Постанова

від 22.04.2019 по справі 761/43924/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня2019 року м. Київ

Справа № 761/43924/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/4668/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Вимпел та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва постановленого під головуванням судді Осаулова А.А.06 грудня 2018 року в м. Києві, повний текст рішення складено17 грудня 2018 року, у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Вимпел до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Вимпел заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 за період з вересня 2013 року по червень 2016 року включно, з яких 789,35 грн - основна сума заборгованості, 891, 92 грн розмір інфляційних втрат, 94,96 грн - три відсотки річних, а всього: 1776, 23 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Вимпел заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_2 в період з вересня 2013 року по червень 2016 року включно, з яких: 1215, 63 грн - основна сума заборгованості, 1594,73 грн - розмір інфляційних втрат; 168,18 грн - три відсотки річних, а всього - 2998,54 грн;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Вимпел судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань з оплати отриманих ними комунальних послуг, у зв'язку з чим має місце заборгованість, на яку позивачем нараховані інфляційні витрати на 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року позов Житлово-будівельного кооперативу Вимпел до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задоволено частково.

Стягнуто на користь Житлово-будівельного кооперативу Вимпел з ОСОБА_3 розраховані з наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання квартири АДРЕСА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 01 липня 2016 року - інфляційні нарахування в сумі - 9,36 грн та 3% річних в розмірі - 3,16 грн.

Стягнуто на користь Житлово-будівельного кооперативу Вимпел з ОСОБА_2 розраховані з наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання квартири АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2013 року по 01 грудня 2015 року - інфляційні нарахування в сумі - 882,56 грн та 3% річних в розмірі - 91,80 грн та судовий збір в сумі - 533,33 грн.

Стягнуто на користь Житлово-будівельного кооперативу Вимпел з ОСОБА_3 розраховані з наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 01 грудня 2015 року по 01 липня 2016 року - інфляційні нарахування в сумі - 6,69 грн та 3% річних в розмірі - 1,59 грн.

Стягнуто на користь Житлово-будівельного кооперативу Вимпел з ОСОБА_4 розраховані з наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 01 грудня 2015 року по 01 липня 2016 року - інфляційні нарахування в сумі - 9,36 грн та 3% річних в розмірі - 1,59 грн.

Стягнуто на користь Житлово-будівельного кооперативу Вимпел з ОСОБА_2 розраховані з наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання квартири АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2013 року по 01 грудня 2015 року - інфляційні нарахування в сумі - 1581,35 грн та 3% річних в розмірі - 162,01 грн та судовий збір в сумі - 1066,67 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу Вимпел - відмовлено.

Не погодився з вказаним судом рішенням позивач, його представником подана апеляційна скарга, вважають, що рішення ухвалено за неповно встановлених обставин щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, щ є порушенням норм процесуального права. У зв'язку з цим просять змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити цю вимогу в повному обсязі.

Також не погодилась з ухваленим рішення суду відповідач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі вона наголошує на безпідставності висновків суду першої інстанції щодо стягнення з відповідачів інфляційних витрат та 3 % річних, так як вважає, що судом не перевірені повноваження позивача та його представника, не перевірена правильність нарахування комунальних послуг, не застосовані наслідки пропуску строку позовної давності. На підставі викладеного просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, постановити нове судове рішення про відмову у задоволені позову в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено що, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі Договору дарування від 01 грудня 2015 року. Також він є власником 100/200 частин квартири №32 у тому ж будинку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна. Зареєстрований ОСОБА_3 АДРЕСА_4, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (т.1 а.с.27-29,74).

ОСОБА_4 є власником 100/200 квартири АДРЕСА_3, з яких 46/100 набуто нею на підставі Договорів дарування від 01 грудня 2015 року, і 54/100 - на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2010 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об 'єктів нерухомого майна та Свідоцтвом про право на спадщину за законом (т.1 а.с.28-30).

ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_4, що підтверджується довідкою про реєстрацію про місце проживання особи (т.1 а.с.75). Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до 01 грудня 2015 року була власником квартири АДРЕСА_4, що підтверджено договором від 17 липня 2001 року (т.1 а.с.33).

Встановлено, що після відкриття провадження у справі, а саме 14лютого 2018 року відповідачами було погашено суму основного боргу по сплаті житлово-комунальних послуг, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а.с.33-36) .

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.

Власник зобов 'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України ).

В порядку ст. 526 ЦК України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 151, 162 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері у житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 цього Закону).

Статутом ЖБК Вимпел передбачено, що він діє для утримання прибудинкової території за кошти членів ЖБК Вимпел , а метою ЖБК Вимпел є, зокрема, забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг. Член кооперативу зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок кооперативу. Обов 'язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена кооперативу з моменту придбання ним права на квартир (п.п. 1.3., 2.1., 6.2.3.).

За умовами ч.ч.1,4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

З наведених обставин справи вбачається, що відповідачами визнані наявність договірних зобов'язань сторін, отримання ними комунальних послуг, а сплати заборгованості свідчить і про визнання боргу. Але враховуючи, що оплата заборгованості була проведена з порушенням строків, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 цього висновку не спростовують. Посилання відповідача на незастосування наслідків пропуску строку позовної давності вбачаються необґрунтованими з огляду на визначені судом періоди нарахування, що не перевищують встановленого законодавством строку позовної давності.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про неправомірне нарахування позивачем вартості комунальних послуг не приймаються до уваги суду, оскільки в ході розгляду справи сума заборгованості була сплачена і фактично ці вимоги були визнані відповідачами. В прийнятті зустрічних позовних вимог щодо нарахування вартості комунальних послуг ухвалою суду від 12 квітня 2018 року було відмовлено. А отже питання правильності нарахування вартості комунальних послуг виходить за межі заявлених позовних вимог і меж розгляду справи апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що судом не перевірені повноваження позивача та його представника є безпідставними, матеріали справи містять Статут ЖБК Вимпел , довіреність на представництво інтересів та договір про надання правової допомоги (т.1 а.с.185-193).

Разом з тим, умовами договору про надання правової допомоги не передбачено розміру витрат на правову допомогу, суду не надано розрахунку вартості кожної наданої послуги і виконаних робіт, яка оплачена або підлягає оплаті відповідачем, а складність справи, кількість судових розглядів та предмет спору, як вірно вказав суд першої інстанції не обумовлює можливість стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн, як зазначено у заяві. Відтак, клопотання про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу обґрунтовано відхилено судом першої інстанції. А отже апеляційна скарга позивача також не підлягає задоволенню.

Отже, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375,381-384 ЦПК України суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Вимпел - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В.Соколова

Судді: Н.В.Поліщук

А.М.Андрієнко