Ухвала

від 21.06.2019 по справі 914/2642/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2642/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М. - (головуючого), Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019

та рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2019

у справі №914/2642/17

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Львівелектромаш"

про стягнення 11317,01 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" подано касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2019

у справі №914/2642/17.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 914/2642/17 є вимога про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень у розмірі 11317,01 грн. Зазначена сума є значно меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 (1 921,00 грн * 100 = 192100,00 грн), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що спір у даній справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, щодо застосування чи не застосування судами у спірних правовідносинах положень ст.144 Конституцї України, які в аналогічних правовідносинах суди невмотивовано почали порушувати з часу прийняття постанови Верховного Суду у справі № 5015/3041/12; що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасників справи.

Касаційний господарський суд вважає, що наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у даній справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.

Лише вказівка на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України .

Інших підстав передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" не наведено.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2019 у справі №914/2642/17, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2019 у справі №914/2642/17.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи, у тому числі оригінал платіжного доручення № 4942 від 15.05.2019 на суму 3200,00 грн. Львівському міському комунальному підприємству "Львівводоканал".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді: О.О. Банасько

Н.Г. Ткаченко