Ухвала

від 18.04.2019 по справі 165/1192/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 165/1192/18

провадження № 61-7213ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державної казначейської служби України про повернення коштів в порядку реституції,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Нововолинського міського відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Нововолинський МВДВС ГТУЮ у Волинській області), у якому просить повернути кошти в порядку реституції у розмірі 92 460,75 грн.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено .Стягнуто 92 460,75 грн з Нововолинського МВДВС ГТУЮ у Волинській області на користь ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

02 квітня 2019 року засобами поштового зв'язку Нововолинський МВДВС ГТУЮ у Волинській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 165/1192/18 становить 92 460,75 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 165/1192/18 є малозначною в силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалені у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржувані рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Нововолинського МВДВС ГТУЮ у Волинській області подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Нововолинському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державної казначейської служби України про повернення коштів в порядку реституції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат