Ухвала

від 18.04.2019 по справі 333/2745/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 333/2745/17

провадження № 61-7323ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу Мирний про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого гаражного кооперативу Мирний про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу.

В обґрунтування позову зазначив, що він є членом Обслуговуючого гаражного кооперативу Мирний . 29 квітня 2017 року відбулись загальні збори кооперативу, оформлені протоколом від 29 квітня 2017 року № 29-04/01. Вказані збори відбулись з грубими порушеннями Закону України Про кооперацію та статуту кооперативу. Зокрема, в порушення вимог статті 15 Закону України Про кооперацію та пункту 9.5 статуту члени кооперативу не були повідомлені про дату, місце, час проведення зборів; порушено порядок скликання позачергових загальних зборів; був відсутній кворум при проведенні зборів; рішення, прийняті на зборах, є незаконними, оскільки суперечать положенням статті 16 Закону України Про кооперацію та пункту 9.25 статуту. З наведених підстав позивач просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу, оформлене протоколом від 29 квітня 2017 року № 29-04/01.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2019 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить указані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги його позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд вважає, що ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, при цьому суд врахував предмет позову та характер правовідносин, у яких виник спір.

Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії малозначних, оскільки позивачем у даній справі є фізична особа, яка є членом кооперативу та захищає право участі в обслуговуючому кооперативі, у свою чергу відповідачем є юридична особа; справа є складною і потребує детального вивчення, Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що право на визнання справи малозначною є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується з урахуванням положень частини шостої статті 19 ЦПК України. Вочевидь суб'єктивна оцінка заявника предмету позову у цій справі та характеру правовідносин, у яких виник спір, не може свідчити про помилковість висновків суду щодо віднесення цієї справи до категорії малозначних.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу Мирний про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак