Рішення

від 18.04.2019 по справі 922/74/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/74/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) до Огульцівської сільської ради (63032, Харківська область, с. Огульці, вул. Калинова, буд. 8) 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) 2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50) про стягнення 913039,93 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-201 від 18.10.2018

від відповідача - ОСОБА_2, згідно ордеру серія ХВ №000190 від 24.01.2019

від третьої особи (Кабінет Міністрів України) - ОСОБА_3, довіреність №170/9.1.4/22-19 від 08.01.2019

від третьої особи (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії «Центр метрології та газорозподільних систем» ПАТ НАК "Нафтогаз України» до Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області про стягнення 913039,93 грн., що складається з: суми основного боргу у розмірі 617588,20 грн., 3 % річних у розмірі 54009,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 241442,37 грн. До стягнення заявлені також судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову в розмірі 13695,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір № №14/396/11 від 25.02.2011 в частині фінансування будівництва (з боку Компанії) та в частині побудови Об'єкту (Будівництво газопроводу по вулицях Залізничній, Зеленій, Лісовій і Радгоспній в селі Огульці Валківського Харківської області) та введення його в експлуатацію (зі сторони Замовника) виконано. Проте, в порушення п. 2.3.15 Договору, відповідач на розрахунковий рахунок позивача кошти (617588,20 грн.) не повернув.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 відкрито провадження у справі № 922/74/19, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 29.01.2019 об 11:00.

25.01.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив (вх.№ 2165), в якому останній проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, що зміна нормативних умов у процесі реалізації проекту, що стало наслідком покладення на Огульцівську сільську раду обов'язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, підготовче засідання відкладено на 19.02.2019 об 11:15.

18.02.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивач надійшла відповідь на відзив (вх.№ 4304), в якому останнім зазначено про те, що між сторонами у справі виникли майново-господарські відносини, які засновані на юридичній рівності та вільному волевиявленні та регулюються, зокрема, актами цивільного законодавства України. При цьому, позивач зауважує на тому, що відповідач добровільно погодився стати Замовником за Договором і такий Договір є дійсним та обов'язковим до виконання його контрагентами, в силу приписів ст. 204 та ст. 629 ЦК України. Позивач також вважає, що по суті Договір не є безоплатним для Огульцівської сільської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2019 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомлено ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; Огульцівську сільську раду; Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 05.03.2019 о 10:30.

28.02.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 5365), в яких відповідачем зазначено про те, що позивач помилково заперечує ту обставину, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №1001-р (надалі - Розпорядження №1001-р) передбачає фінансування добудови підвідних газопроводів до сільських населених пунктів за рахунок державних коштів та вважає необхідним не застосовувати приписи ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (в редакції, чинній на час укладення договору №14/396/11 від 25.02.2011 р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2019 о 12:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2019 розгляд справи по суті відкладено на 02.04.2019 о 10:40.

У зв'язку із закінченням терміну відрядження судді Тацій О.В., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/74/19, про що в.о. керівника апарату суду складено та підписано відповідне Розпорядження №250/2019 від 28.03.2019.

Повторним автоматизованим розподілом судових справ між суддями, для розгляду справи №922/74/19 визначено головуючого суддю (суддя - доповідач): Сальнікова Г.І., про що в.о. керівника апарату суду складено та підписано ОСОБА_3 з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 (16:18:57).

29.03.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від 3-ої особи (Кабінету Міністрів України) надійшли пояснення (вх.№7875), в яких зазначено про те, що відповідач добровільно погодився стати замовником виробництва, при цьому Кабінет Міністрів України не було повідомлено про те, що на нього покладаються певні зобов'язання за договором, відповідач також не звертався до Кабінету Міністрів України з відповідними пропозиціями.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2019 прийнято до провадження справу № 922/74/19, розпочато повторно розгляд справи по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.04.2019 о 12:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 18.04.2019 о 10:00.

17.04.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 9488), в якому відповідач просив під час вирішення питання про розподіл судових витрат покласти на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 45000,00 грн. витрат Огульцівської сільської ради на професійну правничу допомогу Адвокатського об'єднання "Шкребець і партнери".

Позивач у судове засідання 18.04.2019 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.04.2019 з'явився, підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Кабінет Міністрів України) у судове засідання 18.04.2019 з'явилася та підтримала свої пояснення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, в судове засідання 18.04.2019 не з'явилася.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Обставини справи.

26.08.2009 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів". Відповідно до п. 2 цього розпорядження, для забезпечення добудови газопроводів Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із Замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а згідно п. 3 Замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством.

25.02.2011 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (компанія, позивач) та Огульцівська сільська рада Валківського району Харківської області (замовник, відповідач) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" (далі - Розпорядження) відповідно до діючого законодавства України уклали договір №14/396/11 в редакції Додаткової угоди №1 від 23.07.2012 та додаткової угоди №2 від 26.09.2012 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Компанія, відповідно до Розпорядження та на умовах Договору, на підставі затвердженого рішенням правління Компанії "Переліку об'єктів газопостачання у спорудженні яких передбачено фінансову участь Компанії" (Перелік) та графіку фінансування спорудження об'єкта газопостачання (Додаток 1), здійснює фінансування добудови об'єкта газопостачання "Будівництво газопроводу по вулицях Залізничній, Зеленій, Лісовій і Радгоспній в селі Огульці Валківського Харківської області" (далі - ОбвЂ�єкт), а Замовник зобоввЂ�язується здійснити добудову ОбвЂ�єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами Договору, забезпечити передачу його, як цілісного об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Компанії на добудову Об'єкта.

У п. п. 2.3.13. п. 2.3. Договору було зазначено, що протягом бюджетного року з дати закінчення фінансування НАК "Нафтогаз України" добудови (будівництва) Об'єкта Огульцівська сільська рада зобов'язується повернути позивачу суму грошових коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) Об'єкта відповідно до ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій з державного бюджету.

З матеріалів справи також убачається, що 23.07.2012 позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до вищевказаного Договору, якою виклали в новій редакції ряд положень основного Договору:

Відповідно до п.1. Договору в редакції змін, внесених до Договору додатковою угодою від 23.07.2012 №1, статтю 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції:

Статтю 2 "Права та Обов'язки Сторін" викладено в новій редакції, де, зокрема, п.п. 2.1.1. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012 передбачено, що позивач зобов'язаний при наявності фінансової можливості здійснити фінансування добудови Об'єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно з Додатком 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок Замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству України.

Підпунктом 2.1.2. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012 передбачений обов'язок Нафтогазу щоквартально на звітну дату та в місячний термін після завершення робіт по добудові Об'єкта в установленому порядку оформлювати акти звірки взаємних розрахунків із Замовником з підтвердженням заборгованості Замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування.

Замовник зобов'язався у будь-який час на вимогу Нафтогазу надавати усю інформацію про виконання умов цього Договору, а також всіх інших документів і матеріалів, пов'язаних з виконанням цього Договору (п.п. 2.3.7. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012).

У разі неможливості виконання договірних зобов'язань Замовник має повідомити Нафтогаз протягом 3-х робочих днів з дати виникнення обставин, що перешкоджають виконанню Договору, з обов'язковим зазначенням цих обставин, для прийняття спільного з Нафтогазом рішення щодо подальшого виконання Договору (п. 2.3.9. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012).

Так, відповідач як Замовник, зобов'язався:

- після завершення робіт по добудові Об'єкта забезпечити введення його в експлуатацію з оформленням усіх необхідних документів, та у термін, що не перевищує 60 календарних днів від дати введення Об'єкта в експлуатацію, забезпечити його передачу, як цілісного об'єкта, у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації (п. 2.3.12. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012);

- протягом місяця з дати передачі Об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, надати Нафтогазу завірені підписом уповноваженої особи та печаткою Замовника копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації або акт готовності об'єкта до експлуатації з сертифікатом, акту приймання-передачі Об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та протоколу комісії про прийняття Об'єкта державної форми власності до експлуатації. (п. 2.3.13. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012);

- своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об'єкта газопостачання для повернення Нафтогазу, в установлений даним Договором термін, суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об'єкта газопостачання (п.п. 2.3.14. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012);

- протягом року, наступного за роком введення Об'єкта в експлуатацію, повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову Об'єкта (п.п. 2.3.15 Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012).

Згідно з умовами п.п. 2.4.3. Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012, Замовник є власником частини (цілісного) Об'єкта, добудованої за кошти Нафтогазу, до передачі цілісного Об'єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації.

Статтю 3 "Ціна договору і порядок проведення розрахунків" викладено в наступній редакції наступні положення договору:

"3.1. Загальний обсяг фінансування за цим Договором (ціна Договору) 617588,20 грн.

3.2. Вартість добудови Об'єкта визначається Замовником на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої і затвердженої в установленому діючим законодавством порядку, та не може перевищувати вартості добудови затвердженої Переліком.

3.3. Фінансування Нафтогазом робіт із завершення будівництва об'єкта буде здійснюватися в межах витрат, передбачених фінансовим планом та збалансованим бюджетом грошових коштів Нафтогазу на відповідний період.

3.4. Фінансування робіт з добудови Об'єкта за Договором здійснюється згідно з Додатком 1, який є невід'ємною частиною цього Договору."

Статтю 4 " Відповідальність Сторін" викладено в наступній редакції:

"4.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань відповідно до умов Договору та діючого законодавства України.

4.2. У випадку ненадання/надання в неповному обсязі інформації відповідно до п. 2.3.8 Договору або порушення строку її надання, Нафтогаз має право припинити фінансування за Договором та/або вимагати дострокового повернення суми грошових коштів, що були перераховані Нафтогазом на фінансування добудови Об'єкту.

4.3. У випадку порушення Замовником зобов'язань щодо повернення суми грошових коштів, він платить на користь Нафтогазу пеню у розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожний день прострочення виконання зобов'язань, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у сумі 7% ціни Договору.

4.4. Нафтогаз не несе відповідальності за не фінансування добудови Об'єкта.

4.5. Замовник несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

4.6. В разі невиконання пунктів 2.3.12, 2.3.13 Договору або не підтвердження суми заборгованості Замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування, Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження письмової вимоги Нафтогазу, повертає всю суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу згідно з Договором.

4.7. Не виконання Замовником п. 2.3.15 Договору через відсутність бюджетного фінансування у зв'язку з відхиленням Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо включення до Державного бюджету видатків на погашення заборгованості Замовника перед Нафтогазом не може бути підставою для нарахування Нафтогазом пені та штрафів та звернення до суду, проте не позбавляє Замовника обов'язку повернути Нафтогазу кошти, отримані згідно з Договором.".

Згідно Графіка фінансування спорудження об'єкта газопостачання (додаток №1 до Договору) обсяг фінансування за рахунок коштів Компанії, необхідний для введення об'єкта в експлуатацію становить 617588,20 грн., строк введення в експлуатацію 2012 рік.

На виконання зобов'язань за Договором, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 31.07.2012 перерахувало Огульцівській сільській раді грошові кошти в загальній сумі 617588,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6796, а також копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.

Із обставин справи вбачається, що об'єкт побудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 30.09.2014 за №ХК ХК143142720344), згідно якої Об'єкт " Будівництво газопроводу по вулицях Залізничній, Зеленій, Лісовій і Радгоспній в селі Огульці Валківського Харківської області 2221.1, категорія складності - ІІІ" збудовано та введено в експлуатацію. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 647,58720 тис. гривень.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що оскільки ОбвЂ�єкт введено в експлуатацію у 2014 році, відповідач зобоввЂ�язаний був виконати п.2.3.15 Договору і повернути на рахунок Компанії грошові кошти, отримані на добудову ОбвЂ�єкта в сумі 617588,20 грн. в строк по 31.12.2015.

Натомість відповідач на розрахунковий рахунок позивача (Компанії) жодних коштів не повернув, що слугувало для позивача підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Оцінка суду.

Предметом спору у справі, що розглядається є вимога про стягнення з Огульцівської сільської ради на користь НАК "Нафтогаз України" грошових коштів, отриманих Огульцівською сільською радою на добудову Будівництво газопроводу по вулицях Залізничній, Зеленій, Лісовій і Радгоспній в селі Огульці Валківського Харківської області (Об'єкта), за Договором № 14/396/11 від 25.02.2011.

З означеного Договору вбачається, що його укладено НАК "Нафтогаз України" та Огульцівською сільською радою на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 № 1881-р (Розпорядження), відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України та Закону України "Про трубопровідний транспорт" і діючого законодавства України.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що правовідносини сторін спірного Договору відносяться до господарсько-майнових, відтак зобов'язання мають виконуватись відповідно до умов договору та норм цивільного законодавства, з урахування відповідних наслідків порушення виконання такого зобов'язання. При цьому, позивач зазначає, що Огульцівська сільська рада в повному обсязі не виконала свої договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів, отриманих від позивача на добудову Об'єкта, чим порушила умови Договору № 14/396/11 від 25.02.2011 в редакції Додаткової угоди №1 від 23.07.2012.

Проте суд вважає вищезазначені висновки позивача передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГК України, правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

У зазначеній нормі встановлено загальну вимогу фундаментального характеру до формування правового господарського порядку, якою повинні керуватися органи влади, приймаючи управлінські рішення стосовно суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин.

За приписами ч.3 ст. 5 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

При цьому, враховуючи те, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах суспільного господарського порядку, вони повинні додержуватись не тільки вимог законодавства, а й стратегічних економічних рішень держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 ГК України, у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.

Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах (ч. 4 ст. 9 ГК України).

Відповідно до ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Одним із повноважень Кабінету Міністрів України є визначення доцільності розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечення їх виконання (абзац 3 п. 1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", в редакції чинній час видання Розпорядження № 1001-р).

ОСОБА_4 цільова програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (ст. 1 Закону України "Про державні цільові програми", в редакції, чинній на час видачі Розпорядження).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 № 1158 затверджено ОСОБА_4 цільову програму розвитку українського села (далі - Програма) на період до 2015 року, метою якої є забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантування продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Серед шляхів та способів розв'язання проблем, зокрема, зазначено удосконалення на законодавчому рівні міжбюджетних відносин центральних та місцевих органів виконавчої влади, а саме тих, що пов'язані з вирішенням питань фінансування проектів комплексного розвитку сільських територій.

У Розділі ІІ Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року конкретизовано завдання та шляхи їх реалізації для досягнення мети програми.

Пунктом 4 Розділу ІІ вказаної Програми врегульовано питання удосконалення інженерної інфраструктури сільських територій, що повинно здійснюватись шляхом розроблення і виконання програм будівництва газопроводів-відводів, розвитку газових мереж високого та середнього тиску і регіональних програм поетапної газифікації сільських населених пунктів.

Фінансове забезпечення відповідно до пункту 15 розділу ІІ цієї Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Додатком 2 до Програми "Завдання і заходи з виконання Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року" визначено конкретні завдання, показники та їх значення, найменування заходів, що будуть здійснюватись, джерела їх фінансування тощо.

Серед визначених Кабінетом Міністрів України завдань та заходів у пункті 4 зазначеного додатку виділено поліпшення інженерної інфраструктури шляхом будівництва підвідних газопроводів до сільських населених пунктів. Головними розпорядниками бюджетних коштів з виконання цього заходу є Мінрегіон та Мінагрополітики, а джерелом фінансування визначено Державний бюджет України. Прогнозований обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань визначено на рівні 2002,3 млн. грн.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що саме ОСОБА_4, з метою виконання загальнодержавного завдання розвитку українського села, взяла на себе обов`язок здійснити фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів до сільських населених пунктів саме за рахунок коштів Державного бюджету України, що відповідає приписам ст. 1 Конституції України, за якими Україна є соціальною державою, та підтримка і розвиток українського села є невід`ємною складовою реалізації конституційного принципу соціальної держави.

Результатом здійснення державної політики у цій сфері є видане Кабінетом Міністрів України розпорядження від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 № 1881-р ( далі - Розпорядження).

Пунктом 1 Розпорядження визначено: "Погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо фінансування Компанією робіт з добудови підвідних газопроводів (далі - газопроводи) відповідно до затвердженого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" переліку".

Пунктом 2 Розпорядження взято до відома, що для забезпечення добудови газопроводів Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідно до пункту 3 Розпорядження, Замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов`язаних із завершенням будівництва, згідно із законодавством.

Зі змісту пунктів 4 та 5 Розпорядження, після закінчення будівництва газопроводів та введення їх в експлуатацію, газопроводи повинні бути передані у державну власність.

Зазначені положення Розпорядження повністю узгоджуються із приписами Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року.

Розпорядження Кабінету Міністрів України, відповідно до положень ст. 117 Конституції України, є обов'язковими до виконання.

Розпорядженням НАК "Нафтогаз України" (створена відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" та постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", засновником та єдиним акціонером НАК "Нафтогаз України" є ОСОБА_4) була уповноважена ОСОБА_4 укласти відповідні договори із замовниками добудови (будівництва) газопроводів та здійснити фінансування робіт з добудови (будівництва) газопроводів.

Як судом вже зазначалося, 25.02.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Огульцівською сільською радою Валківського району Харківської області, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 №1881-р., укладено Договір №14/396/11.

Водночас, враховуючи наведене вище та зміст укладеного сторонами Договору, слід дійти висновку про те, що відповідач (Огульцівська сільська рада) не є "замовником" розумінні того поняття, що зустрічається у визначеннях окремих видів господарських зобов'язань, оскільки у цьому випадку сільська рада, на відміну від "замовника" у звичайному значенні, є лише учасником Договору, зобов'язаним вчинити певні дії для отримання результату робіт та його подальшої передачі ОСОБА_4 у власність, при цьому Розпорядженням на Огульцівську сільську раду, по суті, покладено лише функції організатора (оператора) будівництва газопроводу за рахунок виділених їй державних коштів.

Огульцівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, який, відповідно до ст. 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вигодонабувачем за договорами про добудову (будівництво) підвідних газопроводів є ОСОБА_4. ОСОБА_4 ці газопроводи передаються у власність.

Таким чином, враховуючи наведене, Огульцівська сільська рада не є власником газопроводу, не експлуатує зазначений об'єкт, прибутків від транспортування газу газопроводом не отримує.

Отже, ОСОБА_4 в особі Кабінету Міністрів України, декларуючи свій обов'язок з добудови (будівництва) підвідних газопроводів у сільській місцевості, здійснювала його реалізацію, що знайшло свій вияв у виданому Кабінетом Міністрів України Розпорядженні, на підставі якого, власне, і було укладено Договір між позивачем та відповідачем у справі.

Основним принципом цивільних відносин є те, що вони засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України). Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, слід вказати на те, що учасником відносин з добудови (будівництва) підвідних газопроводів є ОСОБА_4, спірний Договір було укладено на виконання нормативного акта, виданого повноважним державним органом - Розпорядження Кабінету Міністрів України, за результатами виконання якого Об'єкт, побудований за рахунок грошових коштів, перерахованих Огульцівській сільській раді НАК "Нафтогаз України", отримала у власність ОСОБА_4.

Тому загальні принципи і засади цивільних відносин у цій конкретній ситуації потрібно застосовувати з урахуванням зазначених вище особливостей.

Щодо здійснення розрахунків за Договором та повернення грошових коштів суд зазначає наступне.

У підпункті 2.3.13 пункту 2.3 Договору (до внесення змін згідно з додатковою угодою № 1) було зазначено, що протягом бюджетного року з дати закінчення фінансування НАК "Нафтогаз України" добудови (будівництва) Об'єкта Огульцівська сільська рада зобов'язується повернути позивачу суму грошових коштів, отриманих від НАК "Нафтогаз України" на добудову (будівництво) Об'єкта, відповідно до статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" або за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (в редакції, чинній на час укладення Договору), у разі якщо за технічними умовами підприємств трубопровідного транспорту за рахунок споживача (інвестора, забудовника) або його силами збудовані (реконструйовані) споруди трубопровідного транспорту, передача зазначених споруд у державну власність і на баланс підприємств трубопровідного транспорту виконується на договірній основі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, альтернативи компенсації НАК "Нафтогаз України" витрачених грошових коштів на добудову (будівництво) газопроводів у спосіб інший, аніж за рахунок коштів Державного бюджету України, не передбачалось.

Зазначені вище положення ч.ч. 2 та 3 ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" були виключені на підставі Закону України від 22.12.2011 № 4220-VI (4220-17).

Основне положення Договору, змінене у Додатковій угоді № 1, стосувалося питання компенсації позивачу витрат, понесених на добудову Об'єкта.

Так, відповідно до підпункту 2.3.15 пункту 2.3 додаткової угоди № 1 Огульцівська сільська рада зобов'язалася протягом року, наступного за роком введення Об'єкта в експлуатацію, повернути НАК "Нафтогаз України", шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, суму грошових коштів, отриманих на добудову Об'єкта.

Тобто, вказаними умовами Додаткової угоди саме на Огульцівську сільську раду було покладено відповідні зобов'язання.

Водночас, слід зауважити на тому, що до Розпорядження, на виконання якого укладено Договір, зміни щодо фінансування будівництва газопроводу не вносилися, а норма, яка б визначала обов'язок Огульцівської сільської ради компенсувати позивачеві витрачені ним кошти за рахунок власних грошових коштів (грошових коштів місцевого бюджету), відсутня.

Поряд з цим, серед видатків місцевого бюджету Огульцівської сільської ради положення про компенсацію грошових коштів НАК "Нафтогаз України" не передбачено.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, слід вказати на те, що ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок здійснити добудову (будівництво) підвідних газопроводів у межах реалізації конституційного принципу соціальної держави.

ОСОБА_4 на нормативному рівні було визначено певний механізм реалізації проекту добудови (будівництва) підвідних газопроводів за участю НАК "Нафтогаз України", яка уповноважувалася здійснювати фінансування будівництва газопроводу, та Огульцівської сільської ради, яка здійснювала технічні функції з будівництва газопроводу. Згодом, первинно визначений механізм було змінено шляхом внесення змін до Закону України "Про газопровідний транспорт" та підзаконних нормативних актів.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм.

Справедливість як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин та є одним із загальнолюдських вимірів права.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини стосовно важливості принципу "належного урядування" судом зазначено, що коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-І, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Цneryэldэz v.Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8.04.2008 , "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009 ).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05. 2010 , і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11. 2008 ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Цneryэldэz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Зважаючи на те, що фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів є обов'язком ОСОБА_4, Суд вважає, що зміна нормативних умов у процесі реалізації проекту, що стало наслідком покладення на Огульцівську сільську раду обов'язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.

Під час постановлення судового рішення, судом враховано, що аналогічну правову позицію висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.10.2018 по справі № 918/33/17, Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 по справі № 908/44/17, від 04.12.2018 по справі № 918/35/17, від 05.12.2018 по справі № 918/34/17, та у постанові від 22.01.2019 р. у справі №902/559/17.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Огульцівської сільської ради на користь НАК "Нафтогаз України" 913039,93 грн., оскільки фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів є обов'язком ОСОБА_4, внаслідок чого покладення на відповідача - Огульцівську сільську раду обов'язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.

Розподіл судових витрат по справі №922/74/19.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України та враховуючи висновки господарського суду про повну відмову в задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на позивача.

Водночас, відповідачем заявлено до стягнення суму витрат на правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат у сумі 45000,00 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правової допомоги б/н від 21.02.2019, акту виконаних робіт №1 від 04.03.2019, платіжного доручення №25 від 04.03.2019, виписки за особовим рахунком №26002441865500 отримувача АО "Шкребець і партнери" від 07.03.2019. Оригінали вказаних документів були досліджені судом під час судового засідання.

Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 04.03.2019, вартість послуг АО "Шкребець і партнери" наданих відповідачу за договором про надання правової допомоги б/н від 21.02.2019 склала 45000,00 грн.

Отже, за відсутності клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з їх неспівмірністю суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 45000,00 грн., понесення яких підтверджено належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 26025552) на користь Огульцівської сільської ради (63032, Харківська область, с. Огульці, вул. Калинова, буд. 8, ідентифікаційний код 04398235) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_5