Постанова

від 22.04.2019 по справі 915/242/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/242/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Таран С.В., Разюк Г.П.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

За участю представників сторін:

Від ТОВ "АГРОН" - Чайка Ю.М., довіреність № 01/19, від 02.01.19;

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 048039, від 27.09.17;

від Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року

по справі №915/242/17

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН"

про стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки в сумі 289 673,30 грн.,-

(суддя першої інстанції: Коваль С.М., дата та місце ухвалення рішення: 10.01.2019, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 22)

У березні 2017 року заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" (далі - ТОВ "АГРОН") на користь позивача збитків у сумі 289 673,30 грн., завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою, орієнтовною площею 1, 8293 га, що належить територіальній громаді с. Кавуни.

Позивач, з посиланням на ст.ст. 12, 83, 125, 126, 206, 156, 152, 158 Земельного кодексу України, ст. 14 Податкового кодексу України, ст. ст. 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017, затвердженого розпорядженням голови Арбузинської районної державної адміністрації від 13.01.2017, відповідач до 31.10.2016 безоплатно користувався земельною ділянкою орієнтовною площею 1,8293 га, яка розташована у межах населеного пункту с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, власником якої є територіальна громада, під господарськими спорудами без оформлення договору оренди із Кавунівською сільрадою.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2018 по даній справі касаційну скаргу ТОВ "АГРОН" задоволено частково, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі № 915/242/17 скасовано, справу №915/242/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою, не врахували, що відчуження об'єкта нерухомості не припиняє договору оренди в цілому, а має місце заміна сторони у такому зобов'язанні на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", ст.120 Земельного кодексу України.

Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки про те, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило Кавунівську сільраду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати, є передчасними.

Крім того, визначення розміру заявлених до стягнення збитків за період із 01.09.2015 по 31.10.2016 здійснено з урахуванням викладеної у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2013 інформації про розмір земельної ділянки (1,8293 га), її кадастровий номер (4820381501:01:006:0001) і цільове призначення (землі комерційного використання - коефіцієнт функціонального використання Кф = 2,5), однак після проведення державної реєстрації земельної ділянки (08.12.2015), на якій розташовано нерухоме майно відповідача, було з'ясовано, що її розмір становить 1,7222 га, кадастровий номер - 4820381500:01:009:0002, а також змінилося цільове призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - коефіцієнт функціонального використання Кф = 1,2), проте, на думку Верховного Суду, суди попередніх інстанцій зазначеним обставинам правової оцінки не надали.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 (суддя - Коваль С.М.) у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до ТОВ "АГРОН" про стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки в сумі 289 673,30 грн. відмовлено.

Суд першої інстанції, аналізуючи акт №1 про результати роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017 №9, дійшов висновку, що розрахунок збитків, проведений уповноваженим суб'єктом не відповідає вимогам, зазначеним в п.4 Методики визначення розміру збитків.

В обґрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив наступне. Відповідно до Акту визначення розміру збитків, заявлених до стягнення за період із 01.09.2015 по 31.10.2016, розрахунок здійснено з урахуванням викладеної у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2013 інформації про розмір земельної ділянки (1,8293 га), її кадастровий номер (4820381501:01:006:0001) і цільове призначення (землі комерційного використання - коефіцієнт функціонального використання Кф = 2,5). Однак, після проведення державної реєстрації земельної ділянки (08.12.2015), на якій розташовано нерухоме майно відповідача, було з'ясовано, що її розмір становить 1,7222 га, кадастровий номер - 4820381500:01:009:0002, а також змінилося цільове призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - коефіцієнт функціонального використання Кф = 1,2).

Враховуючи невідповідність інформації, яка зазначена у акті та на підставі якої було розраховано шкоду, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про недоведеність розміру збитків, оскільки відсутній один з елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на що немає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

На думку заявника апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції від 10.01.2019 ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 20, 93, 116, 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 7 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт зазначає, що користування ТОВ АГРОН земельною ділянкою площею 1,8293 га з цільовим призначенням - землі комерційного використання вже встановлено у справі №915/355/16 та не підлягає повторному доведенню. На думку прокурора, саме таку площу земельної ділянки необхідно враховувати при визначенні розрахунку збитків за фактичне користування землею за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.10.2016, що і було зроблено Комісією з визначення розміру збитків власника землі та землекористувачам Арбузинської райдержадміністрації.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши вірного висновку про перехід права користування землею, що була у попереднього землекористувача до ТОВ АГРОН , проте, усупереч вимог ст. ст. 74, 75, 86, Господарського процесуального кодексу України помилково зазначив про невідповідність розрахунку збитків положенням закону.

Апелян вважає, що враховуючи триваюче порушення відповідачем (упродовж 2013 - 2016 років) права позивача на отримання доходу за використання земельної ділянки комунальної власності у зв'язку з її безоплатним користуванням, є очевидною необхідність стягнення нарахованих збитків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №915/242/17 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019.

01.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агрон" надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 по справі №915/242/17, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги прокурора, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 по справі №915/242/17 призначено на 08.04.2019.

В судовому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву по справі №915/242/17 до 22.04.2019.

В судовому засіданні 22.04.2019 представник прокурора підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник ТОВ АГРОН заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. ст. 120, 202, 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, між Кавунівською сільською радою та ВАТ "Івано-Франківськценмент" 01.01.2012 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області по вул. П. Морозова, 1-а загальною площею 18 300 кв. м. строком на 3 роки. Орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 9 799, 65 грн. у місяць, що становить 117 595, 80 грн. за рік.

ТОВ "АГРОН" відповідно до договору купівлі-продажу від 17.10.2013 прийняло у власність 5/29 часток комплексу, розташованого на земельній ділянці Кавунівської сільради площею 1,83 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001.

Відчужені 5/29 часток комплексу складаються із будівлі складу № 4 площею 129,4 м2 - Б, будівлі складу № 3 із підвальним приміщенням площею 323,8 м2 - В, будівлі складу № 1 площею 2322,8 м2 - Г, будівлі цеху дорозборки техніки площею 225,7 м2 - Д, будівлі складу № 2 площею 474,5 м2 - Е, підвального приміщення площею 476,5 м2 - Е-пг, будівлі ТОП площею 148,2 м2 - Ж, огорожі № 2-9, площадки навантажувально-розвантажувальної - № 11.

Загальна площа майна становить 4100,9 м2.

24.12.2013 ТОВ "АГРОН" звернулося до Голови Кавунівської сільради з клопотанням № 657, в якому просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виготовлення та зберігання сумішей мінеральних добрив площею 1, 8293 га у селищі Кавуни терміном на 5 років.

Рішенням Кавунівської сільради від 08.12.2014 № 1 ТОВ "АГРОН" надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 2,000 га в оренду терміном на 5 років по вул. П. Морозова, № 1, у селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області.

Згідно з п. 2 цього рішення користувачеві земельної ділянки необхідно виготовити у землевпорядній організації технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у тримісячний термін. Технічну документацію ТОВ "АГРОН" щодо відведення земельної ділянки в оренду необхідно подати на розгляд і затвердження у встановленому законом порядку до Кавунівської сільради (п. 3 рішення).

Кавунівська сільрада, з метою укладення договору оренди земельної ділянки, та врегулювання питання щодо плати за землю зверталася до ТОВ "АГРОН" із листами від 13.03.2014 № 90/0/04-03, від 27.05.2014 № 181/0/04-03, від 14.03.2016 № 122/0/04-03.

Відповіді на зазначені листи Кавунівській сільраді не надходило; договір оренди не був укладений, у зв'язку з чим 15.12.2016 на адресу ТОВ "АГРОН" було направлено лист № 597/0/16-18/2-16, в якому керівника товариства запрошували на засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке мало відбутися 26.12.2016 об 11 год. 00 хв. за адресою: Миколаївська область, смт Арбузинка, площа Центральна, 18.

Відповідачем на вказаний лист було надіслано заперечення (лист від 20.12.2016 № 0825).

26.12.2016 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, комісія розглянула розрахунки власника земельної ділянки (Кавунівської сільради) з відшкодування збитків, завданих сільській раді від неодержаних доходів внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок для здійснення несільськогосподарської діяльності, зокрема зайняття ТОВ "АГРОН" у 2015-2016 роках земельної ділянки площею 1, 8293 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001, розташованої по вул. П. Морозова,1 у селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, та визначила розмір збитків, завданих ТОВ "АГРОН" державі в особі Кавунівської сільради у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запрошений представник ТОВ "АГРОН" на засідання не з'явився.

30.12.2016 Кавунівська сільрада направила на адресу ТОВ "АГРОН" лист №619/0/16-18/2-16, в якому керівника ТОВ "АГРОН" запрошували на засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке мало відбутися 10.01.2017 об 11 год. 00 хв. за адресою: Миколаївська область, смт Арбузинка, площа Центральна, 18.

10.01.2017 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, комісія розглянула розрахунки власника земельної ділянки (Кавунівської сільради) з відшкодування збитків, завданих селищній раді від неодержаних доходів внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок для здійснення несільськогосподарської діяльності, зокрема зайняття ТОВ "АГРОН" у 2015- 2016 роках земельної ділянки площею 1,8293 га, кадастровий номер 4820381501:01:006:0001, розташованої по вул. П.Морозова в селищі Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, та визначила розмір збитків, завданих ТОВ "АГРОН" державі в особі Кавунівської сільради у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запрошений представник ТОВ "АГРОН" на засідання знову не з'явився.

За результатами засідання комісією було складено акт від 10.01.2017 № 1. Комісія вирішила затвердити розмір збитків, завданих місцевому бюджету Кавунівської сільради внаслідок користування ТОВ "АГРОН" земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у сумі 289 673,30 грн. Запропоновано акт № 1 про результати роботи комісії подати на затвердження Голові Арбузинської районної державної адміністрації, рекомендовано Кавунівській сільраді для вирішення цього питання, у разі ненадходження в місячний термін коштів, звернутися до суду.

Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації від 13.01.2017 №9 затверджено акт №1 про результати роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2017 щодо визначення розміру збитків, завданих територіальній громаді Кавунівської сільради внаслідок фактичного користування ТОВ "АГРОН" земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

24.01.2017 Кавунівська сільрада направила на адресу ТОВ "АГРОН" лист №27/0/04-03, в якому зазначила, що 10.01.2017 відбулося засідання комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за результатами роботи комісії оформлено відповідний акт і запропоновано відповідачеві у місячний термін сплатити збитки.

Збитків, визначених комісією, відповідач не сплатив, у зв'язку з чим 02.03.2017 позивач у листі №104/0/04-04 звернувся до начальника Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури, що і стало підставою для звернення Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Кавунівської сільради до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ "АГРОН" збитків у сумі 289 673,30 грн, завданих внаслідок фактичного користування земельною ділянкою.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Водночас предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналізуючи позовну заяву заступника керівника Первомайської прокуратури, подану в інтересах Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївіської області, судова колегія зазначає, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується приписами Земельного кодексу України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З огляду на викладене, а також обставини, встановлені в ході розгляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що після відчуження нерухомого майна до нового власника (в даному випадку ТОВ Агрон ) перейшло право оренди на спірну земельну ділянку, на якій це майно розташоване, а отже й відповідні права та обов'язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а відтак з моменту заміни орендаря в договорі оренди землі від 01.01.2012 у відповідача виник обов'язок сплачувати орендну плату за кристування земельною ділянкою на умовах, визначених договором.

Враховуючи строк дії укладеного Кавунівською сільською радою та ПАТ Івано-Франківськцемент , договору оренди землі від 01.01.2012 (права та обов'язки за яким перейшли до ТОВ АГРОН ), висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк та не уклав новий договір оренди - є вірним, оскільки строк дії договору оренди з попереднім власником нерухомого майна закінчився 01.01.2015.

Разом з тим, виходячи з встановлених судом обставин справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів після закінчення строку дії договору оренди позивачу були заподіяні збитки.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин приписи чинного законодаства про відшкодування шкоди (збитків), оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У даному випадку відповідач, як власник об'єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відповідної суми коштів як безпідставно отриманого майна з мотивів, викладених вище.

Стосовно розрахунку суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, судова колегія зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення за період використання земельної діялнки з 01.09.2015 по 31.12.2015 без відповідних правових підстав 63205,96 грн. та за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 - 226467,34 грн. При цьому, прокурором здійснено розрахунок за корисутвання земельною ділянкою площею 18293 кв.м. та застосуванням коефіціенту 12% згідно відповідних рішень Кавунівської сільської ради.

Суд апеляційної інстанції вважає здійснений позивачем розрахунок помилковим з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XIII сесії 7 скликання Кавунівської сільської ради за №6 від 07.11.2016 року відповідачеві затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,7222 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд і підприємств іншої промисловості (виготовлення та зберігання сумішей мінеральних добрив) за адресою: с.Кавуни, Арбузинського району Миколаївської області по вул. Молодіжна, 1 (П.Морозова), кадастровий номер земельної ділянки 4820381500:01:009:0002. (т.1 а.с. 47)

В подальшому між сторонами у справі 16.01.2017 укладено відповідний договір оренди земельної ділянки саме площею 1,7222 га.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області від 17.11.2016 площа земельної ділянки, якою користується ТОВ АГРОН (кадастровий номер земельної ділянки 4820381500:01:009:0002) становить 17 222 кв.м. (т.1 а.с. 89)

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо користування відповідачем земельною ділянкою площею 18293 кв.м. і вважає, що в даному випадку розрахунок слід здійснювати з урахуванням площі земельної ділянки саме 17222 кв.м. Також помилковим є застосування позивачем ставки орендної плати у розмірі 12%, оскільки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області від 17.11.2016 земельна ділянка, яку використовує відповідач відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до рішення Кавунівської сільської ради №1 від 20.01.2015 року Про затвердження ставок земельного податку та розмір орендної плати в с.Кавуни на 2015 рік затверджено ставку річної орендної плати для земель змішаного використання на рівні 6%. (т.1 а.с. 34)

Аналогічний розмір ставки річної орендної плати затверджено і рішеням Кавунівської сільської ради №4 від 23.11.2015 року Про затвердження ставок земельного податку та розмір орендної плати в с.Кавуни на 2016 рік . (т.1 а.с. 35)

За таких обставин, судова колегія вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України за період з 01.09.2015 по 31.12.2015 кошти у сумі 29738,95 грн. (17222 кв.м*86,34 грн.*6%/12 міс.*4 міс.); за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 - 106 604,20 грн. (17222 кв.м*123,80 грн.*6%/12 міс.*10 міс.), загальна сума, що підлягає стагненню, становить 136343,15 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року по справі №915/242/17 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року по справі №915/242/17 частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції суду апеляційної інстанції.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269-271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року по справі №915/242/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року по справі №915/242/17 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 року по справі №915/242/17 викласти в наступній редакції:

Позовні вимоги Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" про стягнення 289673,30 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 31307593) на користь Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (55026, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Кавуни, вул. Елеваторна, 16; ідентифікаційний код 20885271) 136343,15 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кавунівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" в частині стягнення 153330,15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 31307593) на користь прокуратури Миколаївської області 2042,20 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОН"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 31307593) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; ідентифікаційний код 02910048) 3063,30 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України .

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: С.В. Таран

Г.П. Разюк