Постанова

від 10.04.2019 по справі 308/13212/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 308/13212/19

провадження № 61-706св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач - Ужгородська міська рада Закарпатської області,

треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_12 в особі представника ОСОБА_13 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Собослоя Г. Г., Куштана Б. П.,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Ужгородської міської ради Закарпатської області про скасування рішень та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

У червні 2018 року ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_14 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом:

1) заборони Ужгородській міській раді, її виконавчим органам, посадовим особам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0085 га за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0086 га за адресою: АДРЕСА_1; кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0112 га за адресою: АДРЕСА_2; кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,0113 га за адресою: АДРЕСА_2;

2) до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради про скасування рішень та визнання недійсними договорів купівлі-продажуі заборонити: ОСОБА_9 відчужувати та/чи вчиняти будь-які інші дії щодо земельної ділянки, її частин за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_11 відчужувати та/чи вчиняти будь-які інші дії щодо земельної ділянки, її частин за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_12, відчужувати та/чи вчиняти будь-які інші дії щодо земельної ділянки, її частин за адресою: АДРЕСА_2.

Заява мотивована тим, що оспорюваними рішеннями № 1870 та № 1874 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу затверджено вартість та продаж ОСОБА_8 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0,071 га, розташованої по АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 площею 0,0225 по АДРЕСА_2. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2015 року було задоволено клопотання позивачів та вжито заходи забезпечення позову, якими заборонено Ужгородській міській раді та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укладати будь-які правочини щодо переходу права власності на вищевказані земельні ділянки, а також заборонено державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпастькій області реєструвати будь-які речові права щодо вказаних земельних ділянок. Однак, відповідачем були відчужені вказані земельні ділянки та речові права зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, протягом розгляду цієї справи проходила неодноразова зміна власників спірних земельних ділянок, а також з ними здійснювалися певні операції, зокрема їх поділ.

Подальші дії із вказаними земельними ділянками зробить неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивачів, тому ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_14 звернувся до суду з відповідною заявою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2018 року заяву ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_14 задоволено частково. В порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1, площею 0,0085 га за адресою: АДРЕСА_1; НОМЕР_2, площею 0,0086 га за адресою: АДРЕСА_1; НОМЕР_3, площею 0,0112 га за адресою: АДРЕСА_2; НОМЕР_4, площею 0,0113 га за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні іншої частини - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні правові підстави для забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може взагалі утруднити чи зробити неможливим ефективний захист та поновлення порушених законних прав інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_12 в особі представника ОСОБА_13 задоволено частково. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2018 року в частині накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_3, площею 0,0112 га за адресою: АДРЕСА_2; НОМЕР_4, площею 0,0113 га за адресою: АДРЕСА_2 скасовано та в цій частині ухвалено нову постанову. Заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, площею 0,0112 га; НОМЕР_4, площею 0,0113 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 задоволено. До набрання законної сили рішення у справі №308/13212/15-ц: заборонено Ужгородській міській раді, її виконавчим органам, посадовим особам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, площею 0,0112 га за адресою: АДРЕСА_2; НОМЕР_4, площею 0,0113 га за адресою: АДРЕСА_2; заборонено ОСОБА_12 відчужувати та/чи вчиняти будь- які інші дії щодо земельної ділянки, її частин за адресою: АДРЕСА_2; заборонено суб'єктам державної реєстрації прав та/або нотаріусам здійснювати реєстрацію речових прав будь-яких осіб щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, площею 0,0112 га за адресою: АДРЕСА_2; НОМЕР_4, площею 0,0113 га за адресою: АДРЕСА_2.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивач у поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову просив забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, однак не заявляв про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, у зв'язку з чим скасував ухвалу місцевого суду про забезпечення позову в частині земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3; НОМЕР_4, розташованих за адресою: м. Ужгород АДРЕСА_2, які належить на праві власності ОСОБА_12, шляхом накладення арешту на них, та в цій частині постановив нову ухвалу про заборону вчиняти певні дії. Що стосується вжиття заходів забезпечення позову щодо інших земельних ділянок, то в цій частині права апелянта ОСОБА_15 не порушені, оскільки він не є ні власником, ні користувачем вказаних земельних ділянок, а інші особи чиї права порушуються до суду не зверталися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі ОСОБА_12 в особі представника ОСОБА_13 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3 площею 0,0112 га; НОМЕР_4, площею 0,0113 га, розташованих за адресою: м. Ужгород АДРЕСА_2 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення про забезпечення позову щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3 площею 0,0112 га; НОМЕР_4, площею 0,0113 га, розташованих за адресою: м. Ужгород АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_12, суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, не звернули уваги на те, що вказані земельні ділянки не є предметом спору у цій справі і ніяких позовних вимог щодо цих об'єктів позивачами не заявлено. Крім того, заявник вважає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов'язки, однак судом до участі у справі його не було залучено, ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У квітні 2019 року ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу № 183/5864/17-ц за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про скасування рішень та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Предметом позову у цій цивільній справі є оскарження рішень Ужгородської міської ради №1870 та №1874 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,0171 га, розташованої по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6, площею 0,0225 га, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Ужгороді.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06 листопада 2015 року у цій справі задоволено клопотання позивачів та вжито заходи забезпечення позову, якими заборонено Ужгородській міській раді, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укладати будь-які правочини щодо переходу права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_7, площею 0,0171 га, розташованої по АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 до вирішення цієї цивільної справи по суті. Заборонено Ужгородській міській раді, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укладати будь-які правочини щодо переходу права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,0225 га, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Ужгороді з ОСОБА_7 до вирішення цієї цивільної справи по суті. Заборонено державним реєстраторам Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області реєструвати будь-які речові права щодо вищевказаних земельних ділянок.

Однак, не зважаючи на постановлену ухвалу вищевказані земельні ділянки були відчужені та речові права зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, 05 листопада 2015 року речові права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_2 перейшли до ОСОБА_10, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2016 року.

11 листопада 2015 року речові права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1, перейшли до ОСОБА_9 (1/2 частки) та ОСОБА_11 (1/2 частки), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2016 року.

В подальшому за рішенням власників відбувся поділ земельних ділянок: земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Ужгороді було поділено на дві земельні ділянки: земельну ділянку, площею 0,0112 га, кадастровий номер НОМЕР_3 та земельну ділянку, площею 0,0113 га, кадастровий номер НОМЕР_4;; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5, розташованої по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді було поділено на дві земельні ділянки: земельну ділянку, площею 0,0085 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку, площею 0,0086 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Власником земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0112 га, та кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,0113 га, розташованих по АДРЕСА_2 у м. Ужгород є ОСОБА_12

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд, встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову шляхом заборони розпоряджатися нерухомим майном є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Доводи заявника в касаційній скарзі про те, що земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,0112 га, та кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,0113 га, розташовані по АДРЕСА_2 у м. Ужгород не є предметом спору, спростовуються обставинамисправи , які встановлені судами.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов'язки, однак судом до участі у справі його не було залучено, ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи не є підставою для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справі на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень вказана справа, як на момент постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, так і станом на січень 2019 року, перебуває на стадії підготовчого провадження, що не перешкоджає заявнику самостійно звернутися до суду першої інстанції із заявою про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_12 в особі представника ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

С.О. Погрібний

Г.І. Усик