Ухвала

від 10.04.2019 по справі 2-1994/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №2-1994/11

Провадження №4-с/487/22/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Ігнатьєва А.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

25.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гусєва О. О., в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 01.12.2017 року у виконавчому провадженні №51178069, в частині накладення арешту на грошові кошти - заробітну плату ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що державним виконавцем було порушено вимоги ст. 70 ЗУ Про виконавче провадження під час винесення даної постанови.

26.10.2018 року скаргу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Кобзаренко М.Я. в судове засідання не з`явилися, представник надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, скаргу підтримав, просив задовольнити.

Державний виконавець Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гусєв О.О. в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник стягувача ПАТ Родовід Банк у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, на примусовому виконанні у державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гусєва О.О. перебуває виконавче провадження №51178069 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-1994/2011, виданого 14.07.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк боргу в розмірі 1 101 316,36 грн.

01.12.2017 року державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гусєвим О.О. винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ Ощадбанк , ПАТ КБ ПриватБанк та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено та належать ОСОБА_1

Згідно довідки АТ КБ ПриватБанк №QPBAVK1CVG9P7D6Q від 07.03.2019 року ОСОБА_1 отримує заробітну плату в АТ КБ ПриватБанк на рахунок № НОМЕР_1 .

У зв`язку з тим, що заявник не має можливості отримати 100 відсотків своєї заробітної плати, вона була змушена звернутися до суду з даною скаргою за захистом свого порушеного права.

В силу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція захисту прав судом не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов`язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).

Відповідно до статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно положень ст. 70 ЗУ Про виконавче провадження розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 43 Конституції України затверджено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949 року заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Гусєва О.О. від 01.12.2017 року накладено арешт на ряд банківських рахунків, що належать ОСОБА_1 , у тому числі на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ ПриватБанк і на який остання отримує заробітну плату.

Проте суд вважає, що державним виконавцем, під час винесення даної постанови, не дотримано вимог ст. 70 ЗУ Про виконавче провадження .

Вищезазначене свідчить про те, що проведені виконавцем дії не є належними, а тому визнаються судом неправомірними, в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ ПриватБанк і на який ОСОБА_1 отримує заробітну плату.

Керуючись ст. ст. 258-261, 353, 354, 451 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Скаргу Кацали Людмили Вікторівни - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєва О.О. у виконавчому провадженні №51178069 з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва №2-1994/2011 від 14.07.2011 року, в частині накладення арешту на грошові кошти - заробітну плату ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк ПриватБанк - неправомірними.

Визнати неправомірною та зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєва О.О. скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гусєва О.О. від 01.12.2017 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51178069 з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва №2-1994/2011 від 14.07.2011 року, в частині накладення арешту на грошові кошти - заробітну плату ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий в Акціонерному товаристві Комерційний банк ПриватБанк .

Ухвала набирає законної сили через 15 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Ухвала суду може бути оскаржена в 15-денний строк з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

СУДДЯ: Ж.П. ПАВЛОВА