Рішення

від 24.04.2019 по справі 640/18984/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2019 року № 640/18984/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика доДержавної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області провизнання протиправними та скасування рішень представники позивача та відповідача 1 - не з'явилися;

сторін: відповідача 2 - Черно К.А.;

свідок ОСОБА_2 - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика (далі - позивач або ТОВ Баштанська птахофабрика або Товариство) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 1 або ДФС України) та Головного управління ДФС у Миколаївській області (скорочено - відповідач 2 або ГУ ДФС у Миколаївській області або Контролюючий орган), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.2018, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 23.10.2018 № 34348/6/99-99-11-01-01-25 в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р та № 00068091402 форми ПН ;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р та № 00068091402 форми ПН .

В якості підстав позову позивач зазначив, що рішення ДФС України, яким встановлено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Миколаївській області та податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р , яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та № 00068091402 форми ПН , яким застосовано штраф, є протиправними та підлягають скасуванню.

Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, на думку відповідача 2, порушення, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, Контролюючий орган наголошує на відсутності підстав для формування податкового кредиту за результатами господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм , оскільки діяльність останніх спрямована на формування неправомірної податкової вигоди третім особам. Також, зазначає, що позивачем при продажу дизель-генератора було нараховано ПДВ не з балансової вартості. Крім того, зауважує, що позивачем не нараховано ПДВ на списання зіпсованого яйця столового.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 29.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Баштанська птахофабрика" належним чином завірені копії банківської виписки або платіжного доручення про сплату 04.02.2016 8 000,00 грн. за договором № 090101 від 01.09.2015 на користь ТОВ "Оланд Сторм"; докази сплати 48 000,00 грн. за договором № 090101 від 01.09.2015 на користь ТОВ "Оланд Сторм"; належним чином завірені копії податкових накладних виписаних ТОВ "Оланд Сторм" за договором № 090101 від 01.09.2015 на суму 447 000,00 грн.; докази отримання 300 000,00 грн. від ТОВ "Заваллівський Графіт" за договором № 23/17 від 15.08.2017, за дизель-генератор згідно видаткової накладної № бЛНА-00005 від 16.08.2017, а також податкової накладної ТОВ "Баштанська птахофабрика" на відповідну суму; належним чином засвідчену копію повного тексту договору № 20/04/2017 від 20.04.2017; належним чином завірені копії податкових накладних виписаних ТОВ "Фрутіко Захід" за договором № 20/04/2017 від 20.04.2017 на суму 1 645 056,00 грн.

29.11.2018 та 20.12.2018 представники сторін у судове засідання не з'явилися, розгляд справи призначено на 05.02.2019.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2019; витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області належним чином завірені копії прийнятих рішень (ухвал, вироків) та інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ "Оланд Сторм" (ідентифікаційний код 39931404) фіктивної підприємницької діяльності з ТОВ "Баштанська птахофабрика", зокрема, протокол допиту свідка від 23.02.2016 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наявного у матеріалах кримінального провадження № 32015040040000025 від 03.03.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018 витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області належним чином завірені копії додатку 4.2 до першого примірника акту перевірки від 02.07.2018 № 1586/14-29-14-02/36074464 (реєстр направлених запитів/отриманих результатів проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб'єктами господарювання - контрагентами), що зазначений на стор. 4 згаданого акту.

У судовому засіданні 05.03.2019 судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю допитати свідка.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2019 судом викликано у судове засідання на 26.03.2019 свідка ОСОБА_2.

У судове засідання 26.03.2019 свідок ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 26.03.2019 представник відповідача 2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю. Окрім того, представник відповідача 2 не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (нижче - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України відповідачем 2 проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, валютного та іншого законодатства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 02.07.2018 № 1586/14-29-14-02/36074464.

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення Товариством, зокрема:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся (загальна податкова декларація з ПДВ) на загальну суму 214407,00 грн. за березень 2018 року; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 99034,00 грн. за березень 2018 року;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся по скороченій декларації (спеціальний режим оподаткування ПДВ) на загальну суму 221522,00 грн, в тому числі: позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету на суму 94797,00 грн., в тому числі: січень 2015 року в сумі 13584,00 грн., лютий 2015 року в сумі 14425,00 грн., березень 2015 року в сумі 16251,00 грн., травень 2015 року в сумі 8310,00 грн., листопад 2015 року в сумі 858,00 грн., грудень 2015 року в сумі 41283,00 грн., січень 2016 року в сумі 86,00 грн.; позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, яке спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування на суму 126725,00 грн., в тому числі: січень 2015 року в сумі - 13584,00 грн., лютий 2015 року в сумі - 14425,00 грн., березень 2015 року в сумі - 16251,00 грн., травень 2015 року в сумі - 8310,00 грн., липень 2015 року в сумі 4574,00 грн., серпень 2015 року в сумі 50353,00 грн., вересень 2015 року в сумі 46802,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 39115,00 грн., листопад 2015 року в сумі 40455,00 грн., грудень 2015 року в сумі - 2091,00 грн., січень 2016 року в сумі 87,00 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не було складено та відповідно не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме не нараховано та не закларовано в податковій звітності з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань у розмірі 177796,00 грн., у тому числі по періодах: липень 2015 року в сумі 4574,00 грн., серпень 2015 року в сумі 50353,00 грн., вересень 2015 року в сумі 29802,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 30065,00 грн., листопад 2015 року в сумі 31098,00 грн., грудень 2015 року в сумі 14124,00 грн., січень 2016 року в сумі 173,00 грн., квітень 2016 року в сумі 1733,00 грн., травень 2016 року в сумі 145,00 грн., липень 2016 року в сумі 246,00 грн., серпень 2016 року в сумі 101,00 грн., вересень 2016 року в сумі 170,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 1214,00 грн., листопад 2016 року в сумі 1134,00 грн., грудень 2016 року в сумі 1847,00 грн., січень 2017 року в сумі 988,00 грн., лютий 2017 року в сумі 418,00 грн., березень 2017 року в сумі 1154,00 грн., квітень 2017 року в сумі 5002,00 грн., травень 2017 року в сумі 1453,00 грн., червень 2017 року в сумі 1399,00 грн., липень 2017 в сумі 603,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки внесено зміни до пункту 5 висновків акта перевірки в частині зазначення пунктів ПК України стосовно порушень щодо неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно за 2016 та 2017 роки, в інших частинах висновки щодо встановлених порушень відповідачем залишено без змін.

10.08.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі акта перевірки від 02.07.2018 № 1586/14-29-14-02/36074464 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00068071402, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 653894,00 грн. (основний платіж - 309204,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 344690,00 грн.);

- № 00068091402, яким застосовано до Товариства штраф у розмірі 88898,00 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 23.10.2018 № 34348/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 № 00068071402 та № 00068091402 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з рішеннями суб'єктів владних повноважень (відповідачів) обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в подальшому - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок), у відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України, оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому, визначення сум, що підлягають сплаті до бюджету здійснюється контролюючим органом шляхом надсилання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений статтею 56 ПК України, відповідно до приписів якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Як передбачено статтею 5 КАС України до адміністративного суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи інтерес, охоронюваний законом, порушено чи оспорюється.

Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність факту порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги платника податків, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні наведеного пункту і не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору.

Отже, мотивація, спосіб її викладення, прийняття рішення в процесі адміністративного оскарження, визначеного нормами ПК України, є досудовим порядком вирішення спору, а тому не підлягає оцінці судом, відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача 1 від 23.10.2018 № 34348/6/99-99-11-01-01-25, прийнятого за результатами розгляду скарги в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р та № 00068091402 форми ПН .

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 309204,00 грн. (214407,00 грн. + 94797,00 грн.) за результатами господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм , ТОВ Заваллівський Графіт , а також списання зіпсованого яйця столового.

Між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - покупець) та ТОВ Фрутіко Захід (за договором - постачальник) укладений договір поставки від 20.04.2017 № 20/04/2017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у встановлений строк у власність покупця товар, вільний від будь-яких прав та претензій на нього третіх осіб, про які на момент укладення Договору постачальник знав чи повинен був знати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору. Предметом Договору є товар (партія товару), вказаний у накладних. Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Асортимент, кількість та ціна кожної партії товару погоджуються сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціну Договору складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару. Постачальник здійснює поставку товару згідно замовлення покупця. Сторони вправі здійснювати постачання товару згідно графіку поставок, який у випадку його підписання є невід'ємною частиною даного Договору. В такому випадку погоджений сторонами графік поставок може переглядатись за згодою сторін не частіше одного разу на квартал.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткових накладних від 26.04.2017 № РН-0000104, від 29.04.2017 № РН-0000109, від 29.04.2017 № РН-0000110, від 15.06.2017 № РН-0000181, від 16.06.2017 № РН-0000183, від 05.07.2017 № РН-0000194, від 10.07.2017 № РН-0000196; декларацій виробника (посвідчень про якість) № 175, № 212, № 213; товарно-транспортних накладних від 26.04.2017 № ZP00-002718, від 29.04.2017 № ZP00-002785, від 29.04.2017 № ZP00-002787, від 15.06.2017 № 181, від 16.06.2017 № 183, від 05.07.2017 № 194, від 10.07.2017 № 196; виписок по рахунку № НОМЕР_1 за 05.05.2017, 12.05.2017, 13.06.2017, 16.06.2017, 03.07.2017, 04.07.2017; платіжних доручень від 05.05.2017 № 617, від 12.05.2017 № 638, від 13.06.2017 № 797, від 16.06.2017 № 814, від 03.07.2017 № 852, від 04.07.2017 № 854; податкових накладних від 26.04.2017 № 26, від 29.04.2017 № 32, від 29.04.2017 № 33, від 13.06.2017 № 8, від 16.06.2017 № 10, від 03.07.2017 № 2, від 04.07.2017 № 4; розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 29.04.2017 № 34 до податкової накладної від 29.04.2017 № 32, від 29.04.2017 № 35 до податкової накладної від 29.04.2017 № 33.

Придбаний у ТОВ Фрутіко Захід товар (яйце) в подальшому був реалізований населенню м. Баштанка, м. Миколаїв, м. Одеса, м. Кривий Ріг, м. Білгород-Дністровськ, м. Чорноморськ, м. Ізмаїл, м. Н-Буг, м. Херсон, м. Каховка, ТОВ Брабус-С , ФОП ОСОБА_3, ТОВ Лакомка , ФОП ОСОБА_4, ТОВ Миколаївський хлібзавод № 1 , КП Жовтневий хліб , ТОВ Проект Інвест ХХІ , ТОВ Промагротрейд , ТОВ 555-ТМ , ТОВ Ритейл-К згідно із видатковими накладними від 20.06.2017 № бРН-002092, від 23.06.2017 № бРН-002116, від 26.06.2017 № бРН-002134, від 28.06.2017 № бРН-002170, від 05.07.2017 № бРН-002217, від 05.07.2017 № бРН-002259, від 07.07.2017 № бРН-002280, від 10.07.2017 № бРН-002277, від 14.07.2017 № бРН-002386, від 17.07.2017 № бРН-002382, від 17.07.2017 № бРН-002381, від 17.07.2017 № бРН-002384, від 17.07.2017 № бРН-002379, від 17.07.2017 № бРН-002380, від 17.07.2017 № бРН-002383, від 17.07.2017 № бРН-002385, від 18.07.2017 № бРН-002390, від 18.07.2017 № бРН-002391, від 18.07.2017 № бРН-002397, від 18.07.2017 № бРН-002388, від 18.07.2017 № бРН-002389, від 18.07.2017 № бРН-002398, від 18.07.2017 № бРН-002399, від 19.07.2017 № бРН-002401, від 19.07.2017 № бРН-002402, від 21.07.2017 № бРН-002417, від 21.07.2017 № бРН-002420, від 24.07.2017 № бРН-002426, від 25.07.2017 № бРН-002429, від 25.07.2017 № бРН-002431, від 25.07.2017 № бРН-002432, від 25.07.2017 № бРН-002434, від 25.07.2017 № бРН-002428, від 31.07.2017 № бРН-002470, від 16.06.2017 № бРН-002010, від 16.06.2017 № бРН-002053, від 14.07.2017 № бРН-002336, від 16.06.2017 № бРН-002058, від 29.06.2017 № бРН-002171, від 29.06.2017 № бРН-002177, від 20.06.2017 № бРН-002093, від 20.06.2017 № бРН-002095, від 16.06.2017 № бРН-002065, від 27.06.2017 № бРН-002147, від 20.06.2017 № бРН-002099, від 30.06.2017 № бРН-002180, від 04.07.2017 № бРН-002221, від 10.05.2017 № бРН-001645, від 04.05.2017 № бРН-001517, від 04.05.2017 № бРН-001516, від 21.06.2017 № бРН-002107, від 29.06.2017 № бРН-002174, товарно-транспортними накладними від 16.06.2017 № бРН-002058, від 29.06.2017 № бРН-002171, від 04.05.2017 № бРН-001517, від 04.05.2017 № бРН-001516, від 29.06.2017 № бРН-002174 на виконання зобов'язань за договорами поставки від 15.01.2015 № 02/15, від 12.03.2014 № 25/14, від 15.01.2015 № 07/15, від 15.01.2015 № 08/15, від 15.01.2015 № 17/15, від 02.02.2015 № 31/15, від 24.01.2017 № 1/17, від 01.04.2017 № 657-17Р.

Між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - покупець) та ТОВ Оланд Сторм (за договором - продавець) укладений договір поставки від 01.09.2015 № 090101, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар. Продавець гарантує, що товар, який є предметом цього Договору, знаходиться у його власності та у відношенні до нього відсутні будь-які обмеження третіх осіб, в тому числі арешт, застава, податкова застава та інші. Товар поставляється автотранспортом продавця.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткових накладних від 03.09.2015 № ОС-090302, від 22.09.2015 № ОС-092205, від 13.10.2015 № ОС-101301, від 27.10.2015 № ОС-102701, від 16.11.2015 № ОС-111601, від 01.12.2015 № ОС-120101, від 18.12.2015 № ОС-121801; товарно-транспортних накладних від 03.09.2015, від 22.09.2015, від 13.10.2015, від 27.10.2015, від 16.11.2015, від 01.12.2015, від 18.12.2015; сертифіката якості № 229; виписок по рахунку № НОМЕР_1 за 07.09.2015, 25.09.2015, 01.10.2015, 20.10.2015, 02.11.2015, 20.11.2015, 07.12.2015, 25.12.2015, по рахунку № НОМЕР_2 за 09.09.2015, 04.02.2016, по рахунку № НОМЕР_3 за 09.09.2015, 16.10.2015, 28.10.2015; платіжних доручень від 07.09.2015 № 1622, від 25.09.2015 № 1745, від 01.10.2015 № 1786, від 20.10.2015 № 1878, від 02.11.2015 № 1986, від 20.11.2015 № 2121, від 07.12.2015 № 2228, від 25.12.2015 № 2324; картки рахунку № НОМЕР_4 за 01.09.2015 - 05.12.2018; податкових накладних від 03.09.2015 № 51, від 22.09.2015 № 633, від 13.10.2015 № 333, від 27.10.2015 № 781, від 16.11.2015 № 451, від 01.12.2015 № 2, від 18.12.2015 № 510.

Придбаний у ТОВ Оланд Сторм товар (монокальційфосфат) в подальшому був використаний позивачем в складі корму, що підтверджується матеріальною відомістю за 03.09.2015 - 04.01.2016 по рахунку № НОМЕР_5 (Центральний склад); актами переробки по кормоцеху; накладними (внутрішньогосподарського призначення).

Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні норми містяться також в абзаці 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку зі здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

При цьому, згідно листа Міністерства фінансів України від 14.03.2012 № 31-08410-07/23-1994/1318 Щодо оформлення первинних документів зазначено, що відповідно до зазначених вище Закону та Положення первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити. Міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

З огляду на викладені положення вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ Баштанська птахофабрика .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача 2 на дефектність товарно-транспортних накладних в частині господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , а саме: не зазначення точної адреси розвантаження (вулиця, № будинку), оскільки податкове законодавство не містить норм, відповідно до яких виходило б, що наявність документів про перевезення, або наявність таких документів, але складених з помилками, позбавляє права на отримання податкового кредиту у складі вартості такого товару. Навпаки, єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, яка складена відповідно до закону.

Також, судом відхиляються доводи відповідача 2 про те, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 03.03.2015 № 32015040040000025 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ Оланд Сторм , у якого був придбаний товар ТОВ Баштанська птахофабрика , а тому вказане підприємство не могло здійснити позивачеві продаж товару, оскільки відповідне кримінальне провадження не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між ТОВ Баштанська птахофабрика та ТОВ Оланд Сторм , що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 (адміністративне провадження № К/9901/47560/18).

Щодо поданого відповідачем 2 до суду протоколу допиту свідка ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (нижче - КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, до винесення вироку в кримінальному провадженні, протокол допиту свідка, складений в рамках досудового розслідування, не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 822/551/18, від 19.03.2019 у справі № 826/3740/17.

Також суд враховує, що в судове засідання викликався в якості свідка засновник ТОВ Оланд Сторм ОСОБА_2

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_2 не з'явився, про час дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Натомість, сукупність наданих позивачем первинних бухгалтерських документів та інших доказів підтверджує, на думку суду, факт постачання ТОВ Баштанська птахофабрика товарів його контрагентами.

Відповідачем-2, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували реальність спірних операцій.

Отже, з огляду на наявні у справі докази, Товариством підтверджено здійснення господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм .

Варто принагідно відмітити, що приймаючи до уваги зміст поданих позивачем первинних документів, дослідивши подальший рух товарів (яйце, монокальційфосфат), судом встановлено реальність здійснених господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування позивачем складу податкового кредиту в перевіряємому періоді за результатами господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм .

Зважаючи на наведене, суд констатує, що висновки податкового органу, викладені в акті, щодо нереальності господарських операцій між ТОВ Баштанська птахофабрика та ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм не знайшли свого підтвердження та були спростовані з боку Товариства під час судового розгляду.

Щодо висновку Контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при продажу дизель-генератора RP-R150 з ABP ТОВ Заваллівський Графіт .

Зазначене порушення відповідач 2 обґрунтовує різницею між балансовою (залишковою) вартістю генератора та ціною продажу. Зокрема, на думку Контролюючого органу, генератор мав бути реалізований за залишковою вартістю, відповідно податок на додану вартість мав обраховуватись виходячи із відповідної вартості (357652,84 грн.).

Між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - продавець) та ТОВ Заваллівський Графіт (за договором - покупець) укладений договір купівлі-продажу від 15.08.2017 № 23/17, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар дизель-генератор RP-R150 з ABP у власність покупцеві, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну суму (ціну). Оплата вартості продукції відбувається за ціною, визначеною продавцем згідно наданого рахунку, рахунку-фактури або накладної.

В підтвердження факту проведення господарської операції за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткової накладної від 16.08.2017 № бЛНА-00005, виписки по рахунку № НОМЕР_1 за 16.08.2017, платіжного доручення від 16.08.2017 № 1397, податкової накладної від 16.08.2017 № 77.

Відповідно до вказаних документів вартість дизель-генератора RP-R150 з ABP складає 300000,00 грн.

Отже, під час судового розгляду встановлено, що вартість, за якою дизель-генератор RP-R150 з ABP було реалізовано (300000,00 грн.) підтверджується документально, натомість відповідач 2, в порушення частини другої статті 77 КАС України, не надав суду жодного доказу, який би підтвердив вартість генератора у зазначеному контролюючим органом розмірі (357652,84 грн.).

В частині наведеного епізоду, та щодо висновку Контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при списанні зіпсованого яйця столового на загальну суму 54436,91 грн. за 2017 рік, суд вказує таке.

Об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Водночас, оскільки списання зіпсованого яйця столового не є господарською операцією з постачання товарів в розумінні вимог статті пункту 185.1 статті 185 ПК України, а реалізація генератора відбулась за документально підтвердженою ціною, тобто відсутня різниця до оподаткування, у позивача не виникає обов'язок щодо нарахування та сплати податку на додану вартість.

Наведеним спростовуються висновки Контролюючого органу щодо порушень як в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм , так і в частині визначення податкових зобов'язань за результатами продажу дизель-генератора RP-R150 з ABP ТОВ Заваллівський Графіт та списання зіпсованого яйця столового в перевіряємому періоді, що в свою чергу свідчить про безпідставність нарахування відповідачем 2 Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 309204,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 344690,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068071402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Нарахування штрафу у розмірі 88 898,00 грн. було здійснено відповідачем 2 відповідно до пункту 120 1 .2 статті 120 1 ПК України, яким встановлено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, спростування висновку Контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість має наслідком визнання протиправним висновку про не складання та відповідно нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068091402, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 88 898,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.08.2018 № 00068071402, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 653894,00 грн. (основний платіж - 309204,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 344690,00 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.08.2018 № 00068091402, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика штраф у розмірі 88898,00 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика (адреса: 56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 36074464) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (адреса: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 6, код ЄДРПОУ 39394277) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 141,88 грн. (одинадцять тисяч сто сорок одна гривня 88 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко