснено її реєстрацію за вказаною адресою. ОСОБА_5 разом із членами її сім'ї - 4 особи, мешкає в АДРЕСА_2. Цю квартиру гуртожитку ОСОБА_5 винаймає разом з чоловіком ОСОБА_6 на підставі договору найму 14.08.2012, укладеного з колишнім балансоутримувачем КЗ СМР Глорія . Висновки комісії: 1) повідомити ОСОБА_5 про те, що 24.12.2016 о 16.00 год. їй необхідно забезпечити вільний доступ представникам балансоутримувача до квартири для комісійного огляду з метою вселення до житла в гуртожитку працівника КП Приморська ЦРЛ . Вселення має бути проведено за участю комісії з інвентаризації нерухомого майна КП Приморська ЦРЛ та завідуючого гуртожитком (коменданта) ОСОБА_50; 2) рекомендувати ОСОБА_5 та членам її родини звернутися до КП Приморська ЦРЛ з клопотанням про видачу на ім'я усіх членів її сім'ї ордеру на АДРЕСА_2, де вони фактично проживають, та укласти договір її найму з КП Приморська ЦРЛ на умовах, визначених вказаним Положенням про гуртожитки, затвердженим Приморською районною радою 23.06.2015 (а.с.30 т.1).

Згідно з Актом №10 проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1 від 24.12.2016 встановлено, що 24.12.2016 з 16.00 до 17.45 години комісія з інвентаризації КП Приморська ЦРЛ з метою вселення лікаря КП Приморська ЦРЛ до квартири АДРЕСА_1 згідно з ордером від 14.12.2016 прибула за вказаною адресою. Доступ до квартири гуртожитку комісії не наданий, вчинена сварка, викликано наряд поліції. Вирішено: 1) зняти з реєстраційного обліку колишніх наймачів АДРЕСА_1, 2) повідомити ОСОБА_5 про необхідність звільнення квартири №29 у добровільному порядку, 3) з метою врегулювання спірного питання мирним шляхом - рекомендувати ОСОБА_5 та членам її родини звернутися до КП Приморська ЦРЛ з клопотанням про видачу на ім'я усіх членів сім'ї ордеру на АДРЕСА_2, де вони фактично проживають, та укласти договір найму кв.№41 з КП Приморська ЦРЛ на умовах, визначених Положенням про гуртожитки, затвердженим Приморською районною радою 23.06.2015, 4) у разі невиконання вимог щодо звільнення житла у гуртожитку добровільно, здійснити виселення в судовому порядку (а.с.31 т.1).

КП Приморська ЦРЛ звернулася з листом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що житло у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади в особі Приморської районної ради Запорізької області, яке з 25.03.2014 рішенням ради передано на баланс КП Приморська ЦРЛ ; що її договір найму місця у кімнаті в цьому гуртожитку припинив свою юридичну дію по закінченню строку трудового договору, просило її до 08.02.2017 звільнити житло у гуртожитку та передати ключі від квартири. Враховуючи наявність у ОСОБА_5 двох малолітніх дітей, що вона мешкає разом з чоловіком та дітьми у квартирі АДРЕСА_2, яка також перебуває на балансі лікарні, їй рекомендовано до 08.02.2017 звернутися до КП Приморська ЦРЛ з клопотанням про видачу ордеру на АДРЕСА_2, та запропоновано укласти договір найму кв.41 вказаного гуртожитку з КП Приморська ЦРЛ на умовах, визначених Положенням про гуртожитки, затвердженим Приморською районною радою 23.06.2015 (а.с.32 т.1).

Згідно з Актом про не проживання осіб за місцем реєстрації від 29.11.2016, комісією з інвентаризації нерухомого майна КП Приморська ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_4 фактично не проживають у АДРЕСА_1 понад 2 роки. Іноді з'являється до АДРЕСА_1 Комісія проводилась за участю мешканців АДРЕСА_1 (кв.25,21) (а.с.71 т.1).

У листі КП Чисте місто Приморськ від 15.12.2016 щодо квартири АДРЕСА_1, вказано, що особовий рахунок зареєстрований на ОСОБА_5, кількість спожитої за 2015-2016 рік води складає 65 куб.м (а.с.82 т.1). У листі від 20.03.2017 вказано, що у цій квартирі кількість спожитої води з 01.01.2017 по 16.03.2017 складає 0 кубів, заборгованість станом на 16.03.2017 за водопостачання та водовідведення відсутня (а.с.81т.1). Приморський РЕМ повідомило листом від 06.12.2016, що кількість спожитої електричної енергії в цій квартирі, починаючи з 29.12.2014 по 01.12.2016, склала 684 кВт на суму 277,46 грн. Заборгованість на 01.12.2016 по даному особовому рахунку склала 62,12 грн. Особовий рахунок №1307643 оформлено на ОСОБА_5 (а.с.83 т.1). В матеріалах справи є роздруківка з особистого кабінету ОСОБА_5 (а.с.84 т.1).

