Постанова

від 23.04.2019 по справі 911/1075/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа№ 911/1075/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Грека Б.М.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ГУ ДФС у м. Києві: Шаповал Є.Ю. - довіреність №2668/26-15-10-12-06 від 21.11.18;

від арбітражного керуючого: Борових І.А. - посвідчення №1154 від 02.07.13.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019

за заявою Приватного підприємства "Славія"

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 07.08.2018

у справі №911/1075/17 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою боржника Приватного підприємства "Славія" (код 24887172)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2019 (повний текст складено 21.01.2019) у справі №911/1075/17 задоволено частково заяву ліквідатора ПП "Славія" арбітражного керуючого Борових І.А. про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами; змінено ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2018; пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 07.08.2018 викладено в наступній редакції: "Заяву Головного управління ДФС у м. Києві б/№, б/дати (вх. №221/18) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства "Славія" у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 39 721,41 грн. - 6 черга (в ліквідаційній процедурі). В іншій частині заяву ГУ ДФС у м. Києві відхилити."; в іншій частині у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Славія" арбітражного керуючого Борових І.А. про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами відмовлено; розподілено судовий збір.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів Остапенка О.М., Отрюха Б.В. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у справі №911/1075/17 не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

07.03.2019 Головне управління ДФС у м. Києві повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2018.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена без надання оцінки матеріалам справи та доводам кредитора, що призвело до порушення норм процесуального права.

Зокрема, скаржник стверджує, що станом на дату постановлення ухвали від 07.08.2018 ліквідатор ПП Славія володів інформацією про вибуття з власності божника нерухомого майна, а тому відсутні підстави для перегляду ухвали від 07.08.2018 за нововиявленими обставинами.

Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.03.2019 апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві у справі №911/1075/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Власова Ю.Л., Грека Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 залишено без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та неподанням клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

22.03.2019 до канцелярії суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків до якої додано клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення №1065 від 18.03.2019 на суму 3 654, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 відстрочено Головному управлінню ДФС у м. Києві сплату судового збору в частині 4 275,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у справі №911/1075/17; розгляд справи призначено на 23.04.2019.

01.04.2019 до суду апеляційної інстанції від ГУ ДФС у м. Києві надійшло клопотання про доплату судового збору, згідно якого скаржник надав докази доплати судового збору у розмірі 4 275,00 грн (платіжне доручення №1354 від 27.03.2019).

05.04.2019 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора ПП Славія надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого арбітражний керуючий просить суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 22.04.2019 представник скаржника вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. Зауважив, що відомості повідомлені арбітражним керуючим не є нововиявленими обставинами.

Ліквідатор ПП Славія заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно ч. 7 ст. 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 22.04.2019, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2017 порушено провадження у справі №911/1075/17 про банкрутство Приватного підприємства "Славія".

Постановою Господарського суду Київської області від 05.12.2017 визнано банкрутом ПП "Славія"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Борових І.А.

09.01.2018 до Господарського суду Київської області надійшла заява ГУ ДФС у м. Києві про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 144 578,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2018 заяву ГУ ДФС у м. Києві задоволено; визнано грошові вимоги ГУ ДФС у м. Києві до Боржника у сумах: 3 200,00 грн. - 1 черга; 89 319,43 грн. - 4 черга; 55 258,97 грн. - 6 черга (в ліквідаційній процедурі).

03.12.2018 до місцевого господарського суду надійшла заява ліквідатора ПП "Славія" арбітражного керуючого Борових І.А. (від 27.11.2018 №02-11/03-114) про перегляд ухвали від 07.08.2018 за нововиявленими обставинами, згідно якої ліквідатор просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2018 та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про визнання кредитором.

В обґрунтування даної заяви ліквідатор Банкрута зазначив, що 14.11.2018 ним було отримано лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.11.2018 №96291/10/26-15-17-05-19, з якого стало відомо, що податок на нерухоме майно в сумі 79 952,07 грн. та орендна плата з юридичних осіб в сумі 64 626,33 грн. стосується нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Зеленогірська, та вказана обставина є істотною і не була відома ліквідатору станом на дату розгляду кредиторської заяви.

При цьому ліквідатор стверджує, що:

- договір оренди земельної ділянки по вул. Зеленогірській в м. Києві закінчився 19.08.2016, отже відсутні підстави нарахування плати за землю після закінчення строку користування земельною ділянкою;

- об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Київ, вул. Зеленогірська, 8А, який належав Боржнику, був відчужений ТОВ "Ріелтекс" за договором купівлі-продажу від 13.02.2017, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування Боржнику податку на нерухоме майно після вказаної дати.

Колегія суддів дослідивши заяву ліквідатора ПП "Славія" арбітражного керуючого Борових І.А. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 07.08.2018 та матеріали справи в їх сукупності зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною 2 статті 320 цього Кодексу є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов'язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини нововиявленими.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилалися учасники судового процесу в своїх поясненнях в суді, які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Зі встановлених судами обставин слідує, що підставами для перегляду ухвали місцевого господарського суду від 07.08.2018 (визнання кредиторських вимог ДПІ) за нововиявленими обставинами, за твердженнями ліквідатора, є лист ГУ ДФС у м. Києві від 14.11.2018 зі змісту якого ліквідатору стало відомо, що податок на нерухоме майно в сумі 79 952,07 грн та орендна плата з юридичних осіб в сумі 64 626,33 грн стосується нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Зеленогірська.

При цьому ліквідатор повідомив, що строк дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:225:0007 площею 0,0697 га, яка розташована на вул. Зеленогірській у Солом'янському районі м. Києва закінчився 19.08.2016; адміністративний будинок, що знаходиться за вказаною адресою, 13.02.2017 був відчужений ТОВ Ріелтекс за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу адміністративного будинку. Відтак ліквідатор зауважує, що ГУ ДФС у м. Києві було безпідставно нараховано боржнику орендну плату та податок на нерухоме майно.

Колегія суддів зауважує, що ГУ ДФС у м. Києві листом від 05.11.2018 №96291/10/26-15-17-05-19 надало відповідь на запит арбітражного керуючого ліквідатора ПП Славія Борових І.А. (№02-11/07-103 від 10.10.2018) та повідомило, що ПП Славія станом на 30.10.2018 було подано податкові декларації на 2017 рік з плати на землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно яких підприємством задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 126,1 тис. грн. та податкові зобов'язання на 2015 рік - 25,1 тис. грн., 2016 рік - 28,4 тис. грн., 2017 - 49,4 тис. грн.

Разом з тим ліквідатором боржника не надано жодного доказу, який підтверджував би неможливість отримання на час розгляду кредиторських вимог від відповідного органу інформації стосовно того, на яке майно нараховано податок та орендна плата з юридичних осіб. При цьому слід наголосити, що ГУ ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами звернулось до суду 18.01.2018, а ухвала про визнання кредиторських вимог постановлена судом 07.08.2018 (через сім місяців). Таким чином ліквідатор мав достатньо часу для звернення до ГУ ДФС у м. Києві для отримання відповідної інформації.

До того ж в матеріалах справи наявне клопотання арбітражного керуючого ліквідатора ПП Славія Борових І.А. про витребування доказів №02-11/03-82 від 24.07.2018 згідно якого ліквідатор, повідомляючи про відсутність у боржника нерухомого майна, просив суд витребувати від ГУ ДФС у м. Києві документальне підтвердження наявності у боржника нерухомого майна на яке нараховано відповідний податок; наявності в оренді нерухомого або рухомого майна на яке нараховано орендну плату (а.с. 267-269, т.5). Судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання, зокрема, у зв'язку із не зазначенням заходів вчинених ліквідатором для самостійного отримання відповідних доказів.

Таким чином заявником не доведено, що обставина, на яку він посилається як на нововиявлену (лист ДПІ), не могла бути йому відома на час розгляду справи і така інформація не могла бути ним отримана на час розгляду даного спору по суті заявлених вимог. А отже, виходячи з аналізу наведених норм і встановлених у справі обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі №911/1075/17 за нововиявленими обставинами.

Крім того слід наголосити, що у разі незгоди сторін із затвердженим судом розміром кредиторських вимог ГУ ДФС у м. Києві (ухвала суду від 07.08.2018) вони не були позбавлені можливості скористатись своїм правом та оскаржити відповідне рішення до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в постанові, оскаржувана ухвала у справі про задоволення заяви ліквідатора про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню, зава про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Київської області від 07.08.2018 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а аргументи відзиву спростовуються вищевикладеним.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на боржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у справі №911/1075/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у справі №911/1075/17 скасувати.

3. В задоволенні заяви ліквідатора ПП "Славія" арбітражного керуючого Борових І.А. про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі №911/1075/17 за нововиявленими обставинами відмовити.

4. Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.08.2018 у справі №911/1075/17 залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Славія" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 6, кв. 16; код ЄДРПОУ 24887172) на користь Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) 7 929 (сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Матеріали справи №911/1075/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.04.2019.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді Ю.Л. Власов

Б.М. Грек