Постанова

від 09.04.2019 по справі 523/17508/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1553/19

Номер справи місцевого суду: 523/17508/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача - кредитна спілка Україна в особі голови комісії з припинення, ліквідатора - Будут Гаррі Ігоровича про переуступку боргу по депозитному внеску, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про переуступку боргу до депозитному внеску, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову, позивач зазначала, що КС Україна в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України не виконала свої зобов'язання по депозитному договору №СВ 310108 А. від

31.01.2008року, у зв'язку з чим порушила її охоронювані законом права та інтереси, як власника вище зазначених грошових коштів.

При цьому, позивач зазначає, що в 2008 році вона оформила депозитний внесок в КС Україна , який згідно ст. 23 ЗУ Про кредитні спілки належить їй на праві приватної власності. Згідно Статуту КС Україна , гроші, які були внесені в кредитну спілку видавалися в кредитах, у тому числі члену КС Україна ОСОБА_3, який їх собі і привласнив, тобто не повернув до КС Україна .

ОСОБА_3 був головою Наглядової ради КС Україна , який, згідно Статуту та Положення про наглядову раду КС Україна контролював фінансову діяльність КС Україна , саме за рішенням протоколів Наглядової ради КС Україна , за підписом голови Наглядової ради КС Україна ОСОБА_3, надавалися кредити членам КС Україна , які так і не були повернуті дебіторами КС Україна у розмірі 502 000 000,00 грн.

В 2008 року ОСОБА_3, використовуючи свої службові повноваження (в 2005, 2007 та 2008 роках) оформив в КС Україна на своє ім'я кредитів на суму 1 816 444,00 грн. та не повернув їх до теперішнього часу, не повернув відсотки по цих кредитам, сума яких склала - 2 431 667,00 грн., таким чином матеріальний збиток КС Україна склав 3623661,76 грн., у тому числі, ОСОБА_2, як власнику КС Україна , в частині її депозитного вкладу, а саме:

10.11.2015 року за договором 41011/5 було оформлено кредит на суму 94 563, 00 грн.;

23.11.2005 року доповнено суму кредиту на 5 000,00 грн.;

16.12.2005 року доповнено суму кредиту на 6 000,00 грн.;

20.12.2005 року доповнено суму кредиту на 10 000,00 грн.

Таким чином сума по договору 41011/5 від 10.11.2005 року склала 116 444,00 грн. під 33%

19.02.2007 року за договором 11902/7 було оформлено кредит на суму 1 000 000,00 грн.;

16.10.2007 року за договором 21610/7 було оформлено кредит на суму 200 000,00 грн.;

25.10.2007 року було доповнено кредит на суму 300 000,00 грн.;

07.08.2008 року за договором 30708/8 було оформлено кредит на суму 200 000,00 грн.

Загальна сума боргу ОСОБА_3 за кредитами склала: 1 816 444,00 грн., неповернення цієї суми підтверджено Актом Госфінпослуг №89/21-11 від 14.01.2009 року.

24.11.2017 року позивачці стало відомо, що Кредитну спілку Україна перереєстрували на компанію Україна , без рішення загальних зборів кредиторів та ухвали суду, без розрахунку з вкладниками, де ОСОБА_3 значиться як засновник. Позивачкою 27.11.2017 року, зареєстровано заяву про злочин до прокуратури та НП.

Позивачка стверджує, що нею було внесено в КС Україна по депозитному договору №СВ 310108 А. від 31.01.2008 року суму у розмірі 50 000 гривень, що на 2008 року складала сума майже 10 000 доларів США.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі №2-2718/09 від 02.06.2009 р. сума відшкодування склала - 53 936,00 грн.. На 2015 рік % за користування ними та 3% річних склало суму - 233 799 грн.00 коп. (без моральної шкоди, з урахуванням повернення суми грошового внеску),

а саме:

а) проценти за користування грошима по жовтень 2016 року - 100 199,43 грн,

б) 3% річних по жовтень 2016 року - 13 069,41 грн.

в) втрати від інфляції по жовтень 2016 року - 66 560,68 грн.

