Рішення

від 12.11.2019 по справі 640/2742/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/115

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2019 року № 640/2742/19

За позовом ОСОБА_1

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з червня 2018 року;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві:

-поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ;

-нарахувати та виплатити ОСОБА_1 призначену за віком пенсію, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.06.2018 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк";

допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою суду від 26.02.2019 р. відкрито провадження у справі та справу призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.

19.03.2019 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 07.06.2017 року № 0000229791 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.08.2014 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

З 01.06.2018р. ОСОБА_1 було припинено надходження пенсійних виплат на його картковий рахунок.

27.09.2018 року позивачем було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві запит про надання інформації.

09.10.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було надано відповідь № 91210/02, згідно якої повідомлено позивача про те, що йому призупинено виплату пенсії з 01.06.2018 року (без зазначення підстав).

Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправним припинення виплати пенсії, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що припинення виплати пенсії здійснюється після отримання Управлінням рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про скасування довідки до прийняття остаточного рішення комісією, а остаточно рішення про припинення виплати пенсії приймається на підставі рішення комісії.

Відповідно, на момент припинення виплати пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для припинення виплати пенсії.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 затверджені Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються та виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Крім того, Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування встановлено, що соціальні виплати припиняються, зокрема у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

Обґрунтованими підставами, що внутрішньо переміщена особа повернулась до покинутого місця проживання, вважаються дані, отримані, зокрема, з відповідних державних реєстрів, а також у результаті обміну інформацією з органами виконавчої та органами місцевого самоврядування. З урахуванням зазначеного на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб на період до одержання інформації про скасування довідки та/або результатів додаткової перевірки, виплату пенсій призупиняються особам, включеним до списків.

Відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із змінами), заява про поновлення виплат пенсій подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365" орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже, кошти, які не виплачені з червня 2018 року обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. Після прийняття окремого порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, буде вирішено питання виплати коштів за минулий період.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (Закон № 1706-VII).

Відповідно до ст. 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення та на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

З наведених норм вбачається, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою, та наявність рахунку в установах ПАТ "Державний ощадний банк України".

Відповідно до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 р., довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту . Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

У ході розгляду справи судом встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи була видана 07.06.2017 року, відповідно, є дійсною, чим підтверджується факт перебування позивача на обліку за місцем перебування.

Жодних доказів на підтвердження факту її скасування суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку про наявність визначених законодавством умов, необхідних для призначення та продовження виплати пенсії позивачу як внутрішньо переміщеній особі.

Пунктом 1 постанови КМУ №637 визначено, що припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" .

Пунктом 12 цього Порядку визначені підстави для припинення соціальних виплат, а саме:

1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;

2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї;

3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;

4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб";

5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У преамбулі до Закону №1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, які визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, зокрема: умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Отже, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами, а тому до застосування підлягають вимоги ст.49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не Постанови КМУ №365.

У ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-I визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зокрема визначено, що виплата пенсії припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) - визнано неконституційним; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Цей перелік є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Жодних доказів на підтвердження наявності передбачених ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV підстав для припинення виплати пенсії позивачу відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взагалі не зазначено підстави для припинення виплати пенсії позивачу.

Отже, суд приходить до висновку, що виплата пенсії позивачу була припинена відповідачем без законних на те підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини, викладеного у пп. 48, 49 рішення від 07.11.13 р. у справі PICHKUR v. UKRAINE (заява №10441/06), практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства" (Willis v. the United Kingdom), заява № 36042/97, n. 48, ECHR 2002-IV).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі "Ван Раалте проти Нідерландів" (Van Raalte v. the Netherlands), п. 39, Reports 1997-I). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-127810; http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_984

Також суд зазначає, що питання про дотримання вимог законності (у трискладовому тесті) у випадку наявності суперечливих норм закону та підзаконного нормативно-правового акту, які підлягають застосуванню, було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у рішенні у справі SHCHOKIN v. UKRAINE (заяви № 23759/03 та № 37943/06; рішення від 14.10.10 р.), і Суд дійшов висновку про невідповідність практики надання переваги підзаконному акту вимогам щодо законності (п. 50-58) http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-100944, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.06.2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-263, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) з 01.06.2018 року.

4. Рішення в частині виплати пенсії за один місяць підлягає до негайного виконання.

5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 768,40 грн.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 12.11.19 р.