Постанова

від 16.07.2007 по справі 20-12/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/355

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"16" липня 2007 р.  10:40                                                                                          м. Севастополь

За позовом: Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

до: Приватного підприємства “Фармацевтична фабрика “Ехінопс” (99041, м. Севастополь,  вул. Морехідна, 32)

про стягнення  заборгованості перед бюджетом у розмірі  377 770 грн.,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

За участю представників сторін

позивача  –Ліннік О.В., довіреність №98/10-0 від 11.01.2006, старший державний податковий інспектор  юридичного відділу;

відповідача  –не з'явився;

Суть спору:  

Позивач  звернувся в порядку статей 104, 105, 107  Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою про стягнення заборгованості з Приватного підприємства “Фармацевтична фабрика “Ехінопс”, посилаючись на те, що відповідачем в порушення статті 3, 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижений податок на прибуток на 201000 грн.  у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням визначено податкове зобов'язання в сумі 201000 грн. та   застосовані штрафні санкції в розмірі 176770 грн.

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 13.11.06 позовна заява Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя залишена без руху, повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:  додати копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів в строк до 27.11.2006.

Ухвалою від 28.11.2006 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/355, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 15.01.2007 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа №20-12/355 до судового розгляду.

Ухвалою суду від  06.02.2007  провадження у справі зупинено до вирішення справи №20-11/195-3/375-5/171-12/341 за позовом Приватного підприємства “Фармацевтична фабрика “Ехінопс” до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, що розглядається в порядку адміністративного судочинства Вищим адміністративним судом України до набрання законної сили судовим рішенням по справі №20-11/195-3/375-5/171-12/341.

Ухвалою від 11.06.2007 поновлено провадження у справі №20-12/355.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце час розгляду справи повідомлено належним чином.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представнику позивача роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача,  суд,

в с т а н о в и в :

Згідно статей 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функції державних податкових інспекцій входять: здійснювання контролю за додержуванням законодавства про податки, інші платежі; забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності нарахування та своєчасності поступлення податків, платежів; подача до судів позовів до підприємств, установ, організації та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом и державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Державні податкові інспекції мають право стягнути на користь бюджету та державних цільових фондів суми недоїмок, пені и штрафних санкції в порядку, передбаченім  законом.

Приватне підприємство “Фармацевтична фабрика “Ехінопс” зареєстровано  Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя 28.11.1996 та перебуває на обліку в ДПI у Нахімовському районі м. Севастополя як платник податків і зборів.

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (Надалі Інспекція) було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Приватним підприємством “Фармацевтична фабрика “Ехінопс” (Надалі Підприємство), за результатами якої було складено акт від 29.07.2004 за  №7376/23-123/165 (Надалі Акт).

В ході перевірки були встановлені та зафіксовані в акті  порушення ПП “ФФ «Ехінопс»вимог п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що привело до заниження податку на прибуток на 201.000,00 тис. грн.

На підставі Акту, Інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0001642310/3099/23-0 від 02.08.2004 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 377770,00 грн., з яких: 201000,00 грн. –основний платіж, 176770,00 грн. –штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеним повідомленням-рішенням ПП “ФФ «Ехінопс»звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою про визнання його недійсним.

Рішенням від 18.04.2006 господарським судом м. Севастополя визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.08.2004 №0001642310/0/3099/23-0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 55.600,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 127.800,00 грн.

Постановою від 29.08.2006 Севастопольський апеляційний господарський суд у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.08.2004 № 0001642310/0/3099/23-0 відмовив.

З акту перевірки №7376\23-123\165 від 29 липня 2004 року слідує, що у ході перевірки податковим органом  було встановлено заниження платником податків у 1-4 кварталах 2003 року і 1 кварталі 2004 року об'єкту оподаткування (прибутку) на 700,62тис.грн. та несплати податку за ставкою 30% до 1 січня 2004 року і  25% з 1 січня 2004 року у сумі 201 тис.грн.: 2003 рік  1 квартал –31,6тис.грн., 2 квартал –33,5тис.грн., 3 квартал –44,2тис.грн., 4 квартал –45,4тис.грн., 2004 рік 1 квартал –46,3тис.грн.

Таке заниження прибутку сталося через :

1) заниження валового доходу –не включення до валового доходу безоплатно отриманих послуг з оренди обладнання від пов'язаної особи - засновника позивача Сафронова С.Н., звичайна ціна яких склала 189,62тис.грн., у тому числі за 2002 рік:  I квартал –23,11тис.грн., II–22,25тис.грн., III –21,41тис.грн., 1V –20,61тис.грн.,  за 2003 рік:  I квартал –19,84тис.грн., II–19,09тис.грн., III –18,38тис.грн., 1V –17,69тис.грн.,  за 2004 рік:  I квартал –27,24тис.грн.,  

2) завищення валових витрат –віднесення витрат, не підтверджених документами, а саме деклараціями і сертифікатами відповідності, на 1.248тис.грн., у тому числі за 2002 рік: I квартал –161,4тис.грн., II–236,1тис.грн., III –107,5тис.грн., 1V –118,5тис.грн.,  за 2003 рік: I квартал –132,2тис.грн., II–85,1тис.грн., III –118,9тис.грн., 1V –129,6тис.грн.,  за 2004 рік: I квартал –158,8тис.грн.,

з урахуванням обліку приросту (збитків) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробив та полуфабрикатів на складах, у незакінченому виробництві та залишках готової продукції у зв'язку з наявністю залишків товарно-матеріальних цінностей завищення валових витрат стало 1.113,5тис.грн., у тому числі за 2002 рік: I квартал –137,3тис.грн., II–99,8тис.грн., III –105тис.грн., 1V –122,2тис.грн.,  за 2003 рік: I квартал –136,3тис.грн., II–92,5тис.грн., III –128,8тис.грн., 1V –133,5тис.грн.,  за 2004 рік: I квартал –158,1тис.грн.  

Також в акті перевірці вказано, що деякі контрагенти позивача звітувалися податковим органам про відсутність господарської діяльності чи не звітувалися  (приватні підприємства „Гомера” і „Юнік”, товариства з обмеженою відповідальністю „Лависта” і „Болеро-Захід”) чи у судовому порядку статутні та реєстраційні документи визнані недійсними (приватні підприємства „Укрпродукт-2002” і „УкрАзовДон”).  

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України №283\97-ВР від 22 травня 1997 року, зі змінами на час оподаткування, далі Закон України №283\97-ВР) валовий доход включає суми вартості послуг, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Під безоплатно наданими послугами Закон України №283\97-ВР розуміє послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості, про що вказано у пункті 1.23 цього Закону.

При цьому Закон не передбачає, що ознакою безоплатно наданих послуг є отримання послуг за договором дарування, іншими договорами, що не передбачають компенсацію вартості послуг, чи без складення угод.

Такі ознаки передбачені для інших понять, наприклад, для безоплатно наданих товарів (пункт 1.23) чи безоплатної фінансової допомоги (підпункт 1.22.1). Однак податковим органом не ставиться у вину платника податку  отримання безоплатно наданих товарів чи безоплатної фінансової допомоги.

А тому, господарський суд вважає, що відповідач отримав від Сафронова С.М. безоплатно надані послуги, які повинні відноситися до валового доходу.

У зв'язку з чим, господарський суд вважає, що висновки податкового органу про заниження платником податків валового доходу на 189,62тис.грн. відповідають фактичним обставинам.    

Відповідно до частини 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №283\97-ВР  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” N996-XIV від 16 липня 1999 року (зі змінами) податкова  звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При цьому  відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Активи це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Контролюючим органом встановлено, що з всіх операції відповідач здійснював оплату готівкою, будь-яких документів про транспортування товарів з інших місць України відповідач не має, певні контрагенти відповідача не звітувалися перед податковими органами чи їх статутні документи визнані недійсними (про що вказано вище), позивач грубо порушив вимоги законодавства зі сертифікації продукції та стандартизації виробництва, у зв'язку з чим 23 липня 2004 року санітарно-епідеміологічною службою відповідачу було заборонено виробництво та реалізація спеціальних товарів.

Відсутність у відповідача вказаних сертифікатів та декларацій на вироблену продукцію згідно з частиною 1 статті 20 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” N771/97-ВР від 23 грудня 1997 року (зі змінами) є  перешкодою  займатися діяльністю з виробництва таких продуктів.

Тобто для належного здійснення господарської операції у відповідача повинні були бути вказані сертифікати та декларації про якість продукції. Ці документи необхідні для ведення бухгалтерського та податкового обліку і їх відсутність не надавала право відповідачу відносити витрати до валових витрат виробництва.

У зв'язку з чим, податковим органом правомірно виключені з валових витрат виробництва  витрачена відповідачем готівка.

Сума заборгованості відповідача перед бюджетом на цей час не сплачена та складає 377 770 грн.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості на день прийняття рішення.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд –

Постановив :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Фармацевтична фабрика “Ехінопс” (99041, м. Севастополь,  вул. Морехідна, 32; ідентифікаційний код 19183894) у бюджет на рахунки Управління Державного казначейства м. Севастополь (п/р 31112009600008, МФО 824509, код ОКПО 24035606, код платежу 11021000) заборгованість перед бюджетом в сумі 377 770 грн.    

Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                           І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

19.07.2007.