Ухвала

від 25.04.2019 по справі 5015/4934/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2019 р. Справа № 5015/4934/11

За скаргою:товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс , м. Київ, на дії (бездіяльність):Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві, м. Київ, про: - визнання за період з 30.10.2018 по 15.04.2019 неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій; - зобов'язання державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншої посадової особи усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492; - зобов'язання державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншої посадової особи внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 до Автоматизованої системи виконавчого провадження. У справі за позовом: фізичної особи-підприємця Грищенко Олександра Миколайовича, м. Київ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Галич-агро , с. Переволочна, Львівської області, про: стягнення 15594,48 грн. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників: стягувача:не з'явився, боржника:не з'явився, ДВС:не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області від товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс надійшла скарга на бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві у справі за позовом фізичної особи-підприємця Грищенко Олександра Миколайовича до товариства з обмеженою відповідальністю Галич-агро про стягнення 15594,48 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2019 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.04.2019.

В судове засідання представник стягуюча не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду скарги, що підтверджується реєстром надіслання поштової кореспонденції суду. Подану скаргу обґрунтовує тим, що державним виконавцем не вжито об'єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження , тощо. Крім того, заявник звертає увагу суду на тому, що державний виконавець відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Також, заявник зазначає, що ДВС не здійснені належні заходи щодо встановлено майна боржника, а саме: не надіслано запити до відповідних органів, установ, організацій, а отримання інформації з сільської ради не може вважатись належним виконання передбачених законом заходів. Так, скаржник вказує, що виконавцем не вчинялись у передбачений законом строк усі належні дії, а також не внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей про вчинення виконавчих дій.

У зв'язку з наведеним товариство просить визнати неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій за період з 30.10.2018 по 15.04.2019; зобов'язанні державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншу посадову особу усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492; зобов'язанні державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншу посадову особу внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

В судове засідання представник боржника не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду скарги, що підтверджується реєстром надіслання поштової кореспонденції суду, відзив на подану скаргу не надав.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час, місце та дату розгляду скарги, що підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою, яка підтверджує надіслання ухвали суду електронною поштою, вимог ухвали суду не виконав, проти скарги не заперечив.

З приводу не з'явлення учасників справи, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до частини першої та другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведені законодавчі норми, суд зобов'язаний розглянути подану скаргу у строки, передбачені законом, а тому вважає за необхідне розглядати подану скаргу без участі учасників справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2011 у справі №5015/4934/11 позов ФОП Грищенко Олександра Миколайовича до ТзОВ Галич-Агро про стягнення 15.594,48 грн задоволено повністю.

07 жовтня 2011 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.09.2011 у справі №5015/4934/11 видано наказ про стягнення з ТзОВ Галич-Агро (с. Переволочна Буського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34107388) на користь ФОП Грищенко О.М. (м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, оф. 67, код ЄДРПОУ 3107212216) 12911,52 грн курсової різниці, 1299,30 грн пені, 162,54 грн три відсотки річних, 1221,12 грн індексу інфляції, 155,94 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2013 у справі №5015/4934/11 замінено сторону у виконавчому провадженні № 36446638 ВДВС Буського районного управління юстиції з виконання наказу Господарського суду Львівської області № 5015/4934/11 від 07.10.2011, а саме: стягувача з ФОП Грищенко Олександра Миколайовича (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, оф.67, код ЄДРПОУ 3107212216) на - товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23, ідентифікаційний код 38039872).

Відповідно до Постанови ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 27.01.2015 відкрито виконавче провадження № 46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року по справі №5015/4934/11.

Постановою про передачу виконавчого провадження ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 11.05.2017 виконавчий документ передано виконавче провадження № 46194492 до Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві за місцем знаходження боржника.

03 липня 2017 року постановою про прийняття виконавчого провадження Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві виконавче провадження № 46194492 прийнято. Крім того, 03.07.2017 державним виконавцем повідомлено стягувача та боржника про винесену постанову від 03.07.2017, однак докази надіслання зазначеного повідомлення та постанови у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

У матеріалах виконавчого провадження міститься запит державного/приватного виконавця ЮР №46194492/24 без дати, який адресовано Державній інспекції сільського господарства України, Головному міжрегіональному управлінню статистики у м. Києві та Регіональному сервісному центру МВС у м. Києві. Проте доказів надіслання вказаного запиту відсутні.

27 липня 2018 року Актом державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві встановлено, що за виходом за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б боржника не розшукано.

Ухвалою суду від 29.10.2018 у справі №5015/4934/11 скаргу ТзОВ Компанія Ніко-Тайс на бездіяльність Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Житнікова С.С. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій. Зобов'язано державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Житнікова С.С. або іншу посадову особу усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492. Решту вимог за скаргою відмовлено.

Подаючи дану скаргу до суду скаржник стверджує, що державним виконавцем у період з 30.10.2018 по 15.04.2019 не вжито об'єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Державний виконавець проти поданої скарги не заперечив, відзив на скаргу не подав, витребуваних матеріалів виконавчого провадження до суду не подав.

Судом з АС ВП станом на час розгляду скарги встановлено відсутність будь-яких дій після у виконавчому провадженні після 03.07.2017. Докази протилежного до матеріалів справи не долучено.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги за скаргою є частково обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частинами 4, 5 статті 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім цього, ч. 5 ст. 52 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Так, даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, заявник звернувся до суду з даною скаргою, адже вважає дії державного виконавця такими, що порушують норми закону,зокрема, що державним виконавцем не вжито об'єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, що передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Як встановлено з матеріалів справи, 11.05.2017 постановою про передачу виконавчого провадження ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва передано виконавче провадження №46194492 до Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві за місцем знаходження боржника.

03 липня 2017 року постановою про прийняття виконавчого провадження Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві виконавче провадження №46194492 прийнято та повідомлено стягувача та боржника про винесену постанову від 03.07.2017, однак докази надіслання зазначеного повідомлення та постанови у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2018 у справі №5015/4934/11 визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дарницького РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Житнікова С.С. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій.

Обставини, що були підставою прийняття вказаної ухвали суду від 29.10.2018 є встановлені, а тому у даному випадку не підлягають доказуванню.

Так, у даному випадку періодом оскарження бездіяльності державного виконавця є період часу 30.10.2018 - 15.04.2019. До матеріалів справи учасниками, а зокрема, ДВС не подано жодних доказів, що спростовували б твердження заявника. Крім того, з інформації, що міститься АС ВП про виконавче провадження станом на час розгляду скарги не встановлено даних щодо примусового виконання наказу в оскаржуваний період.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, судом встановлено, що державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не виконано прямих вказівок Закону, що здійснення сукупності дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України Про виконавче провадження , іншими законами та нормативно-правовими актами. Державним виконавцем за час перебування виконавчого провадження у Дарницькому РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, зокрема, у період з 30.10.2018 по 15.04.2019, що не дає підстав стверджувати про здійснення об'єктивних, повних та належних заходів примусового виконання рішення суду у даній справі.

Відтак, суд розглянувши вимоги скаржника щодо визнання за період з 30.10.2018 по 15.04.2019 неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій, визнає доводи в цій частині правомірними, а бездіяльність державного виконавця незаконною.

Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншої посадової особи усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492, суд зазначає проте, що враховуючи визнання доводів скаржника щодо бездіяльності державного виконавця у здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492 у період 30.10.2018 - 15.04.2019 зобов'язує державного виконавця Дарницькому РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Крім того, скаржник просить зобов'язати державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у Києва Шпак О.І. або іншу посадову особу внести усі документи, які стосуються виконавчого провадження №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про виконавче провадження вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Наказом Міністерства Юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження .

Даним положенням встановлено, що автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Розділом 4 Положення встановлено, що: 1. Державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. 2. Виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. 3. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. 4. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Так, як встановлено судом та як вбачається з Положення, державний виконавець/приватний виконавець зобов'язаний виготовляти усі документи лише у Автоматизованій системі. Крім того, скаржником не вказано конкретно, які саме документи просить внести у Автоматизовану систему виконавчого провадження. Враховуючи наведене, суд звертає увагу скаржника, що зобов'язуючи даною ухвалою державного виконавця вчинити усі передбачені законом дії щодо примусового виконання рішення суду у даній справі, останній в силу вимог закону зобов'язаний виготовляти усі документи з використанням автоматизованої системи, а відтак, доводи що стосуються зазначеної вимоги по скарзі є безпідставними, а тому скаргу в цій частині слід відхилити.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи скаржника правомірними частково, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того,заявник просить суд покласти на ДВС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ст. 129 ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2018 між ТзОВ Коомпанія Ніко-Тайс (заявник за скаргою) та адвокатом Грищенко О.М., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888, укладено Договір №01-12-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

За умовами цього Договору Виконавець (Адвокат) зобов'язується надати Замовнику (заявнику) правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТзОВ ГАЛИЧ-АГРО (код ЄДРПОУ 34107388) та Дарницьким РВ ДВС міста Київ ГТУЮ міста Києва, котрі виникли у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року по справі №5015/4934/11, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обгрунтованого вжиття заходів Дарницьким РВДВС міста Київ ГТУЮ міста Києва, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року по справі №5015/4934/11 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Дарницького РВДВС міста Київ ГТУЮ міста Києва різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року по справі №5015/4934/11 із врахуванням Закону України Про виконавче провадження , підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Дарницького РВДВС міста Київ ГТУЮ міста Києва у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07 жовтня 2011 року по справі №5015/4934/11 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором (п. 1.1. Договору №01-12-2018).

Пунктом 3.2. Договору №01-12-2018 встановлено, що Замовник повинен здійснити виконання грошового зобов'язання щодо виконання пункту 3.1. даного Договору наступним чином: 1500,00 грн в якості авансу, а іншу частину не більше 10 днів із моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавцю.

15 квітня 2019 року між сторонами підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) на загальну суму 2700,00 грн. Даним Актом встановлено перелік робіт/послуг, які адвокат надає Замовнику, що в сукупності склало 18 годин.

ТзОВ Компанія Ніко-Тайс здійснило оплату за надання адвокатських послуг згідно договору 01-12-2018 в розмірі 2700,00 грн, зокрема, вказане підтверджується квитанціями від 06.04.2019 на суму 2500,00 грн та від 15.04.2019 на суму 200,00 грн.

Так, суд оцінивши подані заявником докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що хоч і Замовником здійснено оплату за надані послуги/виконані роботи швидше підписаного Акту виконаних робіт, однак станом на час розгляду скарги такі роботи були виконані/надані та оплачені, а відтак, враховуючи результати розгляду - підлягають відшкодуванню. Щодо розміру відшкодування, то суд вважає заявлений розмір обґрунтованим, адже такий відповідає умовам укладеного Договору, виконання якого підтверджується Актом здачі-приймання робіт.

Отже, суд оцінюючи пов'язаність цих витрат з розглядом скарги; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, вважає, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення в розмірі 2700,00 грн.

Керуючись статтями 4, 18, 234, 339, 340, 341, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс на бездіяльність Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві - задовольнити частково.

2. Визнати за період з 30.10.2018 по 15.04.2019 неправомірною бездіяльності державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києва Шпак О.І. у виконавчому провадженні №46194492 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2011 у справі №5015/4934/11 щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій;

3. Зобов'язати державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києва Шпак О.І. або іншої посадової особи усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №46194492.

4. Решту вимог за скаргою відхилити.

5. Стягнути з Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (02121, м. Київ, пр. Бажана, буд. 7-Є; ідентифікаційний код 34968768) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, пр. Ак. Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) 2700,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.04.2019.

Суддя Березяк Н.Є.