Рішення

від 22.04.2019 по справі 160/2352/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 160/2352/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля

до Офісу великих платників Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 07.12.2018 року №0009504608.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ ФІРМА ТЕХНОПОЛІС (код ЄДПОУ 19494173) у січні 2015 року, Асоціація ПМТЗ КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 20225439) у січні 2015 року, Дочірнє підприємство ЗАХИСТ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЄКТІВ НДІРВ (код ЄДРПОУ 25185360) у червні 2015 року, ПП СФЕРА (код ЄДРПОУ 30344629) у лютому 2015 року, ТОВ ЕЛІКС (код ЄДРПОУ 30640085) у лютому 2015 року, ПП АВТО ЛЮКС-2000 (код ЄДРПОУ 31177740) у січні, лютому, березні, квітні 2015 року, ТОВ ЕНЕРГОСБЕРЕГАТЕЛЬ (код ЄДРПОУ 34513933) у червні 2015 року, ТОВ ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ Україна (код ЄДРПОУ 38615428) у серпні 2015 року, ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 39444367) у вересні 2017 року, ТОВ ФОБУРГ (код ЄДРПОУ 39845567) у лютому та березні 2016 року, ТОВ МГП СПЕЦАВТОМАТИКА (код ЄДРПОУ 13452347) у січні 2016 року, ТОВ ЕГ КОНТИНЕНТ (код ЄДРПОУ 25017237) у серпні 2017 року, за результатами якої складено акт №93/28-10-46-08/14308304 від 19.11.2018 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009504608 від 07.12.2018 року. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

18.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

01.04.2019 року представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

03.04.2019 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

22.04.2019 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у його задоволенні, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля з питання дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ ФІРМА ТЕХНОПОЛІС (код ЄДПОУ 19494173) у січні 2015 року, Асоціація ПМТЗ КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 20225439) у січні 2015 року, Дочірнє підприємство ЗАХИСТ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЄКТІВ НДІРВ (код ЄДРПОУ 25185360) у червні 2015 року, ПП СФЕРА (код ЄДРПОУ 30344629) у лютому 2015 року, ТОВ ЕЛІКС (код ЄДРПОУ 30640085) у лютому 2015 року, ПП АВТО ЛЮКС-2000 (код ЄДРПОУ 31177740) у січні, лютому, березні, квітні 2015 року, ТОВ ЕНЕРГОСБЕРЕГАТЕЛЬ (код ЄДРПОУ 34513933) у червні 2015 року, ТОВ ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ Україна (код ЄДРПОУ 38615428) у серпні 2015 року, ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 39444367) у вересні 2017 року, ТОВ ФОБУРГ (код ЄДРПОУ 39845567) у лютому та березні 2016 року, ТОВ МГП СПЕЦАВТОМАТИКА (код ЄДРПОУ 13452347) у січні 2016 року, ТОВ ЕГ КОНТИНЕНТ (код ЄДРПОУ 25017237) у серпні 2017 року, за результатами якої складено акт №93/28-10-46-08/14308304 від 19.11.2018 року (далі - ОСОБА_3 перевірки).

Згідно висновків акту №93/28-10-46-08/14308304 від 19.11.2018 року перевіркою було встановлено такі порушення :

- порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.1,198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 в результаті того завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) на загальну суму 733659,0 грн, в тому числі по періодах: за січень 2015 року на суму 426101,0 грн., за лютий 2015 року на суму 14743,0 грн., за березень 2015 року на суму 331,0 грн., за квітень 2015 року на суму 480,0 грн., за червень 2015 року на суму 278,0 грн., за лютий 2016 року на суму 450,0 грн., за березень 2016 року на суму 50,0 грн., за серпень 2017 року на суму 287152,0 грн., за вересень 2017 року на суму 4074,0 грн.

- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 Декларації з ПДВ) за червень 2015 року на загальну суму 441933,0 грн., на яку в автоматичному режимі з 01.07.2015 року підприємству відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ було збільшено реєстраційну суму на електронному рахунку в СЕА.

На підставі висновків акта перевірки №93/28-10-46-08/14308304 від 19.11.2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009504608 від 07.12.2018 року, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 44 193,30 грн. та зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 733659,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному досудовому порядку, за результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 15.02.2019 року, яким податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0009504608 від 07.12.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Щодо господарських операцій з контрагентами зазначеними в ОСОБА_3 перевірки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав правовідносини з ТОВ ФІРМА ТЕХНОПОЛІС (код ЄДПОУ 19494173), Асоціація ПМТЗ КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 20225439), Дочірнє підприємство ЗАХИСТ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЄКТІВ НДІРВ (код ЄДРПОУ 25185360), ПП СФЕРА (код ЄДРПОУ 30344629), ТОВ ЕЛІКС (код ЄДРПОУ 30640085), ПП АВТО ЛЮКС-2000 (код ЄДРПОУ 31177740), ТОВ ЕНЕРГОСБЕРЕГАТЕЛЬ (код ЄДРПОУ 34513933), ТОВ ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ Україна (код ЄДРПОУ 38615428), ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ (код ЄДРПОУ 39444367), ТОВ ФОБУРГ (код ЄДРПОУ 39845567), ТОВ МГП СПЕЦАВТОМАТИКА (код ЄДРПОУ 13452347), ТОВ ЕГ КОНТИНЕНТ (код ЄДРПОУ 25017237).

Між позивачем та ТОВ Технополіс укладено договір поставки ліцензій програмного забезпечення № 205/14 від 24.12.2014р., предметом якого є надання ліцензії (обновлення ліцензії) на програмне забезпечення MSC (надалі ліцензії ПО), які надають користувачу невиключне, безстрокове право на встановлення та використання примірників програмного забезпечення для внутрішніх операцій оброблення даних.

ТОВ Технополіс , одночасно з передачею ліцензій ПО надає позивачу документи, що стосуються такої передачі: акт приймання-передачі, податкові накладні, ліцензійні документи, технічну та іншу документацію, що стосується ліцензій.

У Додатку № 1 до вказаного договору сторонами затверджено специфікацію, якою визначено найменування продукції, що надається: обновлення ліцензії на програмне забезпечення MSC у кількості 1, за ціною 3 298 110,00 грн., ліцензія ПО MSC у кількості 1, за ціною 20 240,00 грн. Всього 3 982 020,00 грн., в т.ч. ПДВ З 982 020,00 грн.

Товарність операцій за вказаним договором підтверджується актом здачі- приймання від 10.03.2015р., ліцензійним договором, додатком до нього.

При цьому, у вказаному акті здачі-приймання сторонами визначено вид наданих послуг, їх вартість та суму ПДВ, яка узгоджується з сумою, вказаною у специфікації.

Між позивачем та Асоціацією ПМТЗ Комплект укладено договір підряду № 134 від 24.20.2014р., предметом якого є виконання будівельних робіт: ремонт конферанс залу та допоміжних приміщень у пансіонаті Лісний Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля , розташованого в селі Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: договірну ціну; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1; підсумкову відомість ресурсів; детальний розрахунок вартості комплекту декорування вікон; загальновиробничі витрати на будівництво; техніко-економічне обґрунтування; акт приймання-здачі об'єкту в експлуатацію від 30.01.2015р.; перелік видів та об'ємів виконаних робіт; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за січень 2015р.; акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015р.; підсумкову відомість ресурсів; детальний розрахунок вартості комплекту декорування вікон (штор); довідку коректування вартості виконаних будівельних робіт та затрат за жовтень 2015р.; акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015р.; актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015р.; проводку за січень 2015р.; рахунок на оплату № 15 від 27.01.2015р.; податкову накладну від 28.01.2015р.; рахунок на оплату № 32 від 12.02.2015р.; податкову накладну від 31.01.2015р.

Між позивачем та Асоціацією ПМТЗ Комплект укладено договір підряду № 136 від 09.10.2014р., предметом якого є виконання будівельних робіт: поточний ремонт зовнішніх мереж теплотраси та благоустрію КОП пансіонату Лісний , який розташований у селі Орлівщина, Новомосковського району Дніпропетровської області.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: договірну ціну; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1; підсумкову відомість ресурсів; загальновиробничі витрати на будівництво; техніко-економічне обґрунтування; дефектний акт; акт приймання - здачі об'єкту в експлуатацію від 30.01.2015р.; перелік видів та об'ємів виконаних робіт; довідку вартості виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2015р.; акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015р.; об'єкто - поточним ремонтом зовнішніх мереж та благоустрою; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в; рахунок на оплату № 18 від 11.02.2015р.; рахунок на оплату № 33 від 18.02.2015р.; податкову накладну від 31.01.2015р.

Між позивачем та ТОВ ЕГ Континент укладено договір підряду № 286-17 від 03.05.2017р., предметом якого є благоустрій території між будинком КОП та набережною пр-та Лісний, розташованого у селі Орлівщини, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: договірну ціну; план-графік виконання робіт (додаток № 2 до договору); пояснювальну записку; розрахунок №№ 1-4 прямих затрат та загальновиробничих затрат; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на благоустрій території; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 благоустрій території; розрахунок загальновиробничих затрат до локального кошторису № 2-1-1; техніко-економічне обгрунтування; додаткову угоду № 1 до договору від 24.07.2017р.; план - графік виконання робіт; договірну ціну; розрахунок № 1-4 прямих затрат та загальновиробничих розходів; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-2; розрахунок загальновиробничих затрат до локального кошторису № 2-1-2; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-3; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-3; розрахунок загальновиробничих затрат до локального кошторису № 2-1-3; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-4; розрахунок загальновиробничих витрат до локальної системи № 2-1-4; акт № 134 приймання-здачі об'єкта до експлуатації від 27.10.2017р.; акт № 1 демонтажних робіт; акт № 1 затрат матеріалів на виконання опалубки; акт приймання виконаних будівельних робіт за 05.12.2017р.; підсумкову відомість ресурсів; загальновиробничі затрати на будівництво; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за 05.12.2017р.; акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за 29.12.2017р.; підсумкову відомість ресурсів; загальновиробничі затрати на будівництво; довідку про вартість виконаних робіт та затрат за 29.12.2017р.; акт № 146 приймання-здачі об'єкта в експлуатацію від 27.12.2017р.; податкову накладну від 08.08.2017р.; платіжне доручення № 954 від 08.08.2017р.

Між позивачем та дочірнім підприємством Захист і автоматизація об'єктів НДІРВ укладено договір № 03/15 на виконання дослідно-конструкторської роботи від 08.05.2015р., предметом якого є розробка, виготовлення та поставка приймача GPS та суміщеної КПА для КА Січ-2-1 , шифр Січ-2-1 .

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: календарний план робіт на 2015-2017 роки; відомість виконання робіт на 2015 - 2017 роки; протокол погодження ціни на науково-технічну продукцію; графік платежів; перелік співвиконавців; структуру договірної ціни науково-технічної продукції; розшифровку витрат на науково- технічну продукцію за статтями; витрати сторонніх організацій та підприємств; пояснювальну записку до структури договірної ціни на НТП; структурою договірної ціни створення дослідницького стенду; розшифровку витрат на створення дослідницького стенду за статтями; пояснювальну записку до структури договірної ціни на дослідний стенд; техніко-економічне обґрунтування; додаткову угоду № 1 від 19.11.2015р. до договору; календарний план робіт на 2015 - 2017 роки; відомість виконання робіт на 2015 - 2017 роки; розшифровку витрат на науково-технічну продукцію за статтями; акт здачі - приймання науково-технічної продукції від 15.12.2015р. № 1; відомості про створену науково - технічну продукцію; висновок харківського ПГЗ-ДКАУ щодо виконання ДКР Січ-2-1 ; ліцензію ДКА.

Між позивачем та дочірнім ТОВ МГП Спецавтоматика укладено контракт № 77/2014 на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт від 01.12.2014р., предметом якого є розробка РКД системи відеонагляду наземного комплексу по темі АКРК .

