Постанова

від 23.04.2019 по справі 1.380.2019.000143

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3049/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року, головуючий суддя - Лунь З.І., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, про визнання протиправними дій, скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області, Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області, в якому просив визнати неправомірними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.11.2016 року ВП № 48400120, винесені старшим державним виконавцем Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав те, що оскаржені постанови підлягають скасуванню, у зв язку з тим, що позивач виконав рішення суду від 25 грудня 2014 року у справі № 442/8613/14-ц про стягнення заборгованості на користь ПАТ Альфа Банк у добровільному порядку, в результаті чого головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження враховуюче повне виконання рішення суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позов задоволено; визнано протиправними дії старшого державного виконавця Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № 48400120 від 24.11.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору; визнано протиправними дії старшого державного виконавця Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № 48400120 від 24.11.2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; скасовано постанову старшого державного виконавця Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № 48400120 від 24.11.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору; скасовано постанову старшого державного виконавця Дрогобицького МВ ДВ ГТУЮ Львівської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № 48400120 від 24.11.2016 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; стягнено з Дрогобицького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.22 Січня, 43, код ЄДРПОУ 35019539) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 82172, Львівська область, с.Стебники, вул..В.Великого, 10/33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 2305 (дві тисячі триста п ять) грн. 20 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Дрогобицький МВ ДВ ГТУЮ Львівської області оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що державним виконавцем вчинялися дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, шляхом винесення акту опису й арешту майна від 27.08.2015 року. Разом з тим зазначає, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбаченим Законом України Про виконавче провадження , а тому посилання позивача на постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2016 року є безпідставним.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.08.2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48400120 про примусове виконання виконавчого листа №442/8613/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 06.01.2015 року на виконання рішення від 25.12.2014 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ Альфа Банк заборгованість по кредитному договору на загальну суму 368 572,13 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Альфа Банк сплачених судових витрат, а саме судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (а.с. 13).

Актом старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції від 27.08.2015 року ВП № 48400120 за невиконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014 року у справі № 442/8613/14-ц у встановлений постановою про відкриття провадження від 10.08.2015 року строк, накладено арешт на майно ОСОБА_1 (а.с. 18-19).

В подальшому, позивачем 22.02.2016 року подано начальнику відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції заяву про відкладення провадження виконавчих дій у зв язку з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2015 року та надання боржнику можливості добровільного виконання рішення суду. (а.с. 14)

За результатом розгляду вказаної заяви позивача, 24.02.2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 04.03.2016 року. (а.с. 15)

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції 02.03.2016 року по ВП № 48400120 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , оскільки заборгованість сплачено згідно квитанції № МАВО20998 від 08.01.2015, № 77142 від 17.04.2015, № 67813 від 15.05.2015, № 49070 від 05.02.2015 та № 1-255К від 02.03.2016 в добровільний термін.(а.с. 17).

Як встановлено, старшим державним виконавцем відділу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 24.11.2016 року по ВП № 48400120 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 37222,61 грн. та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 96,00 грн., які виділено в окреме провадження ВП №52974225 відповідно з винесенням 24.11.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вищезазначеними постановами від 24.11.2016 року по ВП № 48400120, які в подальшому слугували підставою щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2016 року ВП № 52974225, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зазначеному виконавчому провадженні рішення не виконувалось у примусовому порядку, боржник добровільно його виконав 08.01.2015 року, 17.04.2015 року, 15.05.2015 року, 05.02.2015 року, 02.03.2016 року, а тому підстав для стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору немає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законами України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) і від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV (в редакції діючій на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2015 року не отримав. Окрім того, згідно квитанції №МАВО20998 від 08.01.2015 року, №77142 від 17.04.2015 року, №67813 від 15.05.2015 року, №49070 від 05.02.2015 року та № 1-255К від 02.03.2016 року, добровільно сплатив заборговані суми.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що хоч і старшим державним виконавцем вчинялись дії з примусового виконання судового рішення, однак всупереч ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII боржником не було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що унеможливило добровільне виконання ним рішення суду.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки боржником фактично у добровільний термін виконано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014 року у справі № 442/8613/14-ц, то державним виконавцем неправомірно винесено оскаржені постанови про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.11.2016 року ВП №48400120 та такі підлягають скасуванню, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі №1.380.2019.000143 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5