д) моральна шкода - 50 000,00 грн., всього: 283 799,00 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси весь склад Наглядової ради КС Україна у тому числі і ОСОБА_3 було відсторонено від обов'язків членів наглядової ради КС Україна.

В 2009 році було зареєстровано к/с № 051200900049 відносно ОСОБА_3 (правова кваліфікація ч.5 ст. 191 КК України), приєднана до к/с № 02200800303.

Згідно Витягу по к/п №12014160500007312 від 12.08.2014 року ОСОБА_3 привласнив ще 1 650 000,00 грн. та по підробленому протоколу, у незаконний спосіб передав в іпотеку приміщення КС Україна - головний офіс НОМЕР_1 КС Україна , яке є власністю КС Україна за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка вважає, що ОСОБА_3 привласнив належні їй кошти, які вона внесла до КС „Україна", що спричинили їй матеріальні збитки.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнених вимог від 12.02.2018 року, позивач просила зобов'язати боржника КС Україна ОСОБА_3 вчинити певні дії, а саме за рахунок непокритого кредиту КС Україна ОСОБА_3 на суму 1 816 444,00 грн. повернути ОСОБА_2 суму депозитного договору №СВ-3 10108А від 31.01.2009, з процентами за користування у розмірі 53 936,00 грн., згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №2-2718/09 від 02.06.2009 року, проценти користування грошима по січень 2018 року в розмірі 114 011 гривень 37 копійок, 3% річних по січень 2018 року у розмірі 14 579 гривень 94 копійки, втрати по інфляції у розмірі по січень 109 819 грн. 67 копійок, а також моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, (т. 1, а.с. 41-46)

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першою інстанцією норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову про переуступку боргу по депозитному внеску, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з його безпідставності та недоведеності.

Такий висновок відповідає встановленим у справі обставинам і заснований на законодавстві.

Судом встановлено, що:

- за умовами договору № СВ- 310108А від 31.01.2008 року, який був укладений між ОСОБА_2 та КС „Україна", КС „Україна" зобов'язалась виплачувати відсотки по договору 31-числа кожного місяця у розмірі 23 % річних, однак остання виплата відсотків проводилась у жовтні 2008 року;

- згідно з квитанцією від 31.01.08 року позивачкою ОСОБА_2 на депозитний рахунок КС Україна було внесено вклад у розмірі 50 000 гривень;

- в рахунок виконання умов Договору Спілкою в період з січня по 01 жовтень місяць 2008 року на рахунок позивачки по справі ОСОБА_2 сплачувались відсотки, що підтверджується членською книжкою до договору № СВ-310108А від 31.01.2008 року;

- починаючи з 02 жовтня 2008 року виплата відсотків за вищеназваним вкладом Спілкою на рахунок ОСОБА_2 припинилась;

- 12 січня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до КС Україна з письмовою заявою про повернення суми вкладу у розмірі 50 000 гривень та сплати суми прострочених Спілкою відсотків у зв'язку з закінченням строку дії Договору. У встановленні договором строки відповідач по справі свої зобов'язання щодо повернення суми вкладу та сплати прострочених відсотків не виконав, що підтверджується членською книжкою позивачки ОСОБА_2;

- згідно з рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.06.2009 року по справі № 2- 2718/09 з Кредитної спілки Україна у зв'язку з діяльністю Суворовської філії КС Україна на користь ОСОБА_2 стягнуто депозитний вклад з сумою несплачених відсотків у розмірі 53 936 гривень (т. 1, а.с. 65).

- ОСОБА_2 отримала виконавчий лист про стягнення з КС „Україна" суми у розмірі 53 936 гривень (т. 1., а. с. 14);

- ОСОБА_3 не є стороною договору № СВ-310108А від 31.01.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та КС „Україна";

- КС „Україна не укладала з ОСОБА_2 договір щодо відступлення прав вимоги до ОСОБА_3, що не заперечувалося в судовому засіданні і самою позивачкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитору зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України Про кредитні спілки , повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. Пунктом 5 ч. 1 ст. 11 Закону України Про кредитні спілки передбачено право члена кредитної спілки на одержання доходу на свій пайовий внесок.

Статтею 23 Закону України Про кредитні спілки встановлено, що внески членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нараховані на такі кошти проценти належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Встановивши, що договір № СВ- 310108А від 31.01.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та КС „Україна" і що ОСОБА_3 не будучи стороною даного договору в подальшому не набув у встановленому законом порядку прав боржника за цим договором, встановивши, що ОСОБА_3 не набув статусу боржника в порядку виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від

02.06.2009року по справі № 2-2718/09 про стягнення заборгованості з КС Україна , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про переуступку боргу по депозитному внеску, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про нехтування судом нормативними актами вищої сили, які гарантують захист права власності - Конституції України, Закону України Про міжнародні договори України , ЦК України, Закону України Про кредитні спілки і здійснення правозастосування таким чином, що унеможливлює захист права власності, є неспроможними та правильність висновку районного суду не спростовують виходячи з такого.

Правовідносини, пов'язані з заміною кредитора у зобов'язанні, врегульовані статею 512 ЦК України.

Проте позивачем не доведено існування жодної з підстав, передбачених частиною 1 статті 512 ЦК України в тому числі і коли заміна кредитора у зобов'язанні в порядку ч. 2 цієї ж статті передбачена законом імперативним методом (право на зворотну вимогу, що виникає у боржника, який виконав солідарний обов'язок або примусовий обмін житловими приміщеннями, що проводиться за рішенням суду замість виселення в порядку частини 2 статті 116 ЖК України).

Гарантування Конституцією України захисту права власності полягає у поширенні її норм, які є нормами прямої дії на відповідні правовідносини та дотриманні норм національного законодавства, які врегульовують ці правовідносини. При цьому норми законів України мають відповідати Конституції України. Невідповідність норм законодавства нормам Конституції України встановлюється конституційним судом, після опублікування відповідного рішення якого, норми законодаства, які визнані невідповідними Конституції України, втрачають силу. Проте стаття 512 ЦК України, яка правильно застосована районним судом, Конституційним судом невідповідною Конституції України не визнавалася і рішення з цього приводу Конституційним судом не приймалося.

Доводи апеляційної скарги про неправильність встановлення судом обставин справи і зведення предмету позову до зобов'язальних правовідносин, не можуть бути взятими до уваги, виходячи з такого.

Посилання позивача на зв'язок ОСОБА_3 з КС Україна і, як слідство виникнення зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів, які нею були вкладені на депозитний рахунок КС Україна , фактично обгрунтовані скоєнням ОСОБА_3 злочину проти кредитної спілки Україна , що мало наслідком неможливість повернення грошових коштів кредитною спілкою своїм членам-вкладникам.

Разом з тим, зібраними в справі доказами не встановлено, що відповідач визнаний винним у скоєнні злочину (кримінального правопорушення) чи адміністративного проступку саме перед позивачем та не вбачається, що позивач у вказаних деліктних правовідносинах має статус потерпілої особи). Проте доказів, що позивач вийшла з членства КС Україна , суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про упередженість головуючого судді, якому під час розгляду справи тричі заявлявся відвід, не можуть бути взятими до уваги, оскільки жоден з заявлених головуючому судді у першій інстанції відводів, не був задоволений. При цьому, вказані відводи розглядися у відповідності до ЦПК України іншими суддями Суворовського районного суду м. Одеси, визначеними у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України і були залишені без задоволення.

Сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями суду у справі, яка розглядається в розумінні ст. 36 ч.4 ЦПК України, не є підставою для відводу суду. Порушення розумних строків розгляду справи також беззаперечно не свідчить про упередженість суду.

Таким чином, належних і достатніх доказів упередженості головуючого судді під час розгляду справи у першій інстанції і ухвалення оскаржуваного рішення, апелянтом не надано і по суті є припущеннями.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з одних лише формальних підстав.

Оскільки доводи апеляційної інстанції не спростовують правильність постановленого судом першої інстанції судового рішення, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2019 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова