Постанова

від 24.04.2019 по справі 914/2642/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа №914/2642/17

Західний апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів : Кравчук Н.М

ОСОБА_1

при секретарі Михайлишин С. В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» , б/н від 05.03.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/893/19 від 06.03.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2019, суддя Бортник О.Ю. (повний текст складено та підписано 04.02.2019),

у справі №914/2642/17,

за позовом :Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» , м.Львів

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Львівелектромаш» , м.Львів

про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень в розмірі 11317,01грн

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2019 в задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - відмовлено повністю.

06 березня 2019 року на вказане рішення суду поступила апеляційна скарга Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» , б/н від 05.03.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/893/19 від 06.03.2019), в якій останній просив рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задоволити.

При цьому зазначив, що ТзОВ Кар'єрбуд та ПП Укрриба придбали раніше прийняті в експлуатацію об'єкти (складські, офісні та інші приміщення), які були забезпечені інженерними мережами і, відповідно, не потребували нового чи повторного підключення до мереж водопостачання і водовідведення. При укладанні договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, зокрема Договору купівлі-продажу від 26.12.2006р. між ВАТ Львівелектромаш (продавець) та ПП Укрриба (покупець) не передбачалося обов'язку покупців відокремити інженерні комунікації придбаних об'єктів від єдиного комплексу інженерних мереж продавця, зокрема від водопровідно-каналізаційної мережі ПАТ Львівелектромаш . На момент укладення договору купівлі-продажу, ПАТ Львівелектромаш погоджувалося на фактичний доступ стічних вод покупця у свою, приєднану до міської каналізації, каналізаційну мережу та не вчиняло в подальшому жодних дій спрямованих на припинення можливості такого доступу. ТзОВ Кар'єрбуд та ПП Укрриба у відповідності до вимог законодавства звернулись до Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал про укладення договорів про надання послуг водопостачання та водовідведення. Позивач не мав підстав відмовляти згаданим підприємствам в укладенні відповідних договорів на водопостачання і водовідведення. Крім цього, апелянт зазначає, що ПАТ Львівелектромаш не звертався зі скаргами на неправомірне використання своїх мереж іншими підприємствами, ні до моменту виникнення спору, ані протягом розгляду даного спору. Вказане, на думку позивача, свідчить про згоду ПАТ Львівелектромаш на доступ до його каналізаційних мереж стічних вод ТзОВ Кар'єрбуд та ПП Укрриба .

Окрім того, апелянт заперечив твердження суду про необхідність підтвердження первинними документами виробничої собівартості очищення 1м3 стічних вод з вмістом забруднень в межах допустимих концентрацій. На думку апелянта, цей норматив плати затверджений у Правилах приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації.

У відзиві на дану апеляційну скаргу представник позивача заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому зазначив, що до КК-1 (контрольного колодязя), з якого здійснено відбір контрольної вибіркової проби стічних вод позивачем, приєднані випуски стічних вод інших підприємств, а саме: ПП Укрриба (м. Львів, вул. Городоцька, 355Г), ДП Факро-Львів (м. Львів, вул. Городоцька, 355Б) та ТзОВ Кар єрбуд (м. Дніпро, вул.Варварівська,18). Відповідач звертає увагу на те, що даний факт підтверджується планом мереж каналізації та водопостачання від 1970 року. Крім цього, відповідач посилається на відсутність ОСОБА_3 розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідальності, в зв'язку з чим він вважає місця взяття проб стічних вод неузгодженими. Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що до матеріалів справи позивачем не долучено документів щодо підтвердження показника виробничої собівартості по очищенню 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідач посилається на те, що із врахуванням вимог п.п.4.1.6. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова і факту укладення позивачем з ТОВ Кар'єрбуд , ПП Укрриба договорів на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, позивачу відомо про факт скидання стічних вод в один випуск від декількох абонентів. Факт скидання стічних вод в один випуск від декількох абонентів підтверджується планом мереж каналізації та водопостачання від 1970 року та не спростований позивачем. Відповідач стверджує, що Львівське міське комунальне підприємство Львівводоканал володіє достатньою інформацією щодо розташування контрольних колодязів та кількості врізок у них. На думку відповідача, саме позивач відповідальний за зміст схем мереж водовідведення, які становлять додаток до договорів, оскільки це підприємство їх утримує та обслуговує. Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про надання згоди ПАТ Львівелектромаш на скидання стічних вод ТОВ Кар єрбуд і ПП Укрриба в один випуск. Натомість, матеріали справи містять докази надання згоди ЛМКП Львівводоканал на улаштування випусків стічних вод та скидання стічних вод в один випуск, конктрольний колодязь від декількох абонентів. Відповідач вказує на укладення ЛМКП Львівводоканал договорів на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі з ТОВ Кар'єрбуд і ПП Укрриба .

В судовому засіданні представник апелянта підримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

В свою чергу, представники відповідача, в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

26.01.2010 року між Львівським міським комунальним підприємством Львівводоканал (Львівводоканал) та Відкритим акціонерним товариством Львівелектромаш, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство Львівелектромаш, (абонент/відповідач) укладено договір № 300891 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (надалі договір).

Згідно із умовами п.1.1 договору позивач надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України Про питну воду і питне водопостачання, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України(надалі Правила користування), Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення (надалі Правила експлуатації), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (надалі Правила приймання).

Згідно з п.2.1.1., п. 2.2.1., 2.2.7. договору позивач зобов'язувався згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львівводоканалом, забезпечити в розмірі лімітів, зокрема, приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі: 339 куб.м./міс., дощових (талих) стічних вод 890 куб.м./міс. Відповідач зобов'язувався отримати у Львівводоканалі технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом 1 місяця з моменту укладення договору і у встановленому порядку отримати Дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект Ліміту на скид забруднювальних речовин. Відповідач також зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.

Згідно із умовами п.2.2.3 договору, відповідач повинен надати перелік об'єктів (структурних підрозділів), які використовують воду (від яких приймаються стоки), згідно з Правилами користування, за формою, що відповідає додатку №1 до договору; повідомляти про зміни перелічених даних не пізніше 20-ти днів від їх виникнення.

Відповідачу затверджено Ліміт № 1875 (реєстраційний номер 1773 від 23.11.2012 р.) на скид забруднювальних речовин в систему каналізації. Цим лімітом визначено допустимі концентрації (ДК) забруднювальних речовин у стічних водах підприємства.

14.11.2016 р. представниками позивача, в присутності представника відповідача, за адресою знаходження об'єкта відповідача, а саме: м Львів, вулиця Городоцька, 355, здійснено вибірковий відбір проб стічних вод з контрольного колодязя КК -1, про що складено ОСОБА_3 № 8066 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів. Цей акт підписано представниками позивача та представником відповідача головним інженером ОСОБА_6, без зауважень. У акті міститься посилання на те, що ємності з пробами промарковані бирками (№ акту відбору, дата акту, № проби згідно з актом), проби в ємностях 1,5л. для проведення контрольного аналізу запломбовано (пломба ЛВК-12) передано абонентові.

Хімічною лабораторією позивача проведено дослідження, відповідно до акту про відбір вибіркової проби № 8066 від 14.11.2016 року, дата початку аналізу 14.11.2016 року, датою кінця аналізу 23.11.2016 р. За результатами проведеного аналізу хімбаклабораторією оформлено Результат вимірювань № 812. З результату вимірювань вбачається, що у стічних водах контрольного колодязя відповідача позивачем виявлено перевищення максимально дозволених лімітом № 1875 норм концентрації таких речовин як азот амонійний та аміак (за азотом) та фосфатів.

При виявленні перевищень якісних показників стічних вод, відповідно до Правил (п.п3.1.5., 9.2.2.) та Договору (п.п.4.8), позивач нарахував відповідачу додаткову плату відповідно до розрахунку № 6956/36 від 06.12.2016р. у сумі 11317,01 грн.

Як вбачається з ОСОБА_3 № 8066 від 14.11.2016 р., відбір контрольної вибіркової проби стічних вод позивачем здійснено із контрольного колодязя КК -1, розташованого по вул. Городоцькій, 355, у м. Львові. Наявними у матеріалах справи: Планом мереж каналізації та водопостачання від 1970 р., схемою каналізаційних мереж, Схемою інженерних мереж з позначенням КК -1 і КК -2 та меж території підприємства, Договором № 303366 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 05 лютого 2014 р. з Додатком № 1 до нього, Технічними умовами від 17.11.2000 р. № 10-6621, Довідкою № 51 від 11.05.04 р., витягом з плану інженерних мереж по об'єкту ДП Факро-Львів , Договором № 309032 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 08 лютого 2011 р. з Додатком № 1 до нього, технічними умовами на водопостачання та водовідведення від 30.11.10 р. № 15-4406, Договором № 311231 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 27 березня 2015 р. з Додатком до нього, Зведеним планом інженерних мереж (а.с. 24-27, 64, 89-103) підтверджується та обставина, що у м. Львові за адресою: вул. Городоцька, 355 б, 355 г, 355/3 знаходяться приміщення ТзОВ Факро Львів (колишня назва ДП Факро-Львів ), Приватне підприємство Укрриба та Товариство з обмеженою відповідальністю Кар'єрбуд . Ці юридичні особи на підставі відповідних договорів, укладених з позивачем, здійснюють скид стічних вод із приміщень, розташованих по вул. Городоцькій 355 б, 355 г, 355/3, у каналізаційні мережі.

Відповідно до п. 1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 292, контрольні колодязі підприємств облаштовуються на Випуску підприємства безпосередньо перед підключенням до Міської Каналізації.

Наведені вище докази, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: плани мереж, схеми мереж (а.с. 24-27, 64, 94, 103), а також пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, свідчать про те, що Львівська система каналізації розташована після контрольного колодязя (КК-1 ) відповідача у справі. Єдиним контрольним колодязем, розташованим безпосередньо перед включенням до міської Каналізації, є контрольний колодязь відповідача, з якого позивачем 14.11.2016 р. робився контрольний відбір проби стічних вод для проведення аналізу, про що складено акт № 8066 (а.с. 14). Контрольні колодязі ТзОВ Факро Львів , Приватного підприємства Укрриба та Товариства з обмеженою відповідальністю Кар'єрбуд розташовані на випусках цих підприємств, однак, не безпосередньо перед підключенням до Міської Каналізації, а між каналізаційними мережами відповідача та його контрольним колодязем (КК-1 ). Лише після цього контрольного колодязя іде єдине безпосереднє включення до Львівської міської системи каналізації. Вказане не заперечується та визнається сторонами справи..

Такий спосіб об'єднання випусків стічних вод вищезгаданих підприємств не відповідає вимогам п. 1.9. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання). Наведеною правовою нормою передбачено, що кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту, через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів. Цією правовою нормою дозволяється об'єднання стічних вод від кількох підприємств тільки після контрольного колодязя на випуску кожного Підприємства, а не перед ним.

У п. 5.15. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 292, передбачено, що підприємство, котре допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках.

Суд встановив, що у відзиві, який датовано 16.01.2018 р., відповідач стверджує (а.с. 21), що йому стало відомо з плану мереж каналізації та водопостачання від 1970 р. про приєднання до його мереж ТзОВ Факро Львів , Приватного підприємства Укрриба та Товариства з обмеженою відповідальністю Кар'єрбуд . Факт надання дозволу цим підприємствам на скид стічних вод у свою каналізаційну мережу відповідач заперечує. Проте з плану інженерних мереж ТзОВ Факро Львів (а.с. 94) та Зведеного плану інженерних мереж ТзОВ Хімічні технології (а.с. 103) вбачається, що відповідач та позивач погодили ТзОВ Факро Львів та ТзОВ Хімічні технології їхнє підключення до існуючих каналізаційних мереж відповідача по вул. Городоцькій, 355, у м. Львові, які не рахуються на балансі ЛМКП Львівводоканал , з метою скиду у них стічних вод. Таке підключення погоджено у місцях, які передують контрольному колодязю відповідача (КК-1 ), що розташований безпосередньо перед підключенням до міської каналізації. Погодивши таке підключення до каналізаційних мереж з метою скиду у них стічних вод, відповідач тим самим допустив ці підприємства у свою каналізаційну мережу. Правонаступником дозволу на підключення до мереж відповідача, який надавався ТзОВ Хімічні технології , є Товариство з обмеженою відповідальністю Кар'єрбуд .

У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані докази надання відповідачем згоди ПП Укрриба , з яким у позивача укладено Договір на приймання стічних вод до каналізаційної мережі, на приєднання до його каналізаційних мереж з метою скиду стічних вод цим підприємством.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.6.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691 підключення нових абонентів до системи каналізації дозволяється лише за наявності проекту приєднання до мереж каналізації населеного пункту, розробленого у відповідності до чинних норм проектування та узгодженого з Водоканалом у встановленому порядку. Відтак, з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачеві було достовірно відомо про факт приєднання до каналізаційних мереж відповідача, мереж інших підприємств з метою скиду стічних вод.

Враховуючи наведені обставини, у суду відсутні належні та достатні докази для висновку про те, що у перевищенні забруднюючих речовин у стічних водах контрольного колодязя відповідача, в який стікають у тому числі й стічні води ТзОВ Факро Львів , Приватного підприємства Укрриба та Товариства з обмеженою відповідальністю Кар'єрбуд , наявна вина лише відповідача. У матеріалах справи також відсутні та позивачем суду не надані докази відсутності вини інших підприємств, які скидають стічні води у контрольний колодязь відповідача без його дозволу, у перевищенні забруднюючих речовин у стічних водах контрольного колодязя відповідача. У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані будь-які інші докази, на підставі яких суд може зробити висновок про ступінь вини кожного з підприємств, які скидають стічні води у контрольний колодязь відповідача без його дозволу, та відповідача у перевищенні рівня забруднюючих речовин у стічних водах контрольного колодязя (КК-1 ).

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази на підтвердження показника виробничої собівартості по очищенню 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Цей показник є однією із складових частин формули розрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень та повинен дорівнювати виробничій собівартості очищення 1 куб. м стічних вод згідно вимог пункту 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, яка була чинною на момент відбору проб та здійснення позивачем розрахунку. Відсутність таких документів унеможливлює проведення розрахунку суми додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень на підставі акту відбору проби № 8066 від 14.11.2016 р. Суд не бере до уваги посилання позивача з цього приводу на норми п.8.2. місцевих Правил. Згідно з цією нормою місцевих Правил норматив плати за скид наднормативних забруднень нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, який встановлено як частку від тарифу за послуги водовідведення. Цю частку визначено на рівні 1, а відтак норматив плати за очищення 1 куб. м стічних вод дорівнює тарифу за послуги водовідведення. Суд дійшов висновку, що виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод мала визначатись відповідно до чинного на той момент Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869. Крім цього, за своєю правовою природою собівартість очищення 1 куб. м стічних вод не тотожна частці від тарифу за послуги водовідведення. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного суду, викладеним у його постанові від 15 лютого 2018 р. у справі № 5015/3041/12.

Враховуючи наведене вище, решта аргументів позивача не можуть бути прийнятними з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на їх підтвердження, законодавство та усталену судову практику.

Суд при вирішенні справи керувався правовими нормами наведеного вище змісту та додатково враховував правові норми, зміст яких наводиться нижче.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних і біологічних факторів.

Відповідно до норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання). Ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Пунктами 1.5., 1.6. та 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України визначено, що на підставі цих правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких встановлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію. Місцеві правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради. Підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормових забруднень при порушенні встановлених показників.

Відповідно до умов Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання (п. 7.4). Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства. Цю роботу організовує адміністрація Водоканалу, яка розробляє інструктивні матеріали щодо контролю за стічними водами Підприємств, які затверджує керівник Водоканалу. Адміністрація Водоканалу повинна передбачити виділення відповідних трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, транспортних засобів, виходячи з потреби контролю обсягів та якості стічних вод кожного Підприємства не менше одного разу на три місяці (п.7.5). Для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації (п.7.6).

З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента (п.7.8).

При виявленні перевищення ДК забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення Водоканал направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві) (п. 7.10). У місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб (п. 7.11).

Згідно з п.п. 5.15., 5.16. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених Рішенням Виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 №292, підприємство яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках. Об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Відповідно до п.п. 2.3. та 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Враховуючи викладені обставини заперечення апелянта визнаються судом необґрунтованими, а відтак не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.

керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» , б/н від 05.03.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/893/19 від 06.03.2019) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2019 у справі № 914/2642/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.04.2019

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Кордюк Г. Т.