Рішення

від 19.04.2019 по справі 420/149/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/149/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника третьої особи: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, Великомихайлівської районної ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення до порядку денного на розгляд деякі питання та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, Великомихайлівської районної ради Одеської області, в якій позивач просить:

визнати бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції протиправною в частині невнесення до порядку денного на розгляд Засідання Національного агентства з питань запобігання корупції у передбачені Законом строки питання щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести до Порядку денного питання на Засідання Національного агентства з питань запобігання корупції питання щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалою від 15.01.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

28.01.2019 року (вх. № ЕП/705/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

04.02.2019 року (вх. № 3926/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 05.02.2019 року Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

16.01.2019 року (вх. № 1632/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про відкликання позовної заяви.

30.01.2019 року (вх. № 3419/19) представником Великомихайлівської районної ради Одеської області до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

08.02.2019 року (вх. № 4645/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

11.02.2019 року (вх. № ЕП/1117/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.02.2019 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції задоволено.

18.02.2019 року (вх. № 5773/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

22.02.2019 року (вх. № ЕП/1436/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання письмових доказів.

27.02.2019 року (вх. № 7197/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання письмових доказів.

28.02.2019 року (вх. № 7322/19) представником Великомихайлівської районної ради Одеської області до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 01.03.2019 за клопотанням представника ОСОБА_4 до матеріалів справи приєднано письмові пояснення.

Ухвалою від 01.03.2019 року Одеським окружним адміністративним судом продовжено строк підготовчого провадження.

15.03.2019 року (вх. № ЕП/1957/19) представником ОСОБА_4 до канцелярії суду подано клопотання про проведення підготовчого засідання з відсутністю представника.

Ухвалою від 15.03.2019 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

19.03.2019 року (вх. № ЕП/2025/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою від 20.03.2019 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

25.03.2019 року (вх. № 10642/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

03.04.2019 року (вх. № ЕП/2526/19) представником відповідача до канцелярії суду подано письмові пояснення.

08.04.2019 року (вх. № ЕП/2619/19) представником Великомихайлівської районної ради Одеської області.

08.04.2019 року (вх. № 12622/19) представником відповідача до канцелярії суду подано письмові пояснення.

12.04.2019 року (вх. № ЕП/2779/19) від ОСОБА_3 до канцелярії суду надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Громадська організація Рада захисту законності та правопорядку звернулась до відповідача із повідомлення про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції стосовно депутатів Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У зазначеному повідомленні вказується, що, на думку позивача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушили вимоги антикорупційного законодавства шляхом декларування недостовірних відомостей. Однак, у відповіді на повідомлення позивача зазначено, що відповідно до п. 7 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10.02.2017 року № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 201/30069 від 13.02.2017 року, визначено пріоритетність , у якій проводиться повна перевірка декларацій суб'єктів декларування, також відповідачем вказано, що питання про проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017рр., поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області, буде розглядатися відповідно до визначеної пріоритетності. Так, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки на його думку, останній мав би винести на розгляд на засідання НАЗК питання щодо проведення повної перевірки щорічних електронних декларацій ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, що відповідач порушив його права, свободи чи інтереси у зв'язку з не проведенням перевірки декларацій за 2016, 2017 роки, поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, інформація, яка надійшла від позивача стосується суб'єктів декларування, які за посадою не відносяться до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також не відносяться до суб'єктів декларування, якій займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків. Так, листами Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.11.2018 року № 42-01/57360/18 та від 26.12.2018 року № 94-06/65825/18 позивачу були надані відповіді за результатами розгляду його звернень, у яких повідомлено, що питання щодо прийняття рішення про проведення повних перевірок декларацій за 2016, 2017 роки, поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, депутатами Великомихайліської районної ради Одеської області, буде розглядатися Національним агентством відповідно до визначеної у п. 7 Порядку пріоритетності, а надана позивачем інформація буде врахована під час проведення перевірок.

ОСОБА_4, у свої поясненнях зазначив, що предметом спору в даній справі є бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо не прийняття рішення про повну перевірку декларації за 2016, 2017 роки депутатів Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3, однак депутати органів місцевого самоврядування не відносяться до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків та повна перевірки їх декларацій не є обов'язковою. За таких обставин, ОСОБА_4 вважає, що положення Закону України Про запобігання корупції не містять прямої вказівки щодо обов'язкової перевірки декларації за 2016 та 2017 роки депутатів Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а вільне тлумачення відповідачем кола осіб, стосовно яких необхідно проводити повну перевірку декларації суперечило б положенням ст. 19 Конституції України та першочерговим завданням, які стоять перед Національним агентством з питань запобігання корупції.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що Громадська організація Рада з захисту законності та правопорядку звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції із повідомлення про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції від 14.11.2018 року № 183/01, в якому, зазначено, що за результатами моніторингу інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування громадською організацією Рада з захисту законності та правопорядку , встановлено відображення недостовірних відомостей у деклараціях осіб уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. В поданому повідомленні заявник просив:

упродовж 15 робочих днів з дня отримання звернення винести на засідання НАЗК рішення щодо проведення повної перевірки декларацій, поданих ОСОБА_3, за 2016 та 2017 роки;

упродовж 15 робочих дні з дня отримання звернення винести на засідання НАЗК рішення щодо проведення повної перевірки декларацій, поданих ОСОБА_4, за 2016 та 2017 роки;

за результатами повних перевірок вжити передбачені законодавством заходи щодо притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідальності;

повідомити заявника про результати розгляду звернення у електронному та паперовому вигляді у визначений чинним законодавством термін (а.с. 20-25).

Листом від 28.11.2018 року № 42-01/57360/18 за підписом керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_5 Громадську організацію Рада з захисту законності та правопорядку повідомлено, що Національним агентством з питань запобігання корупції буде прийнято рішення про проведення повної перевірки декларацій за 2016 та 2017 роки, поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до визначеної пріоритетності, а надана інформація буде врахована під час проведення такої перевірки (а.с. 113-114).

В подальшому, позивачем було направлено на адресу відповідача запит на інформацію від 14.12.2018 року № 200/01, з проханням надати інформацію, а саме:

за яких підстав не внесено питання до порядку денного засідання НАЗК щодо початку проведення повних перевірок електронних декларацій депутатів Великомихайлівської сякоїної ради Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за повідомленням від 14.11.2018 року вих. № 183/01 ГО Рада з захисту законності та правопорядку в 15-денний термін;

повідомити про дату внесення відповідного питання до порядку НАЗК (а.с. 79).

У відповідь на зазначений запит, у листі від 26.12.2018 року № 94-06/65825/18 відповідач за підписом керівника Управління документального забезпечення та контролю ОСОБА_6 повідомив, що питання щодо прийняття рішення про проведення повної перевірки декларацій за 2016 та 2017 роки, поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області, буде розглянуто відповідно до визначеної пріоритетності, а надана інформація буде врахована під час проведення перевірки (а.с. 80-81).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що проявилася у невнесенні до порядку денного на розгляд засідання Національного агентства з питань запобігання корупції у передбачені Законом строки питання щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 роки, поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулюються нормами Закону України Про запобігання корупції №1700-VII від 14.10.2014 р. (далі - Закон).

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції (ч. 1 ст. 4 Закону).

ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що НАЗК є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.

Зазначене кореспондується також з п. 2.1 Розділу ІІ Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК №1 від 12.04.2016 р. (далі - Регламент).

Повноваження та права НАЗК як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію антикорупційної політики, визначає Закон України Про запобігання корупції .

Так, відповідно до норм п. 6 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.

Повноваження НАЗК на проведення перевірки можливих фактів порушення вимог цього Закону, а також організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 11, п.п. 6 та 7 ч. 1 ст. 12 Закону, передбачені також і положеннями п. 6.2 Регламенту.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2018 року ГО Рада захисту законності та правопорядку звернулась до уповноваженого органу з повідомленням про корупцію, в якому просила провести повну перевірку щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на рішення Верховного Суду від 15.12.2015 року у справі № 800/206/15 та від 11.04.2017 року у справі № 800/340/16 про відсутність порушеного права позивача, оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 192-198), позивач є громадською організацією, метою якої, як вказано у позові, є об'єднання зусиль членів організації для сприяння правоохоронним органам України в боротьбі з корупцією та організованою злочинністю , сприяння захисту конституційних прав і свобод громадян від незаконних посягань корумпованих чиновників та суддів, захист екологічних, санітарних прав громадян, виборчих прав громадян, прав громадян у сфері благоустрою населених пунктів та інших (а.с. 4).

При цьому, згідно зі ст. 21 Закону України Про громадські об'єднання , для здійснення своєї мети громадське об'єднання має право серед іншого звертатися у порядку, визначеному законом до органів державної влади з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами тощо.

Окрім того, згідно зі ст. 21 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що громадські об'єднання мають право зокрема повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

Відтак, позивач мав право звернутися до НАЗК з відповідним повідомленням, а НАЗК відповідно зобов'язано розглянути у встановленому порядку повідомлення та вирішити питання про проведення повної перевірки декларації.

Відтак, суд вважає, що право позивача було порушено, у зв'язку з чим останній і звернувся з відповідним позовом до суду, вважаючи, що відносно нього було допущено бездіяльність з боку відповідача.

Порядок проведення повної перевірки декларацій регламентується ст. 50 Закону, відповідно до якої така полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується НАЗК.

Окрім того, зазначеною нормою передбачено, що НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону, що надходять до НАЗК, затверджений рішенням НАЗК №1024 від 27.10.2017 (далі - Порядок обробки повідомлень про корупцію).

Цей Порядок визначає послідовність дій посадових осіб НАЗК при отриманні, реєстрації, розгляді повідомлень про порушення вимог Законів України Про запобігання корупції та Про політичні партії в Україні , що надходять через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт, захищену та загальну електронну пошту НАЗК, іншими засобами поштового зв'язку та на особистому прийомі громадян.

Суть попереднього розгляду повідомлення про корупцію полягає в аналізі інформації, яка міститься у такому, з метою визначення структурного підрозділу, відповідального за розгляд такого повідомлення відповідно до його повноважень.

П. 3 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію передбачено, що інформація, наведена у повідомленні, має містити одну або декілька з таких ознак:

- порушення обмежень щодо отримання подарунка, передбачені статтею 23 Закону;

- запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

- порушення встановленого Законом обмежень щодо одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- порушення вимог щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, передбачені статтею 27 Закону;

- порушення вимог стосовно обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачені статтею 25 Закону;

- недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки;

- порушення вимог фінансового контролю, передбаченого статтями 45 - 46, 48 - 52 Закону;

- порушення вимог організації роботи із запобігання і виявлення корупції;

- порушення вимог проведення спеціальної перевірки, передбаченої статтею 56 Закону.

П. 4 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію встановлено вимоги до реквізитів повідомлення, якими є:

- прізвище, ім'я, по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення, її посада та місце роботи;

- текст повідомлення, що містить інформацію про факти вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону, порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", яка може бути перевірена;

- прізвище, ім'я, по батькові, адреса та підпис особи, яка надіслала повідомлення (автор повідомлення).

Обов'язковість для повідомлень, які надходять на загальну та захищену електронну пошту НАЗК, іншими засобами поштового зв'язку, наявності інформації та відповідність вимогам, зазначеним у п.п. 4, 5 розділу I цього Порядку, встановлена п. 5 розділ ІІІ Порядку обробки повідомлень про корупцію

Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання статусу повідомлення про корупцію та розгляду у встановленому законом порядку, інформація повинна відповідати певним вимогам та мати встановлені реквізити.

Так, п. 6 Розділу І Порядку обробки повідомлень про корупцію визначено, що прийняття повідомлень, що надійшли через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт НАЗК, здійснюється Відділом з питань обробки повідомлень про корупцію Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції апарату Національного агентства (далі - Відділ з обробки).

Повідомлення, які надходять через офіційний веб-сайт НАЗК в розділ "Повідомлення про корупцію" та на захищену електронну пошту, передаються Відділом з обробки у день їх надходження або на наступний робочий день, якщо таке повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні, до Служби діловодства для їх реєстрації (п. 4 розділ ІІІ Порядку обробки повідомлень про корупцію).

Усі повідомлення реєструються Службою діловодства за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу НАЗК у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо повідомлення надійшло у вихідні, святкові та неробочі дні (поза робочим часом). Після ідентифікації та реєстрації повідомлення передаються Службою діловодства до Відділу з обробки у міру їх надходження щодня о 10:00 та 16:00, але не пізніше наступного робочого дня за днем їх надходження для їх подальшого попереднього розгляду та визначення самостійного (их) структурного (их) підрозділу (ів), відповідального (их) за розгляд повідомлення (далі - підрозділ з розгляду) (ч.ч. 1, 3 розділу IV Порядку обробки повідомлень про корупцію).

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку обробки повідомлень про корупцію, попередній розгляд повідомлень здійснюється Відділом з обробки в день отримання або не пізніше наступного робочого дня за днем отримання від Служби діловодства на предмет:

- встановлення належності отриманого повідомлення до компетенції Національного агентства;

- визначення відповідного підрозділу з розгляду.

Згідно п. 1 розділу VI Порядку обробки повідомлень про корупцію повідомлення, що містять обов'язкові реквізити, зазначені у п. 4 розділу I цього Порядку, підлягають обов'язковому розгляду відповідним(ми) підрозділом(ами) з розгляду.

п. 2 розділу VI Порядку обробки повідомлень про корупцію встановлений обов'язок підрозділу з розгляду, який визначено основним виконавцем, у строк протягом 15 робочих днів з дати, наступної за днем реєстрації повідомлення, надіслати інформаційного листа НАЗК автору повідомлення про прийняття повідомлення до розгляду (крім повідомлень про корупцію, які стосуються порушення вимог фінансового контролю, строки розгляду яких встановлені у Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішенням НАЗК №56 від 10.02.2017 (далі - Порядок проведення перевірок).

Механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону, визначається Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затвердженим рішенням НАЗК №56 від 10.02.2017 (далі - Порядок проведення перевірок).

З положень Порядку проведення перевірок вбачається, що за результатами розгляду отриманого повідомлення про корупцію НАЗК упродовж 15 робочих днів з дня отримання такого вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації та може прийняти одне з таких рішень: про проведення перевірки або про відмову у проведенні повної перевірки декларації.

Суд вважає, що НАЗК є спеціальним органом виконавчої влади, основною метою діяльності якого є забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, до повноважень якого, в тому числі, відноситься розгляд повідомлень про корупцію. Результатом розгляду отриманого повідомлення про корупцію є прийняте НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації або про відмову у проведенні такої. Суд зазначає, що таке рішення згідно з нормами Порядку проведення перевірок не може бути надане у формі листа-відповіді структурного підрозділу НАЗК, а приймається виключно за результатами голосування його членами.

Відповідно до пп. 2 п. 20 Положення про апарат НАЗК, затверджене Рішенням НАЗК від 19 травня 2016 року №1, апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність НАЗК у сфері організації роботи із запобігання та виявлення корупції, в тому числі:

- організовує отримання та первинну обробку (аналіз та спрямування за належністю) повідомлень про корупцію (тих, що надходять по спеціальним каналам зв'язку з НАЗК: засобами електронного зв'язку, через офіційний веб-сайт та через гарячу лінію);

- проводить перевірки можливих фактів порушень вимог Закону України Про запобігання корупції за результатами розгляду заяв фізичних та юридичних осіб , у разі підтвердження таких фактів ініціює питання про проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилає до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.

Таким чином, працівникам апарату НАЗК у сфері роботи із запобігання корупції надано повноваження виключно щодо первинної обробки повідомлень про корупцію, а за фактом прийнятого НАЗК рішення про проведення повної перевірки декларації - проведення такої.

Також, суд зазначає, що у випадку, якщо повідомлення про корупцію відповідає ознакам та вимогам, встановленим Порядком обробки повідомлень про корупцію, структурний підрозділ НАЗК не може прийняти одноособове рішення про можливість або неможливість винесення відповідного проекту рішення на розгляд НАЗК.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що згідно зі статтею 8 Закону України Про запобігання корупції , НАЗК приймає рішення більшістю голосів від його загального складу, основою формою роботи НАЗК є засідання, які проводяться не рідше одного разу на тиждень.

Варто зазначити, що згідно з п. 2.1 Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого Рішенням НАЗК від 12.04.2016 року № 1, НАЗК реалізує свої повноваження колегіально або через уповноважених осіб.

Окрім того, п. 2.8 Регламенту НАЗК встановлено, що уповноважені особи зі складу державних службовців апарату Національного агентства визначаються рішенням Національного агентства.

Згідно матеріалів справи листи-відповіді на звернення позивача підписали посадові особи апарату НАЗК, а саме керівник Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_5 та керівник Управління документального забезпечення та контролю ОСОБА_6 Однак, як зазначалося вище, згідно п. 4 Розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК від 10.02.2017 року №56, НАЗК упродовж 15 робочих днів з дня отримання такої інформації вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації. Однак, під час судового розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, зокрема відповідного рішення НАЗК про визначення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уповноваженими особами НАЗК щодо вирішення питання про проведення перевірки декларацій. Відтак, враховуючи, що відповідачем у встановленому порядку не було вирішено питання щодо проведення повної перевірки декларацій упродовж 15 робочих днів з дня отримання повідомлення позивача від 14.11.2018 року, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності НАЗК в частині не вирішення питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017 рр., наданих депутатами Великомихайліської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому, суд вважає за необхідне, з метою відновлення порушеного права позивача, зобов'язати НАЗК вирішити питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017 рр., наданих депутатами Великомихайліської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як того вимагають приписи п.4 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10.02.2017 року №56.

Серед іншого, суд акцентує увагу відповідача, що норми пріоритетності , на які він посилався у відзиві та усних поясненнях під час розгляду справи по суті, стосуються не вирішення питання щодо проведення повної перевірки декларації, а виключно самої процедури повної перевірки та встановлення в цій частині пріоритетності, як це зазначено у п. 7 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10.02.2017 року №56.

При цьому, позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності невнесення до поряду денного на розгляд засідання НАЗК у передбачені Законом строки питання щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 рр. поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зобов'язання відповідача внести до порядку денного питання на засідання НАЗК щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 не узгоджуються з приписами п. 4 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10.02.2017 року №56 та Регламентом НАЗК.

Так, розділом VII Регламенту НАЗК чітко передбачено процедуру формування проекту порядку денного засідання Національного агентства та порядок проведення погоджувальної ради НАЗК, згідно якої вбачається, що формування порядку денного засідання НАЗК є дискреційним повноваженням.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду повідомлення, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність в частині невнесення до порядку денного на розгляд засідання НАЗК питання щодо проведення повної перевірки щорічних декларацій за 2016, 2017 рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та в частині зобов'язання відповідача внести до порядку денного питання на засідання НАЗК, однак, з метою відновлення права позивача, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції в частині не вирішення питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зобов'язання Національного агентства з питань запобігання корупції вирішити питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку субєкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції в частині не вирішення питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зобов'язання Національного агентства з питань запобігання корупції вирішити питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір у розмірі 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» (місцезнаходження: 65058, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 40131345) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28; код ЄДРПОУ 40381452), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (місце роботи: 67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 123; реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий), ОСОБА_4 (місце проживання: 67114, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Великокомарівка; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), Великомихайлівської районної ради Одеської області (місцезнаходження: 67100, Одеська область, Великомихайлівський район, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 123; код ЄДРПОУ 24543751) про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення до порядку денного на розгляд деякі питання та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції в частині не вирішення питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції вирішити питання щодо проведення повної перевірки декларацій за 2016, 2017рр., поданих депутатами Великомихайлівської районної ради Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» (код ЄДРПОУ 40131345) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят грн. 50 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2019 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.