Рішення

від 03.04.2019 по справі 480/4415/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 р. Справа № 480/4415/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи - Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_1 міська рада про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (на момент виникнення спірних правовідносин - ОСОБА_6 (а.с.15) (далі - позивач, ОСОБА_5Ю.) звернулася до суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач, Держгеокадастр), третя особа - Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - третя особа, Кваліфікаційна комісія), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 29.08.2018 №130 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_6 від 21.09.2017 №013263, що був прийнятий на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 01.08.2018 №18/425.

Свої вимоги мотивувала тим, що рішення Кваліфікаційної комісії та оскаржуваний наказ прийняті за відсутності законодавчо-визначених підстав та з порушенням встановленої законодавством процедури. Вважає, що обов'язковою умовою внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката є встановлення факту вини особи з підстав грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Наявність лише звернення особи до кваліфікаційної комісії само по собі не може свідчити про грубе порушення позивачем вимог законодавства.

Зазначає, що відповідно до статті 61-1 Закону України Про землеустрій державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , при цьому, за наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії, однак, такий акт відсутній. Посилаючись на наказ Міністерства аграрної політика та продовольства України від 28.074.2017 №392 Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів , яким визначено підстави для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, стверджує, що до повноважень Кваліфікаційної комісії не належать повноваження встановлювати факт (грубого чи не грубого) порушення сертифікованим інженером-землевпорядником.

Відмічає, що жодних заходів державного нагляду у сфері землеустрою (планових та позапланових перевірок) відносно позивача не проводилось. Відсутнє будь-яке рішення суду, яким підтверджено грубе (чи не грубе) порушення позивачем вимог законодавства у сфері землеустрою, відсутня будь-яка законодавча конкретизація чи визначення поняття грубого порушення вимог нормативних актів, які були б підставою для анулювання сертифікату.

Також вважає, що відповідачем порушено процедуру анулювання сертифікату, оскільки не повідомлено позивача про прийняття наказу.

Ухвалою суду від 29.11.2018 було відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено попереднє судове засідання.

В ході підготовчого провадження 26.12.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.30-41), в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказував, що Кваліфікаційна комісії, вносячи подання, діяла відповідно до Порядку роботи кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 №392. У відповідності до цього порядку Кваліфікаційна комісія розглянула письмове звернення ОСОБА_1 міської ради, в якому поінформовано про грубі порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, допущені інженером-землевпорядником ОСОБА_5 та за результатами детального аналізу поданих матеріалів, було встановлено грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, у зв'язку з чим було внесено подання до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача.

Стверджує, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення нагляду, а тому наявність акта перевірки при розгляді питання щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату не передбачено, оскільки письмове звернення є самостійною підставою для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника.

Відмічає, що повідомлення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника було направлено у строк, листом від 03.09.2018 №31-28-0.23-9478/2-18.

17.01.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив (а.с.109-111), в якому позивач зазначає, що відповідачем не доведено, що викладені в листі Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_1 міської ради обставини, є саме грубим порушенням вимог нормативно-правових актів. Відповідачем, за відсутності будь-якого акта перевірки, не встановлено факту вини позивача та підстав такого порушення, а наявність лише звернення особи до кваліфікаційної комісії само по собі не може свідчити про грубе порушення позивачем вимог законодавства. Стверджує, що начальник Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_1 міської ради не наділений повноваженнями щодо погодження проекту землеустрою та надання своїх висновків щодо його змісту, а тому не зрозуміло на якій підставі останній звернувся з поданням про анулювання сертифікату позивача.

Посилаючись на позитивний висновок експерта державної експертизи, вважає, що згідно ч.6 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою відповідає нормам законодавства із землеустрою, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

17.01.2019 ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання було продовжено строк підготовчого провадження (а.с.115).

28.01.2019 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.120-127). Зазначив, що кваліфікаційний сертифікат позивача було анульовано не за результатами здійснення державного нагляду (ст. 61-1 Закону України Про землеустрій ), а за результатами розгляду письмового звернення (ст. 68 Закону України Про землеустрій ). Тому вважає, що акт перевірки не є обов'язковим щодо позбавлення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, під час анулювання сертифікату позивача.

Щодо звернення до Кваліфікаційної комісії ОСОБА_1 міської ради вважає відсутні підстави для залишення звернення Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_1 міської ради без розгляду та без уваги, оскільки Кваліфікаційна комісія в межах своєї компетенції повинна реагувати на звернення будь-яких осіб, що звертаються з питаннями, зокрема, що стосуються професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Також стверджує, що лише позитивний висновок експерта державної експертизи ОСОБА_7 за № 7565/82-18 від 31.05.2018 про погодження розробленого позивачем проекту землеустрою не може виступати підставою для скасування оскаржуваного наказу, з огляду на наявність численних порушень, які були виявлені з боку ОСОБА_1 міської ради (Управління містобудування та архітектури ОСОБА_1 міської ради), та на підставі яких Кваліфікаційна комісія звернулася з відповідним поданням до відповідача.

06.02.2019 позивачем було надано додаткові пояснення (а.с.142-143), в яких зазначає, що норми законодавства, які регулюють містобудівну діяльність необхідно застосовувати на етапі проектування і будівництва на земельній ділянці, а не на етапі формування її як об'єкта цивільних прав. Наголошує, що відповідачем не наведено, на яких доказах справи ґрунтуються аргументи, що позивач вчинив саме грубе порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, оскільки сам лист Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_1 міської ради від 16.07.2018 про порушення не може бути основним доказом у справі. Стверджує, що неможливо та некваліфіковано брати за основу для позбавлення сертифікату лист начальник департаменту комунальної власності виконавчого органу місцевого самоврядування, який взагалі не має відповідної професійної освіти, та не може об'єктивно надавати доводи стосовно законності/незаконності проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 13.02.2019 в підготовчому засіданні, занесеної до протоколу судового засідання до участі у розгляді справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міську раду (а.с.152).

15.02.2019 представником ОСОБА_1 міської ради були надані письмові пояснення стосовно позовних вимог, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, які узгоджуються з позицією, викладеною відповідачем у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Представник вказує на ряд порушень вимог чинного законодавства у сфері землеустрою, допущені позивачем під час розроблення проекту землеустрою, а тому, вважає, що Кваліфікаційна комісія, якою за результатами розгляду поданого ОСОБА_1 міською радою звернення та встановлено грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, внесено обґрунтовано відповідне подання, а відповідачем - правомірно прийнято оскаржуваний наказ (а.с.155-165).

19.02.2019 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2019 (а.с.185).

15.03.2019 позивачем на адресу суду надано відповідь на письмові пояснення ОСОБА_1 міської ради (а.с.189-191). Позивач відмічає, що представник ОСОБА_1 міської ради, яким було підготовлено відзив на позовну заяву, не відповідає критеріям, які встановлено статтею 23 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , він не має вищої освіти, відповідної спеціальності, кваліфікації і професійних знання, не володіє навичками аналізу експертної інформації, а також не має практичного досвіду у відповідній сфері не менше трьох років, а тому брати її приватно-індивідуальні міркування щодо законності/незаконності дій позивача, що ґрунтуються виключно на особистісних відносинах з розробником не має законних підстав.

Наголошує, що лише з підстав встановлення грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою можливе таке подання та подальше скасування (анулювання). Такий факт встановлюється тільки відповідним актом відповідного органу, а не будь-якої особи. Факт грубого порушення ніким не встановлено, а тому позивача незаконно позбавили сертифікату.

В судовому засіданні 18.03.2019 та 27.03.2019 оголошувалась перерва, з метою витребування додаткових доказів у сторін, в тому числі з метою дослідження в судовому засідання оригіналу проекту землеустрою.

26.03.2019 та 29.03.2019 позивачем надані додаткові пояснення (а.с.199,211), в яких зазначає, що земельна ділянка не сформована як об'єкт цивільних прав, а тому права ОСОБА_1 міської ради жодним чином не порушені. Стверджує, що погоджувальні, реєстраційні та інші роботи не входять до складу робіт із землеустрою, тому їх може виконувати будь-яка особа, в тому числі замовник.

В судове засідання, призначене на 03.04.2018, представник третьої особи - Кваліфікаційної комісії, повідомлений належним чином, про час і місце розгляду справи (а.с.209), не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснень стовно позовних вимог на адресу суду не надсилав.

Враховуючи вказані обставини, згідно ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим розглядати справу у його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 міської ради в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмовому поясненні, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є інженером-землевпорядником та мала кваліфікаційний сертифікат №013263 від 21.09.2017, виданий відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії №8 від 07 вересня 2017 року (а.с.214) на ім'я ОСОБА_6 за результатами складеного кваліфікаційного іспиту (а.с.43). Згідно свідоцтва про шлюб позивачем було змінено прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу - на Івашкіна (а.с.15).

ОСОБА_1 міська рада листом №06.01-16/2158 від 09.07.2018 за підписом директора департаменту забезпечення ресурсних платежів звернулась до Кваліфікаційної комісії із вимогою про розгляд питання щодо вжиття заходів впливу, зокрема, до сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_6, у зв'язку з фактами порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (а.с.57-63).

Згідно з витягом з протоколу засідання №7 від 26.07.2018 (а.с.48-56,204) Кваліфікаційною комісією було ухвалене рішення звернутися до Держгеокадастру з поданням про анулювання, серед іншого, кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, виданого на ім'я ОСОБА_6 (а.с.46-47), у зв'язку з грубим порушенням сертифікованим інженером - землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

28.08.2018 вказане подання разом з протоколом Кваліфікаційної комісії були отримані Держгеокадастром, що підтверджується витягом (скрін) з журналу вхідної кореспонденції (а.с.202).

Наказом Держгеокадастру №130 від 29.08.2018 на підставі вищевказаного подання був анульований кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника, виданий на ім'я ОСОБА_6 (а.с.18-19,45), про що остання була повідомлена листом від 03.09.2018 №31-28-0.23-9478/25-18 (а.с.44,203).

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 №858-ІV (далі - Закон України Про землеустрій ) розробниками документації із землеустрою є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами - землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. До таких осіб відноситься позивач (а.с.214,215).

За приписами ч.ч.2,3 ст. 28 зазначеного Закону розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Відповідно до ч.ч.1,7-10 ст. 61-1 Розділу VІ Закону України Про землеустрій державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (ч.7). За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (ч.8). На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (ч.9). Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду (ч.10).

За приписами статті 66 Закону України Про землеустрій передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника також анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в тому числі, за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

В свою чергу, згідно з ч.2 ст. 68 зазначеного Закону Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), зокрема, з підстав грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії. Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку (ч.ч.3,4 ст. 68 Закону України Про землеустрій ).

При цьому, основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 липня 2017 року №392, відповідно до п. 5 розділу І якого до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема:

- розгляд: 1) письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, 2) актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю);

- прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста.

Відповідно до п. 19 розділу ІІІ вказаного Порядку Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), зокрема, з підстав грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України Про землеустрій (пункт 20 Порядку).

Системно аналізуючи вказані норми, суд визнає, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду поданих звернень має повноваження встановлювати факти порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, а тому доводи позивача про відсутність таких повноважень не приймаються судом до уваги.

Крім того, аналіз вказаних норм свідчить про те, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держгеокадастром за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності, визначених чинним законодавством підстав. При цьому, суд зазначає, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме:

- за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром (ст. 61-1 Закону України Про землеустрій );

- за результатами розгляду письмових звернень, зокрема, заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (ст. 68 Закону України Про землеустрій ).

Як вбачається із матеріалів справи та змісту протоколу засідання Кваліфікаційної комісії від 26.07.2018 №7 (а.с.48-56), питання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника - позивача по справі, було вирішено на підставі письмового звернення органу місцевого самоврядування до Кваліфікаційної комісії шляхом направлення листа від 09.07.2018 (ст. 68 Закону України Про землеустрій ), а не на підставі акта перевірки. Тому суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність акта перевірки та не здійснення відповідачем щодо нього заходів, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката внесено не на підставі статті 61-1 Закону України Про землеустрій та не в ході проведення відносно нього заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності. При цьому, звернення органу місцевого самоврядування, з урахуванням повноважень, визначених ст.33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР, є підставою, згідно ст. 68 Закону України Про землеустрій , для перевірки Кваліфікаційною комісією факту наявності чи відсутності порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а тому доводи позивача з приводу відсутності повноважень у начальника Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_1 міської ради на звернення до Кваліфікаційної комісії є безпідставними.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач, також стверджує, що за відсутності рішення суду, яким підтверджено грубе (чи не грубе) порушення позивачем вимог законодавства у сфері землеустрою та за відсутності будь-якої законодавчої конкретизації чи визначення поняття грубого порушення вимог нормативних актів, які були б підставою для анулювання сертифікату, наявність лише звернення особи до Кваліфікаційної комісії та доводи представника ОСОБА_1 міської ради само по собі не може свідчити про грубе порушення позивачем вимог законодавства, оскільки факт грубого порушення ніким не встановлено.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Дійсно, Закон України Про землеустрій не дає визначення грубого порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів. В той же час, поняття грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів , яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України Про землеустрій , має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний, з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об'єктивних ознак здійснюваного порушення; суб'єктивних ознак здійснюваного порушення.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2018 у справі №808/2685/17.

Як встановлено в судовому засіданні підставою для внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату стало встановлення Кваліфікаційною комісією грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Під час дослідження подання, його оцінки в сукупності наданих доказів, в судовому засіданні не було спростовано встановленого Кваліфікаційною комісією факту порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері землеустрою під час розроблення проекту землеустрою та судом враховано наступне:

- в проекті землеустрою, зокрема, в клопотанні замовника - ПОГ Автофреш ГО Спілка інвалідів Жага життя (а.с.70) не зазначено яке право має намір набути заявник (право власності, право оренди, чи право постійного користування), в той час як Розділом ІІІ Земельним кодексом України визначено декілька прав на землю: право власності та право користування (право постійного користування, право оренди), в залежності від набуття права на яке та ким саме (зокрема, громадяни чи юридичні особи) нормами Земельного кодексу України визначено особливості набуття такого права на землю. Як вбачається з проекту землеустрою, в клопотанні від 28.03.2018 (а.с.70) замовник посилається на ст. 123 Земельного кодексу України (порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування), в повідомленні, направленому за мовчазною згодою 04.05.2018 (а.с.71) замовник посилається на ст. 118 Земельного кодексу України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами), а в договорі надання послуг по розробці проекту землеустрою №21, укладеного між позивачем та замовником 04.05.2018 (а.с.73-74) зазначено, що замовник доручає, а виконавець надає послуги по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення автомийки (ст.124 Земельного кодексу України), в той же час у пояснювальній записці зазначено, що замовник має намір отримати на спірну земельну ділянку одночасно право власності та право постійного користування (а.с.205,219-220);

- відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, однак, як вбачається з листа управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради від 27.04.2018 №546/08.01-20 (а.с.178) земельна ділянка згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням сесії ОСОБА_1 міської ради від 06.03.2013 №2180-МР, частково знаходиться в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3 та частково в торгівельній зоні Г-6. Об'єкти такого профілю відносяться до категорії станцій технічного обслуговування автомобілів і згідно пояснювальної записки до плану зонування мають розміщуватись в зоні транспортної інфраструктуриТР-3. Крім того, з урахуванням фактичної ширини земельної ділянки між територією АЗС та існуючим місцем проїздом, неможливо розмістити будь-який об'єкт містобудування без порушення протипожежних відстаней від нього до АЗС (а.с.169). Враховуючі вказане, управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради не було погоджено даний проект - з підстав невідповідності містобудівній документації (а.с.95-96). В проекті міститься заява замовника від 11.06.2018 на ім'я ОСОБА_5, в якій він зазначає про зміну цільового використання земельної ділянки з автомийки на автостоянку . Однак, згідно ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються саме її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Докази того, що замовник є власником чи користувачем даної земельної ділянки, чи є в наявності відповідне рішення органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання її використання в проекті землеустрою відсутні. Враховуючи вказане посилання на вказану заяву як на підставу виправлення недоліків (а.с.225-227), судом не приймається до уваги;

- пунктом 1 статі 34 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-VІ на кадастровому плані земельної ділянки відображаються межі земельних угідь. При попередньому розгляді обмінного файлу земельної ділянки, виконаного за результатами геодезичного знімання меж земельної ділянки, було встановлено, що проектується її розміщення між земельними ділянками з кадастровими номерами 5910136300:06:019:0066, 5910136300:06:019:0042 (а.с.89,166). При цьому, нижня частина земельної ділянки в натурі являє собою проїзд місцевого значення сполучений з магістральною дорогою (а.с.169), в той час як, підпунктом а) пункту 4 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). Крім того, включення відповідної частини до меж земельної ділянки, що проектується, унеможливлює заїзд на територію сусідніх об'єктів з боку проспекту імені ОСОБА_8, та перекриває прохід до озера Чеха.

- земельна ділянка, що проектується, перетинає ємності з паливом сусідньої заправної станції (а.с.169), але відповідне не зазначено ні на кадастровому плані, ні в пояснювальній записці вищевказаного проекту (а.с.205-206);.

- через земельну ділянку, що проектується, проходять транзитні комунікації, а саме: зливова каналізація діаметром 250 мм, водопровід, каналізація побутова, електричний кабель 0,4 кВ (а.с.168), проте вказане не позначено на кадастровому плані, на порушення пунктом 23 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабміну №1051 від 17.10.2012 (а.с.91);

- в проекті землеустрою відсутня схема прив'язки до ДГМ, в той час як статтею 50 Закону України Про землеустрій передбачено наявність у складі проекту матеріалів геодезичних вишукувань. В пояснювальній записці до проекту землеустрою відсутня інформація про конкретний геодезичний прилад (номер), яким виконувалось геодезичне знімання, а також відсутня інформація про проходження ним повірки;

- межі земельної ділянки, що проектується, суміжні з земельними ділянками, проте в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання відсутні підписи суміжних землекористувачів (а.с.81).

Надаючи оцінку даним порушенням судом враховано, що грубим порушенням норм законодавства може вважатися порушення, в результаті якого не тільки порушено відповідні правові норми, а наслідком якого стали незворотні процеси для відновлення прав заінтересованих осіб, тобто за будь-яких умов неможливе повернення у правовий стан, що існував до вчинення зазначеного порушення. З досліджених судом матеріалів вбачається, що допущені позивачем порушення законодавства при розробленні документації з землеустрою, які не були усунені станом і на момент розгляду справи (а.с.225-227), унеможливлюють подальше затвердження проектної документації та виготовлення правовстановлюючих документів на землю та реалізацію прав на землю замовником документації, мають наслідком виникнення перешкод до доступу до експлуатації комунікацій їх власниками, кожна з яких має свою охоронну зону, яка визначена відповідно до вимог нормативно-правових актів, та має обмежений статус використання земельної ділянки, на яку її встановлено, та спричинить неможливість використання земельної ділянки за призначенням, зумовлять порушення протипожежні відстані до АЗС, унеможливить заїзд на територію сусідніх об'єктів з боку проспекту імені ОСОБА_8, та перекриє прохід до озера Чеха.

Враховуючи викладене наявні правові підстави вважати, що позивачем грубо порушено вимоги положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а тому є підстави, визначені статтею 68 Закону України Про землеустрій для позбавлення її кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

В обґрунтування своєї позиції позивач також зазначає, що сертифіковані інженери-землевпорядники є відповідальними особами лише за якість робіт із землеустрою, а всі інші наведені дії (погодження документації із землеустрою, реєстрація земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, реєстрація речового права) не є землеустроєм, а відповідальність за них несе замовних, у зв'язку з чим стверджує, що в діях позивача (в межах землеустрою) взагалі відсутній склад порушення (грубого/не грубого) вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Однак, за приписами п. а ч.2 ст. 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. При цьому, невідповідність положень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації може бути підставою для відмови у її погодженні, зокрема, за приписами ст.186-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд визнає, що положення проекту землеустрою повинні відповідати вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових акті, а недотримання законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою інженером землевпорядником під час розроблення проекту землеустрою може бути підставою для звернення до Кваліфікаційної комісії з відповідною заявою.

Посилання позивача на наявний позитивний висновок експерта державної експертизи ОСОБА_7 (а.с.112) не спростовує висновок Кваліфікаційної комісії щодо встановлення факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та не є доказом того, що проект землеустрою відповідає нормам законодавства із землеустрою, оскільки, кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними в статті 186 Земельного кодексу України. Згідно пояснювальної записки зазначено два таких органи (а.с.206) - управління Держгеокадастру у Сумській області та управління архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради. При цьому, як вбачається з наданих доказів (а.с.95-96), управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради проект землеустрою не погоджено. Відтак, наявність лише позитивного висновку про погодження проекту землеустрою з боку експерта державної експертизи у складі Держгеокадастру не є безумовною підставою для визнання проекту таким, що відповідає нормам законодавства із землеустрою.

Доводи про те, що містобудівні вимоги застосовуються лише на етапі проектування і будівництва на поверховості , а не на етапі формування її як об'єкта цивільних прав, не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ч.2 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VІ режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Посилання на те, що на етапі розроблення проекту землеустрою, суб'єкти землеустрою здійснюють формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав з урахуванням її цільового призначення також не приймається судом до уваги, оскільки формування земельної ділянки, згідно ст.79-1 Земельного кодексу України відбувається саме на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким і визначається цільове призначення земельної ділянки що формується.

Також варто відмітити, що матеріалами справи підтверджується, що 03.09.2018 відповідачем направлено позивачу повідомлення про анулювання сертифікату листом від 03.09.2018, тобто у двотижневий строк - після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (28.08.2018 (а.с.44,203,202), що відповідає вимогам статті 68 Закону України Про землеустрій . Вказане спростовує позицію позивача з приводу порушення процедури анулювання сертифікату, оскільки чинним законодавством не передбачено направлення такого повідомлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, а також приймаючи до уваги, що рішення Кваліфікаційної комісії станом на момент розгляду справи чинне та не скасоване, суд приходить до висновку, що Держгеокадастр, приймаючи оскаржуваний наказ на підставі подання Кваліфікаційної комісії згідно ст. 68 Закону України Про землеустрій в частині анулювання виданого позивачу кваліфікаційного сертифікату діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесених позивачем, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 (40000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.3, код ЄДРПОУ 39411771), треті особи - Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.3, код ЄДРПОУ 39411771), ОСОБА_1 міська рада (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) про визнання протиправним та скасування наказу в частині - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.04.2019.

Суддя І.Г. Шевченко