Ухвала

від 25.04.2019 по справі 145/403/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 145/403/18

провадження № 51-2062ск19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2019 року,

встановив:

Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (даліКК) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 цього Кодексу.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржили зазначений вирок в апеляційному порядку та подали клопотання про поновлення строків на його апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що вони були позбавленні можливості оскаржити вирок в апеляційному порядку у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження даного вироку та повернуто їх апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висувають вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказують на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не враховано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку, а саме, їх перебування на лікуванні.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію ухвали апеляційного суду, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо причини його пропуску єповажними.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були присутні під час проголошення вироку, їм роз`яснено порядок та строк його оскарження та вручено копію вироку. Крім того, інтереси потерпілих під час судового розгляду представляв адвокат.

Однак потерпілі подали апеляційну скаргу на вирок щодо ОСОБА_6 лише 22 січня 2019 року, тобто після закінчення передбаченого законом строку на його апеляційне оскарження.

Згідно довідок КП «Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_4 перебував на амбулаторному лікуванні з 6 по 21 грудня 2018 року, а ОСОБА_5 - на стаціонарному лікуванні з 25 грудня 2018 року по 3 січня 2019 року.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені потерпілими причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку не можна визнати поважними, оскільки вони не позбавляли можливості своєчасно подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Таким чином, апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу потерпілих подано з пропуском строку на апеляційне оскарження вироку та відсутність підстав для його поновлення, прийняв законне рішення про повернення їх апеляційної скарги.

Верховним Судом не встановлено обставин, які б були підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції за доводами касаційної скарги потерпілих.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3