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем було надано наступні докази: календарний план по контракту; протокол № 1 погодження ціни на 01.12.2014р.; структуру ціни науково-технічної продукції; розшифровку витрат на науково-технічну продукцію; пояснювальну записку до структури ціни НТП; техніко-економічне обґрунтування; додаткову угоду № 1 від 21.08.2015р.; додаткову угоду № 2 від 01.12.2015р.; технічний акт № 1; акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 15.01.2016р.

Між позивачем та дочірнім ТОВ Авіа Техконтакт укладено договір поставки № 556-17 від 11.08.2017р., предметом якого є оплата вуглецевого волокнистого матеріалу УРАЛ ТР 3/2-15 марки А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікацію № 1; техніко-економічне обгрунтування; додаткову угоду № 1 від 02.10.2017р. до договору; рахунок на оплату № 134 від 28.08.2017р.; техніко-економічне обґрунтування; прибутковий ордер № 23; видаткову накладну № 122 від 26.10.2017р.; товарно-транспортну накладну № 95 від 26.10.2017р.; платіжне доручення № 2414 від 15.09.2017р.; відомості про вантаж.

Між позивачем та дочірнім ТОВ Авіа Техконтакт укладено договір поставки № 608-17 від 30.08.2017р., предметом якого є оплата стрічки Герлен УТ-3- 13 та плівки НПА-ТС.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікацію № 1; техніко-економічне обгрунтування; НОМЕР_1; додаткову угоду № 1 від 31.10.2017р.; рахунок на оплату № 144 від 11.09.2017р.; прибутковий ордер № 112; видаткову накладну № 127 від 06.11.2017р.; податкову накладну від 26.09.2017р.; платіжне доручення № 2775 від 26.09.2017р.; прибутковий ордер № 112; рахунок на оплату № 144 від 11.09.2017р.

Між позивачем та дочірнім ТОВ Авіа Техконтакт укладено договір поставки № 072017-3 від 17.07.2017р., предметом якого є придбання клею плівкового ВК-ЗА.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікацію; технічне завданням на закупівлю товару; техніко-економічним обгрунтуванням укладення договору; рахунок на оплату № 125 від 08.08.2017р.; прибутковий ордер № 90; видаткову накладну № 104 від 14.09.2017р.; паспорт на плівку марки ВК-3; платіжне доручення № 2776 від 26.09.2017р.

Між позивачем та ТОВ Авіа Техконтакт укладено договір поставки № 200417-2 від 20.04.2017р., предметом якого є купівля вуглецевого волокнистого матеріалу УРАЛ Тр 3/2-15 марки А.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікацію; техніко-економічне обґрунтування укладення договору; заявку на пошук постачальників товарів; додаткову угоду № 1 від 25.08.2017р. до договору; рахунок на оплату № 85 від 18.05.2017р.; накладну № 92 від 25.07.2017р.; накладну № 95 від 28.08.2017р.; прибутковий ордер № 80; сертифікат якості.

Між позивачем та ПП Сфера наявні договірні відносини, на підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: видаткову накладну № РНк-967022 від 19.02.2015р.; товарно-транспортну накладну № РНк-967022 від 19.02.2015р.; видаткову накладну № РНк-967021 від 19.02.2015р.; товарно-транспортну накладну № РНк-967021 від 19.02.2015р.; видаткову накладну № РНк-967020 від 19.02.2015р.; товарно-транспортну накладну № РНк-967020 від 19.02.2015р.; видаткову накладну № РНк-967861 від 19.02.2015р.; товарно-транспортну накладну № РНк-967861 від 19.02.2015р.; податкову накладну № 200 від 19.02.2015р.; податкову накладну № 201 від 19.02.2015р.; податкову накладну № 202 від 19.02.2015р.; податкову накладну № 203 від 19.02.2015р.; журнал - ордер.

Між позивачем та ПП АвтоЛюкс-2000 укладено договір поставки N2 426 від 13.11.2012р., предметом якого є придбання автозапчастин та матеріалів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: техніко-економічне обґрунтування; доповнення до техніко-економічного обгрунтування; додаткову угоду № 1 від 09.07.2013р.; додаткову угоду № 2 від 10.12.2013р.; додаткову угоду № 3 від 01.12.2014р.; додаткову угоду № 4 від 10.09.2015р.; додаткову угоду № 5 від 25.10.2016р.; додаткову угоду № 6 від 27.12.2016р.; додаткову угоду № 7 від 24.07.2017р.; додаткову угоду № 8 від 26.12.2018р.; специфікації; рахунок № Счт-011799 від 02.04.2015р.; прибутковий ордер № 34; видаткову накладну № РНк-058290 від 16.04.2015р.; ТТН від 16.04.2015р.; рахунок № Счт-010920 від 14.01.2015р.; прибутковий ордер № 20; ТТН від 21.01.2015р.; відомості про вантаж; рахунок № Счт-011355 від 19.02.2015р.; прибутковий ордер № 89; видаткову накладну № РНк-057881 від 25.02.2015р.; ТТН від 25.02.2015р.; прибутковий ордер № 87; рахунок № Счт-011357 від 19.02.2015р.; рахунок № Счт-011110 від 29.01.2015р.; прибутковий ордер № 49; видаткову накладну № РНк-057670 від 04.02.2015р.; рахунок № Счт-011540 від 11.03.2015р.; прибутковий ордер № 128; видаткову накладну №РНк-058069 від 20.03.2015р.; ТТН від 20.03.2015р.; рахунок № Счт-011861 від 08.04.2015р.; прибутковий ордер № 156; видаткову накладну № РНк-058302 від 17.04.2015р.; ТТН від 17.04.2015р.; рахунок № Счт-011715 від 25.03.2015р.; прибутковий ордер № 3; видаткову накладну № РНк-058153 від 31.03.2015р.; ТТН від 31.03.2015р.; рахунок № Счт-011976 від 21.04.2015р.; прибутковий ордер № 185; видаткову накладну № РНк-058453 від 06.05.2015р.; ТТН від 06.05.2015р.; прибутковий ордер № 188; видаткову накладну № Рнк-058452 від 06.05.2015р.; проводки; ТТН від 27.01.2015р.; рахунок № Счт-011050 від 23.01.2015р.; платіжне доручення № 25 від 25.01.2015р.; податкову накладну від 28.01.2015р.; прибутковий ордер № 12; видаткову накладну № Рнк-057600 від 27.01.2015р.; рахунок №Счт-011623 від 17.03.2015р.; видаткову накладну № РНк-0582223 від 09.04.2015р.; прибутковий ордер № 16; рахунок № Счт-011705 від 24.03.2015р.; видаткову накладну № РНк-058222 від 09.04.2015р.; прибутковий ордер № 15; рахунок № Счт-011370 від 20.02.2015р.; видаткову накладну № РНк-057919 від 03.03.2015р.; ТТН від 03.03.2015р.; ТТН від 09.04.2015р.; ТТН від 09.04.2015р.; прибутковий ордер № 147; звіти про використання коштів, виданих на відрядження або звіт; прибутковий ордер № 62; податкову накладну від 13.01.2015р.; податкову накладну від 20.01.2015р.; податкову накладну від 26.01.2015р.; податкову накладну від 30.01.2015р.; податкову накладну від 23.02.2015р.; податкову накладну від 27.02.2015р.; податкову накладну від 12.03.2015р.; податкову накладну від 25.03.2015р.; податкову накладну від 27.03.2015р.; податкову накладну від 09.04.2015р.; податкову накладну від 15.04.2015р.; податкову накладну від 24.04.2015р.

Між позивачем та ТОВ Тепло Енерго Комплект Україна укладено договір поставки № 878-14 від 24.10.2014р., предметом якого є придбання засобів вимірювальної техніки.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікації; техніко-економічні обгрунтування; додаткову угоду № 1 від 05.02.2015р.; рахунок-фактуру № СФ-000434 від 22.07.2015р.; видаткову накладну № РН-0001084 від 22.09.2015р.; прибутковий ордер № 48; додаткову угоду № 2 від 06.08.2015р.

Між позивачем та ТОВ Елікс укладено договір № 1063-14 від 25.12.2014р., предметом якого є придбання кондуктора для свердлення та вклеювання закладних елементів в панель встановлювану, згідно з кресленням 09-59-5441-000, кондуктор для свердлення та вклеювання закладних елементів в торцевих поверхнях панелей, згідно з кресленням 09-59-5443-000 та кондуктор для свердлення та вклеювання закладних елементів на панелі, згідно з кресленням 09-59-5444-00 в кількості та по ціні відповідно до Специфікацій №11.2,3.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: специфікації; техніко-економічні обгрунтування; технічний акт; акт здачі - приймання засобів технологічного оснащення від 10.02.2015р.; рахунок - фактуру № ЕЛ0000943 від 26.12.2014р.; видаткову накладну № ЕЛ00000019 від 10.02.2015р.; сертифікати якості; податкову накладну від 10.02.2015р.; ТТН від 10.02.2015р.

Між позивачем та ТОВ Енергосберегатель укладено договір № 174-15 від 06.03.2015р., предметом якого є виконання монтажних робіт по перепідключенню вузлів розрахунку КБ Південне та ГП ПО ЮМЗ ім.. ОСОБА_3 .

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було надано наступні докази: договірну ціну; локальну смету на будівельні роботи; техніко- економічне обґрунтування; додаткову угоду № 1 від 26.05.2015р.; акт виконання робіт № 40 від 23.06.2015р.; акт приймання виконаних будівельних робіт; податкову накладну від 30.06.2015р.

Між позивачем та ТОВ Фобург наявні договірні відносини, товарність операцій за якими підтверджується наступними доказами: прибутковим ордером № 50; звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт; наказом від 11.03.2016р. на оформлення командировки; прибутковим ордером № 18.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з вказаною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши надані позивачем первинні документів, що були підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, встановлено, що вони в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом не було зазначено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Посилання відповідача на те, що товарно-транспортні документи складені з порушенням вимог законодавства, оскільки в них неповно/неправильно заповнені всі реквізити, є неприйнятними, оскільки між позивачем та його контрагентами укладено не договори перевезення, а договори поставки, і саме щодо господарських операцій по вказаним договорам відповідачем зроблені висновки в акті перевірки. Товарно-транспортна накладна, подорожній лист, тобто документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363,призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18).

Крім того, певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Також, судом встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зроблені висновки про те, що суб'єкти підприємницької діяльності (контрагенти) не мали достатніх ресурсів, основних фондів, найманих працівників, транспортних засобів для здійснення даних робіт, зазначені вище контрагенти створені з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, і мінімізації сплати податків іншим підприємствам. Виконання робіт та послуг, передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залученім сторонньої організацій які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності / силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, зазначені вище контрагенти взагалі не подавали декларації з податку на прибуток, тобто взаємовідносини не відображено у податковому обліку (по ним не сплачено податок). Все це свідчить про нереальність будь-яких поставок.

Вказані висновки контролюючого органу були зроблені на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС Податковий блок , Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше).

Щодо вищевказаного твердження відповідача, суд зазначає, що розглянувши матеріали ОСОБА_3 судом встановлено, що викладені в акті доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагентів платника, тобто третіх осіб та допущених ними правопорушень у сфері податкового, цивільного чи іншого законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи податкового органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання зобов'язань на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує податковий кредит.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів судом не приймається, оскільки вказана обставина документально не підтверджена, крім того, сама по собі не впливає на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг.

Крім того, суд звертає увагу на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно якого, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Порушення контрагентом позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог закону щодо формування податкового кредиту. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - позивача, будь-які порушення його контрагентами податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів. Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, щодо висновків відповідача про наявність у контрагентів АПМТЗ КОМПЛЕКТ , ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ , ПП Сфера , ТОВ Тепло енерго комплект України , ТОВ Елікс , ТОВ ФОБУРГ ознак фіктивності, зроблених на підставі кримінальних проваджень № №32016041640000042, №42017000000003092 від 28.09.2017 року, № 12017200000000199, №32014000000000049, №32016041640000004 від 28.01.2016 року, №32015060000000025 від 04.05.2016 року, №32014040000000104 від 02.09.2014 року, № 42016000000000344 від 01.02.2016 року, № 42017000000001823 від 06.06.2017 року, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом під час перевірки було встановлено, що по АПМТЗ "КОМПЛЕКТ" проводиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №32016041640000042, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, відповідно до якого невстановлені особи, перебуваючи на території м. Дніпропетровська на протязі 2015 року створили та придбали шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб'єктів підприємницької діяльності, реквізити та рахунки яких використовують для прикриття незаконної діяльності, та задіяні в злочинній схемі направленій на надання послуг з конвертації грошових коштів підприємствам реального сектору економіки, а саме АПМТЗ "Комплект" (код 20225439) на протязі 2015-2016 років переводило на розрахунковий рахунок таких підприємств безготівкові грошові кошти.

Щодо ТОВ БК АРТІК під час перевірки було встановлено, що в єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація щодо досудового розслідування по кримінальному провадженню за №32017100050000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. В ході якого допитано посадових осіб ТОВ БК АРТІК про непричетність до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства та встановлено, що підприємство відсутнє за податковою адресою, відсутнє виробниче обладнання, наймані працівники, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, у тому числі орендованих.

Щодо ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ під час перевірки, за даними інтернет - ресурсу єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючим органом було встановлено, що по ТОВ АВІА ТЕХКОНТАКТ проводиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за 42017000000003092 від 28.09.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України та кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за 12017200000000199, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Щодо ПП Сфера під час перевірки, за даними інтернет - ресурсу єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючим органом було встановлено, що по ПП "Сфера" проводиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №32014000000000049, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до якого невстановлені особи, перебуваючи на території м.Дніпропетровськ на протязі 2010-2012 років створили та придбали, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема фінансово - господарської діяльності СПД, у тому числі ПП "Сфера" (код ЄДРПОУ 30344629), пов'язаної з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах в результаті безпідставного формуванням валових витрат по податку на прибуток з підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо ТОВ Тепло енерго комплект Україна під час перевірки, за даними інтернет - ресурсу єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Тепло енерго комплект Україна фігурує у декількох кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР, як підприємство, яке формує фіктивний податковий кредит для інших підприємств, а саме: - №32016041640000004 від 28.01.2016 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України; - №32015060000000025 від 04.05.2016 року ч.1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2015 року; - №32014040000000104 від 02.09.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч.5 ст. 212 ч. 1, ст. 27 ч.5 ст. 212 ч.3, ч. 3 ст. 358 КК України

По кримінальному провадженню за №32016041640000004 від 28.01.2016 року встановлено, що невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності підприємств, здійснили державну реєстрацію на підставних осіб ряду підприємств на території Дніпропетровської, та інших областей, в тому числі ТОВ НОВОПРОММАШ (код 39723667), ТОВ ГРУПМАШ (код 39723740), ТОВ СЕРВІСРИТМ (код 39723616), ТОВ ГРУПСТОРБУД (код 39723740), ТОВ ЛАУРІКА (код 39483893), ТОВ ТРК ГРУП (код 39423970), TOB MC Груп (код 39940529), TOB BBC Трейд (код 39938724), ПП Скорпіон М (код 39938682), ТОВ Групстор (код 39723489), ТОВ Укрінвестцентр ЛТД (код 40111575), ТОВ Компанія Укрбізнеспроект (код 40050565), ТОВ Уран-77 (код 39589682), ТОВ Заготвторресурс (код 37837135), ТОВ Агрогурт (код 39642693) та в теперішній час надають зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуги з мінімізації податкових зобов'язань та вчиняють пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

По кримінальному провадженню за №32015060000000025 від 04.05.2016 року щодо невстановлених осіб, які діючи за попередньою змовою групою осіб, сприяли службовим особам підприємств - платників ПДВ: ТОВ Адценум (код ЄДР 38390934), ТОВ Алюмінієм Лоджистікс (код ЄДР 39292307), ТОВ Трейдбудінвест Сервіс (код ЄДР 37728202), ТОВ БК Спецбуденерго (код ЄДР 37773056), ТОВ ТД ОСОБА_4 -Трейдінг (код ЄДР 38727037), ТОВ Хенквіст (код ЄДР 39314655), ТОВ Дарлан Груп (код ЄДР 39296846) в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах на загальну суму 3 млн. 817 тис. грн., шляхом незаконного формування податкового кредиту, від підприємств, з ознаками фіктивності: ТОВ Украгро-Холдинг Полісся (код ЄДР 39313735) та ТОВ Торгова палата Полісся (код ЄДР 39313892) за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2015 року.

По кримінальному провадженню за №32014040000000104 від 02.09.2014 року встановлено, що до учасників єдиної схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків, а також клієнтів конвертаційного центру, до діяльності якого причетні вищевказані особи, входить ряд суб'єктів господарювання реального сектору економіки, в тому числі ТОВ "ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА" (код 38615428), що підтверджується даними податкової звітності, про що свідчить витяг з АСС Податковий блок обласного рівня.

Щодо по ТОВ ФОБУРГ під час перевірки, за даними інтернет - ресурсу єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючим органом було встановлено, що по ТОВ ФОБУРГ проводиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017000000001823 від 06.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого передбачених ст. ст. 218-1, 220-2, 255 ч. 1 КК України.

Згідно вищенаведеного кримінального провадження, 04.08.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групи прокурорів-прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ ФОБУРГ (ЄДРПОУ 39845567, юридична адреса: місто Харків, вулиця Бакуліна, будинок 13). Зі змісту та матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001823 від 06.06.2017 за фактами доведення колишніми службовими особами ПАТ КБ ПриватБанк банку до неплатоспроможності, тобто вчинення пов'язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних; фальсифікації колишніми службовими особами ПАТ КБ ПриватБанк фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи; створення злочинної організації, керівництва такою організацією та участі у ній колишніми посадовими та службовими особами ПАТ КБ ПриватБанк , які залучивши власників та керівників низки суб'єктів господарювання, а також представників та кінцевих бенефіціарів низки іноземних компаній, що є пов'язаними з банком особами, упродовж 2008 - 2016 років заволоділи грошовими коштами ПАТ КБ ПриватБанк в особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 218-1,220-2,255 ч. 1 КК України. В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що колишнім керівництвом ПАТ КБ ПриватБанк протягом 2015-2016 року, було надано кредитів (реструкторизовано) 28-ми юридичним особам на загальну суму 1 млрд. доларів США строком від 8 до 10 років за ставкою 10,5 відсотків річних. Вказані юридичні особи були зареєстровані у один період часу, статутний капітал становив 1000 гривен, що може означати фіктивність цих товариств. Надання кредитів не було забезпечено заставним майном та на теперішні час усі юридичні особи знаходяться у стадії банкрутства, в тому числі ТОВ ФОБУРГ .

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справах № 21-3788а15 та № 2а-1670/7873/11, висловленого у постановах від 1 грудня 2015 року та від 22 березня 2016 року відповідно, суд дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважаться належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарських операцій.

Також, Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірні правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов такого правового висновку: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 05.05.2018 року у справі №826/11377/14

Таким чином, є необґрунтованими посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень за фактом створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому, суд враховує, що контролюючим органом не було надано будь-яких доказів (пояснення свідків, засновників, посадових осіб підприємства тощо), які б вказували на фіктивну діяльність контрагентів позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку сформовані за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту, та підтверджують право позивача на формування витрат за рахунок господарських операцій та їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Державним підприємством Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 11 667,79 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1396 від 04.03.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 11 667,79 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля (49008, м.Дніпро, вул.Криворізька, 3, код ЄДРПОУ 14308304) до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (49119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11Г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 07.12.2018 року №0009504608.

Стягнути на користь Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К.Янгеля (49008, м.Дніпро, вул.Криворізька, 3, код ЄДРПОУ 14308304) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 11667,79 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень сімдесят дев'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби (49119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11Г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 25.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_4