У Довідці КЗ СМР Глорія від 18.03.2014 голові Приморської ради повідомлено, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2(а.с.130-135 т.3).

Рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 23.12.2016 №24 вирішено відмовити у приватизації житлової квартири у гуртожитку, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, м.Приморськ, Приморського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та членам її родини (а.с.70 т.1, 126 т.3).

КП Приморський РЦПСМСД листом від 17.01.2017 повідомило, що родина ОСОБА_5: батько ОСОБА_6, мати ОСОБА_5 та діти ОСОБА_50 та ОСОБА_50 перебувають у них на обліку та відвідують сімейного лікаря (а.с.78 т.1). У Протоколі №2 проведення досліджень метереологічних факторів від 02.02.2017 Державної СЕС вказано, що умови по температурі повітря у жилій кімнаті АДРЕСА_1 не відповідають умовам СНИП (а.с.166 т.1).

У листі від 13.03.2017 СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП України Запорізької області повідомив, що в провадженні знаходиться кримінальне провадження №12016080340001057 за ч.3 ст.185 КК України, 29.12.2016 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_5 проведено обшук, вилучено речові докази по вказаному кримінальному провадженню (а.с.73 т.1).

Згідно з Інформацєю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… щодо фізичних осіб за РННОКПП, які належать відповідачам, відомості відсутні в них (а.с.191-192 т.3), тобто вони не мають права власності на нерухоме майно, не мають житлових приміщень у своїй власності.

У листі Приморської міської ради від 22.03.2019 вказано, що згідно з картотекою виконкому Приморської міської ради, громадяни України ОСОБА_6 та ОСОБА_16 були зняті з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 07.08.2017 за клопотанням Приморської ЦРЛ. На даний час за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованих не має (а.с.219 т.4)

Вироком Бердянського міськрайонного суду від 04.09.2013 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий 24.07.2007 вироком Апеляційного суду Запорізької області за ч.4 ст.187 КК України, який ухвалою ВСУ змінений та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 04.11.2011,був визнаний винним у вчиненні 18.06.2013 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки (а.с.10-11 т.5).

У вироку Приморського районного суду Запорізької області від 16.09.2013 у справі №1-кп/326/84/2013 вказано, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнаний винним у вчиненні 31.05.2013 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки (а.с.238 т.4), ухвалою Апеляційного суду від 11.11.2013 цей вирок залишено без змін (а.с.239 т.4). Вироком Бердянського міськрайонного суду від 26.02.2019 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 3 роки (а.с.2-7 т.5).

Таким чином, ОСОБА_6 після укладання договору найму жилого приміщення від 14.08.2012 з КЗ СМР Глорія неодноразово вироками суду визнаний винуватим у скоєнні, у тому числі тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Сторонам роз'яснені їх права у судовому засіданні та зазначені статті; роз'яснено право звернутися до правоохоронних органів при наявності відомостей про скоєння злочину. Сторони пояснили, що права їм зрозумілі. Клопотань від сторін не надійшло. Сторони просили розглянути справу на підставі наявних матеріалів у справі, тому справа розглядається на їх підставі.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст.821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Відповідно до ст.814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Вказані договори найму житлових приміщень від 21.03.2011, 14.08.2012 є договорами найму місця у кімнаті та кімнати в жилих приміщень гуртожитків, які є комунальною власністю.

Користування гуртожитками регулювалося наступними положеннями ЖК Української РСР та інших нормативних актів (в редакції на час укладення відповідачами договорів найму жилого приміщення).

Відповідно до ст.18 ЖК Української РСР управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до статті 109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення про водиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ст.127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 ЖК Української РСР порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу

Згідно зі ст.129 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Отже, ордер - це правовстановлюючий документ індивідуального характеру, який є єдиною правовою підставою на вселення до гуртожитку.

Згідно з Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208 це Примірне положення встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання (п.1). Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання (п.2). На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (п.10). Плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця. (п.39). Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин , за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину . Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення (в редакції, що діяла на той час).

Відповідно до ч.1,2 ст.64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Пунктом 17 Примірного положення передбачено, що вселення громадянами, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, інших членів сім'ї, крім своїх неповнолітніх дітей, в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.

Отже, законодавством установлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Договір найму жилого приміщення, у тому числі у гуртожитках, укладається на певний строк; єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку. Такий висновок викладений в правовій позиції в ухвалі Верховного Суду України від 05.07.2017 №6-798цс17.

З вказаного вбачається, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2, що знаходяться в гуртожитках, не заселялась на загальних підставах з дотриманням вимог гл.2 ЖК України і ордери органом місцевого самоврядування на її заселення нікому не видавались, зокрема ОСОБА_5 та членам її сім'ї, ОСОБА_6

Крім того, в зазначених екземплярах договорів найму, що надані позивачем, які за висновками експертизи підписані головним лікарем ОСОБА_36, відповідно до вказаних положень законодавства зазначений строк їх дії - на час роботи наймача в КЗ СМР Глорія .

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України від 12.04.1985 №2, вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач. Якщо гуртожиток надано у зв'язку з роботою, слід з'ясовувати вид трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем, і за яких підстав він був припинений, маючи на увазі, що згідно з ст.132 ЖК без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені сезонні, тимчасові працівники, які припинили роботу, особи, які працюють за строковим трудовим договором, а також інші працівники, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, або звільнені за порушення трудової дисципліни чи вчинення злочину. При припиненні трудового договору з інших підстав вони, як і особи, перелічені в ст.125 ЖК, можуть бути виселені лише з наданням іншого жилого приміщення. Відповідно до ст.130 ЖК Української РСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначаються законом.

Відповідно до ст.131 ЖК Української РСР примірне положення про користування гуртожитками затверджується Кабінетом Міністрів України після консультацій з громадськістю, що проводяться відповідно до законодавства.

Відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками органи державної влади, органи місцевого самоврядування, власники гуртожитків після консультацій з громадськістю (громадськими організаціями, створеними з метою захисту інтересів мешканців гуртожитків) за погодженням з профспілками (за наявності) затверджують положення про користування гуртожитками, що перебувають у їхній власності, управлінні, розпорядженні, користуванні.

Відповідно до ст.132 ЖК Української РСР сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Згідно положень частини третьої статті 116 ЖК Української РСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, встановлені обставини, та наведене законодавство України, суд дійшов наступного.

1. За змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві. Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співмірним із переслідуваною законною метою. Житло має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві. Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, особливої ваги надається процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення. Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції. Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс в результаті застосування виселення (Кривіцька та Кривіцький проти України (заява № 30856/03), § 41 та § 44, ЄСПЛ, від 02.12.2010 ).

2 . Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2, знаходячись у складі відповідно гуртожитку та малосімейного гуртожитку, передані 04.06.2014 у власність Територіальної громади сіл, селищ, міста Приморська Приморського району Запорізької області в особі Приморської районної ради Запорізької області, тобто є комунальною власністю та передані на баланс позивачу КП Приморська ЦРЛ з правом оперативного управління.

До цієї передачі вказані гуртожитки перебували у комунальній власності Запорізької обласної ради, на балансі у ОФТЛ Глорія , а з 2007 року - на балансі КЗ СМР Глорія , які відповідно до чинного законодавства та вказаних вище рішень власників гуртожитків могли передаватися у найм для проживання в даних гуртожитках на термін праці в установі з обов'язковим оформленням реєстрації місця проживання кожного мешканця.

21.03.2011 між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_5 (наймач) був укладений договір найму жилого приміщення, згідно з яким наймодавець надав у користування наймачу місце у кімнаті в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, з реєстрацією в установленому порядку її місця проживання. З 01.04.2011 ОСОБА_5 була прийнята на посаду сестри медичної механотерапії КЗ СМР Глорія .

27.04.2012 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвища після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6, ОСОБА_6.

14.08.2012 між КЗ СМР Глорія (наймодавець) та ОСОБА_6 (наймач) був укладений договір найму жилого приміщення, згідно з яким наймодавець надав у користування наймачу та членам його родини місце у кімнаті в жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, з реєстрацією в установленому порядку їх місця проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у відповідачів народилася ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_16.

У КЗ СМР Глорія ОСОБА_5 працювала з 01.04.2011 по 08.08.2015 (звільнена за ст.38 КЗпП, наказ №141 від 31.07.2015); ОСОБА_6 працював з 19.12.2011 по 27.09.2013 (звільнений на підставі ст.36 п.1 за наказом №184 /1 від 27.09.2013).

На вселення у гуртожитки відповідачам (та членам їх сім'ї) ордери не видавалися, зміни, доповнення до договору найму жилого приміщення не укладалися. Тобто позивачами на загальних підставах із дотриманням вимог гл.2 ЖК України ця квартира не заселялася.

На підставі Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №326/901/17 поновлено реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, про що мається відповідна відмітка у паспорті ОСОБА_5, тобто вони продовжують бути зареєстрованими у гуртожитку за вказаною адресою.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 01.12.2017 у справі №326/1325/17 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований 27.04.2012, актовий запис № 19. В рішенні зазначено, що в судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 пояснила, що сімейне життя з ОСОБА_6 не склалося, він п'є, вживає наркотичні засоби, вчиняє правопорушення, а у них ростуть двоє неповнолітніх дітей. Разом вони не проживають з серпня 2016 року, хоча наміри розірвати шлюб у неї були давно.

3. Орган опіки та піклування звернув увагу на те, що при розірванні шлюбу встановлено, що двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_16 проживають з матір'ю ОСОБА_5 та знаходяться на її утриманні; що відповідач не виконує батьківські обов'язки, не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні, утриманні. У судовому засіданні ОСОБА_5 визнала, що дійсно вони з відповідачем шлюб розірвали, що вона з двома своїми неповнолітніми дітьми окремо від відповідача проживають за місцем її реєстрації АДРЕСА_1, займається вихованням дітей; у квартирі АДРЕСА_2 вона з дітьми не проживає, там документів, речей немає, іншого житла вона немає; це не оспорювалося і представниками третіх осіб, представником відповідача ОСОБА_6

Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Тобто, ОСОБА_5 є одинокою особою з неповнолітніми дітьми, які проживають з нею.

Відповідно до ст.125 ЖК Української РСР без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Отже проживання відповідачки ОСОБА_5 з малолітніми дітьми у житловому приміщенні у гуртожитку АДРЕСА_1 носить тривалий характер. В нього вона вселилася на підставі договору найму житлового приміщення, в ньому вона тривалий час (з 24.03.2011 по теперішній час) зареєстрована в установленому порядку, особові рахунки по комунальним послугам зареєстровані на неї, відомостей про наявність у неї заборгованості з комунальних послуг суду не надано. Вона фактично користується житловим приміщенням, що перешкодило вселенню в квартиру іншої особи. Для відновлення реєстрації в указаній квартирі зверталася до суду, за рішенням суду її права поновлені. ОСОБА_5 з відповідачем ОСОБА_6 розлучена, має на утриманні двох малолітніх дітей, здійснює їх виховання та утримування дитини без участі батька. Проживання малолітніх дітей з матір'ю визначено за згодою батьків.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини та надану оцінку доказам, суд вважає, що виселення відповідачів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, з кімнати гуртожитку спірного житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення не буде відповідати критеріям, що викладені у статті 8 Конвенції, що таке втручання у право відповідачів на житло не буде пропорційним, із урахуванням викладеного вище, у тому числі тривалого проживання відповідачів (з 2011 року) у спірному житловому приміщенні, яке є єдиним житлом, їх реєстрації в ньому в установленому порядку. Тому у задоволенні позовних вимог позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення їх з житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення необхідно відмовити.

Враховуючи, що ОСОБА_5 з малолітніми дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 не проживають, там не зареєстровані, мають інше місце проживання - в АДРЕСА_1, малолітні діти там проживають за згодою батьків, перешкоди у здійсненні права користування житлом позивачу не здійснюють, то у задоволенні позовних вимог позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення їх з житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 необхідно відмовити.

4. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, був вселений у гуртожиток у зв'язку з роботою в КЗ СМР Глорія , ордер на вселення йому не видавався, з ним КЗ СМР Глорія уклав договір найму жилого приміщення від 14.08.2012, який підписаний керівником КЗ СМР Глорія , має печатку закладу, в установленому порядку не визнаний недійсним, діє. На підставі даного договору ОСОБА_6 був вселений та з 14.08.2012 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Користування гуртожитками на той час регулювалося ЖК Української РСР та іншими нормативними актами. ЖК Української РСР, якими передбачалося, що для проживання робітників у період роботи можуть використовуватись гуртожитки (ст.127 ЖК). Жила площа в гуртожитку надавалася за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету (ст.128 ЖК), на підставі якого видавався спеціальний ордер (ст.129 ЖК).

Крім того, вказані правовідносини регулювалися Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208, яке встановлювало порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання. Ним передбачалося, що може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Квартира АДРЕСА_2, що знаходиться в гуртожитку, не заселялась на загальних підставах з дотриманням вимог гл.2 ЖК України, і ордери органом місцевого самоврядування на її заселення нікому не видавались. У подальшому ОСОБА_6, пропрацювавши в КЗ СМР Глорія з 19.12.2011, звільнився з роботи 27.09.2013.

ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_16 були зареєстровані, але з 07.08.2017 зняті з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, був зареєстрований у гуртожитку менше 5 років. У теперішній час за вказаною адресою ніхто не зареєстрований,

Крім того, після вселення у гуртожиток він був неодноразово засуджений, у тому числі, вироками від 04.09.2013, 16.09.2013, 26.02.2019. На теперішній час у позивача мається черга медичних працівників, які потребують житла, але позивач фактично не може вселити у квартиру АДРЕСА_2 свого робітника.

Відповідач ОСОБА_6, не працюючи у КЗ СМР Глорія або у Приморській ЦРЛ , не будучи зареєстрований у гуртожитку, вчинивши згідно з вказаними вироками злочини, на вимоги позивача звільнити житло у гуртожитку не реагує, житло безпідставно у добровільному порядку не звільняє, тобто утворює позивачу перешкоди у його користуванні. На нього не розповсюджується дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , оскільки він здійснював проживання у гуртожитку комунальної форми власності на підставі договору найму жилого приміщення, укладеного не на підставі спеціального ордера, виданого згідно із ст.129 Житлового кодексу Української РСР (п.п.а п.14 ст.1 вказаного Закону).

З урахуванням викладеного, таке виселення відповідача ОСОБА_6 з кімнати спірного житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення відповідатиме критеріям, що викладені у статті 8 Конвенції, таке втручання у право відповідача ОСОБА_6 на житло є пропорційним.

Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення його за адресою: АДРЕСА_1, то у їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки він за вказаною адресою не заселявся, не був зареєстрований, не проживав, позивачем про його проживання за цією адресою не зазначалося, відповідних доказів не надавалося, перешкоди у здійсненні права користуванням цим житлом він позивачу не здійснював, тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

5. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 подала до суду заяву про застосування позовної давності до вимог щодо ОСОБА_5 (а.с.45 тт.3). При цьому а ні в заяві, а ні в судовому засіданні не було зазначено підстав та обґрунтування застосування позовної давності.

04.06.2014 Територіальній громаді сіл, селищ, міста Приморська Приморського району Запорізької області в особі Приморської районної ради Запорізької області були видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - спірні житлові приміщення. Рішенням Приморської районної ради Запорізької області від 23.12.2016 № 23 внесено зміни до рішення від 25.03.2014 № 20, а саме: нерухоме майно у вигляді вказаних гуртожитків у будинку АДРЕСА_1 закріплено за КП Приморська ЦРЛ на праві оперативного управління, передано на баланс КП Приморська ЦРЛ з правом оперативного управління . До суду позивач з позовом до ОСОБА_5 звернувся 24.03.2017, тобто протягом трьох років.

Крім того, допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому такий позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачем фактично понесені витрати на оплату судового збору за позовом до відповідача ОСОБА_6 в сумі 1600 грн. (а.с.45 т.2). Оскільки позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_6 підлягають задоволенню, то з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1600 грн.

Позивачем фактично понесені витрати на оплату судового збору за позовом до відповідача ОСОБА_5 в сумі 1600 грн. (а.с.40 т.1). Оскільки позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, то ці витрати. на користь позивача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 15, 19, 60, 79-81, 133, 137, 141, 209, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області, об'єднані в одне провадження, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють у своїх інтересах та як законні представники від імені малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_16, третя особа Приморська районна рада Запорізької області, орган опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_14, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_13, про усунення перешкод у здійсненні права користування житлом шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення, - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування житлом шляхом виселення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з квартири № 41 малосімейного гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, без надання іншого жилого приміщення.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь Комунального підприємства Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот ) грн.

Повний тест рішення буде виготовлений 18 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Запорізького апеляційного суду з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Комунального підприємства Приморська центральна районна лікарня Приморської районної ради Запорізької області, адреса місцезнаходження: 72102, Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул.Морська, буд.74, код ЄДРПОУ 01992989.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_22, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_23, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Третя особа: Приморська районна рада Запорізької області, адреса місцезнаходження: 72102. Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул.Банкова, буд.110, код ЄДРПОУ 20485353.

Третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, адреса місцезнаходження: 72102, Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул.Банкова, буд.110, код ЄДРПОУ 02126372.

Третя особа: ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_24, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Суддя: підпис Т.В. Стріжакова

Згідно з оригіналом: суддя Т.В. Стріжакова

11.04.2019


Дата ухвалення рішення	11.04.2019
Оприлюднено	19.04.2019
Номер документу	81245557
Судочинство	Цивільне

Кочеткова І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.04.2019 по справі 326/399/17ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —326/399/17

Рішення
від 11.04.2019 по справі 326/399/17
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