Постанова

від 16.04.2019 по справі 596/990/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/990/18Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/262/19 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Щавурська Н. Б.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

за участю представника апелянта - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу № 596/990/18 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Науково-виробниче об'єднання Мрія на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2018 року, ухваленого суддею Лисюк І.О., повний текст якого складено 17 грудня 2018 року, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідльністю Фермерське господарство Науково-виробниче об'єднання Мрія до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідльністю Фермерське господарство Науково-виробниче об'єднання Мрія (далі - ТзОВ ФГ НВО Мрія ) звернулося до Гусятинського районного суду із даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що правочин з продажу транспортного засобу - автомобіля марки МАЗ-5551, є таким, що не відповідає вимогам ст.ст.203, 207 ЦК України, а отже є недійсним в силу ст.215 ЦК України. Також сторона позивача посилається на те, що грошові кошти згідно договору купівлі-продажу автомобіля марки МАЗ-5551 ТзОВ ФГ НВО Мрія не надходили. Крім того, у провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року у справі №607/11824/16-к на зазначений транспортний засіб накладено арешт шляхом заборони його відчуження.

Враховуючи наведене, просив визнати недійсним правочин з продажу ТзОВ ФГ НВО Мрія , оформлений у вигляді довідки рахунку серія ААЕ №124620 від 17 червня 2015 року, виданої ТОВ Автоскай , про продаж транспортного засобу - автомобіля марки МАЗ5551, червоного кольору, типу самоскид-С, 1995 року випуску, номер шасі ХТМ555100І0052829; визнати недійсною довідку-рахунок, оформлену на імя ОСОБА_2, серія ААЕ №124620 від 17 червня 2015 року, виданої ТОВ Автоскай , про продаж транспортного засобу - автомобіля марки МАЗ5551, червоного кольору, типу самоскид-С, 1995 року випуску, номер шасі ХТМ555100І0052829, ДНЗ ВО2069АТ; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки МАЗ5551, червоного кольору, типу самоскид-С, 1995 року випуску, номер шасі ХТМ555100І0052829, проведену у Регіональному сервісному центрі МВС у Тернопільській області на імя ОСОБА_2

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

28 січня 2019 року ТзОВ ФГ НВО Мрія в особі представника - адвоката ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 18 червня 2015 року право власності на спірний автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку серія ААЕ № 124620 від 17 червня 2015 року, виданої ТОВ Автоскай , однак, ТзОВ ФГ НВО Мрія рішення щодо продажу автомобіля не приймалось.

Вказує, що грошові кошти за спірний автомобіль за договором купівлі-продажу ТзОВ ФГ НВО Мрія не надходили та відповідачем не надано розрахункових документів щодо здійснения оплати за транспортний засіб.

Крім того, у провадженні СУ ГУ Національної поліції в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 у справі №607/11824/16-к на спірний транспортний засіб накладено арешт шляхом заборони його відчуження.

Враховуючи наведене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задоволити.

В березні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що апеляційна скарга позивача безпідставна і така, що не відповідає обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено наступні обставини.

ТзОВ ФГ НВО Мрія , що є правонаступником Фермерського господарства Науково-виробниче обєднання Мрія ,Є на праві приватної власності належав автомобіль марки МАЗ-5551, червоного кольору, типу самоскид-С, 1995 року випуску, номер шасі XTM555100S0052829, ДНЗ ВО 2069 АТ, згідно свідоцтва серії САК680540. Державна реєстрація транспортного засобу проведена 26 квітня 2012 року. (а.с.8).

18 червня 2015 року право власності на даний автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_2 Відчуження транспортного засобу здійснено на підставі довідки-рахунку серія ААЕ №124620 від 17 червня 2015 року, виданої ТОВ Автоскай , відповідно до положень п.8 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1338.

Як вбачається із змісту довідки-рахунку серія ААЕ №124620 від 17 червня 2015 року, виданої ТОВ Автоскай , ОСОБА_2 продано і видано автомобіль марки МАЗ-5551, двигун № 36М232243, шасі № XTM555100S0052829, свідоцтво про реєстрацію САК680540, вартістю двадцять тисяч девятсот пятдесят шість гривень. В графі керівник, бухгалтер, касир проставлено підписи. (а.с.35).

Як встановлено, документи, на підставі яких проводилась реєстрація транспортного засобу, знищені у відповідності до наказу МВС України від 10 січня 2014 року №5 дск що підтверджується листом Регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 08 серпня 2018 року № 31\19-Т-66а.з (а.с.24).

Згідно довідки, видано ТОВ ФГ НВО Мрія 13 червня 2018 року №06/18-01, в касу чи на розрахунковий рахунок в банку грошові кошти за автомобіль марки МАЗ-5551, червоного кольору, № XTM555100S0052829, ДНЗ ВО2069АТ, не надходили. (а.с.9).

Як встановлено, у провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240260000293 від 16 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Як слідує із змісту описової частини ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року у справі №607/11824/16- к, згідно заяви, ОСОБА_2 17 червня 2015 року шляхом обману заволодів майном ТзОВ ФГ Науково-виробниче обєднання Мрія , зокрема, транспортним засобом МАЗ 5551, червоного кольору Самоскид-С, 1995 р.в., номер кузова ХТМ555100Б0052829 .

Зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Такі ж положення містить ст.41 Конституції України, згідно якої, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За змістом пункту 8 наведеного Порядку (в редакції, чинній станом на 07 квітня 2015 року) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Таким чином, довідка-рахунок підтверджує обставини укладення договору купівлі-продажу автомобіля.

Із матеріалів справи вбачається, що державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки МАЗ5551, червоного кольору, типу самоскид-С, 1995 року випуску, номер шасі ХТМ555100І0052829, проведено у Регіональному сервісному центрі МВС у Тернопільській області на ім»я ОСОБА_2

Так, відповідно до ст.34 Закону України Про дорожній рух передбачено обов'язкову реєстрацію транспортного засобу при укладанні угоди щодо його придбання.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Враховуючи наведене, сторони у даній справі не порушили порядок оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу, відопвідач відповідно до вимог чинного законодавства поставив автомобіль на облік та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених ним в позовній заяві, зокрема, щодо підстав недійсності правочину, укладеного між сторонами.

Не заслуговують до уваги, доводи апелянта про відсутність рішення ТзОВ ФГ НВО Мрія щодо продажу автомобіля марки МАЗ-5551, 1995 року випуску, ДНЗ ВО 2069 АТ відповідачу ОСОБА_2, оскільки такі доводи не ґрунтуються на доказах і є безпідставними.

Також Апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання апелянта на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року у справі №607/11824/16-к, як на доказ підтвердження обставин, зазначених в позові, оскільки ці обставини, в розумінні вимог цивільного процесуального закону, не є преюдиційними для вирішення даної справи, вирок у кримінальному провадженні не ухвалено, а під час розгляду справи позивач не спростував презумпцію правомірності правочину, за яким відчужено автомобіль, зокрема договору купівлі-продажу транспортного засобу, оформленого довідкою-рахунком від 17 червня 2015 року, за яким власником автомобіля після позивача став ОСОБА_2

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство Науково-виробниче об'єднання Мрія - залишити без задоволення.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 22 квітня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи