Рішення

від 30.04.2019 по справі 300/395/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2019 р. справа № 300/395/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття" до Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000091202 від 07.02.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0000091202 від 07.02.2019. Вважає визначення грошових зобов'язань, вказаним податковим повідомленням-рішенням, безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки поданими первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами.

Представник відповідача направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що за результатами перевірки неможливо підтвердити факт використання товарно-матеріальних цінностей, що брали участь у формуванні податкового кредиту жовтня-листопада 2018 року у господарській діяльності підприємства.

Позивач направив відповідь на відзив із поясненнями щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття", перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість з 01.10.2018.

16.01.2019 проведено камеральну перевірку достовірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку в сумі 171 496 гривень за листопад 2018 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт за №276/09-19-12-02-11/13649825 від 17.01.2019 (а. с. 16 - 19).

Висновками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 201.1, 200.4 статті вимог Кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2018 року.

Такі висновки ґрунтуються на неможливості підтвердження факту використання товарно-матеріальних цінностей, що брали участь у формуванні податкового кредиту жовтня-листопада 2018 року у господарській діяльності підприємства, чим порушено пункти 200.1, 200,4 статті 200 Податкового кодексу України.

07.02.1019 відповідач на підставі акта перевірки за №276/09-19-12-02-11/13649825 від 17.01.2019 виніс податкове повідомлення-рішення за №0000091202 від 07.02.2019 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопада 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 171 496 гривень.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 даного Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4. статті 200 даного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо аргументів відповідача про неможливості підтвердження факту використання товарно-матеріальних цінностей, що брали участь у формуванні податкового кредиту жовтня-листопада 2018 року у господарській діяльності підприємства, чим порушено пункти 200.1, 200,4 статті 200 Податкового кодексу України, суд встановив, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір за № 758 від 12.11.2018 на виконання робіт технічної інвентаризації нерухомого майна на майновий комплекс про вулиці Січових Стрільців, 20А, в селі Старий Мізунь Долинського району; 14.11.2018 підписано акт №758 прийому-передачі виконаних робіт інвентаризаційної документації, вартість документації 8 847, 11 гривень.

07.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СІНТ-Майстер укладено договір № 56 про обслуговування друкуючих пристрої на предмет надання послуг по заправленню і відновленню картриджів для друкуючих пристроїв, ремонту офісної техніки та продажу витратних матеріалів. Виписано позивачу рахунок на оплату №2850 від 07.11.2018 на суму 599 гривень, в тому числі 99, 83 гривень податку на додану вартість, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №2777 від 07.11.2018.

22.11.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Ленів укладено договір № 3 про надання послуг, на предмет реставрації, загострення та ремонт деревообробного інструменту, інших послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення. Виписано позивачу рахунок на оплату за №1180 від 23.11.2018 на суму 14 900 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 2 483, 33 гривень. Підписано акт надання послуг за № 1373 від 23.11.2018 на суму на суму 14 900 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 2 483, 33 гривень.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Техкран сервіс та позивачем укладено договір за №173 від 14.11.2018, на предмет виконання ремонту кінцевих візків крана однобалкового підвісного. Виписано рахунок-фактуру за № СФ-1000139 від 14.11.2018 на суму 3840, в тому числі 640 податку на додану вартість. Підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000116.

Товариством з обмеженою відповідальністю Уніплит виписано позивачу податкові накладні за №5125 від 26.10.20118, №4767 від 09.10.2018, № 4820 від 10.10.2018 на загальну суму 6 187, 77 гривень, в тому числі податку на додану вартість в сумі 1 031, 29 гривень. Видано рахунок на оплату за № 1459 від 08.10.2018 на суму 5 599, 99 гривень, в тому числі 933, 33 гривень податку на додану вартість.

01.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дімекс та позивачем укладено договір за № 22/18 поставки товару в асортименті. Видано рахунок-фактуру за № ДМ-0009081 від 18.10.2018 на суму 24 200 гривень, разом з податком на додану вартість. Видано видаткову накладну за № ДМ-0000472 від 22.10.2018. виписано товарно-транспортну накладну від 22.10.2018.

Також, між Державним підприємством Вигодське лісове господарство та позивачем укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини за № АУ-784/18 від 01.11.2018, № АУ-741/18 від 01.10.2018, складено графіки поставки.

Між позивачем та Прикарпатською універсальною товарною біржею підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000565, ОУ-0000482.

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Галлев метал та позивачем укладено договір за №45 поставки будівельних матеріалів. Виписано позивачу видаткову накладну за № РН-0000175 від 17.10.2018 на суму 148 355, 51 гривень, в тому числі податку на додану вартість в розмірі 24 725, 92 гривень. Видано рахунок-фактуру за № СФ-0000073 від 16.10.2018 на вказані суми.

Товариством з обмеженою відповідальністю 27 видано позивачу видаткову накладну за № 27000587446 від 24.10.2018 на суму 24 930 гривень, в тому числі податок на додану вартість 4 155 гривень.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та позивачем, на виконання умов договору про надання послуг за №03-10/2018 від 03.10.2018, підписано акт за № 2 від 24.10.2018 про надання послуг, акт за № 3 від 26.10.2018 про надання послуг. Виписано товарно-транспортні накладні від 24.10.2018, від 26.10.2018.

17.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будсервіс Івано-Франківськ та позивачем укладено договір за № 278 на реалізацію металопродукції. Видано рахунок на оплату за № ІФ000002523 від 17.10.2018 на суму 36 443, 06 гривень, з врахуванням податку на додану вартість 6 073, 84 гривень. Виписано видаткову накладу за № ІФ0000015920 від 26.10.2018.

Товариством з обмеженою відповідальністю Пластімет виписано позивачу видаткову накладну за № УТ-137 від 25.10.2018 та рахунок на оплату за № УТ-184 від 23.10.2018 на суму 11 700 гривень, з врахуванням податку на додану вартість в розмірі 1 950 гривень.

Між позивачем та GROMAR Mariola Groyecki укладено контракт за №02/11-2018 на предмет купівлі-продажу деревообробного обладнання, інструментів та комплектуючих. Оформлено митну декларацію за № UA206080/2018/012123 на суму 4 000 Євро.

Між позивачем та SZJD Faipari, Kereskedelmi es Szolgaltato Kft. укладено контракт за №01/09-2018 на предмет купівлі-продажу деревообробного обладнання, інструментів та комплектуючих. Оформлено митну декларацію за № UA 206080/2018/011098 на суму 10 000 Євро.

Позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір за №01/10 на транспортно-експедиторські послуги при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні або при переченнях в межах України. Виписано рахунок на оплату за № 26 від 01.11.2018 на суму 30 400 гривень. Підписано акт надання послуг за № 26 від 01.11.2018.

Позивачем укладено договір за №01-10/2018 від 01.10.2018 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на транспортні послуги з перевезення вантажів по території України. Підписано акти про надання послуг за № 1 від 31.10.2018, № 2 від 30.11.2018. Виписано товарно-транспортні накладні.

Також, позивачем укладено договори із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання послуг з перевезення вантажів по території України за №03-10/2018 від 03.10.2018, №02-10/2018 від 02.10.2018. Підписано акти про надання послуг та виписано товарно-транспортні накладні.

22.11.2018 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір транспортного експедирування за № ЕЗ-4/2018, підписано акт про надання послуг, виписано рахунок-факту за № 263 від 29.11.2018 на суму 38 279 гривень.

02.10.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Орхідея укладено договір декларування товарів за № 338, підписано акти надання послуг.

Таким чином, вказаними первинними документами підтверджено факт здійснення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами.

Позивачем здійснено оплату за надані послуги, виконані роботи, поставлені товари вказаними контрагентами, що підтверджено заключною випискою за період з 01.10.2018 до 30.11.2018 АТ КБ ПриватБанк , випискою по рахунках позивача у АТ Укрсиббанк .

Придбані позивачем товарно-матеріальні цінності знаходяться на балансі у позивача та використовуються у його господарській діяльності, що підтверджується повідомленням про об'єкти оподаткування від 14.01.2019, обліком товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на підставі помилкових висновків про неможливості підтвердження факту використання товарно-матеріальних цінностей, що брали участь у формуванні податкового кредиту жовтня-листопада 2018 року у господарській діяльності позивача, протиправно оскаржуваним повідомленням-рішенням за №0000091202 від 07.02.2019 виявив відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період листопада 2018 та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 171 496 гривень.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення за №0000091202 від 07.02.2019.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 572, 44 гривень, згідно платіжного доручення за № 36 від 19.02.2019.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2 572, 44 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0000091202 від 07.02.2019 про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпаття (індекс 77543, вулиця Січових Стрільців, будинок 20 А, село Старий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13649825) права на отримання бюджетного відшкодування за період листопада 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 171 496 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпаття (індекс 77543, вулиця Січових Стрільців, будинок 20 А, село Старий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13649825) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 2 572 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 44 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.