Рішення

від 09.04.2019 по справі 460/3220/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2019 року м. Рівне №460/3220/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Гур'єва Ю.А., відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" (надалі позивач, ТОВ "ДК ВЕТ") звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (надалі відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004401401 від 28.08.2018.

Ухвалою суду від 29.12.2018 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2019.

Ухвалою від 29.01.2019 підготовче провадження закрите, розгляд справи по суті призначено на 19.02.2019.

У судовому засіданні 19.02.2019 оголошено перерву до 11.03.2019. 11.03.2019 засідання не відбулося так як головуюча згідно з наказом від 01.03.2019 №34-в перебувала у відрядженні. Ухвалою суду від 12.03.2019 судове засідання у справі призначене на 09.04.2019.

09.04.2019 проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив та поясненнями представника позивача в судовому засіданні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що під час перевірки ГУ ДФС у Рівненській області дійшло помилково висновку про наявність у діях ТОВ "ДК ВЕТ" складу фінансового правопорушення та відсутності підтверджуючого (розрахункового) документа щодо використання підзвітною особою ОСОБА_3 готівкових коштів на суму 184484,96 грн. Зазначені кошти ОСОБА_3 оплатив контрагенту Palmira Star Ltd по договору № 04-16-01 від 20.04.2016, а підтвердженням є прибутковий касовий ордер від 19.05.2016 та звіт про витрати на суму 184484.96 грн. Зазначає, що склад фінансового правопорушення, передбаченого пунктами 2.11, 3.1, 3.2 Положення №637, наявний у разі порушення правил видачі готівки під звіт і неналежне звітування за її отримання. Під час проведення перевірки ТОВ "ДК ВЕТ" були надані документи на підтвердження відрядження, звіт про використання коштів за встановленою формою, а також квитанція до прибуткового касового ордеру на підтвердження витрат за цим звітом. Підзвітною особою ОСОБА_3 до авансового звіту було подано належні письмові документи, які підтверджують сплату готівкових коштів, а посилання ГУ ДФС у Рівненській області на окремі недоліки первинних документів не спростовує реального здійснення витрати підзвітною особою ТОВ "ДК ВЕТ". З огляду на це, вважає відсутнім факт правопорушення, передбаченого пунктами 2.11, 3.1 Положення № 637. Крім того, позивач указує на прострочення строку застосування до нього адміністративно-господарської санкції. Вважає, що викладені в акті перевірки порушення, що потягнули застосування штрафних санкцій є порушеннями правил здійснення господарської діяльності, зокрема правил здійснення готівкових розрахунків, що є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме адміністративно-господарським штрафом в розумінні статей 238, 241 Господарського кодексу України. Відповідно, ці санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте 28.08.2018, тобто пізніше ніж через один рік з дня вчинення порушення, то ці санкції не могли бути застосовані до позивача. Позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Положення про порядок ведення касових операцій, Господарського кодексу України, просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 №0008401401, прийняте ГУ ДФС у Рівненській області. Також представником позивача до закінчення судових дебатів в порядку часини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України було заявлено клопотання про понесення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу і про вирішення вказаного питання в порядку статті 143 цього Кодексу.

Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що в при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ДК ВЕТ" було встановлено порушення: п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 за №637. Згідно даних перевірки порушення полягало у проведенні готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного чека або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 184484,96 грн. Зазначає, що відрядження працівника ОСОБА_3 тривало з 26.05.2016 по 31.05.2016, авансовий звіт подано до бухгалтерії 31.05.2016. До авансового звіту долучено опис підтверджуваних документів, зокрема, квитанція до ПКО без номера від 19.05.2016, від контрагента "Пальміра Стар ЛТД" м. Москва, Росія , як прийнята від ТОВ "ДК ВЕТ" через представника ОСОБА_3 оплата послуг по Договору № 04-16-01 від 20.04.2016 на суму 184484.96 грн, еквівалент 7350 доларів. Оскільки відрядження працівника ОСОБА_3, тривало з 26.05.2016 по 31.05.2016 пункт призначення - до кордону, юридична адреса фірми "Пальміра Стар ЛТД" - м.Москва, а дата квитанції до прибуткового касового ордера - 19.05.2016, тому ця квитанція не могла вважатися підтвержуючим (розрахунковим) документом щодо використання працівником готівкових коштів у сумі 184484.96 грн. Сторона відповідача, покликаючись на норми абзацу 15 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95ВР від 06.07.1995 та на положення пунктів 7.39 та 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні доводила, що позивач порушив п. 2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідальність за що передбачена статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідженням письмових доказів суд встановив наступне.

