Ухвала

від 15.04.2019 по справі 640/2742/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/609/19 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 640/2742/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 , представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12018220000001333 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого суддібуло частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12018220000001333 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно, перелік якого зазначений в судовій ухвалі. Зокрема, накладено арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_8 : мобільний телефон «Lenovo» IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора «Life» НОМЕР_3 та сім-картою оператора «ВФ Україна», мобільний телефон «Sony» ІМЕІ НОМЕР_4 з сім-картою, мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ 1:1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою оператора «Київстар», флеш-накопичувач «Adata» в корпусі чорного кольору, флеш-накопичувач «Toshiba» 8 Gb, флеш-накопичувач «Transend» 16 ЗЬ, ноутбук «Lenovo» s/n ЄВ05392368, ноутбук «Lenovo» s/n QB01254930.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про накладення арешту на частину вилученого майна, виходив з того, що воно може містити сліди вчинення кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З урахуванням положень ч. 2 ст. 168 КПК України слідчим суддею встановлено строк, достатній для копіювання інформації, яка міститься на вилучених телефонах, комп`ютерній техніці, з залученням спеціаліста до 27.05.2019 року.

З таким рішенням слідчого судді не погодився представник власника арештованого майна адвокат ОСОБА_7 та подав апеляційну скаргу, в якій просить продовжити строк на подачу апеляційної скарги, мотивуючи це тим, що 27.03.2019 року була оголошена лише вступна та резолютивна частини ухвали, а копія повного тексту судового рішення була отримана 05.04.2019 року, а також просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року скасувати в частині арешту майна ОСОБА_8 .

В обгрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає про недотримання строків звернення із клопотанням про арешт майна. Вважає, те що слідчий і прокурор очікували закінчення інших обшуків в цьому кримінальному провадженні, що не може бути підставою для поновлення строку подачі клопотання про арешт майна та грубим порушенням конституційних прав ОСОБА_8 на приватну власність та норм КПК України. Крім того, постанова слідчого про приєднання речових доказів до кримінального провадження була винесена 23.03.2019 року, коли строк на подачу клопотання вже сплинув. Вказує, що ОСОБА_8 не має жодного відношення до подій чи осіб, зазначених в матеріалах кримінального провадження. Під час обшуку, який був проведений помилково, були вилучені особисті речі ОСОБА_8 , а слідчим не надано доказів того, що це майно є доказом у кримінальному провадженні. Зазначає, що процесуальне керівництво здійснює військова прокуратура Харківського гарнізону, проте вважає, що здійснювати його може лише місцева прокуратура.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власника майна, який підтримав клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів з метою забезпечення права особи на оскарження ухвали слідчого судді, враховуючи, що пропущений строк є незначним, встановила підстави для поновлення апеляційного строку, проте, не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог виходячи з наступного:

З наданих суду матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018220000001333 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом систематичного заволодіння протягом 2018 року невстановленими особами на території Харківської області та м. Харкова коштами громадян у великих розмірах, шляхом реалізації невстановленої речовини під виглядом паливно-мастильних матеріалів.

З матеріалів клопотання вбачається, що на навтосховищах, які розташовані за адресами: м. Харків, вул. Пащенківська, 17 та АДРЕСА_2 здійснюється незаконне виготовлення та реалізація паливно-мастильних матеріалів. Вказані навтосховища орендують ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 , використовуючи комерційні структури ТОВ «МНВО ХОРС» та ТОВ «Мираж ОІЛ». Відповідно до листа про виконання доручення слідчого ( Т.1 а.с. 202) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали договір з бухгалтером ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 . За інформацією органу досудового розслідування ОСОБА_8 причетна до ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітів з результатами діяльності ТОВ «МНВО ХОРС» та ТОВ «Мираж ОІЛ». В даному кримінальному провадженні були проведені обшуки, зокрема і за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 . Звертаючись із клопотанням про арешт майна, слідчий посилався на його відповідність ознакам речових доказів та просив задовольнити клопотання. Крім того, слідчий зазначив у клопотанні, що вилучена комп`ютерна техніка містить в собі інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, в тому числі і видалену інформацію, яку можливо отримати шляхом проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати необгрунтованим такий висновок слідчого, оскільки доводи клопотання та додані до нього матеріали свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до розслідуваних обставин. З огляду на те, що вона надавала послуги бухгалтерського та податкового ведення діяльності зазначених вище підприємств, що не спростовано, не виключено, що вилучена в неї комп`ютерна техніка та електронні носії інформації можуть містити необхідні для досудового розслідування дані, отримати які можливо в тому числі і шляхом проведення відповідної судової експертизи. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором необхідності у накладенні арешту на вилучене майно з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Крім того, постановою слідчого від 23.03.2019 року, майно, вилучене у ОСОБА_8 , визнано речовим доказом та приєднане до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Вимоги клопотання на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Щодо доводів представника власника майна про відсутність, на його думку, підстав для поновлення слідчому строку звернення із клопотанням про арешт майна апеляційний суд відмічає, що слідчим суддею були встановлені підстави для поновлення пропущеного слідчим строку звернення із клопотанням про арешт майна, тому порушення слідчим строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України, який небезпідставно поновлений слідчим суддею, не є підставою для скасування судового рішення. Не суперечить вимогам КПК України те, що процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні здійснюється військової прокуратурою Харківського гарнізону. Клопотання про арешт майна погоджене прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_11 , який відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1ст.173 КПК Україниі підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року задовольнити, вказаний строк поновити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12018220000001333 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно залишити без змін. Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді