Постанова

від 04.04.2019 по справі 914/70/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Справа №914/70/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Плотніцький Б.Д.

Якімець Г.Г.

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" б/н від 02.07.2018 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2018 року (повний текст рішення складено 08.06.2018 року, суддя Рим Т.Я.)

у справі № 914/70/18

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак", м. Львів

про стягнення 37 540,02 грн. орендної плати, розірвання договору оренди № Г-5556-7 від 14.09.2007 року та зобов'язання повернути об'єкт оренди.

за участю представників:

від позивача: Чернобай С.С. - представник (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: Капко А.В.- директор; Завада Т.Р.-адвокат (ордер у матеріалах справи).

1.Розгляд справи.

У зв' зку з ліквідацією Львівського апеляційного господарського суду та початком роботи Західного апеляційного господарського суду зазначена справа передана до Західного апеляційного господарського суду. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.10.18 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П, члени колегії- судді Зварич О.В., Якімець Г.Г.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2018 скасовано ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1248/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про внесення змін до Договору оренди та стягнення 210 118, 38 грн.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

У судових засіданнях 19.12.2018 року, 19.02.2019 року, 13.03.2019 року, 27.03.2019 року оголошувались перерви у розгляді справи.

У зв'язку з перебування у відпустці судді - члена колегії Зварич О.В. розпорядженням керівника апарату суду №170 від 12.03.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 до складу колегії входять: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П., судді: Плотніцький Б.Д., Якімець Г.Г.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи .

Відповідачем під час судових дебатів подано клопотання про оголошення перерви б/н від 03.04.2019 року (вх. №01-04/2194/19 від 04.04.2019 року), у якому просить оголосити перерву у судовому розгляді справи №914/70/18 до прийняття Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі №914/1248/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди, стягнення 210 188,38 грн. Зазначає, що факт реального зменшення площі орендованих приміщень може бути встановленим саме під час розгляду справи №914/1248/18, а у випадку доведення цього факту та задоволення вимог касаційної скарги судовим рішенням у згаданій справі буде внесено зміни до спірного договору оренди в частині площі об'єкта оренди, його вартості та розміру орендних платежів, що матиме значення для розгляду справи №914/70/18, оскільки виключить можливість стверджувати про існування будь-яких істотних порушень умов договору оренди зі сторони відповідача.

Колегія суддів порадившись на місці ухвалила відхилити подане клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

У попередньому засіданні 27.03.2019 року було заслухано усні пояснення сторін, досліджено докази у справі та закінчено з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, однак за клопотанням представника відповідача про необхідність підготовки до судових дебатів було оголошено перерву у судовому засіданні до 04.04.2019 року.

Згідно з ч. 6 ст. 216 ГПК України якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву, а тому у судовому засіданні 04.04.2019 року було продовжено провадження у справі зі стадії судових дебатів.

З урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку про можливість вирішення спору по суті у даному судовому засіданні з урахуванням того, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі №914/1248/18 набрала законної сили з дня її прийняття, а Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі №914/1248/18 ще не відкрито касаційне провадження.

Також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 листопада 2018 року у справі №914/70/18 , скасовуючи хвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1248/18 дійшов висновку, що розгляд справи №914/1248/18 не був перешкодою для встановлення суттєвих обставин у даній справі №914/70/18 під час її розгляду апеляційним господарським судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, § 48; Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, § 124).

3. Короткий зміст позовних вимог.

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" про стягнення 37 540,02 грн. орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна №Г-5556-7 від 14.09.2007, зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди, а саме приміщення першого поверху площею 86,3 м2, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на порушення умов Договору не сплачував орендної плати з травня по жовтень 2017 року, внаслідок чого станом на 12.12.2017 у нього виникла заборгованість на загальну суму 37 540, 02 грн.; через несплату орендної плати протягом трьох місяців підряд на підставі пункту 5.3 Договору, ч. 1 ст. 782, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просив достроково розірвати Договір оренди та повернути орендоване майно.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2018 року (повний текст рішення складено 08.06.2018 року, суддя Рим Т.Я.) позов задоволено частково.

Відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 37 540,02 грн. орендної плати. Розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5556 від 14.09.2007. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак" звільнити та повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради приміщення першого поверху площею 86,3 м2, розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Староєврейська, 31. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 3 200, 00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.2. Судове рішення мотивоване ст. 11, ч. 3 ст. 267, ст.ст. 530, 759, ч.ч. 1,5 ст. 762, ст. 782 ЦК України, ч. 3 ст. 18, ч. 1,3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992р. № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII) і зроблено висновок, що періодичні та тривалі періоди існування заборгованості за договором є істотним, суттєвим порушенням умов договору, що є підставою для його розірвання в судовому порядку, а також є підставою для задоволенні позовної вимоги про повернення об'єкта оренди. В частині стягнення орендної плати суд відмовив в позові, оскільки сторони надали суду докази сплати відповідачем боргу до подання позову до суду.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак" не погоджується з ухваленим рішенням суду в частині задоволених вимог , вважає його прийнятим з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. У поданій апеляційній скарзі стверджує, що сплата орендної плати є похідною від спору стосовно площі орендованих приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак", оскільки вона є основою для нарахування орендної плати згідно з умовами договору оренди приміщень №Г-5556 від 14.09.2007. Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку і не взято до уваги докази того, що фактична площа орендованих приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" становить 52,6 кв.м., а не 86,30 кв. м., оскільки нежитлові приміщення площею 35,4 кв. м. безповоротно втрачені та знесені в 1997 році, а тому провівши власні розрахунки вважає, що здійснило переплату орендних платежів на суму 80078,08 грн. Стверджує, що неодноразово повідомляло у листах позивача про те, що частина приміщень є знищеною, а фактично площа орендованих приміщень є меншою та просило зменшити розмір орендної плати. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції в частині повернення житлових приміщень є таким, що неможливо виконати, оскільки такої площі приміщень не існує у зв'язку з руйнуванням частини приміщень ще в 1997 році. Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

5.2. Позивачем 05.09.2018 року до суду подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 04.09.2018 року (вх. №01-04/5053/18 від 05.09.2018 року), однак такий відзив подано з пропущенням строку для його подання, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 16.07.2018року.

Згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Так, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 16.07.2018року встановлено позивачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу, а оскільки ухвала була вручена 18.07.2019 року (а.с. 152), а тому останнім днем строку для подання відзиву був 02.08.2018 року. Також позивач у відзиві не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку для його подання, а тому вказаний відзив залишається судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (змінено найменування на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грак" (орендар) укладено договір оренди №Г-5556-7 від 14.09.2007 (надалі -Договір) (а.с. 25-26), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Старий Львів .

Відповідно до розділу 1 Договору оренди об'єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31, загальною площею 86,30 м2, у тому числі:

підвал 0,00кв.м.третій поверх 0,00кв.м. перший поверх 86,30кв.м.півпідвал 0,00кв.м. мансарда 0,00кв.м.інше 0,00кв.м. з індексами приміщень 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 7-1, ІІІ, V, відповідно до даних технічного паспорта від 04.01.1988 року, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Вартість без ПДВ об'єкта оренди визначена станом на 01 травня 2007 становить (305 920,00*86,3/85,90) = 307 344,54 грн. відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 31.07.2007р. № 357-е.

Відповідач користується Об'єктом оренди ще з 2003 року на підставі попереднього договору оренди №З-1648 від 26.09.2003.

Згідно з п. 3.3 Договору у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради 5-ої сесії 3-го скликання № 897 від 07.06.2007 "Про врегулювання питання оренди майна територіальної громади м. Львова" і складає 1 602,07 грн. без ПДВ на момент укладення даного договору.

Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції . В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням господарського суду (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до п. 7.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами, станом на 20.12.2017 у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати за Договором. Навпаки, відповідач сплатив більшу суму на 10'862,15 грн (а.с. 20).

Відповідно до акту звірки, підписаного позивачем, станом на 19.01.2018 переплата відповідача становить 3438,03 грн (а.с. 23-24).

Періоди заборгованості орендаря по договору мають місце з лютого по жовтень 2012 (9 місяців), з листопада 2012 по лютий 2014 (16 місяців), з березня по жовтень 2014 (8 місяців), з лютого по травень 2015 (4 місяці), з листопада 2015 по січень 2017 (15 місяців), з лютого по жовтень 2017 (9 місяців).

Згідно листа Міністерства культури України щодо погодження попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору (а.с. 65), попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини (її частину) від 29.12.2017 №54/17 (а.с. 66-70), акта технічного стану пам'ятки від 18.12.2017 (а.с. 71-83), площа об'єкта оренди становить 52,6 м2, а не 86,3 м2.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини ( п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.759 ЦК України, яка кореспондується із ч.1 ст.283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №Г-5556-7 від 14.09.2007, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно приміщення за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31, загальною площею 86,30 м2, що знаходиться на балансі на балансі ЛКП Старий Львів .

В силу приписів ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Спеціальною нормою права для застосування до даних правовідносин є також Закон № 2269-XII.

Такий обов'язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону № 2269-XII, статтею 286 ГК України.

Відповідно до п. 7.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди складає 1 602,07 грн. без ПДВ на момент укладення даного договору. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції (п. 5.2 Договору).

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.3 Договору орендна плата сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.

Так, як вбачається з додатку до позову, позивачем підтверджено відсутність заборгованості станом на 23.01.2018 (а.с. 22) та вказано про необхідність закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Згідно якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 37 540,02 грн. орендної плати була відсутня станом на момент подання позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 37 540,02 грн. орендної плати, а відповідач рішення суду в цій частині не оскаржував.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5556 від 14.09.2007 і зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак" звільнити та повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради приміщення першого поверху площею 86,3 м2, розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Староєврейська, 31 суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.26 № 2269-XII на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з п. 5.3 Договору несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Як встановлено судами, відповідач неодноразово допускав тривалі періоди заборгованості (понад три місяці).

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази своєчасного внесення орендної плати що є істотним порушенням умов договору, оскільки несплата ним платежів за користування орендованим майном протягом тривалого періоду значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а тому вимоги позивача про розірвання Договору та зобов'язання відповідача звільнити та повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради приміщення є обґрунтованими та підставно задоволені судом першої інстанції.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку і не взято до уваги докази того, що фактична площа орендованих приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" становить 52,6 кв.м., а не 86,30 кв. м., оскільки нежитлові приміщення площею 35,4 кв. м. безповоротно втрачені та знесені в 1997 році, а тому провівши власні розрахунки вважає, що здійснило переплату орендних платежів на суму 80078,08 грн.

На підтвердження даних доводів позивачем до суду першої інстанції подано лист Міністерства культури України щодо погодження попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору (а.с. 65), попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини (її частину) від 29.12.2017 №54/17 (а.с. 66-70), акт технічного стану пам'ятки від 18.12.2017 (а.с. 71-83), технічний паспорт виготовлений 28.12.2017 року (а.с. 81-83) згідно яких площа об'єкта оренди становить 52,6 м2, а не 86,3 м2.

Суд зазначає, що згідно договору оренди №Г-5556-7 від 14.09.2007, відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно приміщення за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, 31, загальною площею саме 86,30 м2, крім того зміни до Договору в частині площі орендованого приміщення з моменту укладення договору та станом на час подання позову не вносились, а тому суд вважає безпідставним перерахунок орендарем в одностороньому порядку розміру орендної плати виходячи з меншої площі орендованих приміщень без внесення відповідних змін до договору щодо розміру орендної плати з урахуванням приписів ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, ч.1 ст.762 ЦК України, ч. 1 ст. 286 ГК України, а також п. 5.2 Договору згідно якого розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Також апелянт стверджує, що сплата орендної плати є похідною від спору стосовно площі орендованих приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак", оскільки вона є основою для нарахування орендної плати згідно з умовами договору оренди приміщень №Г-5556 від 14.09.2007. З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Так, у справі № 914/1248/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5556-7 від 14.09.2007, а саме у абзац 2 розділу 1 та пункт 5.1 розділу 5 щодо площі об'єкта оренди та розміру орендної плати, а також про стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" суму переплати за договором оренди нерухомого майна № Г-5556-7 від 14.09.2007 в розмірі 210 188,38 грн.

Згідно постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року у справі № 914/1248/18 рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2018 (на час прийняття оскаржуваного рішення справа № 914/1248/18 розглядом не завершилась, а Верховний Суд скасував у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/1248/18) скасовано в частині задоволення позову про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5556-7 від 14.09.2007 щодо пункту 5.1 розділу 5 Договору (щодо розміру орендної плати) та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грак" суми переплати за Договором в розмірі 210 188,38 грн., і в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Залишено без змін рішення суду в частині внесення змін в абзац 2 розділу 1 Договору (щодо площі об'єкта оренди 52,6 м2).

Апелянт стверджує, що неодноразово повідомляло у листах позивача про те, що частина приміщень є знищеною, а фактично площа орендованих приміщень є меншою та просило зменшити суму орендної плати, однак доказів на підтвердження наведених доводів до суду першої інстанції не було подано.

Також апелянтом до апеляційної скарги долучено копїї сторінок інвентаризаційної справи, листів відповідача №31-1445 від 22.03.2018 року та №2302-2849 від 24.04.2018, витягу з додатку до протоколу від 11.04.2018 року №7 засідання комісії з підготовки пропозицій з надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, однак такі докази не були подані до суду першої інстанції, а апелянтом не було обгрунтовано неможливості їх подання до суду першої інстанції а тому не приймаються судом згідно ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Відповідачем до суду першої інстанції подано заяву про застосування позовної давності (а.с. 101-102).

У відповідності до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що позивач допускав виникнення заборгованості не лише у 2012 році, але й неодноразово впродовж наступного часу, зокрема, з листопада 2012 року по лютий 2014 року (16 місяців), з березня 2014 року по жовтень 2014 року (8 місяців), з лютого 2015 року по травень 2015 року (4 місяці), з листопада 2015 року по січень 2017 року (15 місяців), з лютого 2017 року по жовтень 2017 року (9 місяців), а тому позивач вправі вимагати розірвання договору на підставі кожного періоду прострочення окремо за кожен із яких обчислюється позовна давність.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява надіслана засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції 28.12.2017р., беручи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не пропущено трьохрічний строк позовної давності щодо прострочення відповідачем сплати орендних платежів за періоди з січня 2015 року по січень 2017 року, з лютого 2017 року по жовтень 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права, через що його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

8. Судові витрати.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2018 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грак".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.04.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Якімець Г.Г.