Відповідно до статей 75, 77, 82 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі наказів від 23.06.2018 №1790 та від 23.07.2018 №2025 та направлень від 10.07.2018 №№1415/17-00-14-01, 1416/17-00-14-01, 1417/17-00-14-01, 1435/17-00-14-01 (арк.спр.117-122), посадовими особами Головного управління ДФС у Рівненській області у період з 10.07.2018 по 23.07.2018 з продовженням терміну на 5 робочих днів з 24.07.2018 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ДК ВЕТ" (код за ЄДРПОУ 37908017) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

Результати перевірки оформлені актом №1890/17-00-14-01/37908017 від 13.08.2018 (а.с.13-49).

На акт перевірки ТОВ "ДК ВЕТ" 20.08.2018 подавалися письмові заперечення, до яких долучалися копії первинних документів (арк.спр.56-59).

28.08.2018 на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Рівненській області прийнято ряд податкових повідомлень-рішень, в тому числі, №0008401401, яким на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно абз.6 статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 до ТОВ "ДК ВЕТ" за порушення п.2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 за №637, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 184484,96 грн. (арк..спр.11-12).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення (арк.спр.50-55).

Податкове повідомлення-рішення №0008401401 від 28.08.2018 ґрунтується на висновках, зафіксованих у розділі 3.4. акту перевірки №1890/17-00-14-01/37908017 від 13.08.2018.

Так, відповідно до розділу 3.4 зазначеного акта, відповідач виявив що підзвітна особа ОСОБА_3 31.05.2016 подає до бухгалтерії авансовий звіт про використання коштів за № 144, до якого долучено опис підтверджуючих документів, зокрема, документ від 19.05.206, отриманий від контрагента "Пальміра Стар ЛТД", м. Москва, Росія під назвою "Оплата постачальникам" на підставі док ПКО від 19.05.2016 на суму 1884484.96 грн, до якого долучено квитанцію до прибуткового касового ордера без номера від 19.05.2016, як прийнята від ТОВ "ДК ВЕТ" через представника ОСОБА_3 оплата послуг по Договору № 04-16-01 від 20.04.2016 на суму 184484.96 грн., еквівалент 7350 дол., дата квитанції 19.05.2016. У підтвердження відрядження працівника (ветлікаря) ОСОБА_3 до перевірки представлено Наказ на відрядження № 56/1-в від 25.05.2016, пункт призначення в якому зазначено: супровід нетелів до кордону на автомобілі "Пальміра Стар". Строк відрядження: з 26.05.2016 по 31.05.2016. Мета відрядження - супровід нетелів. Оскільки відрядження працівника ОСОБА_3 тривало з 26.05.2016 по 31.05.2016 пункт призначення - до кордону, юридична адреса фірми "Пальміра Стар ЛТД" - м.Москва, а дата квитанції до прибуткового касового ордера - 19.05.2016, тому ця квитанція не могла вважатися підтвержуючим (розрахунковим) документом щодо використання працівником готівкових коштів у сумі 184484.96 грн. Згідно розділу 4 зазначеного акту, де містяться висновки, перевіркою в цій частині встановлено порушення п. 2.11, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 184484,96 грн. (арк.спр.26,31).

На спростування вказаних висновків позивачем до матеріалів справи долучено договір №04-16-01 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 20.04.2016, укладений між ТОВ "ДК ВЕТ" (як замовником) та Palmira Star Ltd (як перевізником). Відповідно до п.1.1. цього Договору перевізник за винагороду здійснює перевезення племінних нетелів за маршрутом: а) с.Зносичи, Сарненського р-ну Рівненської обл., Україна - с. Акдала, Ариськийй р-н Южно-Казахстанська обл. Республіка Казахстан - один рейс; b) с.Новоставці, Теофіпольський р-н Хмельницької обл. - с. Акдала, Ариськийй р-н Южно-Казахстанська обл. Республіка Казахстан - один рейс; с) с.Мала Клетна, Красиловський р-н, Хмельницька обл., Україна - с. Акдала, Ариськийй р-н Южно-Казахстанська обл. Республіка Казахстан - один рейс. Для виконання своїх обов'язків перевізник залучає для перевезень спеціалізований рухомий склад. Відповідно до п. 4.1 цього Договору встановлена вартість перевезень по зазначених у п. 1.1 маршрутах (арк.спр.158-161). На виконання Договору № 04-16-01 Palmira Star Ltd оформило Інвойс №16/10 від 04.05.2016 на суму 35500,00 доларів США (арк.спр.170), а ТОВ "ДК ВЕТ" заявки № 1, № 2 та № 3 на перевезення тварин від 16.05.2016 (арк.спр.162-164). Згідно CMR №797260 здійснено перевезення племінних нетелів; дата і місце завантаження: с. Зносичі, Сарненського р-н, Україна, 16.05.2016, перевізник Palmira Star Ltd. Згідно CMR №157211 здійснено перевезення племінних нетелів; дата і місце завантаження: с. Новоставці Теофіпольський р-н, Хмельницька обл., Україна 19.05.2016, перевізник Palmira Star Ltd. Згідно CMR №167302 здійснено перевезення племінних нетелів; дата і місце завантаження: с.Мала Клетна, Красиловський р-н, Хмельницька обл., Україна с. Новоставці Теофіпольський р-н, Хмельницька обл., Україна 19.05.2016, перевізник Palmira Star Ltd (арк.спр.165-167). Виконання послуг з перевезення підтверджується Актом виконаних робіт від 30.06.2016, складеного ТОВ "ДК ВЕТ" та Palmira Star Ltd, за яким загальна вартість послуг становить 35500 доларів США (арк.спр.168-169). Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №б/н від 19.05.2016, Palmira Star Ltd прийняло від ТОВ "ДК ВЕТ" через представника ОСОБА_3 кошти в сумі 184484,96 грн. (що складає еквівалент 7350 дол.) як оплату послуг по Договору № 04-16-01 від 20.04.2016 (арк.спр157). При цьому, ветеринарний лікар ОСОБА_3 направлений у відрядження для здійснення супроводу нетелів до кордону на автомобілі Palmira Star Ltd, строк відрядження з 26.05.2016 по 31.05.2016, що вбачається із наказу № 56/1-В від 25.05.2016 про відрядження ОСОБА_3 (арк.спр.62). Відповідно до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №144 від 31.05.2016, ветеринарний лікар ОСОБА_3 відзвітувався за витрачені кошти. Так, згідно зворотної сторони звіту, підзвітна особа ОСОБА_3 звітує, про здійснену оплату постачальнику Palmira Star Ltd на підставі ПКО від 19.05.2016, суму 184484,96 грн. (арк.спр.61).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка є бухгалтером ТОВ "ДК ВЕТ", суду пояснила, що фірма Palmira Star Ltd у травні 2016 року здійснювала перевезення нетелів. Супровід нетелів до кордону був покладений на ветлікаря ОСОБА_3 За здійснення перевезень Palmira Star Ltd необхідно було заплатити кошти. Оскільки Palmira Star Ltd зареєстроване в м.Москва, а здійснити безготівковий розрахунок за перевезення з підприємством із Росії було неможливо, оплата коштів за надані послуги відбулася через ветлікаря ОСОБА_3, який був присутній при загрузці вантажу та оплатив Palmira Star Ltd готівку. Квитанцію до ПКО ОСОБА_3 видали на кордоні, коли він перебував у відрядженні, здійснюючи супровід нетелів. Після повернення з відрядження ОСОБА_3 подав до бухгалтерії Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, до якого долучив квитанцію до ПКО від 19.05.2016 на оплату за послуги перевезення у сумі 184484,96 грн. ТОВ "ДК ВЕТ" повернуло витрачені ОСОБА_3 кошти за надані послуги перевезення. Ту обставину, що квитанція до прибуткового касового ордеру оформлена 19.05.2016, в той час як відрядження ОСОБА_3 тривало з 26.05.2016 по 31.05.2016, пояснила тим, що розрахунок відбувався не за місцезнаходженням Palmira Star Ltd, а на кордоні, а тому фірма Palmira Star Ltd маючи попередню усну домовленість з ТОВ "ДК ВЕТ" про готівковий розрахунок у вказаній сумі і спосіб завчасно оформила квитанцію, а вручила її ОСОБА_3 вже після проведення ним розрахунку, тобто під час його відрядження.

Заслухавши представників сторін, свідка, з'ясувавши обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та докази, якими вони підтверджуються, оцінивши докази, які є у справі на предмет їх належності, допустимості, достатності у їх сукупності та взаємозв'язку, проаналізувавши правові норми, які належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідач нарахував штрафні санкції позивачу на підставі аналізу звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №144 від 31.05.2016, поданого працівником позивача до бухгалтерії, за рахунок висновку про те, що доданий до такого звіту документ - квитанція до ПКО від 19.05.2016, не вважається документом, який підтверджує оплату.

Ці правовідносини регулюються нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 за №637, що було чинним на час існування відповідних правовідносин (далі Положення №637), Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (надалі Указ Президента №436/95) та Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.09.2015 №841 у редакції наказу Міністерства фінансів України 10.03.2016 №350) .

Пункт 2.11 Положення № 637 регулює порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути проводжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Відповідно до абзацу 5 цього пункту звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Як зазначено у пункті 3.1. Положення № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Главою 7 Положення № 637 регулюються порядок проведення контролю за дотриманням порядку ведення касових операцій. Згідно з пунктом 7.39 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження. Пунктом 7.41 передбачено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Пункт 1.2 Положення № 637 визначає, що касові документи - це документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку. Відповідно, цим же пунктом визначено, що касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Наказ Міністерства фінансів України 28.09.2015 №841 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 10.03.2016 №350), яким затверджено Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт регулює питання звітування осіб, яким видані кошти на відрядження або під звіт, а також оформлення такого Звіту. Зазначеним Порядком не врегульовано термін подання звіту особою, яка витратила кошти в інтересах підприємства, які цій особі не видавалися.

Поданий до бухгалтерії позивача ОСОБА_3 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №144 від 31.05.2016 складений із дотриманням зазначеного вище Порядку та підтверджує факт звітування працівником про здійснені готівкові розрахунки по оплаті послуг з перевезення вантажів.

Квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 19.05.2016 про прийняття Palmira Star Ltd від ТОВ "ДК ВЕТ" через представника ОСОБА_3 готівкових коштів у сумі 184484,96 грн., як оплата послуг по договору №04-16-01 від 20.04.2016, відповідає визначенню касового документа, за допомогою якого оформляються касові операції. Цей документ підтверджує використання працівником власних грошових коштів, містить відомості про господарську операцію, а саме оплату постачальнику за надані послуги з перевезення.

Отже, проведений позивачем готівковий розрахунок з Palmira Star Ltd через ветлікаря ОСОБА_3, який оформлений квитанцією до ПКО від 19.05.2016, не суперечить положенням пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Фінансові санкції, застосовані до ТОВ "ДК ВЕТ" за порушення п.11, п.3.1 Положення №637, на підставі та у розмірі, що визначені статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95.

Відповідно до статті 1 Указу Президента № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Абзац 6 цієї статті визначає розмір штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Аналіз цієї норми дає підстави дійти висновку, що вона встановлює вид і міру відповідальності, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) до осіб, які прийняли (одержали) готівкові кошти, а не до особи, яка здійснює оплату. Зазначена норма Указу не встановлює виключного переліку платіжних документів, а навпаки допускає складання будь-якого письмового документа на підтвердження проведення готівкових розрахунків.

У даній справі оплату за послуги по перевезенню здійснював позивач - ТОВ "ДК ВЕТ", відповідно одержувачем коштів було Palmira Star Ltd, яке видало квитанцію від 19.05.2016 до ПКО на суму 184484,96 грн. Тому норма абзацу 6 статті 1 Указу Президента України №436/95 не може бути застосована до платника коштів, яким у цій справі є ТОВ "ДК ВЕТ".

Доводи сторони відповідача про те, що розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну, як передбачено абзацом 15 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд відхиляє. Вимоги про застосування касових операцій, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлені пунктом 3.2. Положення № 637, про порушення якої позивачу не заявлялося. З огляду на це, суд не застосовує положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на які посилався відповідач у відзиві на позов.

Отже, встановлені ГУ ДФС у Рівненській області в акті від 13.08.2018 № 1890/17-00-14-01/37908017 порушення позивачем вимог пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не знайшли свого підтвердження в суді.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008401401 від 28.08.2018 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.

За наведеного позовні вимоги підлягають до задоволення.

Разом з тим, судом відхиляються доводи сторони позивача про те, що порушення касової дисципліни, підпадає під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, а тому на них поширюються вимоги частини першої статті 250 Господарського кодексу України.

Такі обґрунтування суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною другою цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №2756-VI від 02.12.2010, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Закон України №2756-VI набрав чинності з 01.01.2011 і не має зворотної сили, оскільки доповнення статті 250 Господарського кодексу України частиною другою такого змісту посилює режим юридичної відповідальності.

Таким чином, до 01.01.2011 - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

В редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення і на даний час, частина друга статті 250 Господарського кодексу України визначає: "Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законами України "Про валюту і валютні операції ", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.".

Статтею 2 Указу Президента України № 436/95 установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи ДФС мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

В свою чергу, за вимогами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Також слід зауважити, що відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з викладеного, застосування контролюючими органами санкцій, передбачених статтею 1 Указу Президента України № 436/95 здійснюється з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів), а доводи позивача, не відповідають нормам чинного законодавства.

Покликання позивача на постанови Верховного Суду України суд відхиляє, позаяк наведена у відповідних судових рішеннях правова позиція стосується правовідносин, які виникли до того, як стаття 250 Господарського кодексу України була доповнена частиною другою відповідного змісту.

Таким чином суд не застосовує до спірних правовідносин статтю 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача присудженню підлягає сплачений судовий збір у розмірі 2767,29 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" ( код ЄДРПОУ 37908017, вул. Соборна, буд.40, смт. Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008401401 від 28.08.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" сплачений судовий збір в сумі 2767,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 19 квітня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.