Постанова

від 17.04.2019 по справі 520/8970/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 р.Справа № 520/8970/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування,архітектури та генерального плану Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 12.12.18 року по справі № 520/8970/18

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дій Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у видачі будівельного паспорту та повернення доданих до заяви від 03.07.2018 року документів про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язати Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради прийняти документи за заявою від 03.072018р. та видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,1000га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018р. позов задоволено частково. Визнано протиправною оформлену листом від 13.07.2018р. №Д-4-805/0/92-18.01.01-06 відмову Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури у видачі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1) будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за заявою від 03.07.2018 року. Зобов'язано Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури вирішити по суті питання з приводу видачі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1) будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за заявою від 03.07.2018 року. У решті вимог позов залишено без задоволення.

Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради в особі Управління містобудування та архітектури , не погоджується з доводами суду, подав апеляційну скаргу, вважає, що зазначене судове рішення винесено з порушенням судом норм матеріального права та норм процесуального права, судом при прийняті вказаних рішень не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, порушені основні засади (принципи) адміністративного судочинства, а тому необхідно скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача - відмовити у повному обсязі. Наголошує на тому, що дії Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради щодо відмови у видачі будівельного паспорту були зумовлені наявністю фактів, зазначених в абзаці 2 п. 2.4 Порядку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 справі 520/8970/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Із викладеними у апеляційній скарзі аргументами позивач не погоджується, подав відзив на апеляційну скаргу , вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 є законними та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вказує , що суд прийшов до правильного висновку про неправомірність відмови у видачі будівельного паспорту, що є необхідною передумовою для реалізації правомочностей відносно земельної ділянки, зокрема, щодо здійснення на ній забудови. Позивач, як власник земельної ділянки, за умови використання ним цієї земельної ділянки в межах її цільового призначення (для

будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) не може бути обмежений у праві володіти, користуватися та розпоряджатися цією земельною ділянкою, в тому числі у праві на її забудову, через встановлення органом місцевого самоврядування нового (іншого) функціонального призначення території, на якій ця земельна ділянка розташована, тому вважає, що дії відповідача щодо відмови у видачі будівельного паспорту є протиправними, а суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення щодо визнання протиправним дій відповідача щодо відмови у видачі будівельного паспорту.

Рішенням Харківської міської ради 24 сесії 7 скликання від 19.12.2018 № 1353/18 затверджено у новій редакції Положення про Департамент містобудування

та архітектури Харківської міської ради (пп, 1.4). Зазначений підпункт вказаного рішення набув чинності 01.03.2019. Відповідно до п. 1.3. Положення про Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради є правонаступником, зокрема, Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, замінено відповідача - Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради на Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1, як власник земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, через Центр надання адміністративних послуг звернувся до Департаменту з письмовою заявою від 03.07.2018р. щодо видачі будівельного паспорту забудови означеної ділянки.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку від 08.12.2003р., договору дарування земельної ділянки від 17.02.2017р. цільове призначення (використання) земельної ділянки- для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Серед інших документів до названої заяви долучено ескіз намірів забудови.

За результатами вирішення порушеного зацікавленою особою - заявником питання Департамент вчинив волевиявлення у формі відмови у видачі будівельного паспорту забудови, яке оформив листом від 13.07.2018р. №Д-4-805/0/92-18.01.01-06.

Підставою для прийняття оскаржуваної відмови є думка владного суб'єкта про невідповідність будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 об'єкту - одноповерхового житлового будинку загальною площею 203,7м.кв. вимогам затвердженої міською радою містобудівної документації, котра передбачає зведення на цій місцевості виключно багатоквартирних 4-5 поверхових та 6-16 поверхових житлових будинків.

Рішенням Харківської міської ради 22 сесії 6 скликання від 27.02.2013р № 1024/13 Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Харкова (зі змінами, затвердженими рішенням 9 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 26.10.2016р. № 396/16) затверджений план зонування території (зонінг) міста Харкова.

Відповідно до фрагменту схеми зонування території м. Харкова дана земельна ділянка знаходиться у зоні змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови (6-16пов.)

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив наявності факту порушення оскарженою відмовою прав та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин у галузі будівельної справи.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини з приводу реалізації особою права власності унормовані приписами ст.ст.13, 14, 41, 47 Конституції України, ст.ст.316-394 Цивільного кодексу України, а правовідносини з приводу видачі будівельного паспорта регламентуються приписами ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з положеннями ст. 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 373, ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Таким чином, обов'язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання в таке користування, забороняється.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п. 1.4, 2.1, 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з підстав неподання повного пакета документів, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У спірних правовідносинах має місце суперечність між інтересами конкретної фізичної особи - громадянина на використання належної на праві власності земельної ділянки для спорудження одноповерхового житлового будинку та інтересами територіального громади міста в особі Харківської міської ради на використання території міста для спорудження виключно багатоповерхових житлових будинків згідно із рішенням №1024/13 від 27.02.2013р.

Так, з матеріалів справи встановлено , що саме 17.02.2012 р. позивач за договором дарування земельної ділянки в„–70 набув у власність земельну ділянку АДРЕСА_2, цільове призначення (використання ) земельної ділянки - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Цільове призначення та режим приватної власності за цією земельною ділянкою встановлено за рішенням XIV сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 24.06.2003 №143/03 та було зареєстровано за ОСОБА_2, що виступала дарувальником за договором дарування № 70 від 17.02.2012.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У зв'язку з відмовою відповідачем видати будівельний паспорт позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Крім того, частиною 3 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також передбачено, щ зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Саме рішенням XIV сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 24.06.2003 №143/03 визначено цільове призначення та режим приватної власності належної позивачу земельнаої ділянки .

Крім того , план зонування території (зонінг) затверджений рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 №1024/13 , а позивач набув у власність земельну ділянку раніше ніж прийняте рішення про зонування території м. Харків, а саме 17.02.2012.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорта з посиланням на рішення рішенням Харківської міської ради від 27.02.2013 № 1020/13 зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 № 39с, діяв неправомірно , чим порушив права позивача .

Також, у спірних правовідносинах інтерес фізичної особи - громадянина на забудову належної на праві приватної власності земельної ділянки підпадає під захист за ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) та ст.1 Протоколу Першого до Конвенції.

Такий інтерес є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри.

Натомість інтерес територіальної громади в особи міської ради у даному випадку носить неконкретизований характер, за своєю правовою суттю є фактично декларацією намірів на майбутнє задля суспільного (громадського) блага, практична реалізація цього інтересу залежить від обставин, стосовно яких відсутня впевненість у настанні.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне віддати пріоритет захисту інтересу конкретної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 до уваги не приймаються , оскільки воно не є рішеннями в розумінні вимог ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , яке підлягає врахуванню судом при застосуванні таких норм права.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені у відзиві на позов та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі № 520/8970/18 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя З.Г. Подобайло Судді А.М. Григоров Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 22.04.2019 року