Рішення

від 15.04.2019 по справі 401/2149/18

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/2149/18 ;

2/401/47/19

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2019 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання над ОСОБА_3 опіки та призначити опікуном позивача та стягнення аліментів. Свій позов мотивує тим, що відповідачка покинувши дитину у листопаді 2015 року, не цікавиться ним, не надає матеріальної допомоги на її утримання. Батько дитини у свідоцтві про народження зазначений зі слів матері. Проте біологічним батьком ОСОБА_3 є син позивача ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5. З цих підстав, з метою захисту інтересів дитини, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена, у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила. Не надав відзив на позовну заяву у строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження. Відповідач була повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ( а.с.47).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову.

Заслухавши сторони, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд приходить до такого висновку.

Із свідоцтва про народження (а.с. 9) вбачається, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ( а.с.50) державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взяті на облік внутрішньо переміщених осіб ( а.с. 8,10).

З довідки про склад сім'ї вбачається, що дитина проживає разом з позивачем та його дружиною у с. Глинськ. Відповідно до акту складеного сусідами позивача, ОСОБА_2 з листопада 2015 року не проживає разом з дитиною, місце її проживання не відоме.( а.с.13,17).

Відповідно до характеристики наданої директором КЗ Глинське НВО , ОСОБА_3 навчається у школі з першого класу. Дідусь та бабуся приділяють велику увагу вихованню та навчанню дитини. ( а.с. 16).

З довідок-характеристик, виданих сільським головою с. Глинськ вбачається, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_6 характеризуються позитивно, приділяють увагу спілкуванню, вихованню дитини. Захищають та забезпечують його інтереси.( а.с.14-15 ).

Відповідно до висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 орган опіки та піклування Світловодського міськвиконкому вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3, 09.10.2009 року. Призначити над дитиною опікуном ОСОБА_1 ( а.с.63).

За час розгляду справи позивач пройшов навчання, що підтвердила представник третьої особи в судовому засіданні.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до положень ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Крім того, відповідно до положень принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб , які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що відповідно до п. 2, ч.1, ст. 164 СК України є підставою позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Частиною 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної строни, відповідно до акту обстеження умов проживання дитина проживає в добрих умовах. Тому призначення ОСОБА_1 опікуном над неповнолітнім ОСОБА_3 буде відповідати інтересам дитини.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати свою неповнолітню дитину.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір , з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі, ст.ст. 150, 164, ч.1 п.2, 166 , 180, 182, 191, 192, Сімейного Кодексу України, Закону України Про охорону дитинства , Конвенції з прав дитини, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити над неповнолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 22 серпня 2018 року до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Світловодський міськрайонний суд у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, фактичне місце проживання АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП № НОМЕР_2, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Третя особа: Орган опіки та піклування Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області ЄДРПОУ 24152097, вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ Кіровоградської області.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш