Постанова

від 24.04.2019 по справі 922/308/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/308/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Селянське (фермерське) господарство "Дмітрій"

представник позивача - не з'явилися

відповідачі - (1) Харківська районна державна адміністрація Харківської області, (2) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, (3) Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області

представник відповідача - 1 - не з'явилися

представник відповідача - 2 - не з'явилися

представник відповідача - 3 - не з'явилися

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - (1) Управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, (2) Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

представник третьої особи - 1 - не з'явилися

представник третьої особи - 2 - не з'явилися

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - (1) ОСОБА_4, (2) ОСОБА_5, (3) ОСОБА_6, (4) ОСОБА_7, (5) ОСОБА_8

представники третіх осіб - не з'явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської районної державної адміністрації Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду у складі Пуль О.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В. від 16 травня 2018 року та рішення Господарського суду Харківської області у складі Шарко Л.В. від 29 листопада 2017 року

Історія справи

Обставини, встановлені судами

1. Рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 19.03.1991 затверджено рішення Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області та відведено земельну ділянку у розмірі 6,0 га з земель радгоспу ім. Карла Маркса для організації сільського господарства ОСОБА_13. Вирішено зареєструвати селянське господарство ОСОБА_13 за адресою: Харківський район, село Руські Тишки.

2. Державний акт на право користування землею НОМЕР_1 від 1991 виданий селянському господарству ОСОБА_14 на безстрокове та безоплатне користування 6,0 га землі для ведення селянського господарства.

3 . Рішенням Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 21.09.1993 надано ОСОБА_13 землю для ведення селянського (фермерського) господарства площею 30,0 га, у тому числі ріллі - 30,0 га із земель держземзапасу Веселівської сільської Ради народних депутатів у постійне користування, розширивши його земельну ділянку до загальної площі 36,0 га.

4. Розпорядженням Харківської районної ради народних депутатів №77 від 26.07.1993 "Про реєстрацію фермерського господарства Гнєтнєва В.С." зареєстровано фермерське господарство Гнєтнєва В.С. під назвою "Дмітрій", правонаступником якого є Селянське (фермерське) господарство "Дмітрій" (далі - СФГ "Дмітрій", позивач).

5. 28.03.2003 інспектором по охороні та використанню землі Харківського району складений протокол №7 про те, що земельна ділянка, загальною площею 36,0 га, яка надана ОСОБА_14 для введення сільськогосподарської діяльності, протягом 3-х років не обробляється, що є порушенням ст.53 КУпАП України. Постановою начальника відділу земельних ресурсів Харківського району від 28.04.2003 за наслідками розгляду зазначеного протоколу, голова селянського господарства ОСОБА_14 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП України.

6. Відповідно до акта від 29.05.2003, складеного головою земельної комісії Веселівської сільської ради, землевпорядником Веселівської сільської ради та депутатом Харківської районної ради, протягом 2002 року - 2003 року фермерське господарство Гнєтнєва В.С. земельну ділянку, площею 30,0 га не використовувало за цільовим призначенням.

7. 25.06.2003 Відділом земельних ресурсів Харківського району на адресу голови Харківської районної державної адміністрації скерована доповідна записка про нецільове використання ОСОБА_14 зазначених земельних ділянок з 1998 року. Також зазначено про невиконання головою СФГ "Дмітрій" вимог щодо усунення встановлених порушень і про необхідність, з урахуванням положень статті 144 Земельного кодексу України, вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_14

8. Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Харківська РДА, відповідач-1) від 25.11.2003 №515 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства Гнєтнєва В.С." припинено право постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства Гнєтнєва В.С. , загальною площею 36,0 га, у тому числі 30,0 га ріллі на території Веселівської сільської ради і 6,0 га ріллі на території Русько-Тишківської сільської ради; зараховано вилучену земельну ділянку площею 30,0 га ріллі до земель запасу Веселівської сільської ради і земельну ділянку площею 6,0 га ріллі - до земель запасу Русько-Тишківської сільської ради (далі - Розпорядження №515).

Короткий зміст позовних вимог

9 . У лютому 2016 року СФГ "Дмітрій" звернулося з позовом до (1) Харківської РДА, (2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, (3) Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області про: (1) скасування Розпорядження №515; (2) касування розпоряджень Харківської РДА від 04.03.2010 №1473, №1475, №1472, №1468 №1467; визнання недійсними п'яти державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

10 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час прийняття Розпорядження № 515 земельні ділянки використовувались позивачем за призначенням, жодних зауважень з цього приводу з боку контролюючих органів не надходило, а отже спірне розпорядження є незаконним та порушує набуте позивачем у встановленому порядку право постійного користування землею. Припинення права користування земельною ділянкою здійснено з порушенням вимог статті 412 Цивільного кодексу України, за якою воно має відбуватися виключно за рішенням суду, що у подальшому зумовило незаконне передання належної позивачу землі третім особам. При цьому жодних документів щодо як притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так і щодо спірного розпорядження позивачу не надсилалися та до його відома не доводилися, а про існування розпорядження №515 позивач дізнався лише у липні 2011 року під час проведення дії щодо приватизації земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11 . Рішенням господарського суду Харківської області від 29 листопада 2017 року позов задоволений частково, скасовано Розпорядження №515. В іншій частині позов залишено без розгляду.

12. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року вказане рішення в частині задоволення позову залишено без змін. У частині залишення позову без розгляду рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

13 . У частині задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що у порушення статті 19 Конституції України, статей 141, 144 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Розпорядженням №515 безпідставно та незаконно припинено право позивача постійного користування землею.

14. Так, судами зазначено, що відповідно до вимог статей 144, 211 Земельного кодексу України допустимими доказами використання земельної ділянки не за цільовим призначанням є документи, що свідчать про невиконання вказівок (розпоряджень) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади із питань земельних ресурсів.

15. Спірне розпорядження прийняте відповідачем-1 на підставі клопотання інспектора по використанню та охороні земель у Харківському районі Кулапіна В.В., яке у матеріалах справи відсутнє. Також судами встановлено відсутність доказів складення та надсилання позивачу доповідної записки начальника відділу земельних ресурсів Харківського району від 25.06.2003 та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

16. Отже, відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами дотримання встановленої статтею 144 Земельного кодексу України процедури, яка є підтвердженням нецільового використання земельної ділянки та передує прийняттю рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

17 . У той же час позивач у спірний період використовував спірну земельну ділянку за призначенням, про що свідчить сплата ним земельного податку у встановленому розмірі (довідка органу доходів і зборів), а також отримання ним цільової фінансової допомоги на підставі укладеного з Харківським відділенням Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств договору №9 від 26.05.2003, яка може бути використана виключно на виробництво та переробку власної виробленої сільськогосподарської продукції та на здійснення господарської діяльності.

18. Щодо строку позовної давності, то відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України застосування наслідків його пропуску можливе судом виключно за заявою сторони спору, зробленої до винесення судового рішення. Проте відповідна заява подана відповідачем-1 тільки до суду апеляційної інстанції, що виключає застосування строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 . Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, відповідач-1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх у цій частині скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові про скасування розпорядження від 25.11.2003 №515.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

20. Припинення права постійного користування позивача земельними ділянками відбулося з дотриманням усіх вимог, передбачених статтями 144, 211 Земельного кодексу та Кодексом про адміністративні правопорушення України. При цьому під час розгляду справи позивачем не надано доказів використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не оскаржувалась.

21. У матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи СФГ "Дмітрій" на земельну ділянку площею 30 га на території Веселівської сільради, а отже спірне розпорядження відповідача-1 прав позивача не порушує.

22 . Позивачем порушено строк позовної давності при зверненні з даним позовом, проте відповідач-1 був позбавлений можливості подати відповідну заяву про застосування наслідків спливу такого строку до суду першої інстанції, що не було досліджено та оцінено судом апеляційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

23. Стосовно доводів касаційної скарги в пункті 20 Постанови Верховний Суд нагадує відповідачу-1 закріплений у статті 13 ГПК України принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У даній справі судами дотримано згаданий принцип господарського судочинства та на підставі дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України наданих учасниками справи доказів встановлено відображені в пунктах 15-17 Постанови обставини використання позивачем земельних ділянок за цільовим призначенням та недоведення відповідачем-1 наявності правових підстав для примусового припинення права постійного користування позивача.

24. Доводи касаційної скарги в пункті 21 Постанови до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обставинами, встановленими судами, переоцінка та додаткове дослідження яких не входить до компетенції суду касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

25 . Встановлені судами в пункті 18 Постанови обставини відповідно до положень статті 267 Цивільного кодексу України виключають можливість застосування судом строку позовної давності у даному судовому провадженні, тому посилання відповідача-1 у пункті 22 Постанови відхиляються як безпідставні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 травня 2018 року та рішення Господарського суду Харківської області від 29 листопада 2017 у справі № 922/308/16 в частині задоволення позову Селянського (фермерського) господарства "Дмітрій" залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.