Постанова

від 18.04.2019 по справі 904/4902/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4902/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" на рішення господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М., повне рішення складено 17.01.2019 року) від 16.01.2019р., у справі № 904/4902/18

за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" звільнити нежитлове приміщення площею 30,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ (м. Кам'янське), пр. Аношкіна, буд. 72 у будівлі КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня №9" ДОР" та передати це приміщення Дніпропетровському обласному комунальному підприємству "Фармація" .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.11.2015 року між Обласним комунальним підприємством "Фармація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" укладено договір оренди № 485 700-34/VI-80, відповідно до умов якого ТОВ"Медіфарм" прийняло у строкове платне користування до 30.09. 2018 року нерухоме майно загальною площею 30,4 кв. м, для розміщення аптечного пункту за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, буд. 72. Відповідно до умов договору у разі припинення або розірвання цього договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди за актом приймання-передачі у належному стані. Про припинення дії договору оренди та обов'язок орендаря, ТОВ "Медіфарм", повернути орендодавцю займане приміщення, позивач повідомляв відповідача заявами про припинення дії договору оренди від 01.10.2018 року №04/1021 та від 12.10.2018 року за № 05/1060. Також, Дніпропетровською обласною радою на адресу відповідача направлялось повідомлення вих. № 369/0/2-18 від 09.02.2018 року про намір використовувати зазначене майно для власних потреб. Відповідач свої обов'язки щодо повернення орендованого приміщення не виконав та продовжує незаконно його займати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 року позов Обласного комунального підприємства "Фармація" задоволено.

           В обгрунтування прийнятого рішення, господарський суд, посилаючись на норми діючого законодавства України, враховуючи умови договору, закінчення строку дії договору оренди, умови продовження дії договору, прийшов до висновку про наявність підстав для звільнення відповідачем орендованого приміщення, та передання вказаного приміщення позивачу. При цьому суд врахував умови договору оренди, відповідно до якого сторони погодили, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов?язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін. Продовження договору оренди на новий термін з орендарем відбувається шляхом укладення договору оренди на новий термін. Суд врахував, що позивач двічі направляв відповідачу заяви про припинення дії договору оренди у яких просив звільнити орендоване приміщення та передати його Обласному комунальному підприємству "Фармація" за актом приймання-передачі.

          Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В обгрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що:

          - саме орендар, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в своїй оферті має запропонувати менший строк оренди, ніж оренда на 5 років, в іншому випадку термін договору оренди не може бути меншим ніж 5 років. Орендар не пропонував менший строк оренди нерухомого майна, ніж 5 років, а нав'язав його орендарю орендодавець. Тому договір повинен діяти 5 років;

          - висновок суду про те, що для пролонгації договору оренди необхідно укласти новий договір, суперечить положенням ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладання нового договору, а договір автоматично продовжується внаслідок дій орендаря, який продовжує орендувати майно після закінчення строку дії договору оренди та бездіяльності орендодавця;

          - орендар не зобов'язаний звертатися до орендодавця з пропозицією щодо продовження договору оренди;

          - лист заступника голови обласної ради по виконавчому апарату не можна вважати попередженням про намір використовувати об'єкт оренди для власних потреб, оскільки він підписаний з перевищенням повноважень цієї особи.

          - відсутність повідомлення позивача про намір використувати об?єкт оренди для власних потреб, свідчить про те, що орендар має переважне право оренди об'єкта оренди, за умови належного виконання зобов'язань за договором;

          - повідомлення орендодавця не можна вважати такими, що були надіслані на адресу відповідача належним чином, оскільки при зазначені поштової адреси був не точно вказаний поштовий індекс;

          - факт надання рахунків фактур за жовтень, листопад та грудень 2018 року свідчить про те, що договір оренди вважався продовженим обома сторонами.

Ухвалою судової колегії Центрального апеляційного господарського суду у складі судді - доповідача: Антонік С.Г., суддів Березкіної О.В. суддів Іванова О.Г., від 18.02.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі №904/4902/18. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання.

17.04.2019р. на адресу суду надійшло клопотання від ТОВ «Медіфарм» про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобо. Представника товариства.

Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки день розгляду апеляційної скарги - 18.04.2019, є останнім днем строку розгляду, визначеним ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, заслухавши представників сторін, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2015 року між обласним комунальним підприємством "Фармація" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медіафарм" (орендар) укладено договір оренди № 485 700-34/VІ-80 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, на підставі п. 1.1 якого, з метою ефективною використання комунального майна, орендодавець на підставі рішення Дніпропетвроської міської ради від 21.10.2015 року № 700-34 VІ передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі - об'єкт оренди, площею 30,4 м2 для розміщення аптечного пункту.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нерухоме майно (приміщення) загальною площею 30,4 м2, розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр.. Аношкіна, буд. 72 (будівля КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня №9 ДОР").

Вартість об?єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку нерухомого майна станом на 24 липня 2015 року становить 203467,00 грн. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об?єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць оренди (серпень 2015 року) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід?ємною частиною цього договору (додаток 1) та за результатами конкурсу, становить 3 500,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, в повному обсязі (у тому числі ПДВ) перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця: 2600530450401 в ПАТ "Банк Кредит-Дніпро" Дніпропетровськ, МФО 305749, один раз на місяць не пізніше 01 числа, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 4.1 договору орендар вступає в строкове платне користування об?єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі об?єкта оренди.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 5.2.13 договору, у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01 листопада 2015 року до 30 вересня 2018 року (п. 11.1).

Згідно з п. 12.5 договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 12.1 договору усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами та погодження з Дніпропетровською обласною радою. Кожна сторона цього договору зобов'язана отримувати поштові відправлення, надіслані їй на її поштову адресу іншою стороною цього договору. Сторони погодились з тим, що у разі, коли поштові відправлення, зазначені в даному пункті, повертаються стороні - відправнику у зв'язку з їх неврученням стороні - адресату, то незалежно від причин їх повернення, такі поштові відправлення вважаються врученими стороні - адресату.

У п. 12.2 договору сторони погодили, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.

Продовження договору оренди на новий термін з орендарем відбувається шляхом укладення договору оренди на новий термін (п. 12.3 договору).

Листом .№369/0/2-18 від 09.02.2018р. Дніпропетровська обласна рада повідомила відповідача про те, що 30.09.2018р. закінчується строк дії договору оренди та те, що після закінчення строку дії договору оренди ОКП "Фармація" буде використовувати дане приміщення для господарських потреб, а тому з 30.09.2018 орендні відносини будуть припинені (а.с.19).

02.10.2018р. та 12.10.2018р. позивач направив відповідачу заяви про припинення дії договору оренди, у яких просив звільнити орендоване приміщення та передати його обласному комунальному підприємству "Фармація" за актом приймання-передачі (а.с. 20-23).

          Відповідач орендоване приміщення не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про зобов'язання звільнити вищевказане приміщення.

Розглядаючи апеляційні вимоги ТОВ «Медіфарм», судова колегія враховує положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

          Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 17 Закону України «Про оренду майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 904/7825/17.

Відповідно до вимог вищезазначеної статті, власник майна завчасно, більш ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди, повідомив орендаря про використання орендованого майна. після закінчення строку дії договору оренди, у власних потребах.

Крім того позивач, в межах одного місяця після закінчення строку дії договору, двічі повідомляв відповідача про припинення дії договору та звільненні орендованого приміщення.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу положень статей 76-79 ГПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України).

          Враховуючи те, що позивачем неодноразово, 02.10.2018р. та 12.10.2018р. було повідомлено відповідача про припинення дії договору оренди, що підтверджується відповідними листами, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову та зобов'язання відповідача звільнити спірні приміщення.

          Доводи апеляційної скарги про те, що саме орендар, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в своїй оферті має запропонувати менший строк оренди, ніж оренда на 5 років, в іншому випадку термін договору оренди не може бути меншим ніж 5 років не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Укладаючи спірний договір оренди, відповідач був обізнаний про його умови, зокрема, був обізнаний і з строком дії договору та погодився з цими умовами.

Безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що повідомлення орендодавця не можна вважати такими, що були надіслані на адресу відповідача належним чином, так як при зазначені поштової адреси був не точно вказаний поштовий індекс, оскільки, як правильно зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, поштовий індекс фактично вказує поштове відділення, на яке спрямовується поштове відправлення, а визначальним у доставці кореспонденції є саме найменування міста, вулиці та номеру будинку одержувача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про припинення дії договору оренди направлялись позивачем за адресою, яка, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є адресою скаржника, а саме: м.Кам'янське, пр.Аношкіна, 24 (а.с. 21, 23).

          Також не приймаються колегією суддів до уваги доводи апеляційної скарги про те, що надання відповідачем рахунків-фактур про сплату орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2018 року свідчать про те, що договір оренди вважався продовженим обома сторонами, оскільки, як правильно вказав господарський суд, рахунки-фактури не свідчать про продовження дії договору оренди, а є платою за фактичне користування майном, оскільки сплата орендної плати завершується в день повернення орендованого приміщення ОКП «Фармація» у відповідності до умов п.3.5. договору оренди.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019р. у справі №904/4902/18 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019р., у справі № 904/4902/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови..

Повний текст постанови складено 25.04.2019р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна