Рішення

від 01.07.2019 по справі 472/27/19

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/27/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2019 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Фігурської К.М.,

прокурора Могили С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області Білоус О. в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Миколаївської області Білоус О. в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, витребування земельної ділянки.

Позов обґрунтований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

На підставі вказаних наказів державним реєстратором Веселинівської районної державної адміністрації Якименко О.А. 29.06.2017 року за № 21231243 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Позивач вважає, що зазначені накази прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.12.2015 № 22-7712-СГ та від 04.08.2016 року № 22-20047-СГ отримав у приватну власність земельні ділянки площами 2 га, з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства в межах території Варовецької сільської ради Городоцького району та Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області. Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 21.01.2016 року за № 12989824 та 16.08.2016 року за № 15956990.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до органу виконавчої влади за отриманням безоплатно з земель державної чи комунальної власності земельної ділянки одного і того ж виду призначення, при цьому вже неодноразово скориставшись раніше таким правом, а відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, не перевіривши використання ОСОБА_1 раніше цього права, безпідставно надало дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, потім затвердило цей проект та передало у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для особистого селянського господарства площею 0,2 га, що є порушенням ч.1ст.121 ЗК України.

За таких обставин просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою та від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності.

Крім того, прокурор зазначив, що отримавши у власність земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_2 . Позивач вважає, що ОСОБА_2 придбав земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати. З посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, просить витребувати від ОСОБА_2 , як добросовісного набувача, спірну земельну ділянку.

Ухвалою від 21.02.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач - Управління Держгеокадастру в Миколаївській області не визнало позовні вимоги в частині скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою. У своєму відзиві представник Головного управління посилається на положення ч. 7 ст. 118 ЗК України, згідно якого підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель, адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Крім того, зазначив, що зазначений наказ вичерпав свою дію в наслідок його виконання та не є рішенням про передачу земельної ділянки у власність, не призводить до зміни правовідносин власності, а отже не потребує скасування в судовому порядку. За таких обставин просить відмовити у задоволені позову в частині визнання незаконним та скасування наказу від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ.

Стосовно рішення про передачу у власність відповідача земельної ділянки вказує, що таке стало можливе через зловживання своїми правами ОСОБА_1 , який не повідомив про використане ним право на отримання безоплатно земельної ділянки одного й того ж виду в максимальних розмірах, а перевірка такого на Управління вимогами законодавства не покладено. Вважає, що наказ від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки прийнятий Головним управлінням під впливом навмисного, цілеспрямованого введення в оману щодо фактів та обставин, які мають істотне значення та які вплинули на його прийняття.

Посилаючись на те, що зазначений спір виник внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , Управління Держгеокадастру вважає, що судові витрати про справі має бути в повному обсязі покладено на відповідача ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор Могила С.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав та обставин викладених у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій, крім іншого, надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Згідно ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, в тому числі, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Постанова КМУ України від 07.06.2017 № 413 Про деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції.

Відповідно до положень зазначеної постанови Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції).

Згідно даної постанови, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні: визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області (крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11-14 частини другої статті 7 (що стосується прав осіб з інвалідністю внаслідок війни) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, надання у власність земельних ділянок учасникам АТО здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , був власником земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області, право власності на яку отримав на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.08.2016 року № 22-20047-СГ. Право власності за зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 16.08.2016 року за № 15956990.

Крім того, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, право власності на яку отримав на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.12.2015 року № 22-7712-СГ. Право власності за зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_1 21.01.2016 року за № 12989824.

Таким чином, ОСОБА_1 неодноразово, в повному обсязі, використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної власності або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах граничних норм, передбачених ст. 121 ЗК України.

Разом з тим, 27.03.2017 року відповідач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_5 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання йому, як учаснику АТО, дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. В заяві ОСОБА_1 крім іншого, зазначив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним не використовувалось.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, орієнтовною площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, 31.05.2017 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_6 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проекту землеустрою для передачі у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та зазначивши при цьому, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним не використане.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ затверджено документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно ч. 1 ст. 15 -1 ЗК України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Разом з тим, виходячи з вимог діючого законодавства, прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказ від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, суперечить вимогам ст. 121 ЗК України, а тому має бути визнаний незаконним та скасованим.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області був наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.06.2017 року № 14-8706/14-17-СГ. Тобто реєстрація права власності є похідним від спірного наказу, а тому із визнанням даного наказу незаконним, підлягає скасуванню і проведена за ним державна реєстрація речових прав.

Судом також встановлено, що отримавши у власність спірну земельну ділянку ОСОБА_1 відчужив її на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2017 року укладеного з ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бабіч Л.Ю.

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно п. 21 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Відповідно до п. 22 Постанови від 07.02.2014 № 5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК).

У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Згідно п. 26 Постанови від 07.02.2014 № 5, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 8 червня 2016 року та від 30 листопада 2016р. № 6-2069цс16. Враховуючи вище викладене, оскільки земельна ділянка була передана ОСОБА_1 не з волі власника, а внаслідок обману з боку ОСОБА_1 , який в подальшому відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_2 , задоволенню також підлягають і вимоги про витребування земельної ділянки від відповідача ОСОБА_2 .

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою судом встановлено наступне.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік є вичерпним.

Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 27.03.2018 року у справі №463/3375/-15а.

Більш того, з виготовленням проекту, дозвіл на що надано даним актом індивідуальної дії, останній вичерпав свою дію та його скасування не тягне будь яких юридичних наслідків і не сприяє відновленню порушеного права.

За таких обставин, вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.04.2017 року № 14-3849/14-17-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду прокуратурою Миколаївської області сплачено судовий збір в загальному розмірі 7048,00 грн., тобто по 1762,00 грн. за кожною з вимог та 881,00 грн. судового збору за заявою про забезпечення позову.

Із заявлених позовних вимог задоволено три вимоги, з яких вимога про витребування земельної ділянки та вжитті заходи забезпечення позову були висунуті безпосередньо до ОСОБА_2 , а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області судові витрати за заявою про забезпечення позову в сумі 881,00 грн. та за вимогою про витребування земельної ділянки в розмірі 1762,00 грн., в загальному розмірі - 2643,00 грн. Судовий збір за двома іншими задоволеними позовними вимогами в розмірі 3524,00 грн. слід стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у рівних частках, тобто по 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року застосовані заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, витребування земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.06.2017 року №14-8706/14-17-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №21231243 від 29.06.2017 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

Витребувати у ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340 ЄДРПОУ 02910048 банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (адреса: пр. Миру, 34, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 39825404) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340 ЄДРПОУ 02910048 банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340 ЄДРПОУ 02910048 банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір в розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.07.2019 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіТустановський А.О.