Постанова

від 24.04.2019 по справі 472/27/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.04.19

22-ц/812/699/19

Справа № 472/27/19

Провадження № 22ц/812/699/19 Головуючий у 1-ї інстанції Тустановський А.О .

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 квітня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Богуславською О.М.,

за участю: прокурора - Цвікілевич Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу судді Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановського А.О. постановлену 21 лютого 2019 року в смт. Веселинове Миколаївської області зі складанням її повного тексту, по справі

за позовом

Першого заступника прокурора Миколаївської області (далі -прокурор)

в інтересах держави

до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

(далі - ГУ Держгеокадастру),

ОСОБА_3,

ОСОБА_2

про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року Прокурор звернувся до суду в інтересах держави із позовною заявою до ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів про надання дозволу та затвердження проекту землеустрою, скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_3, та витребування цієї земельної ділянки із володіння ОСОБА_2 .

Одночасно Прокурором подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2019 року заява Прокурора про забезпечення позову задоволена, ухвалено про накладення арешту на земельну ділянку площею 2га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які дії щодо цієї земельної ділянки. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об'єднання щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу судді скасувати.

На думку відповідача суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову не прийняв заходи зустрічного забезпечення, обмежив його у розпорядженні належною йому власністю, та не навів обґрунтування, що без заходів забезпечення позову виконання судового рішення буде неможливим.

Прокурор, в поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь при розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи заяву Прокурора про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав її обґрунтованою та такою, що є співмірною заявленим позовним вимогам.

З такими висновками суду можна погодитися, так як вони відповідають нормам процесуального права.

Так, відповідно до змісту статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Положеннями статті 150 ЦПК України, встановлені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

За роз'ясненнями, що містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 року слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи, Прокурором заявлені вимоги як немайнового характеру, пов'язані з майном, так і вимоги майнового характеру, в яких він як представник державних органів, діючи виключно в інтересах держави, оспорює порядок та процедуру набуття відповідачами права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, Прокурор посилався на можливість та загрозу з боку відповідача здійснити об'єднання, поділ земельної ділянки, що може призвести до зміни її конфігурації, кадастрового номеру, та утруднить у подальшому її ідентифікацію як предмету позову, або її відчуження зробить в подальшому неможливим виконання судового рішення або призведе до затягування вирішення справи по суті.

Пересвідчившись в дійсності наявного між сторонами спору, який пов'язаний із законністю вибуття із державної власності земельної ділянки, врахувавши, що остання вже відчужувалась за договором купівлі-продажу, укладеним між другим і третім відповідачами, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову .

За такого, висновок місцевого суду про наявність підстав для задоволення поданої Прокурором заяви про забезпечення позову є вірним, а посилання на відсутність порушення прав відповідача, при обранні такого виду забезпечення позову, який співмірний способу захисту порушеного права, є обґрунтованим .

Зміст поданої апеляційної скарги є фактичним запереченням відповідача по пред'явленому до нього позову.

Доводи ОСОБА_2 щодо процесуальних порушень, що допущені судом при розгляді заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, не відповідають змісту статті 153 ЦПК України, так як вирішення цього питання у судовому засіданні з викликом сторін в даному випадку не було обумовлено винятковими обставинами.

Що ж стосується зустрічного забезпечення, то суд зобов'язаний його застосувати лише у випадках, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, а відповідач відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України не позбавлений можливості заявити клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову.

Тому, виходячи із загальних принципів розумності і справедливості, дотримання судом першої інстанції процесуального законодавства, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали .

Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до помилкового розуміння норм матеріального і процесуального права, і на законність судового рішення щодо забезпечення позову не впливають

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375 381-382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, починаючи з дня складення повного судового рішення .

Головуюча О.О.Ямкова

Судді С.Ю. Колосовський

О.В.Локтіонова