Рішення

від 25.04.2019 по справі 910/362/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019Справа № 910/362/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА",

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Картушин Д.М. , Лучка І.Ю. ;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Мелешко В.І. , Фінагіна В.Б .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" (далі - відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 25.11.2018 недійсним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_4 від 26.04.2010 недійним повністю;

- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_5 від 25.02.2015 недійним повністю;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 25.11.2008 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_4 від 26.04.2010 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_5 від 25.02.2015 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знаки для товарів і послуги зареєстровані за спірними свідоцтвами України НОМЕР_1 АДРЕСА_1 НОМЕР_2 АДРЕСА_1 НОМЕР_3 АДРЕСА_1 НОМЕР_4 , НОМЕР_5 є схожими настільки, що їх можна сплутати з позначенням позивача зареєстрованим за свідоцтвом України НОМЕР_6 від 25.07.2008, у зв`язку з чим позивач вважає, що спірні знаки для товарів і послуг мають бути визнані недійсними повністю через невідповідність їх умовам надання правової охорони, передбачених ст. 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.02.2019.

22.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до набуття рішенням суду у даній справі законної сили вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статуту знаків для товарів і послуг за свідоцтва України №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , в тому числі, але не обмежуючись, щодо передання прав на знаки для товарів та послуг за вказаними свідоцтвами повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо припинення дії свідоцтв України № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 АДРЕСА_1 НОМЕР_5 на знаки для товарів і послуг шляхом відмови власника свідоцтв України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 від них повністю або частково та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" про забезпечення позову задоволено. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/362/19 вжито заходи до забезпечення позову, а саме заборонено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни, що стосуються правового статусу знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4, НОМЕР_5, в тому числі щодо передання іншим особам прав на знаки для товарів та послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 повністю або частково; реєстрації ліцензійних договорів за вказаними свідоцтвами, а також щодо припинення дії свідоцтв України № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на знаки для товарів і послуг шляхом відмови власника свідоцтв України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 від них повністю або частково та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені Промислова власність .

01.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 , що належить позивачу є відмінним від знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , що належать відповідачу, оскільки знак позивача складається із літер Т та В , а також римської цифри 1 , в той час як у свідоцтвах відповідача-1 знаки складаються із літер Т та В , що є загальновживаними та української літери і (з крапкою).

Також, 01.02.2019 представник відповідача-1 подав клопотання про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності, в якому просить суд призначити у даній справі комісійну експертизу у сфері інтелектуальної власності, на вирішення експерта поставити наступні питання: Чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 тотожними або схожими зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати?; Чи є знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 тотожними або схожими зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати за графічними, фонетичними, семантичними ознаками?.

04.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що позначення відповідача-2 та позивача є різними, мають свої дистинктивні елементи та оригінальний штрифт. Знаки мають різне графічне виконання, а тому їх сприйняття в цілому є різним. Крім того, відповідач-2 зазначає, що в Україні вже тривалий час працює ефірний телеканал, а тому використання заявленого знаку власником сприймається споживачами як телеканал.

У судовому засіданні 14.02.2019 оголошено перерву до 14.03.2019.

19.02.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА", в якій позивач зазначає, що оскаржувані свідоцтва відповідача-1 утворені на основі словесного елементу ТВІ , що за фонетичною та семантичною ознакою є схожим з раніше зареєстрованим знаком позивача за свідоцтвом України НОМЕР_6 .

20.02.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якій позивач зазначає, що твердження відповідача-2 про несхожість до ступеня сплутування порівнювальних знаків не відповідають дійсності, оскільки Державним підприємством Український інститут інтелектуальної власності було підтверджено позицію позивача щодо схожості знаків.

11.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просив долучити до матеріалів справи висновок експерта № 154 від 07.03.2019.

Також, 11.03.2019 представник позивача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких зазначає, що відповіді на запитання відповідача-1 які викладені у клопотанні про призначення експертизи, надані у висновку експерта № 154 від 07.03.2019.

15.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить суд долучити до матеріалів справи лист судового експерта Жили Б.В. про допущення описки при складенні висновку експерта № 154 від 07.03.2019 в зазначенні номера справи, а саме замість 910/362/19 , помилково зазначено 910/4947/18 .

У судовому засіданні 21.03.2019 розглянувши клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи у справі, враховуючи що у матеріалах справи наявний висновок судового експерта № 154 від 07.03.2019 складений за результатам проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, який містить відповіді на поставлені відповідачем-1 питання у клопотанні про призначення експертизи та відповідає вимогам до висновку експерта наведених у ст. 98 ГПК України, приймаючи до уваги, що з моменту відкриття провадження справі відповідач-1 не був обмежений у праві подати висновок експерта, складений на замовлення відповідача-1 з наведених у клопотанні питань, а тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1.

Суд також відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи на 2 місяці або зупинення провадження у справі для надання відповідачем-1 висновку експерта, з огляду на визначені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, а також відсутність такої підстави для зупинення провадження у справі, як подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/362/19 призначено на 11.04.2019.

08.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач-1 просить суд долучити до матеріалів справи висновок експертів № 072/19 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 04.04.2019 та поновити строк на подачу доказів відповідачу-1.

У судовому засіданні 11.04.2019 оголошено перерву до 25.04.2019.

23.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про долучення доказів, в якому позивач зазначає, що у відповідача-1 було достатньо часу з моменту відкриття судом провадження у справі для подання висновку судового експерта складеного на замовлення відповідача-1, проте останній звернувся з запитом на проведення експертного дослідження лише 27.03.2019.

Також, 23.04.2019 позивач подав заперечення на клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про долучення доказів до матеріалів справи.

У даному судовому засіданні представник відповідача-2 просив суд поновити відповідачу-1 строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи висновок судових експертів, складений на замовлення відповідача-1.

Представники позивача заперечили проти залучення до матеріалів справи висновку експерта № 072/19 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 04.04.2019.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" у поновленні пропущеного процесуального строку на подання доказів у справі, зазначених у клопотанні від 08.04.2019.

Також, у даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-2 заперечили проти задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача-1 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" є власником свідоцтва України № НОМЕР_6 від 25.07.2008 на знак для товарів і послуг ТВІ (зображувальний) щодо 35, 38 та 41 класів для товарів і послуг за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (далі - МКТП), а саме:

Кл. 35: Рекламні агенції; послуги з виготовляння реклами; послуги з розміщування реклами на радіо, телебаченні, друкованих засобах масового інформування; розміщування зовнішньої реклами; розповсюджування рекламних матеріалів; визначання громадської думки; досліджування у сфері бізнесу; досліджування у сфері маркетингу;

Кл. 38: Ефірне телевізійне мовлення; кабельне телевізійне мовлення; супутникове телевізійне мовлення; радіомовлення;

Кл. 41: Послуги щодо здійснення відеозйомки та звукозапису; послуги дублювання телевізійних програм та радіопередач; створювання телевізійних програм; створювання радіопрограм; створювання художнього, документального та науково-популярного кіно; монтування телевізійних програм; монтування радіопрограм; монтування кінофільмів; служба новин.

В свою чергу, позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕКОМПАНІЯ ПРАЙМ ТВ , яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІ.ЮА є власником свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.11.2008 на знак для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), зареєстрований для товарів і послуг 16, 35, 38, 40, 41 та 42 класів МКТП; свідоцтва України НОМЕР_2 від 25.11.2008 на знак для товарів і послуг ТВ-ай , зареєстрований для товарів і послуг 16, 35, 38, 40 , 41 та 42 класів МКТП; свідоцтва України НОМЕР_3 від 25.11.2008 на знак для товарів і послуг ТVі , зареєстрований для товарів і послуг 16, 35, 38, 40 , 41 та 42 класів МКТП ; свідоцтва України НОМЕР_4 від 26.04.2010 на знак для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), зареєстрований для товарів і послуг 16, 35, 38 та 42 класів МКТП; свідоцтва України НОМЕР_5 від 25.02.2015 на знак для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), зареєстрований для товарів і послуг 16, 35, 38 та 41 класів МКТП .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що свідоцтва України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на знак для товарів та послуг ТВі (зображувальний), ТВ-ай , ТVі , ТВі (зображувальний), ТВі (зображувальний), мають бути визнані недійсним повністю через невідповідність знаків для товарів і послуг, умовам надання правової охорони, передбачених ст. 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг .

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст.418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч.1 ст.155 Господарського кодексу України та ч.1 ст.420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч.1 ст.157 Господарського кодексу України).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Статтею 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права. При цьому, використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

З частини 2 статті 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг вбачається, що не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

- звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв`язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

- є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

- відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.

Крім того, відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

- знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

- знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Частиною 1 ст. 499 Цивільного кодексу України встановлено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" було надано висновок експерта № 154 об`єктів інтелектуальної власності від 07.03.2019 (з урахуванням листа від 13.03.2019 судового експерта щодо описки у тексті висновку в частині зазначення номера справи (том 2), складений судовим експертом Жилою Богданом Володимировичем, відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків:

- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 відносно всіх, вказаних у свідоцтві послуг 35, 38 , 41 класів МКТП є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати;

- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_2 відносно всіх, вказаних у свідоцтві послуг 35, 38, 41 класів МКТП є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати;

- знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_3 відносно всіх, вказаних у свідоцтві послуг 35 , 38 , 41 класів МКТП є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати;

-знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_4 відносно всіх, вказаних у свідоцтві послуг 35 , 38 класів МКТП є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати;

- відносно всіх послуг 38 класу МКТП, таких послуг 35 класу МКТП, як: визначання громадської думки; рекламні агентства; послуги щодо зв`язків з громадськістю; влаштовування виставок на комерційні або рекламні потреби; влаштовування показів мод на рекламні потреби; влаштовування ярмарків на комерційні або рекламні потреби; інтерактивне рекламування через комп`ютерну мережу; макетування реклами; наймання (орендування) місця на рекламу; наймання (прокат) рекламних матеріалів; наймання рекламного часу на засобах інформування; написання рекламних текстів; оновлювання, коригування та удосконалювання рекламних матеріалів; оформляння вітрин; послуги манекенників для рекламування або сприяння продажеві; публікування рекламних текстів; радіорекламування; реклама поштою; рекламування; представляння продуктів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу; рекламування з використанням плати за клацання; розклеювання (розміщування) афіш, об`яв; розповсюджування зразків; розповсюджування рекламних матеріалів; розсилання поштою рекламних матеріалів; телевізійне рекламування; створювання рекламних фільмів; вивчення ринку; демонстрування товарів; досліджування ринкове; маркетинг; послуги з порівнювання цін; сприяння продажеві (посередництво); телемаркетинг агентства комерційного інформування; ділове досліджування; ділове інформування; ділове оцінювання; ділове розвідування; ділові довідки; допомога в керуванні справами; допомога у комерційному або промисловому керуванні; адміністративне обробляння замовлень на купівлю; аналізування собівартості; аудит комерційної діяльності; аукціонний продаж; бухгалтерський облік; готування платіжних документів; дорадча допомога в діловому керуванні; економічне прогнозування; експертування на ділову успішність; збирання інформації до комп`ютерних баз даних; збирання статистичних даних; імпортно-експортні агентства; інвойсування; керування комп`ютерними файлами; керування справами артистів-виконавців; керування справами в готелях; керування справами постачальників послуг вільнонайманих працівників; керування справами спортсменів; комерційна інформація і консультації для споживачів (центри підтримки споживачів); комерційне керування ліцензуванням товарів і послуг для інших; комплектування штату працівників; консультування щодо керування справами; консультування щодо налагоджування справ; консультування щодо штату працівників; надавання ділової інформації за допомогою веб-сайтів; надавання інформації щодо комерційних та ділових контактів; оновлювання та ведення даних у комп`ютерних базах даних; оптимізація відвідування веб-сайтів; поради щодо налагоджування і керування справами; послуги із укладання субдоговорів (комерційна допомога); послуги щодо ділового керування будівельними проектами; послуги щодо комерційного посередництва; послуги щодо переміщування підприємств (релокація); пошук спонсорів; пошукова оптимізація; психологічне випробовування (тестування) для відбирання працівників; складання звітів про стан рахунків; складання податкових декларацій; служби працевлаштовування; узгоджування та укладання комерційних угод для третіх сторін; упорядковування (систематизування) інформації комп`ютерних баз даних; фахове консультування щодо підприємництва; шукання відомостей (інформації, даних) в комп`ютерних файлах для інших; послуги щодо огляду преси; а також таких послуг 41 класу МКТП, як: служба новин; готування радіо- і телевізійних програм; радіопередачі розважальні; телевізійні передачі розважальні; надавання незавантажних відеозаписів у режимі он-лайн; викладання; виховування; навчання; влаштовування змагань (навчальних або дозвільних); влаштовування і проводіння концертів; послуги диск-жокеїв; послуги дискотек; влаштовування конкурсів краси; влаштовування лотерей; влаштовування показів мод з розважальною метою; влаштовування балів; влаштовування видовищ (послуги імпресаріо); влаштовування спортивних змагань; влаштовування і проводіння з`їздів; влаштовування і проводіння колоквіумів; влаштовування і проводіння конференцій; релігійне навчання; влаштовування і проводіння навчання на практичних семінарах; влаштовування і проводіння семінарів; влаштовування і проводіння симпозіумів; влаштовування культурних або навчальних виставок; дозвілля; розваги; інформування щодо виховування; написання текстів, крім рекламних; інформування щодо дозвілля; інформування щодо розваг; караоке-послуги; послуги щодо ігор на гроші; послуги з розважання; послуги з усного перекладання; створювання видовищ; записування на відеоплівки; послуги студій записування; фотографування; фоторепортажі; дублювання; субтитрування; перекладання з мови і на мову жестів; послуги перекладачів; кіностудії, монтування відеострічок; створювання фільмів, крім рекламних роликів; послуги сценаристів; макетування інформаційних матеріалів, крім рекламних; наймання (прокат) аудіоапаратури; наймання (прокат) відеокамер; наймання (прокат) відеомагнітофонів; наймання (прокат) відеофільмів; наймання (прокат) звукозаписувачів; наймання (прокат) кінопроекторів і приладдя; наймання (прокат) кінофільмів (фільмів); наймання (прокат) освітлювальної апаратури для театрів або телестудій; наймання (прокат) радіо- і телевізійних приймачів; послуги кінозалів (демонстрування кінофільмів); публікування текстів, крім рекламних; готування публікацій за допомогою електронних настільних видавничих засобів; публікування електронних книжок та журналів в комп`ютерних мережах; презентації вистав, наведених у свідоцтві України НОМЕР_5 , знак для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_6 настільки, що їх можна сплутати.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи висновок експерта №154 об`єктів інтелектуальної власності від 07.03.2019, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, при цьому, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Жилою Богданом Володимировичем, який має вищу юридичну освіту (освітній рівень спеціаліст ) та вищу спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності (освітній рівень спеціаліст ), статус патентного повіреного України (реєстраційний номер 299), кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 13.6 Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуванням, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями (Свідоцтво НОМЕР_13 видане Міністерством юстиції України 26.02.2010 і дійсне до 30.01.2022), стаж експертної роботи з 2006 року, стаж роботи в галузі права інтелектуальної власності з 2000 року.

Крім того, у висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

Таким чином, висновок експерта №154 об`єктів інтелектуальної власності від 07.03.2019 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

При цьому, суд зазначає, що відповідач на підтвердження своїх доводів та заперечень не надав разом з відзивом на позовну заяву висновок судового експерта, складеного на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА".

В той же час, 01.02.2019 відповідачем-1 було подано клопотання про призначення судової експертизи, за наслідками розгляду якого судом відмовлено в його задоволенні, враховуючи положення ст.99 Господарського процесувального кодексу України, які не обмежували відповідача-1 у поданні висновку судового експерта, складеного на його замовлення разом із відзивом на позовну заяву, та унеможливлюють призначення експертизи судом, враховуючи наявність висновку експерта, складеного на замовлення позивача.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача-1 викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.

Наказом Держапатенту України № 116 від 28.07.1995 (затверджений в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812) затверджені Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила).

Відповідно до п. 4 Правил, експертиза заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг складається з таких етапів: встановлення дати подання заявки; експертиза заявки за формальними ознаками; експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак.

Згідно п. 4.3.2.1. Правил, згідно з пунктом 3 статті 6 Закону не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

а) знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг;

б) знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна: міжнародними знаками, що охороняються в Україні згідно з

Мадридською угодою; знаками загальновідомими в Україні, що охороняються відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції;

в) фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Відомства заявки по відношенню до однорідних товарів і/або послуг;

г) найменуваннями місць походження, крім випадків, коли вони включені як неохороноспроможні елементи до знака, що реєструється на ім`я особи, яка має право користування таким найменуванням;

ґ) сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому порядку.

Відповідно до п. 4.3.2.2 Правил, відповідно до пункту 4 статті 6 Закону перевіряється, чи не відтворює заявлене позначення: а) промислові зразки, права на які належать в Україні іншим

особам; б) назви відомих (добре знаних) в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них; твори мистецтва або їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; в) прізвища, імена, псевдоніми або похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Пунктом 4.3.2.4. Правил визначено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Серед позначень, зазначених в пунктах 4.3.2.1 а), б), в), 4.3.2.2. а) Правил, пошук здійснюється відносно тих позначень, які мають більш ранній пріоритет.

Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил, для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Отже, суд зазначає, що питання тотожності або схожості спірних знаків для товарів і послуг з раніше зареєстрованими знаками досліджується в процесі розгляду заявки на реєстрацію знаку, тобто тоді, коли заявлене позначення ще не використовується, та факт можливості їх сплутуванння споживачем встановлюється під час використання позначення.

При цьому, у висновку експерта №154 об`єктів інтелектуальної власності від 07.03.2019 експертом Жилою Б.В., встановлено присутність між досліджувальними словесними елементами фонетичної (звукової) тотожності та семантичної (смислової) схожості, знаки асоціюються між собою в цілому, що свідчить про наявність між позначеннями схожості до ступеню сплутування.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: - невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; - наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; - видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про невідповідність умовам надання правової охорони знаків для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВ-ай , ТVі , ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВі комбінований (словесно-зображувальний) за свідоцтвами України № НОМЕР_1 від 25.11.2008, №100123 від 25.11.2008, №100124 від 25.11.2008, №121659 від 26.04.2010 та №196682 від 25.02.2015, встановленим ст. 6 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , у зв`язку з чим наявні підстави для визнання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВ-ай , ТVі , ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВі комбінований (словесно-зображувальний) за свідоцтвами України №100122 від 25.11.2008, №100123 від 25.11.2008, №100124 від 25.11.2008, №121659 від 26.04.2010 та №196682 від 25.02.2015 недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, зокрема і на підставі ч. 4 ст. 19 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені Промислова власність .

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності від 23 серпня 2016 № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2) є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

За наведених обставин, у зв`язку з задоволенням вимог про визнання свідоцтв України України №100122 від 25.11.2008, №100123 від 25.11.2008, №100124 від 25.11.2008, №121659 від 26.04.2010 та №196682 від 25.02.2015 на знаки для товарів і послуг ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВ-ай , ТVі , ТВі комбінований (словесно-зображувальний), ТВі комбінований (словесно-зображувальний) недійсними, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" про зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №100122 від 25.11.2008, №100123 від 25.11.2008, №100124 від 25.11.2008, №121659 від 26.04.2010 та №196682 від 25.02.2015 та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведені приписи ч.ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позовної заява покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" задовольнити.

2. Визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.11.2018 недійсним повністю.

3. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.11.2008 року, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25.11.2018 недійсним повністю.

5. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 25.11.2008 року, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

6. Визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 25.11.2018 недійсним повністю.

7. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3 від 25.11.2008 року, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

8. Визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_4 від 26.04.2010 недійним повністю.

9. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_4 від 26.04.2010, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

10. Визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_5 від 25.02.2015 недійним повністю.

11. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_5 від 25.02.2015, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІ.ЮА" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11-А, ідентифікаційний код - 39421858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЖУТ" (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 36-Б, ідентифікаційний код - 37995445) 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

13. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 07.05.2019.

Суддя Щербаков С.О.