Постанова

від 16.04.2019 по справі 908/98/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 місто Дніпро Справа № 908/98/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль ЛА., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 (повне рішення складено 13.07.2018, суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/98/18

за позовом : Корпорація "Співдружність Комп" (62490, Харківська область, Харківський район, село Комунар, вул. Озерна, буд. 5; ліквідатор, Арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович (свідоцтво № 63 від 06.02.2013, поштова адреса: АДРЕСА_1)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" (04073, м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" (04073, м. Київ, провулок Балтійський, буд. 20)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Імпульс-В" (62490, Харківська область, Харківський район, село Комунар, вул. Озерна, буд. 5)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 : Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd (Шанхай Джилі Метоп Інтернешнл Трейд, Ко, Лтд) (Room 420, 60 Mudan Road, the city of Shanghai, the People's Republic of China (Китайська народна республіка, м. Шанхай, Мудань Роуд, 60, кімн. 420)

про витребування майна з чужого володіння та визнання недійсним договору купівлі - продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Корпорація "Співдружність Комп" звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2009, укладений між Корпорацією "Співдружність Комп" та Приватним підприємством "Імпульс-В", реєстровий номер 442, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.10.2010, укладений між Приватним підприємством "Імпульс-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПУС Плюс", реєстровий номер 485, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Глуховцевою М.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.09.2010, укладений між Приватним підприємством "Імпульс-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПУС Плюс", реєстровий номер № 450, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Глуховцевою М.В.;

- витребувати з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна: адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4,будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 80901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8;

- витребувати з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна: склад літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2, будівля автомийки літера М, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі №908/98/18 позов задоволено:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.03.2009, укладений між Корпорацією "Співдружність Комп" та Приватним підприємством "Імпульс-В", реєстровий номер 442, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 04.10.2010, укладений між Приватним підприємством "Імпульс-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПУС Плюс", реєстровий номер 485, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Глуховцевою М.В.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.09.2010, укладений між Приватним підприємством "Імпульс-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПУС Плюс", реєстровий номер № 450, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Глуховцевою М.В.;

- витребувано з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна: адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4,будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 80901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8;

- витребувано з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна: склад літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2, будівля автомийки літера М, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8;

- стягнуто з Корпорації "Співдружність Комп" на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 8 810,00 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" на користь Корпорації "Співдружність Комп" збір у сумі 4 405,00 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на користь Корпорації "Співдружність Комп" збір у сумі 4 405,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відчуження нерухомого майна Корпорації "Співдружність Комп" мало відбуватися відповідно до закону та Установчого договору Корпорації виключно на підставі відповідних рішень Загальних зборів учасників про такий продаж. Місцевим господарським судом встановлено, що підписуючи договір купівлі-продажу, реєстровий номер 442, особа, яка діяла від імені Корпорації не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності і перевищила повноваження в момент укладення цього правочину, оскільки в протоколі №3/20 загальних зборів учасників Корпорації "Співдружність Комп" від 20.03.2009 не визнано конкретного переліку майна, яке підлягає продажу, рішення загальних зборів набуло чинності через десять днів, після його прийняття, а договір купівлі-продажу укладений 21.03.2009. У зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, реєстровий номер 442 не відповідає частинам 2-3 статті 203 Цивільного кодексу України, тому відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що укладення первинного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.03.2009 (реєстровий номер 442) відбулось з перевищенням повноважень генерального директора Корпорації без прийняття рішення загальними зборами про відчуження об'єктів, що свідчить про невідповідність волевиявлення юридичної особи її внутрішній волі та відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у Корпорації під час укладення даного правочину, тому підлягають визнанню недійсними і наступні правочини щодо відчуження нерухомого майна. У зв'язку з чим місцевим господарським судом визнано недійсними наступні договори купівлі-продажу від 04.10.2010 (реєстровий номер 485) та від 29.09.2010 (реєстровий номер 450).

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду вибуття спірних об'єктів нерухомого майна відбулось поза волею Корпорації, в результаті укладення генеральним директором позивача за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності та з перевищенням повноважень щодо укладення договору купівлі-продажу від 21.03.2009, тому наявні підстави для задоволення вимог про витребування з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" (покупців спірного майна) спірних об'єктів нерухомого майна.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі №908/98/18 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального та матеріального права. Апелянт вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2009, оскільки на загальних зборах учасників позивача від 20.03.2009 прийнято рішення про продаж спірного майна Приватному підприємству "Імпульс-В" та уповноважено генерального директора на підписання договору. Оскільки договір купівлі-продажу від 21.03.2009 підписаний уповноваженою особою в межах своєї компетенції, на думку апелянта, у суду відсутні були підстави для визнання цього договору та наступних договорів купівлі-продажу спірного майна недійсними та витребування спірного майна від осіб, які ним володіють на законних підставах.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом недостатньо надано оцінку щодо наявності підстав саме у позивача на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.09.2010 та від 04.10.2010, стороною яких позивач не є.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду, що місцевим господарським судом прийнято позов та відкрито провадження у справі за наявності підстав для залишення позову без руху. Також, за результатами вирішення спору, на думку апелянта, місцевим господарським судом неправильно визначений розмір судового збору, який мав бути сплачений за розгляд позовних вимог у справі №908/98/18.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення про день, час та місце розгляду спору Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd (Шанхай Джилі Метоп Інтернешнл Трейд, Ко, Лтд), в іпотеці якої знаходиться частина спірного майна.

Також апелянт вважає неправильними дії місцевого господарського суду про залучення до участі у справі у якості третьої особи Приватне підприємство "Імпульс-В", оскільки однією із вимог є визнання недійним договору купівлі-продажу від 21.03.2009, укладеного з цією особою, тому Приватне підприємство "Імпульс-В" повинно бути відповідачем у справі. Між тим, станом на час звернення позивача до суду Приватне підприємство "Імпульс-В" було припинено, тому суд повинен був відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог до Приватного підприємства "Імпульс-В".

Місцевим господарським судом не розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс", у зв'язку з чим безпідставно задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі № 908/98/18 призначений у судове засідання на 17.10.2018.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №908/98/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 прийнято до свого провадження справу №908/98/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі № 908/98/18, розгляд скарги розпочато спочатку, ухвалено звернутися до компетентного органу Китайської народної республіки із судовим дорученням про вручення ухвали Центрального апеляційного господарського суду Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd, розгляд призначено у судове засідання на 09.04.2019, провадження у справі зупинено на період до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику судових документів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 поновлено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі № 908/98/18.

У судовому засіданні 09.04.2019 оголошувалась перерва до 16.04.2019.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.04.2019, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник Корпорації "Співдружність Комп" був присутнім у судових засіданнях 09.04.2019 та 16.04.2019, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, однак відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.05.2012 Господарським судом Харківської області у справі № 5023/7064/11 прийнята постанова про визнання Корпорація "Співдружність Комп" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Корпорація "Співдружність Комп" є повним правонаступником Корпорації "АИС", яка в свою чергу, є повним правонаступником Корпорації "Автоінвестстрой".

Відповідно до пункту 5.4 Установчого договору про створення та діяльність Корпорації "Співдружність Комп", Корпорація вправі продавати і передавати громадянам, підприємствам, установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно у тимчасове користування чи в борг належні їй будинки, спорудження, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину й інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу тільки за рішенням Загальних зборів учасників.

Корпорація "Співдружність Комп" зазначає, що ліквідатором, в ході виконання повноважень, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", були здійснені заходи, спрямовані на виявлення ліквідної маси банкрута та встановлені обставини, що вказують на перехід права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: об'єкт нерухомого майна: адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4, будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 81901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8; об'єкт нерухомого майна: склад літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2,будівля авто мийки літера М, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 8.

Корпорація "Співдружність Комп" зазначає, що з матеріалів справи про банкрутство №5023/7064/11 стало відомо, що 21.03.2009 р. між Корпорацією "Співдружність Комп" та Приватним підприємством "Імпульс-В" укладений договір купівлі-продажу реєстровий номер 442, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В., відповідно до якого об'єкти, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8, площа 4 501,2 кв.м. були відчужені на користь Приватного підприємства "Імпульс-В".

У подальшому, 29.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" (покупець) і Приватним підприємством "Імпульс-В" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність об'єкти: адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4, будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 80901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8.

04.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" (покупець) і Приватним підприємством "Імпульс-В" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність об'єкти: об'єкт нерухомого майна: склад літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2, будівля автомийки літера М, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8.

Підставою для визнання недійсним договору від 21.03.2009 позивач зазначає те, що особа, яка діяла від імені Корпорації з перевищенням повноважень без прийняття рішення загальних зборів учасників Корпорації з питань відчуження (продажу) об'єктів нерухомого майна та без прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо схвалення договору від 21.09.2009.

Підставою для визнання недійсними договорів від 29.09.2010 та від 04.10.2010 позивач зазначає те, що укладений раніше - 21.03.2009 корпорацією "Співдружність Комп" і Приватним підприємством "Імпульс-В" договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки був укладений особою, яка діяла від імені Корпорації з перевищенням повноважень без прийняття рішення загальних зборів учасників Корпорації з питань відчуження (продажу) об'єктів нерухомого майна та без прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо схвалення договору від 21.03.2009.

Згідно з частинами 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, що на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Також слід зазначити, що на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми відносинами між юридичною особою та її органом, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Матеріали справи містять копію протоколу загальних зборів учасників Корпорації "Співдружність Комп" від 20.03.2009 №3/20, згідно з яким учасниками загальних зборів одноголосно було прийнято рішення щодо продажу Корпорацією "Співдружність Комп"Приватному підприємству "Імпульс-В" об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8 за ціною 17 281 600,00 грн. та ПДВ 3 456 320,00 грн., загальна вартість з ПДВ 20 737 920,00 грн.

Місцевим господарським судом відхилено вказане рішення загальних зборів як доказ щодо наявності повноважень у директора Корпорації "Співдружність Комп" на укладення договору купівлі-продажу від 21.03.2009, оскільки в протоколі №3/20 загальних зборів учасників Корпорації "Співдружність Комп" від 20.03.2009 не визначено конкретного переліку майна, яке підлягає продажу, рішення загальних зборів набуло чинності через десять днів, після його прийняття, а договір купівлі-продажу укладений 21.03.2009.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з таких підстав.

Так, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Під час розгляду справи було встановлено, що пунктом 5.4 установчого договору про створення та діяльність Корпорації передбачено, що Корпорація вправі продавати і передавати громадянам, підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування чи в борг належні їй будинки, спорудження, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину й інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу тільки за рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта, що посилання позивача на недійсність договору купівлі-продажу від 21.03.2009 оскільки підписаний особою, яка діяла від імені Корпорації з перевищенням повноважень без прийняття рішення загальних зборів учасників Корпорації з питань відчуження (продажу) об'єктів нерухомого майна та без прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо схвалення цього договору, є безпідставним та необґрунтованим

Відповідно, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта, що посилання позивача на недійсність договорів купівлі-продажу від 29.09.2010 та від 04.10.2010 через те, що договір купівлі-продажу від 21.03.2009 був укладений особою, яка діяла від імені Корпорації з перевищенням повноважень без прийняття рішення загальних зборів учасників Корпорації з питань відчуження (продажу) об'єктів нерухомого майна та без прийняття рішення загальними зборами акціонерів щодо схвалення договору від 21.03.2009, є безпідставним та необґрунтованим.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з підстав, заявлених у позовній заяві, а саме, відсутність рішення уповноваженого органу Корпорації "Співдружність Комп" на відчуження Приватному підприємству "Імпульс-В" нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, останніми набувачами об'єктів, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8, є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" - склад літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2, будівля авто мийки літера М, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136164823101; Товариство з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" - адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4, будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 81901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136113723101.

Позивачем заявлені позовні вимоги про витребування з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухомого майна: об'єкту нерухомого майна: адміністративна будівля інвентарний номер 81701 літера А-4, будівля СТО інвентарний номер 80801 літера Б, гараж інвентарний номер 81901 літера В, склад інвентарний номер 81901 літера Е, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, буд.8, та витребування з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" у власність Корпорації "Співдружність Комп" нерухомого майна: складу літера К, склад літера Л, гараж літера И, пункт охорони літера Н-2,будівля автомийки літера М, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.8.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник майна має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов до висновку про правомірність відчуження Корпорацією "Співдружність Комп" Приватному підприємству "Імпульс-В" об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8, позовні вимоги про витребування спірного майна задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

Наведені норми зобов'язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що не набрання законної сили відповідно до розділу 4 установчого договору позивача протоколу №3/20 від 20.03.2009 не впливає на волевиявлення учасників уповноваженого органу Корпорації "Співдружність Комп" щодо відчуження Приватному підприємству "Імпульс-В" нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8.

Отже, наявних у справі доказів, було достатньо, щоб дійти висновку про те, що загальні збори учасників Корпорації "Співдружність Комп" 20.03.2009 здійснили своє волевиявлення, а саме, надали згоду на укладення договору купівлі-продажу від 21.03.2009 з Приватним підприємством "Імпульс-В" щодо відчуження нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8, оскільки відповідно до розділу 4 установчого договору, вето Голови директорів Корпорації не вказане рішення накладено не було та дій щодо несхвалення зазначеного рішення, яке оформлене протоколом №3/20 від 20.03.2009, зокрема, щодо скасування цього рішення, учасниками корпорації також вчинено не було.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про правомірність відчуження Корпорацією "Співдружність Комп" Приватному підприємству "Імпульс-В" об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 8, позовні вимоги про витребування спірного майна також задоволенню не підлягають.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його необґрунтованості, тому відсутні підстави для застосування позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.10.2018 у справі №910/19164/17, від 22.02.2019 у справі №910/19005/17.

Щодо неналежного повідомлення третьої особи - Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd (Шанхай Джилі Метоп Інтернешнл Трейд, Ко, Лтд) апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За змістом статей 2, 7, 11, 365 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарське судочинство здійснюється на засадах верховенства права, розумності строків розгляду справи судом, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі рівності іноземних осіб у процесуальних правах та обов'язках з громадянами України та юридичними особами, створеними за законодавством України, крім винятків, встановлених законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників справи, до яких віднесено право на участь у судових засіданнях з можливістю подання доказів, заяв і клопотань, а також надання суду пояснень, наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають під час розгляду справи судом.

В силу частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України з метою дотримання принципу змагальності сторін при здійсненні судочинства господарський суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Так, на виконання вимог частин 1, 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою, або викликає учасників справи в судове засідання, якщо суд визнає їх явку обов'язковою.

З аналізу статті 367 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавцем встановлено право господарського суду звернутися із судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у разі якщо в процесі розгляду справи виникла потреба вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави. Питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави регулюються міжнародним договором, яким є Гаазька конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, до якої держава Україна приєдналася 19.10.2000.

Матеріалами справи підтверджується, що місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом направлялись для вручення судові документи Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd (Шанхай Джилі Метоп Інтернешнл Трейд, Ко, Лтд).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про порушення статті 15 Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, оскільки Shanghai Geely Metop International Trade Co. Ltd (Шанхай Джилі Метоп Інтернешнл Трейд, Ко, Лтд) не має статуту відповідача у справі.

Крім того, за приписами пункту 3 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо незалучення Приватного підприємства "Імпульс-В" у якості відповідача, оскільки за приписами статті 48 Господарського процесуального кодексу України залучення до участі у справі у якості відповідача або заміна відповідача відбувається на підставі заяви позивача у справі. Оскільки Приватне підприємство "Імпульс-В" не зазначено позивачем як відповідач у справі, у місцевого господарського суду відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі стосовно Приватного підприємства "Імпульс-В".

Щодо доводів апелянта про неправильність визначення місцевим господарським судом розміру судового збору, а саме не стягнення суми недоплаченого судового збору в доход Державного бюджету, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення як і ухвала про відмову ухвалити додаткове рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про скасування рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. .

Таким чином, за результатами перегляду рішення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі № 908/98/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2018 у справі № 908/98/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Корпорації "Співдружність Комп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опус Плюс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 13 215,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 18.04.2019.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко