ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2615/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.,
при секретарі судового засідання Станковій І.М.,
за участю представників:
від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_2,
від Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський" - участі не брали,
від Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" - участі не брали,
від Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" - Халдай І.В.,
від Міністерства юстиції України - Давидова К.І.,
від Фонду державного майна України - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області
на ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019, прийняту суддею Оборотовою О.Ю., м. Одеса, повний текст складено 19.02.2019,
у справі №916/2615/15
за позовом: Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський"
до відповідачів:
- Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця";
- Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця";
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
- Міністерства юстиції України;
- Фонду державного майна України;
про виселення з займаних нежитлових приміщень
ВСТАНОВИВ :
У червні 2015 р. Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" та Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" про виселення останнього з займаних нежитлових приміщень.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15 (суддя Шаратов Ю.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016, позов Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський" задоволено частково, а саме: виселено Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2: літера „В"- лікувальний корпус; літера „Г"- гуртожиток та пральня; літера „Д"- корпус №2; літера „Е, Е1, Е2"- корпус №1; літера „Ж"- корпус № 5; літера „З,М"- грязелікарня; літера „Н"- котельна; літера „О"- майстерня; літера „Л"- сушка; літера „И"- клуб та поліклініка; літера „Й"- кінобудка; літера „ЬІ"- естрада; літера „X"- бібліотека та перукарня; літера „П"- водонапірна башта; літера „С"- їдальня; літера „Р, Ю"- адмін. корпус; літера „Я, Я1"- експериментально-монтажний цех; літера „Т"- дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ"- житлові; літера „Ш"- радонова лабораторія; літера „Ч"- приймальне відділення; літера „У"- корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10, 31, „Ц"- трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; №20, 9 - убиральні; №35- танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ-VIII- оранжерея; №І - мостіння; №39-47 - ворота; №48-52 - забори; № 29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни; в решті позову відмовлено.
05.11.2015 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з вищезазначених будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2.
04.02.2019 Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" звернулось зі скаргою на дії та рішення державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019), у якій просило суд визнати незаконними дії державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця"; визнати незаконною бездіяльність вказаного державного виконавця, що полягає в неповідомленні Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" про день і час примусового виселення боржника; визнати незаконною бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, що полягає в не зупиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49423142 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника до набрання чинності судовим рішенням у справі №916/2615/15 за наслідками розгляду по суті заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про заміну сторони вказаного виконавчого провадження; визнати незаконними дії вказаного державного виконавця щодо вселення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до будівель та споруд Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2; визнати недійсними наслідки виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, а саме незаконне виселення боржника; зобов'язати зазначеного державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право) Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" шляхом вжиття заходів щодо скасування незаконних рішень (постанов, актів тощо), складених при виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15, під час проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника; зобов'язати державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49423142 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника до набрання чинності судовим рішенням у справі №916/2615/15 за наслідками розгляду по суті заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про заміну сторони вказаного виконавчого провадження; постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 з огляду на наявність в його діях та бездіяльності ознак кримінального правопорушення.
Зазначена скарга обґрунтована тим, що під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 державним виконавцем було допущено низку порушень законодавства, зокрема, не зупинено вчинення виконавчих дій, не зважаючи на звернення заінтересованої особи до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником; не повідомлено Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" про проведення виконавчих дій; проведено виконавчі дії в період часу, коли такі дії проводити заборонено; протиправно прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, а також передано все рухоме майно та лікувальну базу санаторію на відповідальне зберігання третій особі; незаконно вселено в будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону за відсутності судового рішення про вселення останнього та за наявності ухвали Господарського суду Одеської області від 21.01.2019 у справі №916/2615/15 про відмову у задоволенні заяви останнього про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/2615/15 (суддя Оборотова О.Ю.) скаргу Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на дії та бездіяльність державного виконавця вх.№2-520/19 від 04.02.2019 задоволено частково; визнано протиправними (незаконними) дії державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця"; визнано протиправною (незаконною) бездіяльність вказаного державного виконавця, що полягає в неповідомленні Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" про день і час примусового виселення боржника; визнано недійсними наслідки виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, що проведені 25.01.2019 з виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця"; зобов'язано зазначеного державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право) Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" шляхом вжиття заходів щодо скасування незаконних рішень (постанов, актів тощо), складених при виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15, під час проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника; в решті вимог, викладених у скарзі, відмовлено.
Вказана ухвала суду в частині задоволення скарги на дії державного виконавця мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника про дату і час примусового виселення, при цьому боржник не відмовлявся бути присутнім при виконанні судового рішення та від отримання рухомого майна, що знаходилось в будівлях та спорудах за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, що підтверджується відеозаписами проведення виконавчих дій та показаннями свідків. Місцевий господарський суд також зазначив, що наявність порушень під час проведення виконавчих дій зумовлює необхідність у скасуванні наслідків таких виконавчих дій та скасуванні всіх процесуальних документів, винесених державним виконавцем 25.01.2019. В частині відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця ухвала суду мотивована відсутністю доказів повідомлення державного виконавця про обставини, які зумовлюють зупинення виконавчого провадження; відсутністю у суду підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки дані повноваження законом надані лише органу виконання судових рішень; відсутністю належних та допустимих доказів, які свідчили би про примусове вселення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону в межах виконавчого провадження №49423142; недоведеністю наявності в діях державного виконавця ознак дисциплінарного чи кримінального правопорушення.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/2615/15 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні скарги вх.№2-520/19 від 04.02.2019 відмовити.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку стосовно неповідомлення боржника про вчинення виконавчих дій, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представники останнього були присутні під час вчинення виконавчих дій, при цьому сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення виконавчих дій щодо виселення не може бути підставою для визнання таких виконавчих дій незаконними, оскільки головною умовою, яка мала бути встановлена судом, є наявність порушень, що могли вплинути на результат виконавчих дій, тому, крім наявності порушень норм закону, повинно бути наявне також і порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Апелянт також наголошує на тому, що прийняття державним виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника є заходом, який законодавчо обґрунтований, передбачений порядком вчинення виконавчих дій щодо виселення та необхідний з огляду на нехтування боржником сплатою зобов'язань по іншим виконавчим провадженням. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що визнання недійсними наслідків виконавчих дій з примусового виконання рішення суду є похідною вимогою у спорах про оскарження дій державних виконавців, тому, з огляду на відсутність порушень державним виконавцем законодавства при вчиненні виконавчих дій, дана вимога також не підлягає задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 01.04.2019 (вх.№926/19/Д3 від 02.04.2019) Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін, а також постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 та направити її до органу досудового розслідування з огляду на наявність в діях (бездіяльності) останнього ознак кримінальних правопорушень.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. від 18.03.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 27.03.2019 розгляд справи №916/2615/15 призначено на 10.04.2019 об 11:00.
Між тим 10.04.2019 судове засідання не відбулося у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду та проведенням евакуації відвідувачів та працівників суду, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 10.04.2019.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/2615/15 на термін, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов'язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання; розгляд справи №916/2615/15 призначено на 24.04.2019 о 16:40.
У судовому засіданні 24.04.2019 представник Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області апеляційну скаргу підтримав; представник Міністерства юстиції України просив апеляційну скаргу задовольнити; представник Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" висловив заперечення проти її задоволення; представники Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський", Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" та Фонду державного майна України участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.XIII а.с. 24, 25, 28, 32).
Стосовно заявленого Дочірнім підприємством „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 01.04.2019 (вх.№926/19/Д3 від 02.04.2019) клопотання колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частин першої, третьої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Між тим, колегія суддів вбачає, що скаржником за допомогою належних та допустимих доказів не доведено, що в діях державного виконавця вбачаються ознаки дисциплінарного чи кримінального проступку, тому вищезазначене клопотання Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" є необґрунтованим та задоволенню не підлягає
Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що у разі, якщо у діях державного виконавця відповідач вважає наявними ознаки кримінального правопорушення, останній не позбавлений права самостійно звернутися до органу досудового розслідування з відповідним повідомленням.
Стосовно клопотання скаржника №14307 від 23.04.2019 (вх.№926/19/Д4 від 23.04.2019) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що вказане клопотання подано поза межами строків, визначених судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, колегією суддів воно залишено без розгляду, про що також у судовому засіданні 24.04.2019 постановлено протокольну ухвалу.
Доданий до апеляційної скарги реєстр згрупованих поштових відправлень до уваги колегією суддів не приймається і відповідна правова оцінка йому не надається, оскільки в апеляційній скарзі апелянтом не ставилось питання щодо його приєднання до матеріалів справи.
Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" та Міністерства юстиції України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15 (суддя Шаратов Ю.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016, позов Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський" задоволено частково, а саме: виселено Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2: літера „В"- лікувальний корпус; літера „Г"- гуртожиток та пральня; літера „Д"- корпус №2; літера „Е, Е1, Е2"- корпус №1; літера „Ж"- корпус № 5; літера „З,М"- грязелікарня; літера „Н"- котельна; літера „О"- майстерня; літера „Л"- сушка; літера „И"- клуб та поліклініка; літера „Й"- кінобудка; літера „ЬІ"- естрада; літера „X"- бібліотека та перукарня; літера „П"- водонапірна башта; літера „С"- їдальня; літера „Р, Ю"- адмін. корпус; літера „Я, Я1"- експериментально-монтажний цех; літера „Т"- дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ"- житлові; літера „Ш"- радонова лабораторія; літера „Ч"- приймальне відділення; літера „У"- корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10, 31, „Ц"- трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; №20, 9 - убиральні; №35- танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ-VIII- оранжерея; №І - мостіння; №39-47 - ворота; №48-52 - забори; № 29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни; в решті позову відмовлено.
05.11.2015 на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з вищезазначених будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2.
19.11.2015 Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський" звернулося до Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції з заявою б/н та б/д про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015.
Постановою старшого державного виконавця Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Долинського М.М. ВП№49423142 від 20.11.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015; запропоновано боржнику добровільно виконати рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15у строк до 26.11.2015 та повідомити про виконання вказаного рішення відповідний відділ ДВС; роз'яснено боржнику, що у разі невиконання зазначеного рішення суду та законних вимог державного виконавця вказане рішення буде виконано у примусовому порядку
27.11.2015 старшим державним виконавцем Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Долинським М.М. складено акт б/н, відповідно до якого боржник рішення самостійно не виконав, у зв'язку з чим державним виконавцем застосовано заходи примусового виконання рішення, при цьому в ході проведення виконавчих дій потрапити на територію санаторію „Лермонтовський" за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 не видалось можливим у зв'язку з активною протидією державному виконавцю зі сторони керівництва та персоналу вказаного санаторію, вхід до санаторію був заблокований автомобільними шинами та невідомими особами у камуфляжній формі у кількості приблизно 50 осіб.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015 у справі №916/2615/15 зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 до закінчення їх касаційного перегляду та в подальшому постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 вищезазначені судові рішення залишено без змін, їх виконання поновлено.
18.02.2016 директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про утворення виконавчої групи, зокрема, і для примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, склад якої неодноразово змінювався. Крім того, відповідними дорученням начальника відділу ДВС неодноразово змінювались державні виконавці, у провадженні яких перебувало виконавче провадження ВП№49423142, що підтверджується дорученнями від 19.02.2016, від 22.02.2016, від 20.02.2018, від 24.01.2019.
Відповідно до актів державних виконавців б/н від 23.06.2016, б/н від 24.06.2016, №1 від 29.06.2016, №2 від 29.06.2016, №3 від 29.06.2016, б/н від 03.08.2016, б/н від 07.09.2016, б/н від 23.02.2018 боржником постійно чинились перешкоди у здійсненні примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, у зв'язку з чим з метою сприяння його належному виконанню державними виконавцями неодноразово залучалися співробітники правоохоронних органів, що підтверджується постановами від 24.11.2015, від 19.02.2016, від 22.06.2016, від 24.06.2016, від 02.08.2016, від 25.08.2016, від 06.09.2016, від 21.02.2018, від 13.09.2018, від 23.01.2019.
04.01.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №31 від 03.01.2019 про заміну сторони виконавчого провадження в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України, в якій останній просив замінити стягувача - Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський" на Військово-медичний клінічний центр Південного регіону у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 (суддя Петров В.С.) заяву Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №31 від 03.01.2019 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2615/15 прийнято до провадження та в подальшому ухвалою суду від 21.01.2019 у задоволенні зазначеної заяви відмовлено. Вказана ухвала набрала законної сили.
23.01.2019 Першим Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області підготовлено повідомлення №2713, в якому зазначено про те, що 14.09.2018 о 7:30 відбудуться виконавчі дії з примусового виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по пров. Лермонтовському, 2: літера „В"- лікувальний корпус; літера „Г"- гуртожиток та пральня; літера „Д"- корпус №2; літера „Е, Е1, Е2"- корпус №1; літера „Ж"- корпус № 5; літера „З,М"- грязелікарня; літера „Н"- котельна; літера „О"- майстерня; літера „Л"- сушка; літера „И"- клуб та поліклініка; літера „Й"- кінобудка; літера „ЬІ"- естрада; літера „X"- бібліотека та перукарня; літера „П"- водонапірна башта; літера „С"- їдальня; літера „Р, Ю"- адмін. корпус; літера „Я, Я1"- експериментально-монтажний цех; літера „Т"- дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ"- житлові; літера „Ш"- радонова лабораторія; літера „Ч"- приймальне відділення; літера „У"- корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10, 31, „Ц"- трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; №20, 9 - убиральні; №35- танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ-VIII- оранжерея; №І - мостіння; №39-47 - ворота; №48-52 - забори; № 29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, а також запропоновано боржнику надати свого представника для участі у проведенні виконавчих дій.
Докази надсилання повідомлення №2713 від 23.01.2019 Дочірньому підприємству „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" або його отримання останнім у матеріалах справи відсутні.
24.01.2019 начальником Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області надано доручення б/н про передачу виконавчого провадження ВП№49423142 заступнику начальника відділу ОСОБА_2
Постановою заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 24.01.2019 прийнято виконавче провадження ВП№49423142 з примусового виконання вимог наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015.
Відповідно до акту б/н від 25.01.2019, складеного заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, вимоги наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 виконано у повному обсязі шляхом виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" з зазначених у виконавчому документі приміщень.
В цей же день 25.01.2019 заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою також визначено відповідального зберігача - ОСОБА_6.
Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" звернулось до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019), яка мотивована наявністю порушень законодавства, допущених державним виконавцем під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015.
Задовольняючи частково скаргу Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на дії та рішення державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019), місцевий господарський суд посилався на доведеність заявником факту порушення державним виконавцем вимог законодавства під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, а також врахував недоведеність заявником низки обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
В силу статті 129 1 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішення по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016).
Чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника передбачений статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження".
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 24.04.2018 у справі №910/4521/14.
Згідно з частиною третьою статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
В силу частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій , надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до частин першої, другої статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
Колегія суддів вбачає, що повідомлення №2713 від 23.01.2019 не може вважатися належним сповіщенням боржника про день і час примусового виселення, оскільки у ньому помилкового зазначено про те, що виконавчі дії з примусового виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" відбудуться 14.09.2018 о 7:30 . Крім того, матеріали справи не містять доказів надсилання боржнику зазначеного повідомлення або його отримання останнім.
Доводи скаржника стосовно того, що неправильне зазначення у повідомленні №2713 від 23.01.2019 дати та часу примусового виселення є опискою, оцінюються апеляційним господарським судом критично, оскільки у матеріалах справи відсутні та державним виконавцем до суду не надано жодного доказу вчинення ним дій, які направлені на виправлення даної описки та повідомлення боржника про належні день і час вчинення виконавчих дій.
Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд вбачає, що вимога про визнання незаконною бездіяльності органу ДВС, що полягає в неповідомленні Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" про день і час примусового виселення боржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
В силу частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини , зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Частиною четвертою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій , про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять і боржником до суду не надано жодного доказу повідомлення державного виконавця про обставини, які зумовлюють зупинення виконавчого провадження, зокрема, про звернення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до місцевого господарського суду з заявою №31 від 03.01.2019 про заміну сторони виконавчого провадження, що свідчить про безпідставність вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності державного виконавця, що полягає в не зупиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №49423142 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника до набрання чинності судовим рішенням у справі №916/2615/15 за наслідками розгляду по суті заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про заміну сторони вказаного виконавчого провадження.
Крім того, враховуючи те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 у справі №916/2615/15 (суддя Петров В.С.), якою відмовлено у задоволенні заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №31 від 03.01.2019 про заміну сторони виконавчого провадження, набрала законної сили, колегія суддів вбачає необґрунтованою вимогу боржника про зобов'язання державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49423142 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника до набрання чинності судовим рішенням у справі №916/2615/15 за наслідками розгляду по суті вищезазначеної заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також зауважує, що матеріали справи не містять та боржником до суду не подано жодного доказу того, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 державним виконавцем - заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 вчинено дії, які полягають у вселенні до будівель та споруд за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. При цьому посилання боржника у скарзі на відомості, викладені засобами масової інформації, стосовно зайняття вищезазначених об'єктів нерухомого майна Військово-медичним клінічним центром Південного регіону не свідчать про вселення до них останнього у результаті дій зазначеного державного виконавця, між тим розгляд питання правомірності зайняття спірних приміщень Військово-медичного клінічного центру Південного регіону виходить за межі розгляду даної скарги на дії та рішення державного виконавця.
Зазначене вказує на безпідставність вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця щодо вселення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до будівель та споруд Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2, та виключає можливість її задоволення.
Водночас колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно задоволення вимоги про визнання протиправними (незаконними) дій державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 з огляду на те, що зазначена вимога сформульована абстрактно, не є конкретизованою, адже не містить вичерпного переліку тих дій державного виконавця, які суд визнає незаконними.
Місцевим господарським судом визнано незаконними дії державного виконавця з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, проте не зазначено які саме дії. Дії державного виконавця стосовно винесення постанови про опис та арешт майна вже були визнані місцевим господарським судом незаконними, про що постановлено відповідну ухвалу, за наслідками розгляду скарги Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-518/19 від 04.02.2019); які ще дії, окрім тих, стосовно яких місцевим господарським судом надано правову оцінку, визнані незаконними - в оскаржуваній ухвалі Господарського суду Одеської області не зазначено. Не конкретизовано і скаржником у прохальній частині скарги які саме дії органу державної виконавчої служби він просить визнати незаконними.
Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення повинно бути зрозумілим, тобто таким, резолютивна частина якого не припускає кілька варіантів тлумачення.
Окрім законності та обґрунтованості, рішення повинно відповідати й іншим вимогам, до яких належать вичерпність (повнота), визначеність, точність, зрозумілість. Рішення повинно бути зрозумілим не лише для суду, який його ухвалив, а й для усіх інших осіб.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25.03.2019 у справі №1810з-18.
Південно-західний апеляційний господарський суд також не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням в частині визнання недійсними наслідків виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015, що проведені 25.01.2019 з виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", оскільки знову ж таки оскаржувана ухвала не містить вичерпного переліку тих наслідків проведених державним виконавцем дій, які суд визнає недійсними.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність задоволення місцевим господарським судом вимог скарги в частині зобов'язання державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 усунути порушення (поновити порушене право) Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" шляхом вжиття заходів щодо скасування незаконних рішень (постанов, актів тощо), складених при виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2015 у справі №916/2615/15, під час проведення 25.01.2019 виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення боржника з огляду на наступне.
В силу абзацу 2 частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець , при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на викладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зауважує, що покладення на державного виконавця обов'язку, який полягає у необхідності скасування особисто ним постанов або інших процесуальних документів, винесених ним у виконавчому провадженні, прямо суперечить імперативним приписам закону, оскільки повноваження здійснити таке скасування законодавцем надані лише начальнику відділу, якому ОСОБА_2 безпосередньо підпорядкований.
Неправомірним є також зобов'язання державного виконавця, що проводив відповідні виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2615/15 від 05.11.2015 про виселення, скасувати акти, складені ним під час виконання цього наказу, оскільки акти державного виконавця лише фіксують які виконавчі дії проведені, тобто відображають результати дій виконавця, проте за своїм змістом не є рішеннями органу державної виконавчої служби.
Стосовно решти доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 скасувати в частині задоволення вимог скарги про:
- визнання протиправними (незаконними) дій державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо проведення 25 січня 2019 року виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2015 року №916/2615/15 про виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця";
- визнання недійсними наслідків виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2015 року №916/2615/15, що проведені 25 січня 2019 року з виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця";
- зобов'язання державного виконавця - заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 усунути порушення (поновити порушене право) Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" шляхом вжиття заходів щодо скасування незаконних рішень (постанов, актів тощо), складених при виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року у справі №916/2615/15, що проведені 25 січня 2019 року, виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2015 року №916/2615/15 про виселення Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства „Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця".
У задоволенні вимог скарги в цій частині відмовити, в решті ухвалу Господарського суду Одеської області про часткове задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця б/н від 01.02.2019 (вх.№2-520/19 від 04.02.2019) від 14.02.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.04.2019.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2019 |
Оприлюднено | 26.04.2019 |
Номер документу | 81432332 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні