Постанова

від 24.04.2019 по справі 903/94/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/94/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс"

представник позивача - не з'явився

відповідач - Любомльська міська рада Волинської області

представник відповідача - Овдійчук О.О.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - (1) Приватне акціонерне товариство "Любомлське РТП", (2) Фізична особа-підприємець Лисий Віталій Володимирович

представник третьої особи - 1 - не з'явився

представник третьої особи - 2 - Лисий В.В. (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Юрчук М.І. - головуючий, Коломис В.В., Дужич С.П. від 17 січня 2019 року

Історія справи

Обставини, встановлені судами

1. Рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області від 27.02.1997 № 120 засноване Відкрите акціонерне товариство "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - ВАТ "Любомльське РТП") шляхом перетворення Любомльського РТП.

2. Протоколом від 23.05.2006 № 2 оформлено рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське РТП", яким вирішено: (1) створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" (далі - ТОВ "Любомль-Сервіс", позивач) та (2) передати станцію МТФ Л-2 площею 1004,9 кв.м. за адресою: м. Любомль, вул. Дружби, 9 (далі - станція МТФ) у статутний фонд новоствореного ТОВ "Любомль-Сервіс".

3. Відповідно до реєстраційної справи ТОВ "Любомль-Сервіс" створено згідно з рішенням зборів засновників (протокол № 1-06 від 05.07.2006), Статут товариства зареєстрований 05.07.2006 за реєстраційним № 11891020000000225, відповідно до якого вклад ВАТ "Любомльське РТП" складає нерухоме майно - приміщення станції МТФ - 98 % статутного капіталу товариства, вклад ОСОБА_9 - 2 % статутного капіталу товариства.

4. 11.07.2006 за № 75 виконкомом Любомльської міської ради на підставі у тому числі відповідного звернення ВАТ "Любомльське РТП" від 25.06.2006 №76 прийняв рішення про оформлення права власності на станцію МТФ ТОВ "Любомль-Сервіс" (вул. Дружби 93) за ВАТ "Любомльське РТП" (далі - Рішення № 57).

5. На підставі Рішення № 75 Любомльська міська рада (далі - відповідач) 21.07.2006 видала ТОВ "Любомль-Сервіс" свідоцтво про право власності на нерухоме майно - станцію МТФ (зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.07.2006 за № 13979358).

6. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.02.2008 у справі №2/22-76 задоволено позов акціонера ВАТ "Любомльське РТП" ОСОБА_10, визнано недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське РТП" від 23.05.2006 в частині створення ТОВ "Любомль-Сервіс", у визнанні недійсним цього рішення в частині передачі станції МТФ до статутного фонду відмовлено.

7. Вказане судове рішення стало підставою для прийняття Любомльською міською радою рішення від 10.09.2015 № 58/13 (далі - Рішення № 58/13), яким було скасовано рішення виконкому відповідача № 75.

Короткий зміст позовних вимог

8. У січні 2017 року ТОВ "Любомль-Сервіс" звернулось з позовом до Любомльської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення відповідача від 10.09.2015 №58/13; відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визнання рішення виконкому Любомльської міської ради від 11.07.2006 № 75 дійсним.

9. Позивач, посилається на те, що він є законним власником станції МТФ, яка була передана засновником - ВАТ "Любомльське РТП" до його статутного фонду, що безпосередньо і стало підставою для прийняття Рішення № 75, яке повністю виконано шляхом видачі позивачу та реєстрації у встановленому порядку правопосвідчувального документа - свідоцтва про право власності на це майно.

10 . Отже, спірне Рішення № 58/13 прийнято відповідачем з перевищенням наданих повноважень, оскільки відповідно до правового висновку Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 рішення органу місцевого самоврядування ненормативного характеру, яким є Рішення №75, вичерпало свою дію фактом виконання, а тому не може бути у подальшому скасовано органом, який його прийняв. Фактично прийняття Рішення № 58/13 свідчить про заперечення органом місцевого самоврядування права власності позивача на станцію МТФ, яке підтверджено відповідними правовстановлюючими документами та зареєстровано у встановленому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. Рішенням господарського суду Волинської області від 23 травня 2017 року позов задоволений частково, визнано дії відповідача протиправними та скасовано рішення від 10.09.2015 №58/13. В іншій частині позову відмовлено.

12 . У частині задоволення позову суд першої інстанції керувався правовим висновком Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 та виходив з того, що рішення органу місцевого самоврядування №75 є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання - в даному випадку оформленням права власності на нерухоме майно за ТОВ "Любомль-Сервіс", тому не може бути скасованим або зміненим самим органом після його виконання.

13. Одночасно судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем Рішення № 58/13 було рішення господарського суду Волинської області від 27.02.2008 у справі № 2/22-76, яким визнано недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське РТП" від 20.05.2006 № 2 в частині створення ТОВ "Любомль-Сервіс". Однак ТОВ "Любомль-Сервіс" створено не на підставі рішення наглядової ради, а згідно з рішенням зборів засновників від 05.07.2006 №1-06, яке є чинним. При цьому рішення наглядової ради в частині передачі станції МТФ до статутного фонду та державна реєстрація статуту позивача також є чинними.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції

14. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17 січня 2019 року рішення господарського суду Волинської області від 23 травня 2017 року скасовано в частині задоволення позову, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові.

15. Суд апеляційної інстанції надав правову оцінку Рішенню № 75 з точки зору законності та зазначив, що воно не могло бути прийняте на підставі листа ВАТ "Любомльське РТП" від 25.06.2006 №76, оскільки ТОВ "Любомль-Сервіс" станом на 25.06.2006 року взагалі не існувало, а така юридична особа була зареєстрована лише 05.07.2006.

16. На наслідками дослідження безпосередньо тексту Рішення № 75 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно стосується оформлення права власності на станцію МТФ за ВАТ "Любомльське РТП", тоді як свідоцтво про право власності на це майно видано ТОВ "Любомль-Сервіс", що за висновком суду свідчить про те, що Рішення № 75 не було виконано, оскільки право власності на майно за ВАТ "Любомльське РТП" на його підставі не оформлялося.

17 . Отже, оскільки правових підстав для оформлення та реєстрації права власності на станцію МТФ не було ні у ВАТ "Любомльське РТП", ні у ТОВ "Любомль-Сервіс", то відповідач прийняв Рішення №58/13 про скасування незаконного Рішення № 75 у межах наданих законом повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

19. Суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 №7-рп-2009 щодо неможливості скасування органом місцевого самоврядування власного рішення ненормативного характеру одноразового застосування, яке на момент такого скасування вже вичерпало свою дію фактом виконання внаслідок отримання позивачем відповідного правопосвідчувального документа - свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

20. Проігнорувавши предмет та підстави заявленого у даній справі позову, суд апеляційної інстанції, не зважаючи на наявність у позивача відповідних правовстановлюючих документів, фактично у мотивувальній частині постанови спростував правомірність набуття позивачем права власності на нерухоме майно - станцію МТФ по вул. Дружби, 93 у м. Любомль, а отже вийшов за межі заявлених у справі позовних вимог та вирішив інший спір про право власності на станцію МТФ.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

21. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи позивача в пунктах 19, 20 Постанови, у зв'язку з чим зазначає про таке.

22. Згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

22.1 . Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

23. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

23.1. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

23.2. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

24 . Отже, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем , тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

25. Предметом заявлених у даній справі позовних вимог є вимога ТОВ "Любомль-Сервіс", як особи яка є власником майна, про скасування незаконного та прийнятого з перевищенням наданих повноважень рішення органу місцевого самоврядування (№58/13), яким останній зі спливом значного часу скасував рішення власного виконавчого органу (№75), на підставі якого відбулася державна реєстрація права власності на нерухоме майно за позивачем.

26. Суд першої інстанції при вирішенні даного позову встановив, що право власності ТОВ "Любомль-Сервіс" на нерухоме майно - станцію МТФ виникло внаслідок передачі цього майна до статутного фонду позивача його засновником та попереднім власником майна - ВАТ "Любомльське РТП", яке у зв'язку з цим і звернулось до виконкому Любомльської міської ради з метою реєстрації права власності на майно за створеною ним юридичною особою - ТОВ "Любомль-Сервіс". За наслідком такого звернення було прийнято Рішення № 75, на підставі якого ТОВ "Любомль-Сервіс" отримано та зареєстровано у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно - станцію МТФ.

27. Вказані обставини свідчать про те, що Рішення № 75, як ненормативний акт органу місцевого самоврядування одноразової дії, вичерпало свою дію фактом його виконання - внаслідок отримання ТОВ "Любомль-Сервіс" свідоцтва про право власності на майно та здійснення державної реєстрації набутого речового права, що безпосередньо і було метою прийняття виконкомом відповідача, як органом реєстрації, Рішення № 75.

28. У зв'язку з чим дії відповідача з прийняття спірного Рішення №58/13 прямо суперечать правовим висновкам Конституційного Суду України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, відповідно до яких органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

29. За таких обставин підставним є висновок місцевого суду про те, що Рішення №58/13 є незаконним, прийнято відповідачем з перевищенням наданих повноважень, порушує зареєстроване у встановленому порядку право власності позивача, а отже з огляду на положення статей 21, 393 Цивільного кодексу України підлягає скасуванню.

30 . Натомість суд апеляційної інстанції, грубо порушивши визначений статтею 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського процесу, не зважаючи на предмет та підстави заявленого у даній справі позову, у мотивувальній частині постанови фактично вирішив спір про право власності на станцію МТФ, дослідивши та надавши оцінку обставинам і фактам, які не визначені позивачем в якості підстав позову та взагалі не входять до предмету доказування при вирішенні спору про правомірність прийняття органом місцевого самоврядування Рішення №58/13 (пункти 15-17 Постанови).

31. При цьому Верховний Суд окремо наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції в пункті 16 Постанови, які ґрунтуються виключно на формальних недоліках тексту Рішення № 75. Проте встановлені у справі обставини беззаперечно свідчать про те, що Рішення № 75 та отримане позивачем свідоцтво пов'язані між собою саме як причина та наслідок. Зазначене підтверджує і вказана відповідачем в Рішенні № 58/13 підстава для його прийняття - скасування в судовому порядку рішення про створення ТОВ "Любомль-Сервіс" (пункт 13 Постанови), тобто сам відповідач пов'язує реєстрацію за позивачем права власності на станцію МТФ саме з рішенням № 75.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. З урахуванням вищенаведеного та меж перегляду справи судом касаційної інстанції оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що прийнята з істотним порушенням норм процесуального права, а законне та обгрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

33 . Унаслідок задоволення касаційної скарги та з огляду на приписи статті 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір", підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" задовольнити.

2 . Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 січня 2019 року у справі №903/94/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Волинської області від 23 травня 2017 року у справі № 903/94/17 про задоволення позову в частині визнання дій Любомльської міської ради протиправними по винесенню рішення від 10.09.2015 № 58/13 та скасування рішення Любомльської міської ради від 10.09.2015 № 58/13 "Про скасування рішення виконавчого комітету Любомльської міської ради від 11.07.2006 №75 "Про оформлення права власності" залишити в силі.

4. Стягнути з Любомльської міської ради Волинської області (44300, Волинська обл., м. Любомль, вул. Української (Червоної) армії, 2; ідентифікаційний код 04051336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс" (44300, Волинська обл., м. Любомль, вул. Дружби, 93; ідентифікаційний код 34357034) 3 200 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.