Ухвала

від 25.04.2019 по справі 910/362/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.04.2019Справа № 910/362/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА",

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Картушин Д.М., Лучка І.Ю.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Мелешко В.І., Фінагіна В.Б.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" (далі - відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 100122 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 100123 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 100124 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 121659 від 26.04.2010 недійним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 196682 від 25.02.2015 недійним повністю;

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 100122 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 100123 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 100124 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 121659 від 26.04.2010 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 196682 від 25.02.2015 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знаки для товарів і послуги зареєстровані за спірними свідоцтвами України № №100122, 100123, 100124, 121659, 196682 є схожими настільки, що їх можна сплутати з позначенням позивача зареєстрованим за свідоцтвом України № 94253 від 25.07.2008, у зв'язку з чим позивач вважає, що спірні знаки для товарів і послуг мають бути визнані недійсними повністю через невідповідність їх умовам надання правової охорони, передбачених ст. 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.02.2019.

22.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набуття рішенням суду у даній справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статуту знаків для товарів і послуг за свідоцтва України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682, в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знаки для товарів та послуг за вказаними свідоцтвами повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо припинення дії свідоцтв України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 на знаки для товарів і послуг шляхом відмови власника свідоцтв України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 від них повністю або частково та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" про забезпечення позову задоволено. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/362/19 вжито заходи до забезпечення позову, а саме заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682, в тому числі щодо передання іншим особам прав на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 повністю або частково; реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо припинення дії свідоцтв України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 на знаки для товарів і послуг шляхом відмови власника свідоцтв України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 від них повністю або частково та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

01.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 94253, що належить позивачу є відмінним від знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682, що належать відповідачу, оскільки знак позивача складається із літер Т та В , а також римської цифри 1 , в той час як у свідоцтвах відповідача-1 знаки складаються із літер Т та В , що є загальновживаними та української літери і (з крапкою).

Також, 01.02.2019 представник відповідача-1 подав клопотання про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності, в якому просить суд призначити у даній справі комісійну експертизу у сфері інтелектуальної власності, на вирішення експерта поставити наступні питання: Чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 тотожними або схожими зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом № 94253 настільки, що їх можна сплутати?; Чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України №№ 100122, 100123, 100124, 121659, 196682 тотожними або схожими зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом № 94253 настільки, що їх можна сплутати за графічними, фонетичними, семантичними ознаками?.

04.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що позначення відповідача-2 та позивача є різними, мають свої дистинктивні елементи та оригінальний штрифт. Знаки мають різне графічне виконання, а тому їх сприйняття в цілому є різним. Крім того, відповідач-2 зазначає, що в Україні вже тривалий час працює ефірний телеканал, а тому використання заявленого знаку власником сприймається споживачами як телеканал.

У судовому засіданні 14.02.2019 оголошено перерву до 14.03.2019.

19.02.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА", в якій позивач зазначає, що оскаржувані свідоцтва відповідача-1 утворені на основі словесного елементу ТВІ , що за фонетичною та семантичною ознакою є схожим з раніше зареєстрованим знаком позивача за свідоцтвом України № 94253.

20.02.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якій позивач зазначає, що твердження відповідача-2 про несхожість до ступеня сплутування порівнювальних знаків не відповідають дійсності, оскільки Державним підприємством Український інститут інтелектуальної власності було підтверджено позицію позивача щодо схожості знаків.

11.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просив долучити до матеріалів справи висновок експерта № 154 від 07.03.2019.

Також, 11.03.2019 представник позивача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких зазначає, що відповіді на запитання відповідача-1 які викладені у клопотанні про призначення експертизи, надані у висновку експерта № 154 від 07.03.2019.

15.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить суд долучити до матеріалів справи лист судового експерта Жили Б.В. про допущення описки при складенні висновку експерта № 154 від 07.03.2019 в зазначенні номера справи, а саме замість 910/362/19 , помилково зазначено 910/4947/18 .

У судовому засіданні 21.03.2019 розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи у справі, враховуючи що у матеріалах справи наявний висновок судового експерта № 154 від 07.03.2019 складений за результатам проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, який містить відповіді на поставлені відповідачем-1 питання у клопотанні про призначення експертизи та відповідає вимогам до висновку експерта наведених у ст. 98 ГПК України, приймаючи до уваги, що з моменту відкриття провадження справі відповідач-1 не був обмежений у праві подати висновок експерта, складений на замовлення відповідача-1 з наведених у клопотанні питань, а тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1.

Суд також, відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи на 2 місяці або зупинення провадження у справі для надання відповідачем-1 висновку експерта, з огляду на визначені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, а також відсутність такої підстави для зупинення провадження у справі, як подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/362/19 призначено на 11.04.2019.

08.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач-1 просить суд долучити до матеріалів справи висновок експертів № 072/19 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 04.04.2019 та поновити строк на подачу доказів відповідачу-1.

У судовому засіданні 11.04.2019 оголошено перерву до 25.04.2019.

23.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про доручення доказів, в якому позивач зазначає, що у відповідача-1 було достатньо часу з моменту відкриття судом провадження у справі для подання висновку судового експерта складеного на замовлення відповідача-1, проте останній звернувся з запитом на проведення експертного дослідження лише 27.03.2019.

Також, 23.04.2019 позивач подав заперечення на клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про долучення доказів до матеріалів справи.

У даному судовому засіданні представник відповідача-2 просив суд поновити відповідачу-1 строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи висновок судових експертів, складений на замовлення відповідача-1.

Представники позивача заперечили проти залучення до матеріалів справи висновку експерта № 072/19 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 04.04.2019.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" про поновлення строку на подання доказів, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі № 910/362/19 зобов'язано відповідача надати суду в строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство.

Крім того, пунктом 13 ухвали суду від 17.12.2018 повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 22.01.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, суд зазначає, що відповідач на підтвердження своїх доводів та заперечень не надав разом з відзивом на позовну заяву висновок судового експерта, складеного на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА"

Крім того, під час підготовчого провадження відповідач-1 не повідомляв суд про намір подати додаткові докази по справі, зокрема, висновок експерта складеного на його замовлення, а також, не подавав відповідну заяву про продовження процесуальних строків, як це прямо передбачено ст.ст. 80, 119 ГПК України.

В свою чергу, обґрунтовуючи поважність пропущеного строку для подання доказів по справі відповідач-1 зазначає, що 01.02.2019 ним було подано клопотання про призначення судової експертизи, яке вирішено судом на останньому засіданні підготовчого провадження, що унеможливило подачу висновку експерта складеного на його замовлення, до закінчення підготовчого провадження у справі.

Проте, суд зазначає, що у даному випадку подання клопотання про призначення експертизи та подальше його вирішення судом ніяким чином не обмежувало відповідача-1 у поданні висновку судового експерта, складеного на його замовлення.

При цьому, з моменту відкриття провадження у справі та до винесення судом ухвали закриття підготовчого провадження у відповідача-1 було достатньо часу (більше ніж 2 місяці) для подання доказів, зокрема висновку експерта, на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Крім того, суд звертає увагу відповідача-1 на приписи ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тож, твердження відповідача 1 стосовно того, що останній не міг звернутись до судових експертів для проведення експертного дослідження та складення відповідного висновку експерта до розгляду судом клопотання про призначення судової експертизи, не доводять поважність пропущених відповідачем-1 строків для подання до суду висновку експерта, складеного на замовлення відповідача-1.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача-1 про те, що під час судового засідання 21.03.2019 року суд відмовив у задоволенні заявленого відповідачем 1 клопотання про відкладення розгляду/зупинення провадження у справі, тим самим, позбавивши можливості надати додаткові докази по справі, а саме, висновок експерта складений на його замовлення, до закінчення підготовчого провадження у справі, оскільки відкладення/зупинення провадження у справі на 2 місяці, як про це просив відповідач-1, призвело б до порушення строків розгляду справи встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що 1. суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач-1 не був обмежений у праві подати до суду висновок експерта складений на його замовлення, мав достатньо часу на реалізацію такого права, проте не скористався своїм процесуальним правом на подання висновку експерта під час підготовчого провадження у справі.

За таких обставин, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА"у поновленні пропущеного процесуального строку на подання доказів у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 118, 119, ст.ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" у поновленні пропущеного процесуального строку на подання доказів у справі, зазначених у клопотанні від 08.04.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 26.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.