Ухвала

від 18.04.2019 по справі 910/4442/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4442/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБТ"

про стягнення 79 695 672,93 грн

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/14, Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД" подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення, з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

11.04.2019 зазначена касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України Суд зазначає таке.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

Зміст поданої скарги по суті зводиться до висловлення незгоди з прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду та цитування загальних норм національного законодавства, що звичайно ж Суд не може визнати належним виконанням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення з касаційною скаргою складає 1 921,00 грн.

До поданої касаційної скарги взагалі не додано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від такої сплати, що є порушенням наведених вище положень пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України і хоча скаржником, серед іншого, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд дане клопотання не розглядає, оскільки статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік умов за яких суд може відстрочити сплату судового збору і ці умови на скаржника не поширюються, а тому і клопотати перед судом про відстрочення сплати судового збору він не може.

Наведені обставини могли би стати підставою для повернення касаційної скарги без розгляду в силу положень статті 292 Господарського процесуального кодексу України, однак Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу з інших підстав, підстав передбачених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме через те, що розцінює її подання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Судом встановлено, що скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД" (код ЄДРПОУ 37299227) - це колишнє Товариство з обмеженою відповідальністю "Тодес" (код ЄДРПОУ 37299227), яке змінило назву та адресу у 29.12.2016 року.

Предметом касаційного оскарження у цьому разі є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/14.

Водночас згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень та з Автоматизованої системи діловодства Суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД" вже неодноразово подавалися касаційні скарги на оскаржувану ухвалу.

Так, ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодес" (нинішнє Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД") на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/14 було повернуто скаржнику на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинний до 15.12.2017), адже до скарги не було додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У подальшому, ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тодес" (нинішнє Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД") на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/14 було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 11-3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинний до 15.12.2017), адже до скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "КТД" втретє подало до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у цій справі.

Чергове звернення із касаційною скаргою аналогічною тій, яка була повернута судом касаційної інстанції, яка повторює всі недоліки на які було вказано скаржнику , однак жодних заходів для їх усунення ним не вжито, суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, оскільки така скарга не має на меті прагнення до реального захисту своїх прав, натомість порушує права інших учасників справи.

Крім цього, зазначені порушення вимог процесуального закону систематично допускаються Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД" під час звернення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час оскарження інших судових рішень прийнятих у цій справі.

Відтак, подання Товариством з обмеженою відповідальністю "КТД" касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/17 є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За приписами частини 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У частині 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Ураховуючи викладене, Суд вважає за необхідне застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД" захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210,00 грн, за зловживання процесуальними правами.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без розгляду згідно з частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 43, 131, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 910/4442/14 повернути скаржникові без розгляду.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про повернення касаційної скарги.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД" (65069, Одеська область, місто Одеса, вул. Дунаєвського, 1, код ЄДРПОУ 37299227) в дохід державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 19 210,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).

Реквізити для сплати:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: 31116106026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

4 . Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков