Постанова

від 24.04.2019 по справі 908/925/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 року Справа № 908/925/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

Учасники справи:

позивач - Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

представник: ОСОБА_1, довіреність №01/03-20/00321 від 01.02.2019, головний спеціаліст;

відповідач - Спільне українсько-американське підприємство Вінер Форд Запоріжжя/ОСОБА_2 , м. Запоріжжя

представник: ОСОБА_3, ордер ЗП 127656 від 23.04.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства Вінер Форд Запоріжжя/ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2019 у справі №908/925/18, ухвалену суддею Федоровою О.В., повна ухвала складена 20.02.2019, за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018

у справі

про стягнення 486 570,60 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Спільне українсько-американське підприємство "Вінер Форд Запоріжжя"/"Інтрейд Груп" (відповідач у справі) звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018 у справі №908/925/18.

Заява обгрунтована тим, що 14.11.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було внесено зміни до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 21.02.2014 за №ЗП143140520145, в частині загальної кошторисної вартості реконструкції об'єкта, що, в свою чергу, впливає на розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 320 ГПК України.

Позивач проти задоволення заяви заперечував, просив рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що наведені обставини не є нововиявленими, та на їх підтвердження заявник надав недопустимі та недостовірні докази.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2019 у справі №908/925/18 в задоволенні заяви було відмовлено. Суд виходив з того, що наведені обставини не є нововиявленими, а по своїй суті є новими доказами, які відповідач міг подати при розгляді справи в суді, оскільки йому повинна бути відома кошторисна вартість виконаних робіт з реконструкції будівлі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заявник (відповідач у справі), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу суду скасувати, переглянути рішення за нововиявленими обставинами, ухвалити нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- суд не врахував, що лише 14.11.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було внесено зміни до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 21.02.2014 за №ЗП143140520145, та оригінал цього листа відповідач отримав 23.11.2018;

- кошторисна вартість об'єкта зменшилася до 924 338,00 грн, що зумовлює зменшення розміру пайової участі до 92 433,80 грн;

- суд дійшов помилкового висновку, що відповідь Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області є нововиявленою обставиною, але такою обставиною є факт зміни кошторисної вартості, що є вирішальним при визначенні величини пайової участі, а відповідь є лише доказом встановлення такої обставини.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розполіду судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 для розгляду цієї апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач), суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В. та ухвалою від 25.03.2019 вказаною колегією справа прийнята до свого провадження і призначена до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2019.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, вважає ухвалу суду законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, посилаючись на наступне: зазначені відповідачем в заяві обставини не є нововиявленими за своєю суттю та про вказані обставини йому повинно бути відомо на час розгляду справи, оскільки Запорізька міська рада надсилала відповідачу 24.11.2015 вимогу з розрахунком величини пайової участі, в якому вказувала кошторисну вартість згідно Декларації від 21.02.2014 року, вказана кошторисна вартість була предметом розгляду у даній справі, про що було відомо заявнику, оскільки він повною мірою користувався своїми процесуальними правами, тобто про існування помилки він міг знати з моменту отриманні вимоги та копії позовної заяви. Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем строків виправлення виявлених технічних помилок в зареєстрованій декларації, які він повинен був внести протягом трьох днів з дня їх виявлення відповідно до п.22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011. Позивач повідомляє суд, що відповідач в повному обсязі виконав рішення суду від 23.07.2018.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали відповідно доводи апеляційної скарги та відзиву на неї.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про її необгрунтованість з огляду на наступне.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2018, яке залишено без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018, та набрало законної сили, було стягнено з Спільного українсько-американського підприємства Вінер Форд Запоріжжя/ОСОБА_2 на користь Запорізької міської ради 486 570,60 грн - збитки в розмірі не отриманих коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та витрати по сплаті судового збору - 7 298,56 грн.

Судом було встановлено, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яку було зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 21.02.2014, кошторисна вартість будівництва була визначена відповідачем в сумі 4 865 706,00 грн.

Посилаючись на помилку щодо визначення кошторисної вартості будівництва у даній декларації, яка за твердженням заявника складала 924 338 грн, та на лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, у якому зазначено, що 14.11.2018 було внесено зміни до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, заявник просить переглянути вище вказане рішення суду за нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами визначені у ст. 320 ГПК України, зокрема до них відносяться істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При цьому суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Тобто, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

В той же час, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Також нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, які виникли між сторонами після набрання законної сили судовим рішенням.

Розглянувши надані заявником докази та доводи апеляційної скарги апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України.

Вказані обставини заявник підтверджує власним листом №80 від 09.11.2018, з яким він звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, з проханням внести зміни в п. 15 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована 21.02.2014 за №ЗП143140520145, посилаючись на технічну помилку, та відповіддю від 16.11.2018 щодо внесення змін до цієї Декларації 14.11.2018 року. При цьому, в додатках до свого листа №80 від 09.11.2018 відповідач зазначив документи, які датовані 2012 роком.

З наведеного суд доходить висновку, що вказані обставини були відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки реконструкція була завершена ще в 2012 році, про що свідчить первісне подання ним 30.11.2012 року Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Крім того, слід зазначити, що заявник не наводить доводів, в чому саме виникла технічна помилка в поданій декларації, яка призвела до зменшення кошторисної вартості реконструкції з 4 865 706,00 грн до 924 338,00 грн та коли йому стало відомо про цю помилку.

Позивач слушно зазначає, що відповідно до п.22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011, така помилка повинна бути виправлена протягом трьох днів з дня її виявлення.

Про зазначену в Декларації вартість реконструкції 4 865 706,00 грн відповідачу було відомо з часу подання декларації в 2014 році, а також під час розгляду справи судом протягом квітня - липня 2018 року, оскільки його представник приймав участь у розгляді справи. Так як вірно зауважив суд першої інстанції, жодного разу не посилався на виявлення недостовірних даних в декларації про готовність від 21.02.2014 та/або невірний розмір завданих збитків позивачу і порядок їх розрахунків.

Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для перегляду рішення суду від 23.07.2018 за нововиявленими обставинами.

Встановленими фактичними обставинами справи та наведеними нормами чинного законодавства спростовуються доводи апеляційної скарги, надані до апеляційної скарги докази щодо виконання будівельних робіт, договірної ціни, тощо, в силу положень ст. 269 ГПК України апеляційним судом не приймаються до розгляду та їм не надається оцінка, оскільки апелянт не посилається на них в апеляційній скарзі, вони не є підставою апеляції, як не посилався на них і при поданні заяви до суду першої інстанції.

За встановлених апеляційним судом обставин справи ухвала суду першої інстанції, як прийнята при відповідності висновків суду обставинам справи, правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, є законною та скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства Вінер Форд Запоріжжя/ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2019 у справі №908/925/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2019 у справі №908/925/18 залишити без змін.

Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Спільне українсько-американське підприємство Вінер Форд Запоріжжя/ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.04.2019.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна