Ухвала

від 22.04.2019 по справі 5016/2847/2011(3/168)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

22 квітня 2019 року Справа № 5016/2847/2011(3/168)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши заяву приватного підприємства ІНТЕХ про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа у справі

за позовом: Приватного підприємства ІНТЕХ (65045, м. Одеса, вул. Успенська, 101)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хомік Василя Анатолійовича (56500, АДРЕСА_1)

про: стягнення заборгованості в сумі 18936,73 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

05.04.2019 приватне підприємство ІНТЕХ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якій просить суд:

- видати дублікат наказу від 11.10.2011 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168) про стягнення з ФОП Хомік В.А. на користь ТОВ ІНТЕХ ЛТД основного боргу з урахуванням 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 18239,62 грн, пені в сумі 518,95 грн, 187,60 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне забезпечення судового процесу;

- поновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 11.10.2011 № 5016/2847/2011(3/168) про стягнення з ФОП Хомік В.А. на користь ТОВ ІНТЕХ ЛТД основного боргу з урахуванням 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 18239,62 грн, пені в сумі 518,95 грн, 187,60 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2019 справу № 5016/2847/2011(3/168) передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.04.2019 прийнято справу № 5016/2847/2011(3/168) до провадження судді Смородінової О.Г.; судове засідання у справі № 5016/2847/2011(3/168) для розгляду заяви приватного підприємства ІНТЕХ б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання призначено на 22 квітня 2019 року о 10:00.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до Акту № 2 від 01.11.2018 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затвердженого головою господарського суду Миколаївської області 21.11.2018, на підставі переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України від 07.12.2017 № 1087, було відібрано до знищення документи (судові справи), як такі, що не мають науково-історичної цінності і втратили практичне значення, у тому числі справа № 5016/2847/2011(3/168) за позовом ТОВ Інтех ЛТД до ПП Хоміка В.А. про стягнення заборгованості.

Отже, станом на день подання заяви б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) матеріали справи № 5016/2847/2011(3/168) знищено .

Разом з тим, з матеріалів даної справи було вилучено оригінали судових рішень та сформовано Опис № 2 справ постійного зберігання (судові справи) за 2011 рік.

З Опису № 2 фонду № Р-5585 судом зроблено копії матеріалів справи № 5016/2847/2011(3/168), зокрема:

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168) про порушення провадження у справі;

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168);

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2012 у справі № 5016/2847/2011(3/168) про призначення розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2012 у справі № 5016/2847/2011(3/168) про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

22.04.2019 представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом направлення копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.04.2019 у справі № 5016/2847/2011(3/168) на юридичні адреси сторін.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, суд 22.04.2019 за результатами розгляду даної справи підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2011 року Господарський сул Миколаївської області прийняв рішення у справі № 5016/2847/2011(3/168), яким частково задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю Інтех ЛТД до фізичної особи-підприємця Хомік Василя Анатолійовича, стягнувши з останнього основний борг з урахуванням 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 18 239,62 грн., пеню в сумі 518,95 грн., 187,60 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

11.10.2011 господарським судом на виконання рішення було видано стягувачу відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2012 у справі № 5016/2847/2011(3/168) було замінено стягувача у виконавчому провадженні № 29380969 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтех ЛТД - на Приватне підприємство Інтех в частині заборгованості в сумі 19182,17 грн.

За твердженнями заявника, стягувач звернувся до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для примусового виконання вказаного наказу, згідно постанови про порушення виконавчого провадження від 21.10.2011 державним виконавцем було порушено виконавче провадження № 29380969.

Матеріали справи свідчать про те, що 22.02.2019 приватне підприємства Інтех звернулося до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з клопотанням про звернення від імені державного виконавця до суду із заявою про заміну боржника у ВП № 29380969, оскільки дізналося, що 19.04.2018 боржник Хомік В.А. помер та його спадкоємці прийняли спадщину.

Із листа Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 2024 від 20.03.2019 стягувачу стало відомо, що 30.11.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція Закону), а виконавче провадження передано до архіву та знищено.

Враховуючи наведене, стягувач зазначає, що дізнався про повернення вищевказаного наказу лише 23.03.2019 після отримання листа Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 2024 від 20.03.2019. Заявник до 29.03.2019 був впевнений що вказаний наказ знаходиться на примусовому виконанні та не припускав, що строк для повторного пред'явлення наказу на виконання вже сплинув, тому строк для пред'явлення наказу до виконання позивачем було пропущено по незалежним від нього причинам. Заявник вважає, що документи були втрачені або канцелярією ДВС, або були направлені простою кореспонденцією та втрачені під час пересилання. За такого, стягувач просить суд видати дублікат наказу від 11.10.2011 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168) про стягнення з ФОП Хомік В.А. на користь ТОВ ІНТЕХ ЛТД основного боргу з урахуванням 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 18239,62 грн, пені в сумі 518,95 грн, 187,60 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне забезпечення судового процесу; поновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 11.10.2011 № 5016/2847/2011(3/168) про стягнення з ФОП Хомік В.А. на користь ТОВ ІНТЕХ ЛТД основного боргу з урахуванням 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 18239,62 грн, пені в сумі 518,95 грн, 187,60 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

За правилами ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення пропущеного строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення пропущеного строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Разом із тим, з наданих стягувачем до заяви б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) документів неможливо встановити поважність причин пропуску стягувачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

У такому випадку, обов'язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред'явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк .

Стягувач, який подав до відповідного органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження мав як заінтересована особа у виконанні судового рішення ухваленого на її користь цікавитись виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій у відкритому за її заявою виконавчому провадженні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії , заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій , давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016), сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження , робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження , право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій , надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу пред'явлення наказу до виконання минуло більш ніж сім років, а стягувач лише у лютому 2019 року звернувся до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області з клопотанням про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вжиття стягувачем протягом цих семи років заходів, спрямованих на отримання інформації щодо стану відкритого за його заявою виконавчого провадження, або заходів з розшуку наказу і його отримання.

До того ж, саме заявник, на користь якого ухвалено рішення, є зацікавленим в його виконанні.

З листа Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області № 2024 від 20.03.2019 вбачається, що 30.11.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція Закону), зазначеною постановою арешт накладений в межах виконавчого провадження та у відповідності до вимог статей 50, 60 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція Закону) знятий не був та правової підстави для знаття арешту відсутні, оглянути виконавче провадження не має можливості, так як воно було передано до архіву та знищено на підставі п.п. 9.9; 9.10; 9.11; 9.12 Порядку роботи з документами в органах ДВС, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008. Станом на 20.03.2019 зазначений виконавчий документ повторно на виконання не надходив. На даний час на виконанні виконавчі провадження, де стороною виступає Хомік Василь Анатолійович у Вознесенському міськрайонному відділі ДВС головного територіального управління юстиції в Миколаївській області не знаходяться.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до положень частини 5 вказаної статті, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону .

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Отже, стягувач мав повторно пред'явити виконавчий документ до виконання до 30.11.2013.

Таким чином, стягувачем не доведено поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Поряд з цим, суд відзначає, що згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. При цьому, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, судом враховуються висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, за змістом якого вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Станьо проти Бельгії від 07.07.2009 Суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред'явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 04.04.2018 у справі № 60/258-10.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє приватному підприємству ІНТЕХ у поновленні строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168).

Щодо заяви позивача про видачу дублікату наказу, суд зауважує на таке.

Відповідно до п. 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За загальним правилом, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Власне, таким чином, у процесуальному законі встановлено підстави (втрата виконавчого документа) та умови (звернення із заявою визначеного кола осіб до господарського суду до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання) видачі дублікату виконавчого документа.

Таким чином, зважаючи на відмову судом в поновленні заявнику строку для пред'явлення наказу до виконання, відсутні умови і для видачі дублікату наказу від 11.10.2011 у справі № 5016/2847/2011(3/168).

Враховуючи викладене вище, заява приватного підприємства ІНТЕХ б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 329, пп. 19.4 п. 19 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви приватного підприємства ІНТЕХ б/н від 02.04.2019 (вх. № 5531/19) про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 25.04.2019.

Суддя О.Г. Смородінова